Постанова

від 07.07.2016 по справі 916/477/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2016 р.Справа № 916/477/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевська Н.М.

секретар судового засідання: Полінецька В.В.

від прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення № 032131 від 11.02.2015)

від Одеської міської ради: ОСОБА_2 (довіреність № 122/исх-гс від 10.06.2016)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 01.03.2016)

від третьої особи: ОСОБА_4 (довіреність № 01-36/34 від 20.05.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Одеської міської ради, заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від В« 06В» червня 2016 року, повний текст якого складено та підписано В« 13В» червня 2016 року

по справі № 916/477/13-г

за позовом Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МірсВ»

за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 комунальної власності Одеської міської ради

про внесення змін до договору оренди землі, за нововиявленими обставинам

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Малиновського району м.Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» про внесення змін до договору оренди землі від 08.07.2005, укладеного між ТОВ В«МірсВ» та Одеською міською радою, шляхом викладення п. 2.3 договору у наступній редакції: В«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 12622450,59 грн., згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 424/м від 17.09.2012 р., складеного управлінням Держкомзему у м. ОдесіВ» , а також викладення п. 4.1 договору у наступній редакції: „Орендна плата за земельну ділянку площею 20763 кв.м розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та становить 631122,53 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій форміВ» .

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.08.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року та постановою Вищого господарського суду від 25.11.2015 року по справі № 916/477/13-г:

1) позов задоволено;

2) внесено зміни до договору оренди землі, укладеного 08.07.2005р. між Одеською міською радою Одеської області та ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» , який зареєстрований у Одеській регіональній філії ДП В«Центр Державного земельного кадаструВ» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 14 вересня 2005 р. за № 040550500344, за яким ТОВ В«МірсВ» передано у строкове платне користування строком на 50 років земельну ділянку площею 20763 кв.м по вул. Аеропортівській, 11 у м. Одесі, шляхом викладення п. 2.3, 4.1 договору у наступній редакції:

- п. 2.3 В«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 12622450,59грн. (дванадцять мільйонів шістсот двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят гривень п'ятдесят дев'ять копійок), згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 424/м від 17.09.2012 р., складеного управлінням Держкомзему у м. ОдесіВ» ;

- п. 4.1 В«Орендна плата за земельну ділянку площею 20763 кв.м розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та становить 631122,53 грн. (шістсот тридцять одна тисяча сто двадцять дві гривні п'ятдесят три копійки) на рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій форміВ» ;

3) стягнуто з ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» на користь державного бюджету судовий збір в сумі 1147/одна тисяча сто сорок сім/грн. 00 коп.

20.04.2016 року ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2015 по справі № 916/477/13-г за нововиявленими обставинами

Заява мотивована тим, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року по справі № 522/11050/14-а, за наслідками розгляду апеляційної скарги Одеської міської ради, була залишена в силі постанова Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року по справі № 522/11050/14-а, якою було визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради № 41-VI від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3», а також визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради № 1268-VI від 20.09.2011 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 № 41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3», що не було відомо під час розгляду даної справи господарськими судами.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.06.2016 року по даній справі заяву ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2016р. по справі №916/477/13-г за позовом Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю „МірсВ» про внесення змін до договору оренди землі, за нововиявленими обставинами - задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2016р. по справі №916/477/13-г - скасовано. У задоволенні позову Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю „МірсВ» про внесення змін до договору оренди землі - відмовлено. Стягнути Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008, Отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район код отримувача ЄДРПОУ 38016923, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код класифікації: 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 1 147 /одна тисяча сто сорок сім/ грн. 00 коп. - судового збору. Стягнуто з Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691) на користь ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» (65012, м. Одеса, вул. Осипова, 37, оф. 1; код ЄДРПОУ 19217374) витрати по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 1 261 /одна тисяча двісті шістдесят одна/ грн. 70 коп.

Такий висновок суду мотивований тим, що обставиною, яка стала винятковою для внесення змін в умови договору, є рішення Одеської міської ради від 20.09.2011р. №1267-VI, яким затверджено фіксовані відсотки при визначені орендної плати за землі міста ОСОБА_3 відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010р. №41-VI, що наводяться у додатку до цього рішення. Однак, 10 грудня 2014 року постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/11050/14-а позовні вимоги ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«БЛАЗВ» до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МІРСВ» , були задоволені повністю, рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 В«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3В» та рішення Одеської міської ради №1268-VI від 20.09.2010р. В«Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VI В«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міст ОСОБА_3В» визнані протиправними та скасовані. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року у справі №522/11050/14-а за апеляційною скаргою Одеської міської ради, постанова Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2014 була залишена без змін, а скарга без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Одеська міська рада та заступник прокурора області звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, які ухвалою суду апеляційної інстанції прийняті та призначені до розгляду.

Так, Одеська міська рада в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Одеської області від 06.06.2016 по дані справі скасувати та прийняти нове, яким заяву ТОВ «Мірс» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2015 по справі № 916/477/13-г за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2015 по даній справі залишити без змін.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд переглядаючи рішення за нововиявленими обставинами не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Апелянт звертає увагу на те, що викладені в оскаржуваному рішенні обставини не відповідають дійсності, а саме за висновком суду, нововиявленими обставинами є саме рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 № 41-VI та від 20.09.2011 № 1268-VІ, тоді як ТОВ «Мірс» свої вимоги обґрунтував винесенням ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 про скасування зазначених рішень.

Також апелянт посилається на положення ч.6 Постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 17, а саме скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили.

Заступник прокурора в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати, у задоволенні заяви ТОВ «Мірс» - відмовити.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд переглядаючи рішення за нововиявленими обставинами не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Апелянт зазначає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів п.1 ч.2 ст. 112 ГПК України, п.п. 2, 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17, п.п.1, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6.

Прокуратурою зазначено, що в якості нововиявленої обставини, судом зазначено судове рішення по справі № 522/11050/14-а, яке не набрало законної сили на день прийняття господарським судом рішення від 17.08.2015 по справі № 916/477/13.

Також скаржником зазначено, що місцевим господарським судом не було взято до уваги, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.09.2012 № 424/м, який не було оскаржено, наданого Управлянням Держкомзему у м. Одеса, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 20763 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 11 на час розгляду справи склала 12 622 450,59 грн.

Представником відповідача через канцелярію суду подані заперечення на апеляційні скарги, відповідно до яких в судовому засіданні 07.07.2016 просив апеляційні скарги Одеської міської ради, заступника прокурора Одеської області залишити без змін, оскаржуване рішення господарського суду Одеської області без задоволення, вважаючи його правомірним та обґрунтованим.

05.07.2016 року від прокуратури через канцелярію суду надійшло клопотання в порядку ст.79 ГПК України про зупинення провадження по справі № 916/477/13-г за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ «Мірс» про внесення змін до Договору оренди землі до постановлення рішення Вищим адміністративним судом України по справі № 522/11050/14-а за касаційною скаргою Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України є підстави для зупинення апеляційного провадження по даній справі, оскільки справи є пов'язані між собою та можуть вплинути на результат розгляду даній справі при перегляді заяви судом апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні представником Одеської міської ради також було заявлено клопотання про зупинення провадження по справі № 916/477/13-г за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ «Мірс» про внесення змін до Договору оренди землі до постановлення рішення Вищим адміністративним судом України по справі № 522/11050/14-а.

Клопотання міської ради також мотивоване тим, що дана господарська справа № 916/477/13-г та адміністративна справа № 522/11050/14-а пов'язані між собою та розгляд даної господарської справи є неможливим до розгляду Вищим адміністративним судом України адміністративної справи № 522/11050/14-а по суті.

У задоволенні клопотань Одеської міської ради та заступника прокурора Одеської області колегією суддів відмовлено, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 79 ГПК України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Так, пов'язаність справ полягає у тому, що Вищим адміністративним судом України адміністративної буде розглядить справа № 522/11050/14-а за касаційною скаргою Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016, може встановлювати обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Як вже було зазначено вище, предметом розгляду даної справі є вирішення питання про внесення змін до Договору оренди землі за нововиявленими обставинами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що звернення Одеської міської ради до суду з касаційною скаргою про перегляд ухвали суду від 12.04.2016, не перешкоджає в апеляційному порядку здійснити розгляд апеляційної скарги про перегляд рішення по даній справі за завою відповідача за нововиявленими обставинами. Також, у випадку задоволення Вищим адміністративним судом касаційної скарги Одеської міської ради, позивач не позбавлений права звернутися до суду про перегляд оскаржуваного рішення за нововиявленими обставинами.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заперечення на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вже було встановлено під час розгляду даної справи, 08 липня 2005р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» (Орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно п. 1.1. якого позивач як орендодавець на підставі Закону України В«Про оренду земліВ» та рішення Одеської міської ради № 3325-ІV від 11.10.2004 р. надає, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 20763 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 11, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 4.2. договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється відповідно до Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за часткову участь у землекористуванні в м. Одесі, узгодженого рішенням Одеської міської ради № 702-ХХШ від 29.02.2000 р. та рішень Одеської міської ради № 1709-ХХШ від 31.10.2000 р. і № 1061-ХХІУ від 26.03.2003 р.; Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. № 783 В«Про проведення індексації грошової оцінки земельВ» .

Відповідно до п. 4.3. договору орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного місяця на відповідні реквізити УДК в Одеській області. При цьому орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 В«Про проведення індексації грошової оцінки земельВ» .

За умовами п. 4.4. договору орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємними частинами цього договору. Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати у випадку збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку.

28.12.2010р. Одеською міською радою прийнято рішення № 41-VI В«Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3В» , яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3 (п. 1), введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_3 з 01.01.2011р., крім випадків, визначених у п. 3 цього рішення (п. 2), введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_3 для розрахунку річної орендної плати і плати за дольову участь у землекористуванні з 01.01 2011р. (п. 3).

20.09.2011р. Одеською міською радою прийнято рішення № 1268-VI В«Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.09.2010 № 41-VI В«Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3В» , яким п. 3 рішення викладений в такій редакції: В«Ввести в дію затверджену пунктом 1 цього рішення нормативну грошову оцінку земель міста ОСОБА_3 для розрахунку річної орендної плати з 20.09.2011р.В» .

Одеською міською радою прийнято рішення № 1267-VI В«Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. ОдесіВ» , яким були затверджені фіксовані відсотки при визначенні орендної плати за земельні ділянки міста ОСОБА_3, та згідно додатку 1 до зазначеного рішення, для відповідача цей відсоток склав - 5 %.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 17.09.2012р. № 424/м, складеного Управлінням Держкомзему у м. Одеса вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 20763 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 11, землекористувачем якої являється відповідач ТОВ В«МірсВ» , становить 12622450,59 грн.

Відповідно до ст. 13 Закону України В«Про оренду земліВ» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як було зазначено вище, пунктом 4.4 спірного Договору оренди передбачена можливість зміни умов договору щодо розміру орендної плати в бік збільшення орендної плати у випадку зміни розміру земельного податку.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, яким встановлені ставки орендної плати.

Законом України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу УкраїниВ» від 02.12.2010р. № 2756-VІ було внесено зміни до статті 21 Закону України В«Про оренду земліВ» , у зв'язку з чим вказана стаття закону була викладена у такій редакції: В«Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)...В» . При цьому у зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011р. Податкового кодексу України втратив чинність Закон України В«Про плату за землюВ» .

Так, відповідно до п. 288.4 ст. 288 розділу XIII В«Плата за землюВ» Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем.

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що річна сума орендної плати, яка встановлена в договорі оренди, не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Разом з цим згідно з п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України річна сума орендної плати, яка встановлена в договорі оренди, не може перевищувати:

- для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

- для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної

грошової оцінки.

Для визначення орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Порядок індексації нормативної грошової оцінки земель визначено ст. 289 Податкового кодексу України.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПКУ). Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: К, = [І - 10] : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110%, такий індекс застосовується із значенням ПО. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (п. 289.2 ст. 289 ПКУ). Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу державної податкової служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (п. 289.3 ст. 289 ПКУ).

У ст.ст. 5, 13, 15, 18, 20, 23 Закону України В«Про оцінку земельВ» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

У зв'язку з чим, як вбачається з письмових пояснень прокуратури у суді першої інстанції та підтверджуються в ході апеляційного провадження, розмір орендної плати за земельну ділянку площею 20763 кв.м за адресою м. Одеса, вул. Аеропортівська, 11 з урахуванням вимог чинного законодавства має складати саме 5% від нормативної грошової оцінки землі в рік, як заявлено у позовній заяві, тобто 631122,53грн. на рік (12622450,59грн. х 5%).

Як було зазначено вище, рішенням господарського суду Одеської області від 17.08.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року та постановою Вищого господарського суду від 25.11.2015 року по справі № 916/477/13-г, позов Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради було задоволено, внесено зміни до договору оренди землі, укладеного 08.07.2005р. шляхом викладення п. 2.3, 4.1 договору у наступній редакції: а саме визначено розмір орендної плати за земельну ділянку площею 20763 кв.м., яка розрахована у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та становить 631122,53 грн.

Так, підставою для звернення відповідачем до суду з заявою про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2015 по даній справі за нововиявленими обставинами є прийняття Приморським районним судом м. Одеси 10.12.2014 року по справі № 522/11050/14-а постанови, про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради № 41-IV від 28.12.2010 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3», а також визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради № 1268-VI від 20.09.2011 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 № 41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3», яка була залишена в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року.

Таким чином, як вірно було встановлено місцевим господарським судом, вказана вище постанова Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року по справі № 522/11050/14-а вступила в силу 12.04.2016 року, після прийняття рішення господарським судом Одеської області від 17.08.2015, яке вступило в законну силу 25.11.2015, а тому викладені ТОВ «Мірс» у заяві обставини є нововиявленими та такими, що не були відомі під час прийняття господарським судом Одеської області від 17.08.2015 залишеним в силі постановою Вищого господарського суду від 25.11.2015 року.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про

задоволення заяви ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2016 по справі №916/477/13-г за позовом Заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю „МірсВ» про внесення змін до договору оренди землі, за нововиявленими обставинами та вважає, що апеляційні скарги Одеської міської ради, заступника прокурора Одеської області задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Отже, за змістом пункту 1 частини другої вказаної статті необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, те, що вони повинні бути істотними, тобто такими, що можуть вплинути на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а, відтак, і вплинути на законність та обґрунтованість постановленого судового акта.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, а також обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу ХІІ ГПК України господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни (пункти 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами").

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК України має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору.

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК України, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних по справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Як було зазначено вище, підставою для задоволення місцевим господарським судом заяви ТОВ «Мірс» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2015 по даній справі за нововиявленими обставинами з посиланням на постанову Приморським районним судом м. Одеси 10.12.2014 року по справі № 522/11050/14-а про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради № 41-IV від 28.12.2010 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3», а також визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради № 1268-VI від 20.09.2011 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 № 41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3», яка була залишена в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року, з чим і погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає викладені в апеляційних скаргах доводи заступника прокурора області та представника Одеської міської ради з посиланням на п.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», згідно з яким «скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною (в розумінні пункту 1 статті 112 ГПК) лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили» та те, що в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 у справі № 522/11050/14-а не вбачається про надання зворотної сили недійсності зазначених вище рішень Одеської міської ради, з огляду на наступне.

Пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що

із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень. При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим. Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти. При цьому суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним. Ухваливши рішення про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його з цих підстав нечинним, суд у порядку, визначеному частиною одинадцятою статті 171 КАС України, повинен зобов'язати орган, який видав оскаржуваний акт, невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому такий акт було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. За правилами пункту 1 частини п'ятої статті 171 1 КАС України Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконними повністю або в окремій його частині. Отже, визнати неконституційними такі акти суд не може. Водночас з огляду на положення пункту 1 частини другої статті 162 КАС України у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови. Визнаючи протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремі положення, суд повинен зазначити дату, номер рішення, найменування органу, котрий видав рішення або його окремі пункт, абзац, частину, які визнано протиправними.

Зі змісту резолютивної частини постанови Приморського районного суду м.Одеси від 10.12.2014 по адміністративній справі 522/11050/14-а, залишеної в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016, вбачається «Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради №41-УІ від 28.12.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3». Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської міської ради №1268-УГ від 20.09.2011 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста ОСОБА_3».

Відтак, судова колегія погоджується з твердженнями заявника, що встановлені ним зазначені вище обставини не були відомі під час розгляду справи № 916/477/13-г та прийняття 17.08.2015 року рішення, яке вступило в законну силу 25.11.2015 .

Враховуючи наведені вище обставини, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 06.06.2016 по справі № 916/477/13-г про задоволення заяви ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» за нововиявленими обставинами підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Одеської міської ради, заступника прокурора Одеської області залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105, 112-114

Господарського процесуального кодексу України,

колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційні скарги Одеської міської ради, заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „06В» червня 2016 року по справі № 916/477/13-г за заявою ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю В«МірсВ» про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2015 року за нововиявленими обставинами - залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „11В» липня 2016 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська