Рішення

від 26.04.2016 по справі 201/7098/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/408/16 Справа № 201/7098/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ходаківський М. П. Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року

26 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Григор'євій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, приватного підприємства "ОСОБА_3", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ПП "ОСОБА_3", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 28.08.2006 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1103272900 з наступними змінами, внесеними додатковою угодою №2 від 29.01.2010 року, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 366 500 швейц. фр, 00 сантимів, а відповідач зобов'язався щомісяця повертати наданий кредит та сплачувати проценти шляхом сплати платежів в розмірі із кінцевим терміном повернення 27.08.2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту. За користування кредитним коштами відповідач зобов'язався сплачувати проценти у розмірі 8,99% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк - у подвійному розмірі. У забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника 28.08.2006 року між позивачем та ПП "ОСОБА_3" було укладено договір поруки, та 26.01.2010 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

Попри взяті на себе зобов'язання позичальник не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, у зв'язку із чим станом на 20.04.2015 року заборгованість відповідачів за кредитним договором становить 1 067 090,74 грн. та пені - 40 782,38 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь з відповідачів у солідарному порядку (а.с.2-5, т.1).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2015 року позовні вимоги задоволено.

Суд стягнув солідарно з ОСОБА_3, ПП "ОСОБА_3", ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11032729000 від 28.08.2006 у розмірі 1 067 090,74 грн., з яких 998 698,65 грн. - сума кредитної заборгованості, 68 392,09 грн. - сума заборгованості за процентами за користування кредитом та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі 40 782,38 грн., з яких 34 661,16 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 6 121,22 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

Також суд стягнув з ОСОБА_3, ПП "ОСОБА_3", ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судовий збір у сумі 3 654,00 грн. (а.с.142-147, т.2).

З таким рішенням не погодився ОСОБА_2 та звернувся з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про його скасування в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вказаних позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства (а.с.2-7, т.3).

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду скасувати в частині стягнення з ПП "ОСОБА_3" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором, закривши провадження по справі в цій частині позовних вимог, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.08.2006 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11032729000 з наступними змінами, внесеними додатковою угодою №2 від 29.01.2010 року, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 366 500 швейц. фр. 00 сантимів, а відповідач зобов'язався щомісяця повертати наданий кредит та сплачувати проценти шляхом сплати платежів в розмірі із кінцевим терміном повернення 27.08.2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту. За користування кредитним коштами відповідач зобов'язався сплачувати проценти у розмірі 8,99% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк - у подвійному розмірі (а.с.6-20, т.2).

Додатковою угодою №4 до договору про надання споживчого кредиту №11032729000 від 17.08.2011 року сторони обумовили, що банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у валютах, вказаних в цій додатковій угоді, у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, встановленим в базовій валюті, що дорівнює 3 986 184,60 грн. у порядку і на умовах, зазначених у договорі та цій додатковій угоді. Кредитування позичальника здійснюється шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) в національній валюті в межах ліміту кредитної лінії та перерахування на поточний рахунок в національній валюті НОМЕР_1, відкритий позичальнику в банку. В дату укладення цієї додаткової угоди позичальнику надається транш в національній валюті в розмірі 1 993 092,30 грн. в межах ліміту кредитної лінії. Ліміт кредитної лінії, встановлений у цій додатковій угоді, включає в себе суму кредиту, виданого позичальнику за договором до підписання цієї додаткової угоди. Ліміт кредитної лінії зменшується до розміру фактичної заборгованості за договором з дати здійснення позичальником дострокового часткового або повного погашення кредитної заборгованості згідно договору або в терміни, передбачені п.4.2 цієї додаткової угоди, при цьому подальше збільшення ліміту кредитної лінії та видача нових траншів не здійснюється.

Базовою валютою за договором є гривня. Під «базовою валютою» за договором розуміється валюта, в яку перераховуються суми наданих та/або запитаних до отримання кредитів (траншів) в різних валютах договору, для розрахунку ліміту кредитної лінії та заборгованості позичальника. Загальна сума заборгованості за всіма позичковими рахунками, за якими обліковуються всі видані за цим договором транші, розраховується шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют даного договору, помножених на курс гривні Національного банку України до такої валюти. (п.2 додаткової угоди до договору).

