Постанова

від 13.06.2016 по справі 815/794/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/794/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Гацанюк К.В.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1М.(за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Горізонт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2015 року №0002572204, №0002582204, №0002732201 та №000272201,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Малого приватного підприємства «Горізонт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 12.10.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 712145 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 356073 грн., податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 року № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 449691 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 224846 грн., податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 року № НОМЕР_3, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на додану вартість у розмірі 32425 грн. та податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 року № 000272201, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 297894 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 148947 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у останнього були наявні всі необхідні первинні документи, оформлені з дотриманням вимог діючого законодавства України, проте перевіряючим безпідставно зазначено в ОСОБА_2 перевірки від 16.09.2015 року №6497/15-53-22-04/25045431 про ненадання позивачем первинних документів, які підтверджують придбання товарів, робіт, послуг та складено акт про відмову у наданні таких документів, який представнику позивача для ознайомлення не надавався. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту .

Будь-яких письмових вимог щодо надання документів від відповідача не надходило, разом з цим, відповідач посилається на завищення позивачем об'єкта оподаткування у зв'язку з віднесенням до їх складу вартості придбання товарів (робіт, послуг) без наявності первинних документів, підтверджуючих придбання від контрагентів - постачальників для використання у власній господарській діяльності, що не відповідає дійсності.

Висновки ДПІ щодо завищення підприємством від'ємного значення об'єкта оподаткування є безпідставними, оскільки ґрунтуються на недоведених висновках та спростовуються наявними у позивача первинним документами.

Виходячи з наведеного, позивач вважає, що оскільки така фактична перевірка за здійснення діяльності позивача по суті не проводилась, інспектором створена видимість проведення перевірки, позивач був позбавлений можливості надати документи до перевірки, перевірка оформлена актом з порушенням закону, а тому акт перевірки є доказом, отриманим з порушенням закону, який, відповідно, не може бути підставою для прийняття спірних рішень.

Твердження відповідача позивач вважає безпідставним, оскільки до перевірки ревізорам надавались всі первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач надав до суду заперечення, в яких зазначив, що перевірка призначена, проведена та оформлена з дотриманням вимог податкового законодавства. Висновки акту перевірки від 16.09.2015 року №6497/15-53-22-04/25045431 ґрунтуються на тому, що до перевірки посадовими особами МПП «ГОРІЗОНТ» не надано первинні документи (договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, товарно- транспортні накладні, журнал реєстрації довіреностей, відомості по рахунку 631 «Взаємовідносини з вітчизняними постачальниками», інше), підтверджуючі придбання товарів, робіт та послуг від суб'єктів господарювання, наведених в п. 3.1.2 акту перевірки, про що складено акт ненадання документів від 08.09.2015 №75/15-32-22-04/25045431. Інформацію щодо втрати, пошкодження первинних документів або вилучення правоохоронними чи іншими органами (протоколи обшуків, протоколи вилучення, акти пошкодження, довідки УМВС про втрату) за період з 01.04.2012 по 31.12.2014 посадовими особами МПГІ «ГОРІЗОНТ» в ході перевірки не надавались.

З урахуванням ненадання первинних документів ні до перевірки, ні до заперечень, ані під час адміністративного узгодження, за результатами перевірки встановлено порушення:

п. п. 14.1.27, п. 14.1, ст. 14, п. 138.2, п. п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами та доповненнями, викладені в п. п. 3.1.2 акту, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 760573 грн.;

п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2756-УІ із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 449691 грн., у т. ч.: за вересень 2012 року на суму 129764 грн., листопад 2012 року на суму 33671 грн., квітень 2013 року на суму 15187 грн., грудень 2013 року на суму 23016 грн., березень 2014 року на суму 55264 грн. та вересень 2014 року на суму 40992 грн.;

п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2756-УІ із змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.2) Декларації на загальну суму 297894 грн.;

п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2756-УІ із змінами та доповненнями, викладені в п. 3.2.2 даного акту, перевіркою встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації) на загальну суму 32425 грн.

п.185.1 ст.185, п.187.1 ПКУ, в результаті чого встановлено відсутність здійснення господарських операцій, пов'язаних з реалізацією товарів з контрагентами, наведеними в п.3.2.1 ОСОБА_2 на загальну суму 4 841 676 грн.;

п.п.232.1.1 п.232.1 ст.232, п.п.233.1.1 п.233.1 ст.233, п.п.234.1.6 п.234.1 ст.234, п.239.2 ст.239 ПКУ - МПП «ГОРІЗОНТ» не надало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортного засобу за легковий автомобіль DAEWOO NEXIA.

Проведеною перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування у контрагентів по операціях з придбання товарів (послуг) та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям, а також не надання до перевірки документів в повному обсязі, у зв'язку з чим ДПІ не мала змоги перевірити реальність господарських операцій.

На думку відповідача, у зв'язку з наведеним, спірні рішення є законними та обґрунтованими, а отже підстав для їх скасування немає.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях (а.с.155-158 т.1) та поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, допитавши свідків та дослідивши доводи адміністративного позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 2.3 акту перевірки МПП «ГОРІЗОНТ» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 30.10.1997 року за № 15561200000009257.

МПП «ГОРІЗОНТ» взято на облік в органах державної податкової служби 09.12.1997 року за № ЧП-1117, станом на дату підписання акту перевірки підприємство перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Так, судом встановлено, що у період з 27.08.2015 року по 09.09.2015 року, на підставі пп.75.1.2, п.75.1, ст.75, ст.77 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - ПКУ), відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 23.07.2015 №1262, направлення від 26.08.2015 №001618/1486, фахівцями, у т.ч.: головним державним ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок та перевірок окремих платників управління податкового та митного аудиту Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_3, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на III квартал 2015р., проведена планова документальна виїзна перевірка МПП «Горізонт» (код ЄДРПОУ 25045431) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012року по 31.12.2014 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

МПП «ГОРІЗОНТ» повідомлено про проведення планової виїзної документальної перевірки повідомленням, яке з копією наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про проведення перевірки від 23.07.2015 №1262 вручено директору МПП «ГОРІЗОНТ» ОСОБА_4. Направлення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо проведення перевірки від 26.08.2015 №001618/1486, №001617/1487, №001799/1488 та від 27.08.2015, №000706/1420 пред'явлено директору МПП «ГОРІЗОНТ» ОСОБА_5 27.08.2015 року.

За результатами перевірки складено ОСОБА_2 №6497/15-53-22-04/25045431 «Про результати планової документальної виїзної перевірки МПП «Горізонт» (код ЄДРПОУ 25045431) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.12 по 31.12.14» (а.с.10-87 т.1), яким встановлено наступні порушення МПП «ГОРІЗОНТ»:

п. п. 14.1.27, п. 14.1, ст. 14, п. 138.2, п. п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами та доповненнями, викладені в п. п. 3.1.2 акту, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 760573 грн. у т. ч.: за 2 квартал 2012 року на суму 48428 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 98889 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 53080 грн., за 2013 рік на суму 305274 грн., за 2014 рік на суму 254902 грн.;

п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2756-УІ із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 449691 грн., у т. ч.: січень 2013 - 23093 грн., лютий 2013 року - 12844 грн., травень 2013 року - 30878 грн., червень 2013 року - 8645 грн., липень 2013 року - 37965 грн., серпень 2013 року - 59247 грн., вересень 2013 року - 26020 грн., жовтень 2013 року - 49075 грн., листопад 2013 року - 2930 грн., грудень 2013 року - 44450 грн., квітень 2014 року - 49146 грн., липень 2014 року - 11351 грн., вересень 2014 року - 5406 грн., жовтень 2014 року - 44244 грн., листопад 2014 року - 44397 грн.;

п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2756-УІ із змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.2 Декларації) на загальну суму 297894 грн., у т.ч. за вересень 2012 року на суму 129764 грн., листопад 2012 року на суму 33671 грн., квітень 2013 року на суму 15187 грн., грудень 2013 року на суму 23016 грн., березень 2014 року на суму 55264 грн. та вересень 2014 року на суму 40992 грн.;

