Постанова

від 09.06.2016 по справі 2а-1597/11/0970

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2016 р. м. Київ К/800/56495/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за позовом Болехівської центральної міської лікарні до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними,-

в с т а н о в и л а :

Болехівська центральна міська лікарня звернулася до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області в особі Долинського районного регіонального контрольно-ревізійного відділу в якому просила визнати неправомірними дії, визнати нечинною вимоги від 12.01.2011 року за №350-18-01/08 в частині порушень при нарахуванні працівникам лікарні надбавок за тривалість безперервної роботи, за чергування вдома, за класність водіям та за роботу на санітарному транспорті, щодо стягнення з них вказаних нарахованих та виплачених надбавок, проведення претензійно-позовної роботи, звірок і перерахунків з фондами (пункти 2, 3, 4, 5 вимоги).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії службових осіб Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області в особі Долинського районного регіонального контрольно-ревізійного відділу (Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області) щодо встановлення в акті ревізії Болехівської центральної міської лікарні від 24.12.2010 року за №350-21/01 та вимозі про усунення порушень, встановлених ревізією, від 12.01.2011 року за №350-18-01/08 висновків про порушення: пунктів 1.5, 4.6 наказу Міністерства охорони здоров'я «Про оплату праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту» від 05.10.2005 року за №308/519 , що призвело до зайвого нарахування працівникам лікарні надбавки за тривалість безперервної роботи на загальну суму 70629 (сімдесят тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 67 коп. та зайвого перерахування до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату на загальну суму 25567 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн. 94 коп.; підпункту 4.5.3 пункту 4.5 наказу Міністерства охорони здоров'я «Про оплату праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту» від 05.10.2005 року за №308/519 , що призвело до зайвого нарахування водіям лікарні надбавки за класність на загальну суму 17617 (сімнадцять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 68 коп. та зайвого перерахування до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату на загальну суму 6377 (шість тисяч триста сімдесят сім) грн. 60 коп.; пункту 5.1 наказу Міністерства охорони здоров'я «Про оплату праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту» від 05.10.2005 року за №308/519 , що призвело до зайвого нарахування працівникам лікарні надбавки за чергування вдома на загальну суму 41618 (сорок одна тисяча шістсот вісімнадцять) грн. 64 коп. та зайвого перерахування до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату на загальну суму 15065 (п'ятнадцять тисяч шістдесят п'ять) грн. 94 коп.; підпункту 2.4.4 пункту 2.4 наказу Міністерства охорони здоров'я «Про оплату праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту» від 05.10.2005 року за №308/519 , що призвело до зайвого нарахування водіям лікарні доплати за роботу на санітарному транспорті на загальну суму 5902 (п'ять тисяч дев'ятсот дві) грн. 89 коп. та зайвого перерахування до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату на загальну суму 2136 (дві тисячі сто тридцять шість) грн. 89 коп. Визнано протиправними та нечинними пункти 2, 3, 4, 5 вимоги Долинського районного регіонального контрольно-ревізійного відділу Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області (Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області) про усунення порушень, встановлених ревізією, від 12.01.2011 року за №350-18-01/08.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, Долинським районним регіональним контрольно-ревізійним відділом Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківській області з 07.12.2010 року по 24.12.2010 року проведена позапланова виїзна ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Болехівської центральної міської лікарні за період з 01.01.2008 року по 01.12.2010 року. За результатами ревізії складний акт від 24.12.2010 року за №350-21/01. Ревізією, серед іншого, виявлені порушення при нарахуванні та виплаті заробітної плати працівникам лікарні протягом 2008-2010 років.

Зокрема, установлено, що при встановленні посадових окладів, надбавок та доплат медичним працівникам поліклінік та амбулаторій у порушення пунктів 1.5 та 4.6 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 року за №308/519 «Про оплату праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» , із змінами та доповненнями (надалі - Наказ №308/519) в тарифікаційних списках відображено розміри надбавки за тривалість безперервної роботи, виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) за посадою, яку займають працівники згідно з пунктами 2.1-2.2 з врахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію та з урахуванням інших підвищень, надбавок, доплат (за проживання в населеному пункті, що має статус гірського), замість посадового окладу згідно з пунктами 2.1-2.2 з врахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію та без урахування інших підвищень, надбавок, доплат, що призвело до зайвого нарахування та виплати надбавки за тривалість безперервної працівникам на загальну суму 70629,67 грн.

