Постанова

від 20.03.2009 по справі 13/562-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2009 р. Справа № 13/5 62-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвк ін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Пироженко І.В .

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1, ОС ОБА_2

1-го відповідача - не з'явивс я

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційно го господарського суду апеля ційну скаргу позивача вх. № 113С/3-7 на рішення господар ського суду Сумської області від 04.12.08 по справі № 13/562-07

за позовом СПД - ФО ОС ОБА_1, м. Лебедин

до 1) СПД - ФО ОСОБА_6 , м. Лебедин

2) СПД - ФО ОСОБА_7, м. Леб един

про стягнення 2131,00 грн. -

встановила:

В жовтні 2007 р. позивач - Фізи чна особа - підприємець ОСО БА_1, м. Лебедин, Сумської обл асті звернувся до господарсь кого суду Сумської області з позовною заявою в якій, з урах уванням уточнень, просив суд стягнути з 1-го відповідача - Ф ізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Лебедин, Сумської області, 2131 грн. матеріальних з битків, завданих затопленням приміщення, та витрат, пов' я заних з розглядом справи.

В процесі розгляду справи с удом до її участі в якості 2-го відповідача було залучено Ф ізичну особу - підприємця О СОБА_7, м. Лебедин, Сумської о бласті.

Рішенням господарського с уду Сумської області від 04.12.08 р . (суддя Левченко П.І.) по справі № 13/562-07 в позові відмовлено, з пі дстав недоведеності факту за подіяння 1-м відповідачем шко ди, та її розміру.

Позивач з рішенням господа рського суду не погоджується , вважає його незаконним та не обґрунтованим, подав апеляці йну скаргу, в якій просить ріш ення скасувати та прийняти н ове, яким задовольнити позов ні вимоги. В обґрунтування св оїх вимог позивач вказує на т е, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного ріш ення безпідставно не взяв до уваги той факт, що під час роз гляду справи позивач наполяг ав на тому, що саме 1-й відповід ач заливав водою належне поз ивачу приміщення, на підтвер дження чого надав всі необхі дні докази, які позивач вважа є належними та допустимими, п ри цьому про залучення до уча сті в справі 2-го відповідача в ін не наполягав та взагалі не стверджував, що залиття стал ося з вини останнього; що пози вач з 1-м відповідачем є співвл асниками будівлі, і зазначен а обставина дає підстави вва жати, що залиття сталося саме з вини 1-го відповідача, в т.ч. я к єдиного учасника ТОВ „Бито вик”. Крім того позивач напол ягає на хибності висновків г осподарського суду про те, що експертний висновок не може бути належним доказом розмі ру заподіяних збитків через те, що при його складанні не бу ло враховано той факт, що стін и до початку залиття вже мали сирість, оскільки факт наявн ості сиростей до моменту зал иття не підтверджується жодн им документом та ін.

В судовому засіданні 16.02.09 р. 1-й відповідач просив суд рішен ня господарського суду залиш ити без змін, а апеляційну ска ргу без задоволення, посилаю чись на те, що факт залиття ним належного позивачу приміщен ня останнім відповідним чино м не доведений; що експертний висновок не може свідчити пр о дійсний розмір заподіяної матеріальної шкоди, оскільки складений з істотними недол іками, без участі 1-го відповід ача, та без врахування того фа кту, що ще до вказаного залитт я спірне приміщення мало зна чні сирості; що 1-й відповідач не є правонаступником ТОВ „Б итовик”, яке на час залиття во лоділо належною нині 1-му відп овідачу частиною приміщення . Разом з тим, 1-й відповідач так ож зазначив, що господарську діяльність в спірному примі щенні він здійснював на підс таві укладеного між ним та ТО В „Битовик” договору оренди приміщення, копію якого він н адав на виконання вимог ухва ли від 16.02.09 р. та ін.

1-й відповідач в судове засі дання не з' явився, хоча нале жним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляц ійної скарги, про причини неп рибуття не повідомив.

2-й відповідач - СПД ФО ОСО БА_7, в судове засідання не з' явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце проведення судового засідан ня, надала суду письмові пояс нення (вх.№ 1554) в яких зазначила , що в будівлі по АДРЕСА_1 зд ійснювала господарську діял ьність на підставі укладеног о між нею та ТОВ „Битовик” дог овору оренди приміщення від 11.11.04 р. В цих же письмових поясне ннях 2-й відповідач просила су д розглядати апеляційну скар гу без її участі.

Перевіривши матеріали спр ави, оцінивши надані суду док ази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як зазначає позивач, підста вою для його звернення до суд у по даній справі є те що з вин и 1-го відповідача в період з 21.1 1.2006 року по січень 2007 року відбу валося затікання води в прим іщення швейної майстерні „Оа зис мод” на першому поверсі д воповерхової будівлі по АД РЕСА_1. Це приміщення належи ть позивачу на праві власнос ті і він використовує його дл я здійснення своєї підприємн ицької діяльності.

У вищезгаданий період на др угому поверсі будівлі по АД РЕСА_1 здійснювало свою під приємницьку діяльність ТОВ „ Побутове підприємство „Бито вик”, яке, відповідно до запис у до Єдиного державного реєс тру юридичних осіб та фізичн их осіб-підприємців припинен о в результаті його ліквідац ії 13.03.2007 року. Крім ТОВ „ПП „Бито вик” (далі - товариство) на дру гому поверсі цієї будівлі зд ійснювали господарську діял ьність: 1-й відповідач, на підс таві договору оренди від 11.11.04 р ., укладеного між товариством та 1-м відповідачем, 2-й відпові дач, на підставі укладеного м іж товариством та 2-м відповід ачем договору оренди від 11.11.04 р ., а також позивач, який відпов ідно до затвердженої Лебедин ським районним судом мирової угоди від 15.11.05 р. також володів частиною будівлі на 2-му повер сі.

Факт залиття належного поз ивачу приміщення зокрема під тверджується актом № 6 від 27.12.06 р ., відповідно до якого комісіє ю в складі начальника управл іння ЖКГ Лиходіда М.М., пом ічника санітарного лікаря по комунальній гігієні Лебедин ської Районної СЕС Дяченко В.Г. в присутності позивача та 1-го відповідача провели об стеження приміщення та зафік сували факт залиття працівни ками 1-го відповідача 1-го пове рху належного позивачу примі щення, які продовжували кори стуватися встановленим на 2-м у поверсі рукомийником, не ди влячись на те, що відповідні к аналізаційні труби були демо нтовані позивачем. Залиття в ідбувалося через виливання в икористаної води в рукомийни к, до якого був приєднаний гум овий шланг, який в свою чергу б ув прокладений в отвір в підл озі 2-го поверху і звідти викор истана вода через стелю попа дала у приміщення позивача „ Оазис мод”, стікає по стіні вс ередині приміщення, руйнуючи штукатурку, потрапляє на під логу.

Крім того, з приводу протипр авного та систематичного зал иття 1-м відповідачем приміще ння позивача останній неодно разово звертався до органів внутрішніх справ, органів мі сцевого самоврядування та ін .

Правомірність демонтуванн я позивачем каналізаційних с поруд підтверджується поста новою Вищого Господарського Суду України по справі № 2/212-07.

Відповідно до залученого д о матеріалів справи висновку спеціаліста-будівельника № 1334 вартість матеріальної шкод и в результаті затоки приміщ ення „Оазис мод” становить 2131 грн.

З вимогою про відшкодуванн я зазначених збитків позивач звернувся до господарського суду по даній справі.

З матеріалів справи також в бачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рі шення крім іншого виходив з т ого, що позивач в обґрунтуван ня своїх вимог не довів факт з аподіяння шкоди 1-м відповіда чем, а так само розміру заподі яної шкоди.

Однак, викладені вище висно вки господарського суду, на д умку колегії суддів, не відпо відають фактичним обставина м спору та матеріалам справи , їм не надана правильна та нал ежна правова оцінка, в зв' яз ку з чим, є підстави для задово лення апеляційної скарги і с касування прийнятого по спра ві рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

Згідно зі статтею 43 цього ж к одексу господарський суд оц інює докази за своїм внутріш нім переконанням, що ґрунтує ться на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в суд овому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керу ючись законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34, 36 ГПК України, Доказами у спр аві є будь-які фактичні дані, н а підставі яких господарськи й суд у визначеному законом п орядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на я ких ґрунтуються вимоги і зап еречення сторін, а також інші обставини, які мають значенн я для правильного вирішення господарського спору. Обстав ини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування. Письмовими д оказами є документи i матеріа ли, які містять дані про обста вини, що мають значення для пр авильного вирішення спору.

Як свідчить прийняте по спр аві рішення суд першої інста нції при його винесенні не по вно з' ясував обставини, які мають значення для справи та зробив безпідставний виснов ок щодо відсутності вини 1-го в ідповідача в заподіянні пози вачу шкоди.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завда на неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю особ истим немайновим правам фізи чної або юридичної особи, а та кож шкода, завдана майну фізи чної або юридичної особи, від шкодовується в повному обсяз і особою, яка її завдала.

Підставою відповідальност і за завдання шкоди є протипр авне, шкідливе, винне діяння з авдавача шкоди (цивільне пра вопорушення). Елементами цив ільного правопорушення є про типравна поведінка завдавач а шкоди, настання шкоди, причи нний зв'язок між двома першим и елементами та вина завдава ча шкоди. Причинний зв'язок мі ж протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності.

Оскільки позивач при зверн енні до суду наполягав на пок ладенні відповідальності за завдану шкоду саме на 1-го від повідача, предметом доказува ння у даній справі є наявніст ь або відсутність складу цив ільного правопорушення у дія х чи бездіяльності саме 1-го ві дповідача, як особи, яка, як вв ажає позивач, є єдиною винною особою в заподіяній шкоді.

Суд першої інстанції при ви несенні рішення не з' ясував обставини щодо здійснення 1-м відповідачем господарської діяльності на 2-му поверсі при міщення по АДРЕСА_1.

Разом з тим, як свідчить зал учений до матеріалів справи договір б/н від 11.11.04 р., ПП ОСОБ А_10 орендував у ТОВ „Битовик ” приміщення, та здійснював в ньому господарську діяльніс ть. Зазначене, а так само те, що господарську діяльність зді йснювалася ПП ОСОБА_10 в т.ч . і на 2-му поверсі не заперечув алося самим ОСОБА_10 під ча с розгляду справи в суді апел яційної інстанції (протокол с/з від 16.02.09 р.). Крім того, рукомий ник, з якого здійснювалося за лиття, відповідно до залучен их до матеріалів справи схем приміщення також знаходився в кімнаті, яка на той час нале жала ТОВ „Битовик”. Разом з ти м враховуючи, що 1-й відповідач в обґрунтування своїх вимог не надав доказів того, що в пр оцесі здійснення господарсь кої діяльності він та його пр ацівники не користувалися за значеним рукомийником, а про його використання свідчать залучені до матеріалів справ и документи, зокрема акт № 6, ли ст державного інспектора ДІ ПБОП Тищенко Л.І. від 13.08.2007 р. № 02-04/203 та ін., у суду відсутні пі дстави вважати що 1-й відповід ач даним рукомийником не кор истувався.

Крім того, господарський су д не з' ясував обставини скл адання акту № 6 від 27.12.06 р. та безп ідставно зазначив про те, що даний акт не є належним доказ ом існування обставин, про як і в ньому йдеться. Разом з тим, як свідчить зазначений акт (к опія якого залучена до матер іалів справи разом з письмов ими поясненнями по справі) в н ьому містяться підписи начал ьника управління ЖКГ Лиход іда М.М., помічника санітарн ого лікаря по комунальній гі гієні Лебединської Районної СЕС Дяченко В.Г. та СПД ФО ОСОБА_1 та не містить підпи су ОСОБА_6, який, як зазначе но в даному акті, був присутні й при його складанні однак ві д його підпису відмовився. За значене свідчить про те, що до складання вказаного акту О СОБА_6 залучався, і йому було відомо про обставини, засвід чені даним актом.

При цьому, безпідставними є висновки суду та доводи 1-го в ідповідача щодо недійсності вказаного акту через те, що де які з наданих позивачем копі й не містять підпису Дяченк о В.Г. та примітки про відмов у ОСОБА_6 від підпису, оскі льки відсутність в копіях пі дпису та відомостей жодним ч ином не зумовлює недійсності такого акту. Тим більше, оригі нал акту підпис Дяченко В.Г . та примітку про відмову ОСОБА_6 від підпису містить . Крім того, факт складання та дійсність акту також підтвер джує залучений до матеріалів справи лист начальника упра вління ЖКГ Лиходіда М.М., я кий як свідчить спірний акт, т акож приймав участь в його ск ладанні.

До того ж, зазначений акт 1-м в ідповідачем не оскаржувався , та визнаний недійсним не був .

Як вже зазначалося вище, вка заним актом було зафіксовано факт залиття працівниками 1-г о відповідача 1-го поверху нал ежного позивачу приміщення, які продовжували користуват ися встановленим на 2-му повер сі рукомийником, не дивлячис ь на те, що відповідні каналіз аційні труби були демонтован і позивачем. Залиття відбува лося через виливання викорис таної води в рукомийник, до як ого був приєднаний гумовий ш ланг, який в свою чергу був про кладений в отвір в підлозі 2-го поверху і звідти використан а вода через стелю попадала у приміщення позивача „Оазис мод”, стікає по стіні всереди ні приміщення, руйнуючи штук атурку, потрапляє на підлогу .