п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2756-УІ із змінами та доповненнями, викладені в п. 3.2.2 даного акту, перевіркою встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації) на загальну суму 32425 грн., у т. ч. в грудні 2014 року - 32425 грн.;

п.185.1 ст.185, п.187.1 ПКУ, в результаті чого встановлено відсутність здійснення господарських операцій, пов'язаних з реалізацією товарів з контрагентами, наведеними в п.3.2.1 ОСОБА_2 на загальну суму 4 841 676 грн.;

п.п.232.1.1 п.232.1 ст.232, п.п.233.1.1 п.233.1 ст.233, п.п.234.1.6 п.234.1 ст.234, п.239.2 ст.239 ПКУ - МПП «ГОРІЗОНТ» не надало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортного засобу за легковий автомобіль DAEWOO NEXIA.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від від 12.10.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 712145 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 356073 грн., податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 року № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 449691 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 224846 грн., податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 року № НОМЕР_3, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на додану вартість у розмірі 32425 грн. та податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 року № 000272201, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 297894 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 148947 грн.(а.с.88-91 т.1).

З акту перевірки вбачається, що встановлені порушення з боку позивача у перевіряємому періоді пов'язуються податковим органом з тим, що господарські операції МПП «ГОРІЗОНТ» не мали реального характеру, оскільки вказане підприємство мало фінансово-господарські відносини із контрагентами, первинні документи по відносинам з якими позивачем до перевірки не надано.

Так, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши пояснення сторін, заслухавши пояснення допитаних у якості свідків ОСОБА_6П, ОСОБА_7, ОСОБА_3, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Так, на підтвердження господарських операцій позивачем надано до суду договори, оборотно-сальдові відомості, податкові накладні, видаткові накладні, довіреності, товаро-транспортні накладні та банківські виписки по наступним контрагентам: ТОВ «АЛАНУР БІЛДІНГ», ТОВ «АЛІСТАР ПРОДЖЕКТ», ТОВ «КРЕАТИВКОМПАНІ» (а.с.161-243 т.1, 1-27 т.2), ТОВ «АЛЬКАРІМ-БУД», ТОВ «АСТРЕЙ ПЛЮС ЛТД», ТОВ «А-СТРОЙ ЛТД», ТОВ «БОРД-ГРУП», ТОВ «ГАРАНТБУД-ЕЛІТ», ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», ТОВ «ДАММАРА», ТОВ «ЕКОЛАЙФПРОМ», ТОВ «ЕКСПО-ПАСАЖ», ТОВ «ІНФОРМ ГРУП 2014» (а.с.28-249 т.2, 1-20 т.3), ТОВ «ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДИНГ» (а.с.21-249 т.3, 1-22, 25-232 т.4), ТОВ «ЕЛЕМЕНТПРОДТОРГ», ТОВ «ЕЛІСТРОЙБУД - 2014», ТОВ «ЕЛІТКОНСАЛТІНГ ГРУП», ТОВ «ЕЛІТ ТЕХНОЛОДЖИ», ТОВ «ЕНЕРГОПОСТАЧ-2014» (а.с.233-249 т.4, 1-23 т.5), ПП «КРЕАТИВ ЛТД», ТОВ «КОНСТАНТЕР ГРУП» (а.с.24-250 т.5, 1-22 т.6), ТОВ «СВН-АНТАРЕКС», ТОВ «ТЕКСТРОЙ», ТОВ «ТЕХІНТЕРПОСТАЧ», ТОВ «ТЕХТРЕЙДКОМПАНІ», ТОВ «ФЕРУМТРЕЙД» (а.с.23-250 т.6, 1-39 т.7), ТОВ «ЕНТЕР АГРО», ТОВ «ЕНТХІЛ», ТОВ «ЛАМАКС ПЛЮС», ТОВ «МЕГАСОФТ», ТОВ «МЕЛОН ОПТ», ТОВ «МОЦАРТ ОСОБА_8», ТОВ «ОДЕЛЕОН», ТОВ «ПРОТЕКШН ЛТД», ТОВ «СЕЙЛ СІСТЕМС», ТОВ «СМАРТ СЕЙЛ», ТОВ «ТЕПЛО ХОЛОД СТРОЙ», ТОВ «ТЕЙДТЕХ» (а.с.42-250 т.7, 1-46 т.8), ТОВ «КЕПІТАЛ ТРЕЙД, ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІКС», ТОВ «АВТОТЕРМІНАЛ» (а.с.49-250 т.8, 1-13 т.9), ТОВ «АКСОН ГРУП» (а.с.16-245 т.9), ТОВ «АЙС-ВОК», ТОВ «ПРОМФЛАЙТОРГ-2014», ТОВ «БРУКСХІМ», ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР», ТОВ «ОЙЛСПЕЦЕКСПОРТ», ТОВ «ОБРУС», ТОВ «ОКОЛАН», ТОВ «СМАРТ-СЕЙЛ», ТОВ «БТС ІНВЕСТ» (а.с.1-166 т.10), договір з ТОВ «ЕКОЛАЙФПРОМ» (а.с.110-110з/б т.13);

оборотно-сальдові відомості за квітень - грудень 2012 року (а.с.167-250 т.10, 1-74 т.11), січень-грудень 2013 року (а.с. 76-250 т.11, 1-39 т.12), січень-грудень 2014 року (а.с.41-244 т.12), рахунки-фактури постачальників (229-250 т.13, 1-81 т.14);

накази та штатні розписи підприємства, фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва (а.с.2-17, 18-31 т.13).

В підтвердження наявності у позивача складських приміщень та в підтвердження перебування у користуванні та на праві власності у позивача транспортних засобів, якими підприємство транспортувало придбані та реалізовані товари, МПП «ГОРІЗОНТ» надано до суду договори оренди нежитлових приміщень (а.с.111-120 з/б т.13) та договори фінансового лізингу, графіки внесення лізингових платежів, специфікації та акти про передачу права власності на транспортні засоби (а.с.158-216 т.13).

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів суд прийшов до висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а отже підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між МПП «Горізонт» та його контрагентами у періоді, що перевірявся.

Поряд з цим, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено інших належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з його контрагентами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірного правочину, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Висновок ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо відсутності об'єктів оподаткування у контрагентів позивача, які підпадають під визначення ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України не є беззаперечним та не може прийматися судом до уваги.

Так, позивач вважає господарські операції такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем документів вбачається, що МПП «Горізонт» постачало ТОВ «АЛАНУР БІЛДІНГ», ТОВ «АЛІСТАР ПРОДЖЕКТ», ТОВ «КРЕАТИВКОМПАНІ», ТОВ «АЛЬКАРІМ-БУД», ТОВ «АСТРЕЙ ПЛЮС ЛТД», ТОВ «А-СТРОЙ ЛТД», ТОВ «БОРД-ГРУП», ТОВ «ГАРАНТБУД-ЕЛІТ», ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», ТОВ «ДАММАРА», ТОВ «ЕКОЛАЙФПРОМ», ТОВ «ЕКСПО-ПАСАЖ», ТОВ «ІНФОРМ ГРУП 2014», ТОВ «ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДИНГ», ТОВ «ЕЛЕМЕНТПРОДТОРГ», ТОВ «ЕЛІСТРОЙБУД - 2014», ТОВ «ЕЛІТКОНСАЛТІНГ ГРУП», ТОВ «ЕЛІТ ТЕХНОЛОДЖИ», ТОВ «ЕНЕРГОПОСТАЧ-2014», ПП «КРЕАТИВ ЛТД», ТОВ «КОНСТАНТЕР ГРУП», ТОВ «СВН-АНТАРЕКС», ТОВ «ТЕКСТРОЙ», ТОВ «ТЕХІНТЕРПОСТАЧ», ТОВ «ТЕХТРЕЙДКОМПАНІ», ТОВ «ФЕРУМТРЕЙД», ТОВ «ЕНТЕР АГРО», ТОВ «ЕНТХІЛ», ТОВ «ЛАМАКС ПЛЮС», ТОВ «МЕГАСОФТ», ТОВ «МЕЛОН ОПТ», ТОВ «МОЦАРТ ОСОБА_8», ТОВ «ОДЕЛЕОН», ТОВ «ПРОТЕКШН ЛТД», ТОВ «СЕЙЛ СІСТЕМС», ТОВ «СМАРТ СЕЙЛ», ТОВ «ТЕПЛО ХОЛОД СТРОЙ», ТОВ «ТЕЙДТЕХ», ТОВ «КЕПІТАЛ ТРЕЙД, ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІКС», ТОВ «АВТОТЕРМІНАЛ», ТОВ «АКСОН ГРУП», ТОВ «АЙС-ВОК», ТОВ «ПРОМФЛАЙТОРГ-2014», ТОВ «БРУКСХІМ», ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР», ТОВ «ОЙЛСПЕЦЕКСПОРТ», ТОВ «ОБРУС», ТОВ «ОКОЛАН», ТОВ «СМАРТ-СЕЙЛ», ТОВ «БТС ІНВЕСТ», ТОВ «ЕКОЛАЙФПРОМ».

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, однак відповідачем при винесені спірних податкових повідомлень - рішень зазначене не було прийнято до уваги.

Суд бере також до уваги і те, що на час здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей, про що не заперечував представник відповідача у судовому засіданні.

Крім того, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» контрагенти є окремими суб'єктами права, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне наголосити, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Допитана у якості свідка головний бухгалтер ОСОБА_6 пояснила, що працювала на підприємстві з серпня по квітень 2015 року.

Так, перевіряючим було вручено представнику позивача наказ на проведення перевірки та за усною домовленістю, оскільки документи знаходились на Люстдорфській дорозі, визначено проводити перевірку за вказаною адресою, а також ОСОБА_3 просив надати документи у електронному вигляді на флешці. Через декілька днів ОСОБА_3 прибув до позивача, проте документи не запитував, через деякий час покинув його, в той час як іншими перевіряючими здійснювалась перевірка по подоходному податку та по валютному законодавству, що відображено в акті. Причин не надавати документи до перевірки у позивача не існувало, оскільки всі документи наявні у позивача та знаходяться у даному приміщенні.

ОСОБА_7 - бухгалтер пояснила, що перевірка проводилась з 27.08.2015 року по 09.09.2015 року, перевіряли 2 інспектори, а потім приїжджав ОСОБА_3 двічі, спілкувався з головним бухгалтером ОСОБА_6 та копіював на флешку документи, всі документи у паперовому вигляді були наявні та зберігались у спеціально відведеній кімнаті, щоб перевіряючим досліджувались такі документи, свідок не бачила.

Підстав не надавати документи у підприємства не було, оскільки всі наявні та зберігаються у позивача.

Перевіряючий ОСОБА_3 пояснив, що він спілкувався з директором підприємства та з головним бухгалтером, прибувши на перевірку за адресою Люстдорфська дорога, представником позивача в електронному вигляді надано частину документів, а інші обумовлено представити на перевірку на протязі періоду проведення перевірки, проте, кожний раз з'являючись до позивача, представник стверджував про надання документів у майбутньому, потім-потім. На питання суду чи були зареєстровані контрагенти позивача у встановленому законодавством порядку, свідок пояснив, що так, але порушено кримінальні справи стосовно посадових осіб контрагентів, щодо наявності вироків свідок не пам'ятає. Акт відправив по пошті, оскільки з'явившись на адресу Сегедьска, 1/3, перевіряючому не відчинили офіс і він не мав можливості вручити акт перевірки представнику позивача.

Судом не приймаються до уваги пояснення допитаного у якості свідка перевіряючого ОСОБА_3, оскільки вони спростовуються наданими поясненнями свідків ОСОБА_6П та ОСОБА_9 та наданими до суду первинними документами по взаємовідносинам з вищенаведеними контрагентами.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, позивачем надані всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ «АЛАНУР БІЛДІНГ», ТОВ «АЛІСТАР ПРОДЖЕКТ», ТОВ «КРЕАТИВКОМПАНІ» (а.с.161-243 т.1, 1-27 т.2), ТОВ «АЛЬКАРІМ-БУД», ТОВ «АСТРЕЙ ПЛЮС ЛТД», ТОВ «А-СТРОЙ ЛТД», ТОВ «БОРД-ГРУП», ТОВ «ГАРАНТБУД-ЕЛІТ», ТОВ «ГРІН СІСТЕМС», ТОВ «ДАММАРА», ТОВ «ЕКОЛАЙФПРОМ», ТОВ «ЕКСПО-ПАСАЖ», ТОВ «ІНФОРМ ГРУП 2014» (а.с.28-249 т.2, 1-20 т.3), ТОВ «ГОРИЗОНТ-ТРЕЙДИНГ» (а.с.21-249 т.3, 1-22, 25-232 т.4), ТОВ «ЕЛЕМЕНТПРОДТОРГ», ТОВ «ЕЛІСТРОЙБУД - 2014», ТОВ «ЕЛІТКОНСАЛТІНГ ГРУП», ТОВ «ЕЛІТ ТЕХНОЛОДЖИ», ТОВ «ЕНЕРГОПОСТАЧ-2014» (а.с.233-249 т.4, 1-23 т.5), ПП «КРЕАТИВ ЛТД», ТОВ «КОНСТАНТЕР ГРУП» (а.с.24-250 т.5, 1-22 т.6), ТОВ «СВН-АНТАРЕКС», ТОВ «ТЕКСТРОЙ», ТОВ «ТЕХІНТЕРПОСТАЧ», ТОВ «ТЕХТРЕЙДКОМПАНІ», ТОВ «ФЕРУМТРЕЙД» (а.с.23-250 т.6, 1-39 т.7), ТОВ «ЕНТЕР АГРО», ТОВ «ЕНТХІЛ», ТОВ «ЛАМАКС ПЛЮС», ТОВ «МЕГАСОФТ», ТОВ «МЕЛОН ОПТ», ТОВ «МОЦАРТ ОСОБА_8», ТОВ «ОДЕЛЕОН», ТОВ «ПРОТЕКШН ЛТД», ТОВ «СЕЙЛ СІСТЕМС», ТОВ «СМАРТ СЕЙЛ», ТОВ «ТЕПЛО ХОЛОД СТРОЙ», ТОВ «ТЕЙДТЕХ» (а.с.42-250 т.7, 1-46 т.8), ТОВ «КЕПІТАЛ ТРЕЙД, ТОВ «СОУЛ ЛОДЖИСТІКС», ТОВ «АВТОТЕРМІНАЛ» (а.с.49-250 т.8, 1-13 т.9), ТОВ «АКСОН ГРУП» (а.с.16-245 т.9), ТОВ «АЙС-ВОК», ТОВ «ПРОМФЛАЙТОРГ-2014», ТОВ «БРУКСХІМ», ТОВ «АРКОНА ЛІДЕР», ТОВ «ОЙЛСПЕЦЕКСПОРТ», ТОВ «ОБРУС», ТОВ «ОКОЛАН», ТОВ «СМАРТ-СЕЙЛ», ТОВ «БТС ІНВЕСТ» (а.с.1-166 т.10), договір з ТОВ «ЕКОЛАЙФПРОМ» (а.с.110-110з/б т.13), що спростовує висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 24.09.2015 р. № 2350/22-01/37872871.

При цьому згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається яз матеріалів справи господарські відносини між МПП «ГОРІЗОНТ» та вищезазначеними контрагентами фактично здійснені та оформлені належним чином складеними первинними документами.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, враховуючи пояснення свідків та наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження господарських операцій МПП «ГОРІЗОНТ» з контрагентами, суд вважає безпідставним висновок відповідача, викладений в акті перевірки від 16.09.2015 року №6497/15-53-22-04/25045431. Відтак, скасуванню підлягають і податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 12.10.2015 року №0002572204, №0002582204, №0002732201 та №000272201.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 12.10.2015 року №0002572204, №0002582204, №0002732201 та №000272201.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 13.06.2016 року.

Суддя П.П. Марин

.