Також, відповідно до акта ревізії, у порушення підпункту 4.5.3 Наказу №308/519 в тарифікаційних списках водіям міської лікарні встановлювалась щомісячна надбавка за класність до тарифної ставки з урахуванням інших підвищень (за проживання в населеному пункту, що має статус гірського), замість тарифної ставки, що призвело до зайвого нарахування та виплати цієї надбавки на загальну суму 17617,68 грн.

Крім того, згідно акта, у порушення пункту 5.1 Наказу №308/519 розмір надбавки за чергування вдома нараховувався виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) за посадою, яку займають працівники згідно з пунктами 2.1-2.2 з врахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію та з урахуванням інших підвищень, надбавок, доплат (за проживання в населеному пункті, що має статус гірського), замість посадового окладу згідно з пунктами 2.1-2.2 з врахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію та без урахування інших підвищень, надбавок, доплат, що призвело до зайвого нарахування та виплати цієї надбавки працівникам лікарні на загальну суму 41618,64 грн.

Ревізією встановлено також, що в порушення підпункту 2.4.4 Наказу №308/519 та наказу Міністерства охорони здоров'я України від 02.10.2000 року за №232 «Про затвердження Переліку спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів сфери охорони здоров'я України, що відносяться до складі (категорії) «Санітарних», із змінами та доповненнями (надалі - Наказ №232) водіям ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які працюють на автомобілях ГАЗ-31022 «Волга», державний номер НОМЕР_1 та ВАЗ-2121 «Нива», державний номер НОМЕР_2 за 2008-2009 роки та січень 2010 року підвищено тарифну ставку на 20 відсотків в той час, як зазначені автомобілі не зареєстровані як «Санітарні», що призвело до зайвого нарахування та виплати цієї доплати на загальну суму 5902,89 грн.

У зв'язку з вказаними вище установленими в ході ревізії порушеннями Долинським районним регіональним контрольно-ревізійним відділом на адресу Болехівської ЦМЛ 12.01.2011 року скерована вимога за №350-18-01/08 про усунення порушень, виявлених ревізією.

Так, у пунктах 2-5 оскаржуваної вимоги вказані аналогічні зазначеним вище, порушення Наказів №308/519 та №232, які призвели до зайвого нарахування працівникам лікарні наступних надбавок: за тривалість безперервної роботи - в сумі 70629,67 грн., за класність водіям - в сумі 17617,68 грн., за чергування працівниками вдома - в сумі 41618,64 грн. та за роботу на санітарному транспорті - в сумі 5902,89 грн. Крім того, у вказаних пунктах вимоги Болехівську ЦМЛ зобов'язано провести претензійно-позову роботу з відповідними працівниками лікарні щодо повернення зайво нарахованих та виплачених надбавок, проведення звірок з фондами та перерахунку зайво сплачених коштів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки викладені в вимозі Державної фінансової інспекції, зокрема в пунктах 2,3,4,5 вимоги, не відповідають наявним у справі матеріалам та є протиправними, оскільки позивачем доведено законність дій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду вважає передчасними такі висновки судів з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення), Інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Інспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, органом державного фінансового контролю пред'явлено вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії. При цьому пункти 2,3,4,5 вимоги вказують на виявлені збитки та їхній розмір.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про можливість скасування пунктів 2,3,4,5 оскаржуваної вимоги Держфінінспекції є помилковим.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 13 травня 2014 року №21-89а14, від 28 жовтня 2014 року №21-462а14, від 20 січня 2015 року №21-603а14, від 10 лютого 2015 року № 21-632а14, від 09 червня 2015 року № 21-174а15.

Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позову Болехівської центральної міської лікарні до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: