Ухвала

від 06.06.2016 по справі 17/245-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА 06.06.2016Справа №  17/245-А За позовом Прокуратури Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до                  Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" про                стягнення 117 800,13 грн. За заявою    Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" про         відстрочення виконання рішення суду по виконавчому листі №17/245-А, зупинення виконавчого провадження №42057178. Суддя  Літвінова М.Є. Представники сторін: без виклику сторін. Встановив : До господарського суду міста Києва звернулось Орендне підприємство "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" із заявою про відстрочення виконання рішення по виконавчому листі №17/245-А на 6 місяців та зупинення виконавчого провадження №42057178. Згідно повторного автоматизованого розподілу справ, заява Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" у справі №17/245-А передана на розгляд судді Літвінової М.Є. Ухвалою Господарського суду міста Києва №17/245-А від 23.05.2016 року, в порядку ст.ст. 106, 108, 263 КАС України, заяву було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків. Згідно відомостей автоматизованої системи Діловодства спеціалізованого суду до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" щодо усунення недоліків разом із клопотанням про звільнення підприємства від сплати судового збору, передбаченого п.6 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір». Дослідивши подану заяву Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" про відстрочення виконання рішення суду по виконавчому листі №17/245-А, зупинення виконавчого провадження №42057178, суд дійшов висновку про повернення останньої без розгляду з наступних підстав. За змістом частини першої статті 263 КАС за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Зазначена норма кореспондується із приписами статті 36 Закону України «Про виконавче провадження». Так, частиною  першою статті 36 цього Закону встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Таким чином, наведена норма пов'язує можливість розстрочення чи відстрочення виконання рішення, зокрема, у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк. Водночас, Верховний Суд України у п. 10 Постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14 вказує, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.    При вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення судам слід керуватися загальними принципами та правилами, закріпленими КАС України та ГПК України з врахуванням специфіки, характеру та суб'єктного складу правовідносин, які являються предметом судового розгляду.   Разом з тим, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Підставами для застосування положень статті 263 КАС України за заявами сторін у виконавчому провадженні може бути тимчасове скрутне матеріальне становище. На підтвердження факту існування таких обставин заявник повинен подати суду належні та допустимі докази (ст. 70 КАС України, ст. 34 ГПК України).   Варто зазначити, що суд у вирішенні цих питань повинен також враховувати те, що обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні. Тому суд не може вважати підставами для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни чи встановлення способу і порядку його виконання обставини, які зумовлені суб'єктивним фактором і неправомірною поведінкою з боку сторін. За таких обставин інститут відстрочки виконання рішення не застосовується.   Отже, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України"). Заявник повідомив суду, що усі його рахунки арештовані відповідно до постанови державного виконавця № 42057178 від 27.04.2016р.(копія наявна в матеріалах справи), загальна сума зобов'язань складає 117 800,00 грн. У відповідності до  ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 33 ГПК України    передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Також суд враховує, що обставини, на які посилається заявник в обґрунтування розстрочення рішення суду, такі як скрутне фінансове становище, не є виключними та мають негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача згідно виконавчого листа №17/245-А. Суд, оцінивши всі надані заявником докази в їх сукупності, у задоволенні його клопотання відмовляє, оскільки документами на які відповідач посилається в обґрунтування свого клопотання, не підтверджується існування саме виняткових обставин, які ускладнюють виконання даного рішення або роблять його неможливим. За таких обставин, заявником не надано жодного доказу на підтвердження існування саме виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва. Відповідно до ч. 3 ст. 108  Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Копія ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами. Ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву. Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 106, 108, 263 КАС України, Господарський суд міста Києва, - У Х В А Л И В: Повернути заяву Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" про відстрочення виконання рішення по виконавчому листі №17/245-А на 6 місяців та зупинення виконавчого провадження №42057178 без розгляду. Суддя                                                                                                                                           М.Є. Літвінова