ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" червня 2016 р.Справа № 916/477/13-г
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Зайцев Ю.О.
при секретарі судового засідання Себовій О.О.
За участю представників сторін:
Від прокуратури: ОСОБА_1. - на підставі посвідчення № 032131 від 11.02.2015р.
Від позивача: ОСОБА_2 - на підставі довіреності № 226/исх-гс від 11.06.2015р.
Від відповідача: ОСОБА_3 - на підставі довіреності № б/н від 01.03.2016р.
Від третьої особи: ОСОБА_4 - на підставі довіреності №01-36/24 від 26.01.2016р.;
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2016р. по справі №916/477/13-г за позовом Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „МірсВ» про внесення змін до договору оренди землі, за нововиявленими обставинами, -
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: розглядається заява Товариства з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2015р. по справі №916/477/13-г за нововиявленими обставинами.
20.04.2016 року до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „МірсВ» надійшла заява за вх. № 2-2127/16 про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2016р. по справі №916/477/13-г за нововиявленими обставинами.
В порядку ст. 2-1 ГПК України заява передана на розгляд судді Зайцеву Ю.О
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.04.2016р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „МірсВ» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2015р. по справі №916/477/13-г за нововиявленими обставинами було прийнято суддею Зайцевим Ю.О. та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
16.05.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області від прокурора надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 16.05.2016р. представник позивача надав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів відповідно до ст. 69 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2016р. було задоволено клопотання Одеської міської ради про продовження строку розгляду справи на 15 та продовжено строк вирішення спору по справі № 916/477/13-г на 15 днів.
06.06.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшло клопотання про зупинення пояснення по справі та по заяві відповідача, відповідно до яких позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.
В судовому засіданні 06.06.2016р. представником заявника було надано заяву про уточнення вимог у заяві про перегляд рішення господарського суду Одеської області за ново виявленими обставинами.
Розглянув матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Прокуратурою району за інформацією Одеського міського управління земельних ресурсів було проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок суб'єктами підприємницької діяльності на умовах оренди на території Малиновського району м. Одеси.
Вказаною перевіркою було встановлено, що ТОВ „МірсВ» на підставі договору оренди землі від 08.07.2005 р., укладеного з Одеською міською радою та зареєстрованого в ОРФ ДП „ЦДЗКВ» 14.09.2005 р. за № 040550500344, використовує земельну ділянку площею 20763 кв.м, у т.ч. під капітальною забудовою - 3612 кв.м, під тимчасовою забудовою - 127 кв.м, під спорудами - 340 кв.м., під проходами, проїздами, площадками - 14845 кв.м, інші - 1 839 кв.м, по вул. Аеропортівська, 11 у м. Одесі, для експлуатації та обслуговування промислово-складських приміщень бази.
Так, прокурор вказує на п. 2.3 договору, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6529963,50 грн. Також п. 4.1 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем з моменту підписання цього договору у грошовій безготівковій формі у розмірі 98 001,36 грн. на рік, за земельну ділянку площею 20763 кв.м. До того ж відповідно до п. 4.4 договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.
Наразі прокурор зазначає, що умови договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору. При цьому орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати у випадку збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку.
Як вказує прокурор, рішенням Одеської міської ради 28.12.2010 р. № 41-VІ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси. Рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1268-VІ „Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 р. № 41-VІ „Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3В» введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_3 для розрахунку річної орендної плати.
Відповідно до рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1267-VІ умови діючих договорів оренди підлягають перегляду в частині розміру орендної плати.
З огляду на викладене, на підставі ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України Одеським міським управлінням земельних ресурсів, уповноваженим від імені Одеської міської ради вчиняти дії, пов'язані з підготовкою внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у межах м. Одеси, направлено ТОВ „МірсВ» лист від 11.12.2012 р. № 01-25/2943-04, яким запропоновано внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 08.07.2005 р. в частині розміру орендної плати, встановивши ставку орендної плати 5% та орендну плату у розмірі 631122,53 грн. на рік відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 17.09.2012 р. № 424/М. Однак, за ствердженням прокурора, відповіді від ТОВ „МірсВ» управлінням земельних ресурсів отримано не було. В свою чергу прокурор стверджує, що ТОВ „МірсВ» фактично не погодилось з добровільним внесенням змін до договору оренди та підписання розрахунку орендної плати за земельну ділянку. Такі дії відповідача, на думку прокурора, є неправомірними з огляду на таке.
Зокрема, відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки. Враховуючи, що ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України встановлюються у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, затвердження нової нормативної грошової оцінки земель міста призвело до зміни розміру земельного податку.
Таким чином з огляду на вказані положення закону, прокурор зазначає, що у спірний договір оренди землі від 08.07.2005 р. підлягають внесенню зміни в частині розміру орендної плати. Так, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 424/м від 17.09.2012 р., складеного Управлінням Держкомзему у м. Одесі, вартість земельної ділянки становить 12622450,59 грн. Виходячи з цього, на думку прокурора, орендна плата за земельну ділянку для експлуатації та обслуговування промислово-складських приміщень бази повинна становити 631122,53 грн. на рік.
Відповідач проти позову прокурора заперечує з підстав, зазначених у запереченнях на позовну заяву та пояснень до них (а.с. 63-67, 71-72, 77-80, 87-89, 130-134). Так, відповідач зазначив, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом та здійснюється за взаємною згодою сторін. Спірний договір оренди надає орендодавцю право вимагати збільшення орендної плати тільки у випадку збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, але розмір земельного податку для цих земель з дня укладення договору до дня подання позову законом не змінювався і лишився 1%. При цьому, як стверджує відповідач, в порушення вимог щодо оформлення витягів з технічної документації витяг від 17.09.2012 р. № 424/М не містить відомостей про його перевірку; відсутнє прізвище і посада особи, яка склала витяг. До того ж вказаний витяг не засвідчений особистою печаткою та підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, тоді як складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката забороняється. Більш того відповідач зазначив, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель має застосовуватися кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати, на яку здійснювалася оцінка. Отже, оскільки технічна документація була остаточно оформлена у грудні 2010 р., а точна дата і місяць відсутні, для індексації нормативної грошової оцінки за 2008, 2009, 2010 р. не було законних підстав і коефіцієнт індексації у розмірі 1,22, який міститься у витягу, є недостовірним.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.08.2015р. по справі №916/477/15 було задоволено позов заступника Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „МірсВ» про внесення змін до договору оренди землі задовольнити, внесено зміни до договору оренди землі, укладеного 08.07.2005р. між Одеською міською радою Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „МірсВ» , який зареєстрований у Одеській регіональній філії ДП „Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 14 вересня 2005 р. за №040550500344, за яким ТОВ „МірсВ» передано у строкове платне користування строком на 50 років земельну ділянку площею 20763 кв.м по вул. Аеропортівській, 11 у м. Одесі, шляхом викладення п. 2.3, 4.1 договору у наступній редакції:
- п. 2.3 „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 12622450,59 грн. (дванадцять мільйонів шістсот двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят гривень п'ятдесят дев'ять копійок), згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 424/м від 17.09.2012 р., складеного управлінням Держкомзему у м. ОдесіВ» ;
- п. 4.1 „Орендна плата за земельну ділянку площею 20763 кв.м розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та становить 631122,53 грн. (шістсот тридцять одна тисяча сто двадцять дві гривні п'ятдесят три копійки) на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій форміВ» .
Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 17.08.2015р. по справі №916/477/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „МірсВ» на користь державного бюджету судовий збір в сумі 1147/одна тисяча сто сорок сім/грн. 00 коп.
10 грудня 2014 року постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/11050/14-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛАЗ» до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРС», були задоволені повністю, рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3» та рішення Одеської міської ради №1268-VI від 20.09.2010р. «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міст ОСОБА_3» визнані протиправними та скасовані.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року у справі №522/11050/14-а за апеляційною скаргою Одеської міської ради, постанова Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 була залишена без змін, а скарга без задоволення.
З наведених підстав, заявник звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2015р. по справі №916/477/13-г за нововиявленими обставинами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та про скасування рішення, виходячи із наступного.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі склались на підставі укладеного між ними договору оренди земельної ділянки від 12 березня 2004р.
Предметом розгляду даної справи було внесення змін до договору оренди землі від 08.07.2005 року на підставі Витягу про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №424/м від 17.09.2012 року, яка формується на підставі чинної нормативно грошової оцінки окремої земельної ділянки.
Приймаючи рішення по даній справі, яким були задоволені вимоги прокурора, суд першої та апеляційної інстанції виходив з того, що на момент прийняття рішення діяло Рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010р. "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3", яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3 та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_3 з 01.01.2011р., рішення Одеської міської ради №1267-VI про затвердження фіксованих відсотків при визначені орендної плати за землі міста ОСОБА_3 відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010р. №41-VI, що наводяться у додатку до цього рішення та рішення Одеської міської ради №1268-VI про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.10.2010р. №41-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3" яким введено в дію затверджену пунктом 1 цього рішення нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_3 для розрахунку річної орендної плати з 20.09.2011 року.
Однак, як стало відомо Товариству з обмеженою відповідальністю „МірсВ» , постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014р. у справі №522/11050/14-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«БЛАЗВ» до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю В«МІРСВ» , були задоволені повністю, рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 В«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3В» та рішення Одеської міської ради №1268-VI від 20.09.2010р. В«Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VI В«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міст ОСОБА_3В» визнані протиправними та скасовані.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року у справі №522/11050/14-а за апеляційною скаргою Одеської міської ради, постанова Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 була залишена без змін, а скарга без задоволення.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Зокрема, підставою для перегляду судового рішенння господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування під час розгляду справи, але не були відомі заявнику;
- є істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а, отже, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;
- виявлені після набрання чинності судовим актом.
Відповідно до ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При ньому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 1 12 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.
Відповідно до ст. 1 14 ГПК України перегляд за нововиявленими обставинами рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським суд прийняв ці судові рішення.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р.№ 17 В«Про деякі питання практику перегляду, рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинамиВ» необхідними ознаками існування ново виявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те. що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляд)" справи тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийнят ншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Таким чином, обставини, які були покладені в основу рішення від 17.08.2016р. по справі №916/477/13-г та діяли на момент його прийняття господарським судом Одеської області на даний час визнані протиправними та скасовані.
Враховуючи вищезазначене, вказане рішення підлягає перегляду за ново виявленими обставинами.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до приписів ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Із тексту укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки вбачається, що сторони досягли згоди по всім істотним умовам договору та п.4.4. Договору визначили,що умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору. Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати у випадку збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку.
Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.
За загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 652 Цивільного кодексу України встановлено наступне:
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Отже, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Так, виходячи з положень ч.2 ст.652 ЦК України, існування одночасно умов є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору.
Першою умовою - визначено те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. У відповідності до даної умови, події, що викликали ускладнення у виконанні договору, і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору.
Другою умовою - є зміна обставин, яка зумовлена причинами, що заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагаються. Іншими словами мова йде про те, що події, які викликають ускладнення, не могли стороною бути розумно прийняті до уваги.
Третя умова - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала б при укладенні договору. Мова йде про зменшення цінності отримуваного стороною за договором, включаючи випадки коли виконання взагалі більш не має ніякої цінності для сторони, що отримує виконання. Зменшення цінності отримуваного стороною за договором відбувається у випадку, коли суттєво змінюється договірна рівновага у силу істотного підвищення вартості виконуваного або у силу зменшення отримуваного стороною за договором.
Слід зазначити, що поняття "істотні зміни обставин" або іншими словами "ускладнення" виконання договору мають значення лише у відношенні ще не здійсненного виконання і не мають правового значення для виконання, яке вже відбулося.
Істотна зміна обставин як правило має правове значення для договорів коли їх укладення не збігається з виконанням, а дія договору та виконання має бути довго триваючою у порівняні із договорами, які виконуються у момент їх укладення.
Четвертою умовою - є те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Виходячи із змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов'язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов'язання.
При цьому, вимагаючи зміни договору на підставі приписів ст.652 ЦК України, саме позивач, з урахуванням положень ст.33 ГПК України щодо обов'язку доказування, повинен довести наявність одночасно чотирьох умов, встановлених зазначеною статтею.
Відповідно до ст.145 Конституції України права місцевою самоврядування захищаються в судовому порядку.
Згідно зі ст.4 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципах судового захисту прав місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.19 Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частиною 2 ст.19 Закону встановлено, що методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.
Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим) та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майнаВ» , розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, з незалежних від них обставин;істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Згідно зі ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які с обов'язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» , акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Пунктом 2.18. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р., вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.
За приписами п.2.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р., у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.
У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Із змісту ст.15 Закону України "Про оцінку земель", підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.
Як зазначено прокурором у позові, обставиною, яка стала винятковою для внесення змін в умови договору, є рішення Одеської міської ради від 20.09.2011р. №1267-VI, яким затверджено фіксовані відсотки при визначені орендної плати за землі міста ОСОБА_3 відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010р. №41-VI, що наводяться у додатку до цього рішення.
Однак, як зазначалось вище 10 грудня 2014 року постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/11050/14-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«БЛАЗВ» до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю В«МІРСВ» , були задоволені повністю, рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 В«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3В» та рішення Одеської міської ради №1268-VI від 20.09.2010р. В«Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VI В«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міст ОСОБА_3В» визнані протиправними та скасовані.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року у справі №522/11050/14-а за апеляційною скаргою Одеської міської ради, постанова Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 була залишена без змін, а скарга без задоволення.
Враховуючи вищенаведене, суд проаналізувавши норми чинного законодавства, якими регулюються орендні правовідносини сторін та порядок затвердження нових фіксованих відсотків при визначені орендної плати, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Рішення прийнято на підставі наданих доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з позивача на користь державного бюджету судовий збір у сумі - 1 147,00 грн. та на користь заявника витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення за ново виявленими обставинами у розмірі - 1261,70 грн.
Керуючись, ст.ст.32,33,44,49,82-85,112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2016р. по справі №916/477/13-г за позовом Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „МірсВ» про внесення змін до договору оренди землі, за нововиявленими обставинами - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2016р. по справі №916/477/13-г - скасувати.
3. У задоволенні позову Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „МірсВ» про внесення змін до договору оренди землі - відмовити.
4. Стягнути Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008, Отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район код отримувача ЄДРПОУ 38016923, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код класифікації: 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 1 147 /одна тисяча сто сорок сім/ грн. 00 коп. - судового збору.
5. Стягнути з Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» (65012, м. Одеса, вул. Осипова, 37, оф. 1; код ЄДРПОУ 19217374) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 1 261 /одна тисяча двісті шістдесят одна/ грн. 70 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 13 червня 2016 р.
Суддя Ю.О. Зайцев
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2016 |
Оприлюднено | 21.06.2016 |
Номер документу | 58330265 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Зайцев Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні