Ухвала

від 07.06.2016 по справі 33/142

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.06.2016Справа № 33/142 Суддя Мудрий С.М. розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк"

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтрейдінг

2) товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000"

про звернення стягнення на заставне майно

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Онищенко Ю.Г. - представник за довіреністю № 03/16-1 від 15.01.2016 р.;

від відповідача: Пікуля С.В. - представник за довіреністю № 17/13-16 від 17.03.2016 р.;

від ВДВС: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтрейдінг" та товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" про звернення стягнення на заставне майно.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.07.2011 р. позов задоволено частково.

22.07.2011 р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2011 р., видано накази.

20.05.2016 р. до відділу діловодства господарського суду м. Києва від товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" надійшли скарга на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2016 р. розгляд скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві призначено на 06.07.15 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.05.2016 р. виправлено допущену в ухвалі господарського суду м. Києва № 33/142 від 24.05.2016 року описку.

У судове засідання 07.06.2016 р. представники позивача, ВДВС не з'явилися, вимоги ухвали суду від 24.05.2016 р. не виконали, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 36591165, 01030 36590908 відповідно.

Представник скаржника скаргу підтримав, просив суд задовольнити скаргу.

Представник відповідача 1 скаргу підтримав, просив суд задовольнити скаргу.

Заслухавши представників скаржника та відповідача 1, дослідивши доводи поданої скарги, господарський суд м. Києва вважає подану скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (в редакції, чинній станом на момент оспорюваної дії).

Відповідно до п. 9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона піддягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ, а в іншій частині господарський суд відмовляє в прийнятті скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 62 і статті 121 2 ГПК.

Відповідно ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що державним виконавцем ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві наказ № 33/142 від 22.07.2011 р. повернуто стягувачу, проте не знятий арешт з майна, який накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження від 04.08.2011 р.

Постановою про відкриття виконавчого провадження № 27952464від 04.08.2011 р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 33/142 від 22.07.2011 року.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.8.2011 р. накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ «Тепм-2000» у межах суми звернення стягнення.

Постановою про розшук майна боржника від 11.10.2011 р. оголошено розшук майна на все майно, що належить боржнику ТОВ «Темп-2000».

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 16.08.2013 р. наказ від 22.07.2011 р. повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 50 ЗУ «про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

23.03.2016 р. скаржник звернувся до ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про скасування обтяжень, накладених у виконавчому провадженні, що зареєстрована за вх. № 3858.

У відповідь ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві надіслав листа вих. 3 239/4-13 від 07.04.2016 р., в якому зазначено, направляє копію постанови про звільнення майна боржника з-під арешту від 1207.2013 ВП № 27952464 та копію постанови про зняття з розшуку майна боржника від 12.07.2013 ВП № 27952464 (колісний транспортний засіб марки «МАЗ», модель « 437040-061», 2004 року випуску, д.р.н. АА9627АЕ, тип ТЗ-вантажний бортовий тентова ний-С, 4 750 см-3, колір-білий, кузов № УЗМ43704040003343). У зв'язку з тим, що державним виконавцем 16.08.2013 р. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні №27952464, підстави для вчинення будь-яких виконавчих дій відсутні.

Пунктом 8. ч. 1. ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Будь-яких доказів щодо повторного звернення стягувача із виконавчим документом до виконання в строк до 16.08.2014 р. суду ні державним виконавцем, ні стягувачем не надано.

Проте, банк видав ТОВ «СОЮЗТРЕЙДІНГ» довідку вих. № 220/04 від 03.09.0015 р., в якій повідомлено, що станом на 01.09.2015 р. ТОВ «СОЮЗТРЕЙДІНГ» повністю виконало свої зобов'язання за кредитним договором № 04К-К/140 від 20.12.2007 року.

Будь-яких дії стосовно закінчення виконавчого провадження № 27952464 державним виконавцем не вчинено.

Відповідно ч. 1 статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Пунктом 9.13. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Аналізуючи вищезазначене, державний виконавець повинен виконувати свої обов'язки вчасно, повно та не зволікати щодо вчинення виконавчих дій, тому господарський суд вважає, що скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000"на бездіяльність державного виконавця по справі № 33/142 слід задовольнити та визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо не вчинення дій при поверненні виконавчого документа стягувачеві.

Керуючись ст. 86 ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-2000" на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві у справі № 33/142 задовольнити.

2. Визнати бездіяльність державного виконавця відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києва щодо незнання арешту майна та не скасування заборони на його відчуження незаконною.

3. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешт, що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.8.2011 р. та скасувати заходи, що вжиті постановою про розшук майна боржника від 11.10.2011 р.

Суддя С. М. Мудрий