Крім того, як свідчить оскар жуване рішення, суд фактично проігнорував відомості, заз начені в листі державного ін спектора ДІ ПБОП Тищенко Л. І. від 13.08.2007 р. № 02-04/203, в якому оста ннім було зазначено, що „На мо мент перевірки в ПП ОСОБА_1 майстерня „Оазис мод” була з алита водою, яка збігала зі ст елі вище вказаної майстерні ПП ОСОБА_6 На другому пове рсі у ПП ОСОБА_6 був постав лений рукомийник, і гумовий р укав для злиття грязної води в отвір підлоги майстерні, як ий був створений після демон тування цегляної грубки. Гря зна вода з відходами з отвору підлоги по стелі і цегляній п ерегородці, збігала в приміщ ення майстерні ПП ОСОБА_1” .

Відповідно до п. 2 ст. 1166 ЦК Укр аїни, особа, яка завдала шкоди , звільняється від її відшкод ування, якщо вона доведе, що шк оди завдано не з її вини.

Враховуючи викладене, факт залиття належного ПП ОСОБА _1 приміщення, а так само вина ПП ОСОБА_6 у вказаному зал итті є такими, що позивачем на лежним чином доведені, та 1-м в ідповідачем не спростована, що в свою чергу зумовлює наст ання відповідальності остан нього за її спричинення у виг ляді відшкодування шкоди, за подіяної вказаним залиттям.

Як вже зазначалося вище, від повідно до залученого до мат еріалів справи висновку спец іаліста-будівельника № 1334 вар тість матеріальної шкоди в р езультаті залиття приміщенн я „Оазис мод” становить 2131 грн . Враховуючи те, що вказаний ви сновок 1-м відповідачем жодни м чином не оспорений, а відомо сті, викладені в ньому жодною з сторін належним чином не сп ростовані, у судової колегії відсутні сумніви щодо вірно сті вказаного висновку.

Таким чином, суд першої інст анції в прийнятому по справі рішенні необґрунтовано відм овив позивачу в стягненні за подіяної матеріальної шкоди , в зв' язку з чим, вказане ріш ення підлягає скасуванню, а п озов в частині стягнення з 1-го відповідача 2131 грн. матеріаль ної шкоди підлягає задоволен ню.

Разом з тим, не можуть бути п рийняті судом до уваги довод и відповідачів про те, що спір не приміщення на момент здій снення залиття мало сирості, оскільки вказані обставини відповідачами всупереч вимо гам ст. 33 ГПК України жодним чи ном не доведені.

З урахуванням вимог ст. 22 ЦК У країни, також підлягає задов оленню позов в частині стягн ення з 1-го відповідача на кори сть позивача 189,45 грн. вартості проведеної експертизи, оскіл ьки вказані витрати позивач поніс в зв' язку з завданням шкоди, визначення її розміру та розглядом даної справи, і р еальність їх понесення підтв ерджується залученою до мате ріалів справи квитанцією № 94 в ід 02.08.07 р. (т. 1 а.с. 41).

Разом з тим, не підлягають з адоволенню вимоги позивача п ро стягнення 500 грн. правової д опомоги, оскільки ст. ст. 44, 49 ГПК України передбачено відшкод ування витрат на надання пра вової допомоги наданої адвок атом, тоді як позивач в обґрун тування своїх вимог не надав доказів того, що представник , який надавав позивачу право ву допомогу в зв' язку з розг лядом даної справи, є саме адв окатом, і надавав допомогу як адвокат.

З урахуванням вимог ст. 49 ГПК України, з 1-го відповідача на користь позивача також підл ягають стягненню 102 грн. держм ита, 51 грн. держмита по скарзі т а 118 грн. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

Таким чином, висновки, викла дені в рішенні господарськог о суду не відповідають вимог ам чинного законодавства та фактичним обставинам справи , а мотиви заявника скарги, з я ких вони оспорюються можуть бути підставою для його скас ування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п . 1, 3 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судов а колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу зад овольнити частково.

Рішення господарського су ду Сумської області від 04.12.08 р. п о справі № 13/562-07 скасувати та при йняти нове, яким позов задово льнити частково.

Стягнути з СПД ФО ОСОБА_6 (АДРЕСА_2, ідентифікаційн ий номер НОМЕР_1) на корист ь СПД ФО ОСОБА_1 (АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер Н ОМЕР_2) 2131 грн. матеріальної шк оди, 189,45 грн. вартості проведен ої експертизи, 118 грн. судових в итрат, 51 грн. держмита по скарз і, 102 грн. держмита за позовом.

В іншій частині позову - ві дмовити.

Наказ доручити видати госп одарському суду Сумської обл асті.

Повний текст постанови під писано 20.03.09 р.

Головуючий судд я Могилєвкін Ю.О.

Судді Пушай В.І.

Плужник О.В.