Рішення

від 13.06.2016 по справі 489/1616/16-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/1616/16-ц

Номер провадження 2/489/1299/16

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

13 червня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТІО" (далі-відповідач або ТОВ "САНАТІО") про стягнення заробітної плати та компенсації за затримку розрахунку при звільненні та невикористану щорічну відпустку,

встановив

В квітні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 30.12.2005 він був прийнятий відповідачем на посаду юриста до ТОВ "САНАТІО". Зазначає, що в результаті конфлікту з директором змушений був звільнитися за власним бажанням. Проте, відкривши трудову книжку, виявив, що там відсутні будь-яку відомості про його роботу у відповідача. Крім того позивач вказує, що з ним не був проведений розрахунок при звільнені.

Позивач просив суд, встановити факт, що позивач працював у ТОВ "САНАТІО" на посаді юриста з 30.12.2015 по 29.02.2016 та визначити розмір щомісячної заробітної плати позивача у розмірі 4167 грн.; стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 4167 грн., стягнути з відповідача на його користь 4167 грн. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 793,72 грн.

26.05.2016 до суду від позивача надійшли доповнення до позову. Просив суд встановити факт, що позивач працював на посаді юриста у ТОВ "САНАТІО" з 30.12.2015 по 29.02.2016 та визначити розмір щомісячної заробітної плати позивача під час праці у ТОВ "САНАТІО" в розмірі 4167 грн.; стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за лютий 2016 року в сумі 4167 грн., стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 14016,20 грн., стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 793,72 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов, проти заочного розгляду не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду вирішено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Як вбачається з змісту позовної заяви, позивач посилається на те, що він працював у відповідача, але останній не в ніс жодних записів до трудової книжки позивача щодо його роботи на посаді юриста.

В наданій позивачем копії довіреності зазначено, що позивач працює в ТОВ "САНАТІО" на посаді юриста та уповноважений від імені довірителя - ТОВ "САНАТІО" здійснювати низку дій, перелік якої наведено в тексті довіреності. Довіреність дійсна до 01.01.2017. Довіреність скріплено печаткою ТОВ "САНАТІО".

Позивач було надано суду виписки з електронної почти, в яких має місце переписка позивача з відповідачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач дійсно працював в ТОВ "САНАТІО" на посаді юриста, починаючи з 30.12.2015 по кінець лютого 2016 року.

Правовідносини, що виникли між сторонами є трудовими та регулюються нормами КЗпП України.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, закон прямо покладає на підприємство обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок виплатити всіх сум, що належать йому. У разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає відповідальність, передбачена статтею 117 КЗпП України.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Середньоденна заробітна плата для розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначається за правилами, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 N 100 (далі Порядок).

Відповідно до пункту 2 наведеного Порядку у випадку нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що обумовлена між ним та відповідачем складає 4200 грн. на місяць.

Як встановлено судом, у матеріалах справи відсутні будь-які довідки щодо заробітної плати позивача, а тому необхідно виходити з середньої заробітної плати одного штатного працівника підприємств, установ та організацій по Миколаївській області згідно довідки №48/13.2-27, наданого позивачем суду.

Згідно з ст. 83 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України "Про відпустки", при звільненні працівника йому виплачується компенсація за всі дні невикористаної відпустки.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується:

- гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;

- забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

Згідно з ст. 74-84 КЗпП України громадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки.

Враховуючи те, що позивачу при звільненні не виплачено суму компенсації за невикористану відпустку, то вимога про стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку також підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом надати заперечення з приводу обставин справи не скористався, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (згідно підпису представника відповідача на зворотному рекомендованому повідомленні), позовні вимоги обґрунтовані, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 88, 209, 212, 214-215, 226 ЦПК України, суд

вирішив

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТІО" про стягнення заробітної плати та компенсації за затримку розрахунку при звільненні та невикористану щорічну відпустку - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "САНАТІО" на посаді юриста з 30.12.2015 по 29.02.2016.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТІО" (ЄДРПОУ - 39842828) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за лютий 2016 року в розмірі 4167 (чотири тисячі сто шістдесят сім) грн.00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТІО" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 14016 (чотирнадцять тисяч шістнадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТІО" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку в розмірі 793,72 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТІО" на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Кокорєв