Ухвала

від 09.06.2016 по справі 807/2160/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року м. Київ К/800/49572/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Горбатюка С.А., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року

у справі №807/2160/14

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Закарпатській області

до Ужгородського міськрайонного управління юстиції

про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області звернулося до суду з позовом до державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян, реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про зобов'язання вчинити дії.

Позивач просив суд зобов'язати відповідача скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації припинення Приватного підприємства «Рімус УА», код ЄДРПОУ 34262079, скасувавши запис №1324110006002051 від 22.07.2011 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року, що занесена до журналу судового засідання, Ужгородське міськрайонне управління юстиції залучене як належний відповідач.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що реєстраційні дії проводяться державним реєстратором тільки на підставі визначеного законодавством переліку документів та відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Не погоджуючись рішеннями судів попередніх інстанцій, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Ужгородське міськрайонне управління юстиції подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 12 квітня 2011 року у справі №3/1, позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області задоволено частково.

Стягнуто заборгованість з орендної плати на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області із Приватного підприємства "Рімус УА" загалом 48759,69 грн.

З метою примусового виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 12.04.2011 року у справі № 3/1 були видані виконавчі листі.

Відповідно до розрахунку заборгованості орендної плати до державного бюджету, що рахується заПП "Рімус УА" станом на 22 липня 2011 року не сплачена.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 22 липня 2011 року державним реєстратором проведено реєстраційну дію за №13241110006002051 щодо припинення Приватного підприємства «Рімус УА» за рішенням засновників.

Згідно фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва, який був наданий представниками ПП "Рімус УА" державному реєстратору разом з іншими документами, що надаються юридичними особами державному реєстратору для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація припинення юридичної особи у результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією" у ПП "Рімус УА" заборгованість відсутня.

Вказаний фінансовий звіт був підписаний головою ліквідаційної комісії та членами ліквідаційної комісії. Справжність підписів вказаних осіб була засвідчена приватним нотаріусом.

Головою та членами ліквідаційної комісії ПП "Рімус УА" не було включено до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва, який подавався державному реєстратору з метою проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація припинення юридичної особи у результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією" інформацію щодо наявності станом на 22 липня 2011 року заборгованості перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

За змістом статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції станом на 17.06.2011 р., що діяла на момент спірних правовідносин), для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією; оригінал установчих документів; акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості.

Згідно частини 4 статті 36 наведеного вище Закону, державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, якщо вони не передбачені частинами першою та другою цієї статті.

Частиною 4 статті 53 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, які подаються державному реєстратору, завідомо неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

Скаржник в касаційну скаргу мотивує тим, що рішення господарського суду Закарпатської області від 12 квітня 2011 року, яким стягнуто заборгованість на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області із Приватного підприємства "Рімус УА" залишається не виконаним, що є грубим порушенням вимог статті 124 Конституції України та статтей 4, 5, 115 Господарського процесуального кодексу України. Зазначив, що рішення суду є обов»язковим до виконання на всій території України. На думку скаржника, не виконання вказаного рішення спричинило шкоду інтересам держави та грубо порушило права регіонального відділення, як сторони виконавчого провадження.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне зазначити наступне.

Державний реєстратор проводить реєстраційні дії тільки на підставі визначеного законодавством переліку документів, а також того, що нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" на державного реєстратора не покладено обов'язку перевірки достовірності наданих відомостей.

Таким чином вчиняючи спірну державну реєстрацію припинення юридичної особи відповідач діяв на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо посилань скаржника на невиконання судового рішення колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказує про таке.

Згідно частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 255 цього Кодексу постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України , примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Оскільки позивач фактично не погоджується з невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, то суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України , суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220 , 220-1 , 223 , 224 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів Вищого адміністративного суду України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області - відхилити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року

у справі №807/2160/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237 , 238 , 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Судді