Пунктом 4 додаткової угоди визначено, що сторони домовилися, що позичальник зобов'язується здійснити погашення кредитної заборгованості за траншем в іноземній валюті в повному обсязі в день підписання цієї додаткової угоди. Позичальник зобов'язаний повернути транш в національній валюті - в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до додаткової угоди), але в будь-якому випадку не пізніше 28.08.2017 року. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку. Повернення кредиту повинно бути здійснено в тій самій валюті, в якій було отримано відповідний транш.

У пункті 6 додаткової угоди сторони домовилися, що за використання кредитних коштів за договором: з 17.08.2011 року встановлюється процентна ставка в розмірі 8,99% процентів річних; з 17.08.2012 року встановлюється процентна ставка в розмірі 12,99% процентів річних (а.с.21-24, т.1).

У додатку №1 до додаткової угоди №4 від 17.08.2011 року до договору про надання споживчого кредиту №11032729000 від 28.08.2006 року сторони узгодили графік погашення кредиту (а.с.25-26, т.1).

Судом також встановлено, що в забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника, 28.08.2006 року між позивачем, ОСОБА_3 та ПП "ОСОБА_3" було укладено договір поруки №11032729000/П1, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникла з кредитного договору №11032729000 від 28.08.2006 року як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручителю добре відомі усі умови вищеназваного кредитного договору, укладеного між кредитором та позичальником, у тому числі сума договору, термін повернення кредиту, термін і порядок сплати процентів, штрафні санкції, інші умови договору. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів, за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших санкцій, передбачених в вищеназваному кредитному договорі (пункти 1.2, 1.3 договору).

Пунктами 1.4, 1.5 договору визначено, що відповідальність поручителя і позичальника є солідарною. Причини невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов'язань по даному договору.

Крім того, п.2.3 договору передбачено, що поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання на користь кредитора в термін, визначений п.2.2 цього договору шляхом перерахування суми заборгованості позичальника на рахунок/рахунки (простроченої заборгованості, прострочених процентів, комісії та інш.), вказані кредитором (а.с.27-28, т.1).

Додатковою угодою №1 до вказаного договору поруки позивач, ОСОБА_3 та ПП "ОСОБА_3" узгодили, що сума кредитного договору становить 3 986 184,60 грн. і сума траншу, отриманого в гривнях, становить 1 993 092,30 грн. За користування кредитними коштами у встановлені кредитним договором терміни встановлюється процентна ставка у розмірі: з 17.08.2011 року встановлюється процентна ставка в розмірі 8,99% процентів річних; з 17.08.2012 року встановлюється процентна ставка в розмірі 12,99% процентів річних (а.с.29, т.1).

Встановлено також, що 26.01.2010 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки №241914, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_3 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11032729000 від 28.08.2006 року, укладеного між кредитором та боржником, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного договору.

Відповідно до п.1.3,1.4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Відповідно до п.2.2 договору поруки у випадку невиконання боржником його зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'являти свої вимоги безпосередньо до поручителя, які останній зобов'язаний виконати протягом 10-ти робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги (а.с.30-32, т.1).

Додатковою угодою №1 до вказаного договору поруки позивач та ОСОБА_2 узгодили, що сума кредитного договору становить 3 986 184,60 грн. і сума траншу, отриманого в гривнях, становить 1 993 092,30 грн. За користування кредитними коштами у встановлені кредитним договором терміни встановлюється процентна ставка у розмірі: з 17.08.2011 року встановлюється процентна ставка в розмірі 8,99% процентів річних; з 17.08.2012 року встановлюється процентна ставка в розмірі 12,99% процентів річних (а.с.33, т.1).

Попри взяті на себе зобов'язання позичальником не виконуються умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, у зв'язку з чим станом на 20.04.2015 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 1 067 090,74 грн. та пені - 40 782,38 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 998 698,65 грн.; заборгованість за процентами - 68 392,09 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 34 661,16 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами - 6 121,22 грн. (а.с.34-51, т.1).

Позивачем на адресу відповідачів була направлена вимога про погашення грошових зобов'язань за кредитним договором (а.с.74-83, т.1). Однак в добровільному порядку заборгованість відповідачем не була погашена і позивач вимушений був звернутися із позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором суд першої інстанції правильно виходив з того, що позичальник не виконав умови кредитного договору у повному обсязі, забезпеченого договором поруки.

Приведений позивачем розрахунок заборгованості по кредитному договору відповідає саме наявним фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав вважати його неналежним не вбачається, жодних спростувань його правомірності не приведено.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що порука по кредитному договору в силу ст. 559 ЦПК України припинена протиричать умовам договору та матеріалам справи.

Так, судом встановлено, що 28.08.2006 року між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №11032729000, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у 566 500,00 шв. франків. В якості забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором, 28.08.2006 АТ "УкрСиббанк" та ПП "ОСОБА_3" був укладений договір поруки №11032729000/П1. Крім цього , за ініціативою позичальника ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_2 26.01.2010 року між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №241914, який забезпечував виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №11032729000 (а.с.172-174, т.3).

Згідно п.2.1 зазначеного договору поруки, передбачено, що у випадку зміни умов Основного зобов'язання, Поручитель, підписанням цього Договору, підтверджує свою згоду на здійснення таких змін. Сторони погодили, що зміни, які здійснюється, відповідно до умов цього пункту Договору не потребують додаткового укладення Сторонами угод щодо внесення змін.

В період дії договору Позичальник та поручителі можуть виступити з пропозицією щодо реструктуризації кредиту, яка вноситься на погодження кредитора, тобто Банку.

Відповідно рішення ПП "ОСОБА_3" від 15.08.2011 року, власниками якого є Позичальник ОСОБА_3 та фінансовий поручитель ОСОБА_2 було погоджено реструктуризацію кредиту, наданого ОСОБА_3, відповідно до умов кредитного договору № 11032729000 від 28.08.2006 року, а саме: переведення залишку заборгованості за кредитним договором у національну валюту (гривню); укладення у зв'язку з чим додаткових угод до основного договору та договорів забезпечення (а.с.171, т.3).

Внаслідок зазначеного рішення та погодження цього рішення Банком між Позичальником ОСОБА_3 та АТ "УкрСиббанк" 17.08.2011 року була укладена додаткова угодаа№4 до договору про надання споживчого кредиту № 11032729000 від 18.08.2006року.

Фактично даною угодою закріплювалась реструктуризація кредиту. Згідно даної угоди, залишок кредиту у швейцарських франках був переведений у національну валюту (гривню) та закріплений у вигляді траншу у розмірі 1 993 092,30 грн. з графіком погашення з відповідно відсотковою ставкою за користування кредитом. Внаслідок вказаної реструктуризації, між Банком та фінансовими поручителями: ОСОБА_2 та ПП "ОСОБА_3" були укладені додаткові угоди №1 до договорів поруки № 11032729000/П1 та №241914. Згідно умов даних угод, поручителі надали згоду на зміну основного зобов'язання, а саме: переведення кредиту у шв. франках в національну валюту-гривню (а.с.169-170, т.3).

Згідно п.3 Додаткової угоди, встановлено, що Сторони ознайомлені з усіма умовами Кредитного договору та Додаткової угоди до кредитного договору, що обумовлюють основне зобов'язання, строку і порядку його виконання, забезпеченого Договором. Сторони досягли згоди основного розміру, строку і порядку виконання зобов'язань, що забезпечуються відповідно до договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами Кредитного договору. Сторони підтверджують, що порукою згідно Договору та цієї додаткової угоди забезпечуються також і розмір зобов'язань, строк і порядок виконання, який може бути змінено, відповідно до умов Кредитного договору.

Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта - фінансового поручителя ОСОБА_2 про необізнаність та відсутність документального підтвердження щодо згоди на зміни основного зобов'язання є безпідставними, оскільки вони спростовуються заявами поручителя, договором поруки, рішенням ПП "ОСОБА_3", додатковою угодою до договору поруки.

Доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі щодо припинення договору поруки внаслідок пропущення шестимісячного строку на звернення з вимогою - безпідставні.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновком суду в частині стягнення з ПП "ОСОБА_3" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором, виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Вирішуючи позовні вимоги до ПП "ОСОБА_3" про стягнення заборгованості, суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, вирішив спір, що виник між юридичними особами, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянув його разом із вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 року у справі №6-1737цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Згідно п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з ПП "ОСОБА_3" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором, закривши провадження по справі в цій частині позовних вимог. В іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,316,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2015 року - скасувати в частині стягнення з приватного підприємства "ОСОБА_3" на користь публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором.

Провадження по справі в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до приватного підприємства "ОСОБА_3" про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: