Рішення

від 26.04.2016 по справі 481/2182/14-ц

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/2182/14-ц

Провадж.№ 2/481/46/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

(заочне)

26.04.2016 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., за участю секретаря Кузьміної Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області, цивільну справу позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про витребування державного акту на землю, -

Встановив:

В грудні 2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3, в якій просила витребувати у ОСОБА_3 оригінал Державного акту на земельну ділянку серії І-МК №040012 від 21.04.2000 року, площею 6,79 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новохристофорівської сільської ради Новобузького району та належала ОСОБА_4. А також стягнути з відповідача судові витрати на надання правової допомоги та сплату судового збору.

Ухвалою Новобузького районного суду від 15.07.2015 року за клопотанням позивача було замінено первісного відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача - ОСОБА_2.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка вказала, що зазначена земельна ділянка належала її матері ОСОБА_4, яка померла 23 вересня 2008 року. На випадок своєї смерті мати залишила заповіт 19.08.2008 року, згідно з яким все належне майно заповіла їй, як своїй дочці. Однак, після смерті матері прийняти у спадок вищевказане нерухоме майно вона до цього часу не змогла, оскільки оригінал державного акту на земельну ділянку у неї відсутній.

В лютому 2014 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, але рішенням Новобузького районного суду від 17.06.2014 року у задоволені позову було відмовлено, а ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 20.10.2014 року рішення суду залишено без змін. Підставою для відмови в задоволенні позову було встановлення факту, що державний акт на земельну ділянку знаходиться у ОСОБА_2 Письмові вимоги про повернення державного акту спадкоємцю відповідач ігнорує, державний акт спадкоємцю не повернуто, що позбавляє позивача можливості оформити відповідні правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку та набути право власності.

В судове засідання позивачка не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся повісткою, яка направлялась рекомендованим листом із зворотнім повідомленням. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд ухвалив справу розглядати в заочному режимі без участі відповідача, який належним чином повідомлявся про час і місце судового засідання повісткою, котра направлялася рекомендованим листом, конверт разом з повідомленням про отримання поштового відправлення повернутий поштовим відділенням з відміткою, про закінчення встановленого строку зберігання, в судове засідання відповідач не з'явився. Суд приходить до висновку про те, що відповідач свідомо не бажає отримувати лист.

Дослідивши матеріали справи та цивільну справу №481/381/14-ц, суд приходе наступного висновку.

Судом встановлені наступні обставини і відповідні ним правовідносини.

Відповідно до фотокопії державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК №040012 від 21.04.2000 року ОСОБА_5 має у приватній власності земельну ділянку площею 6,79 га, що розташована на території Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (а.с.5-6)

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений Широкобалківською сільською радою Білозерського району Херсонської області 19.08.2008 року, згідно з яким все належне їй за життя майно вона заповіла позивачці у справі ОСОБА_1 (а.с.7).

В силу ст.ст. 10 , 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу .

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області №481/381/14-ц від 17.06.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Новохристофорівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, третя особа: Новобузька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку, яке набрало законної сили 20.10.2014 року встановлено наступні обставини.

23 вересня 2008 року у віці 55 років в с. Широка Балка Білозерського району Херсонської області ОСОБА_4 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть, серії І-КГ №0717229, видане Широкобалківською сільською радою Білозерського району Херсонської області 25.09.2008 року. Після смерті ОСОБА_4, позивачка не змогла успадкувати вищевказану земельну ділянку за відсутності правовстановлюючого документу (державного акту), що посвідчує її право власності на вказане майно.

При розгляді вказаної справи судом також встановлено, що державний акт, серії І-МК № 040012 від 21.04.2000 року, що посвідчує право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 6,79 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яку претендує позивачка ОСОБА_6 знаходиться у громадянина ОСОБА_2, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначене підтверджується копією державного акту, відповідною письмовою заявою ОСОБА_2 та копією заповіту, складеного ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу ОСОБА_7 13.03.2007 року, за яким заповідачка заповіла спірну земельну ділянку ОСОБА_2

20.07.2015 року позивачка рекомендованим листом направляла вимогу відповідачу про повернення їй правовстановлюючого документу на земельну ділянку, але будь-яких дій спрямованих на виконання зазначених вище вимог відповідач не вчинив.

Відповідно до ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В судовому засіданні встановлено, що вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння стосується не майна, визначення якого міститься в статті 190 ЦК України , а оригіналу правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-МК №040012, виданого 21.04.2000 року на ім'я ОСОБА_4 , що посвідчує право власності останньої на вищезазначену земельну ділянку.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (83глава) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави (83глава) застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п.2 ч.3).

Таким чином вимоги позивача щодо витребування майна підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать також і витрати на правову допомогу.

Ст.84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

03.09.2013 року ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_8 заключили договір про надання адвокатських послуг по захисту прав та законних інтересів замовника на платних умовах. Відповідно до п.1.2 Договору в об'єм послуг по зазначеному договору входить: консультації, підготовка процесуальних документів, подача заяв, позовів і т.д., участь в судових засіданнях, а також подача виконавчих документів в державну виконавчу службу на виконання. Вартість зазначеної правової допомоги відповідно до п.3.1 договору становить 2400,00 гривень, яка згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 03.09.2013 року була сплачена позивачем.

Таким чином з відповідача ОСОБА_2 належить стягнути на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору в сумі 243,60 гривень та 2400,00 грн за надання правової допомоги.

Керуючись ст.ст. 10 , 11 , 60, 61, 209 , 212-215 , 218, 224-226 ЦПК України , суд-

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування державного акту на землю - задовольнити .

Витребувати у ОСОБА_2 оригінал державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК №040012 від 21.04.2000 року, площею 6,79 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новохристофорівської сільської ради Новобузького району та належала ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІДН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІДН НОМЕР_2) судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп. та 2400,00 грн за надання правової допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання через районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення чи з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Суддя