Постанова

від 08.06.2016 по справі 910/25414/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року Справа № 910/25414/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівБожок В.С., Полянського А.Г. розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року у справі господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Нео Віта", м. Київ доПриватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Київ за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Міністерства інфраструктури України, м. Київ; 2. Київської міської ради, м. Київ; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Схід", м. Київ проусунення перешкод у користуванні майном

за участю представників

позивача: Гирич О.В.,

відповідача: Петренко О.С.,

третьої особи-1: Норець Н.О.,

третьої особи-2: не з'явився,

третьої особи-3: Гуримський О.В.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Нео Віта" (далі за текстом - ПрАТ "Нео Віта") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі за текстом - ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ") про зобов'язання відповідача демонтувати та вивезти із використовуваної ПрАТ "Нео Віта" земельної ділянки площею 7, 8146 га, розташованої в місті Києві по вул. Березневій, 12, кадастровий номер 8000000000:63:127:0075, наступне майно: залізничну колію № 19 із стрілочним переводом № 322 (інв. № 353) - загальною довжиною 398, 3 м; залізничну колію № 20 (інв. № 19) - довжиною 233, 5 м; залізничну колію № 21 з стрілочним переводом № 323 (інв. № 353) - загальною довжиною 89, 5 м; залізничну колію № 22 (інв. № 19) - загальною довжиною 41, 7 м; залізничну колію зі стрілочним переводом № 321 (інв. № 353) - загальною довжиною 399, 3 м.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Міністерство інфраструктури України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Київську міську раду та товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Схід" (далі за текстом - ТОВ "Інвестиційна група "Схід").

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року позов задоволено: зобов'язано ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" демонтувати та вивезти із використовуваної ПрАТ "Нео Віта" земельної ділянки площею 7, 8146 га, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Березнева, 12, кадастровий номер 8000000000:63:127:0075, наступне майно: залізничну колію № 19 із стрілочним переводом № 322 (інв. № 353) - загальною довжиною 398, 3 м; залізничну колію № 20 (інв. № 19) - довжиною 233, 5 м; залізничну колію № 21 з стрілочним переводом № 323 (інв. № 353) - загальною довжиною 89, 5 м; залізничну колію № 22 (інв. № 19) - загальною довжиною 41, 7 м; залізничну колію зі стрілочним переводом № 321 (інв. № 353) - загальною довжиною 399, 3 м.

Вищезазначені судові акти мотивовано обгрунтованістю та доведеністю позовних вимог, оскільки майно відповідача перешкоджає праву суборендаря самостійно господарювати на орендованій земельній ділянці, а під'їзні залізничні колії відповідача, що перебувають на суборендованій земельній ділянці, позбавляють позивача права вільно користуватися належним йому майном всупереч вимогам ст. 321 Цивільного Кодексу України; при цьому, на орендованій земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна, що належать до державної власності і вона не перебуває у постійному користуванні органів державної влади чи державних підприємств.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову про усунення перешкод у користуванні майном.

ПрАТ "Нео Віта" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи-1 просили касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, а представники позивача та третьої особи-3 проти доводів касаційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Третю особу-2 згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вона не скористалась передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, -3, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням № 2 виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 02.01.1946 року поновлено відвід земельної ділянки площею біля 30 га Київському Регенератно-Резиновому заводу по вул. Регенераторній.

Рішенням № 1008 виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20.05.1952 року відведено будівельно-монтажному тресту "Легпромбуду" № 4 Міністерства Легкої Промисловості СРСР земельну ділянку біля 2, 0 га поруч Регенераторно-Резинового заводу по вул. Регенераторній.

Рішенням № 1168 виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 13.07.1954 року відведено СМУ тресту "Легпромбуд" № 4 додаткову земельну ділянку площею 5 га по вул. Червоних партизанів, 12.

Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 року № 985/1646 "Про передачу земельних ділянок ТОВ "Інвестиційна група "Схід" для експлуатації та обслуговування виробничої бази по вул. Березневій, 12 у Дніпровському районі м. Києва" вирішено передати ТОВ "Інвестиційна група "Схід" земельну ділянку площею 7,93 га для експлуатації та обслуговування виробничої бази по вул. Березневій, 12 у Дніпровському районі м. Києва у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу від 11.04.2006 року, акт прийому-передачі майнового комплексу від 11.04.2006 року). Визнано такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 20.05.1952 року № 1008 та від 13.07.1954 року № 1168.

Згідно з рішенням Київської міської ради від 27.12.2007 року № 1544/4377 "Про передачу земельної ділянки ТОВ "Інвестиційна група "Схід" для реконструкції території з будівництвом об'єктів житлово-офісного та торговельно-розважального призначення на вул. Березневій, 12 у Дніпровському районі м. Києва" вирішено передати ТОВ "Інвестиційна група "Схід" в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 7, 81 га для реконструкції території з будівництвом об'єктів житлово-офісного та торговельно-розважального призначення на вул. Березневій, 12 у Дніпровському районі м. Києва.

На підставі рішення Київської міської Ради від 27.12.2007 року № 1544/4377 Київською міською радою та ТОВ "Інвестиційна група "Схід" укладено Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 20.05.2009 року за № 66-6-00515, за умовами якого Київська міська рада передала, а ТОВ "Інвестиційна група "Схід" прийняло в оренду земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Березнева, 12 у Дніпровському районі м. Києва, розмір - 7, 8146 га, цільове призначення - для реконструкції території з будівництвом об'єктів житлово-офісного та торговельно-розважального призначення, кадастровий номер - 8000000000:63:127:0075.

Згідно Акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 11.06.2008 року встановлено межі земельної ділянки - об'єкта оренди в натурі.

21.07.2015 року ТОВ "Інвестиційна група "Схід" (орендар) та ПрАТ "Нео Віта" (суборендар) укладено Договір суборенди земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 892, посвідчений приватним нотаріусом Пелех З.Б., за умовами якого орендар передав суборендареві в строкове платне користування земельну ділянку по вул. Березневій, 12 у Дніпровському районі м. Києва, розміром 7, 8146 га, з цільовим призначенням - для реконструкції території з будівництвом об'єктів житлово-офісного та торговельно-розважального призначення, кадастровий номер 8000000000:63:127:0075, а суборендар зобов'язався сплачувати плату за суборенду об'єкта та виконувати інші умови Договору.

Відповідно Акту приймання-передачі об'єкта суборенди від 21.07.2015 року, підписаного та скріпленого печатками орендаря та суборендаря, земельну ділянку передано в користування позивача на умовах суборенди.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер: 40950166 станом на 21.07.2015 року Договір суборенди земельної ділянки, серія та № 892, виданий 21.07.2015 року, видавник: приватний нотаріус Пелех З.Б., зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 23017729 від 21.07.2015 року. Об'єктом суборенди є вищевказана земельна ділянка, суборендар - ПрАТ "Нео Віта", орендар - ТОВ "Інвестиційна група "Схід".

Відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомості від 24.04.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 261, посвідченого приватним нотаріусом Дем’яненко Т.М., ТОВ "Інвестиційна група "Схід" продало, а ПрАТ "Нео Віта" придбало майновий комплекс загальною площею 4 891, 10 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Березнева, 12, тимчасові виробничі споруди та інженерні мережі, призначені для обслуговування комплексу. Вказане майно за Договором купівлі-продажу було передано покупцю згідно Акту приймання-передачі від 24.04.2015 року.

В подальшому, ПрАТ "Нео Віта" звернулось до ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" з листами № 169 від 26.08.2015 року та № 171 від 30.08.2015 року, в яких просило демонтувати із земельної ділянки по вул. Березневій, 12 у м. Києві, кадастровий номер 8000000000:63:127:0075 рейкові нитки та шпали для забезпечення можливості використання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням.

Проте, ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" листом № 2488 від 14.09.2015 року повідомило про неможливість якнайшвидшого демонтажу під'їзних колій, що розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці, та запропонувало провести комісійне обстеження майна товариства, яке розташовано на території земельної ділянки по вул. Березневій у м. Києві.

Відтак, позивач звернувся до господарського суду з позовом про усунення перешкод в користуванні землею, мотивуючи вимоги тим, що на земельній ділянці, що перебуває у нього в суборенді і на якій розташовані об'єкти нерухомості позивача, знаходиться також і майно відповідача без належних правових підстав, а саме - рейкові колії та стрілочні переходи, які колись були частиною під'їзної залізничної колії до заводу "Вулкан", розміщеного у м. Києві по вул. Регенераторній, 4, а зараз перебувають у непридатному стані.

Відповідно до п. д) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється передбаченими законом способами.

Приписами ст. 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відтак, судом апеляційної інстанції вірно відзначено, що наявність на земельній ділянці об'єктів нерухомості, що належать позивачу на праві власності, надають позивачу можливість переоформити право користування земельною ділянкою в межах, необхідних для обслуговування майна, проте не позбавляють його права на користування земельною ділянкою і на умовах суборенди.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка по вул. Березневій, 12 у м. Києві не була розмежована згідно Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" від 05.02.2004 року № 1457-IV до втрати ним чинності; на ній відсутні об'єкти нерухомого майна, що належать до державної власності і вона не перебуває у постійному користування органів державної влади чи державних підприємств. Оскільки земельна ділянка, орендована позивачем, знаходиться у місті Києві, тобто в межах населеного пункту та належить до комунальної власності, Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями розпоряджатись вказаною земельною ділянкою.

При цьому, з огляду на приписи ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 23 Закону України "Про транспорт", ст. ст. ст. 67, 68 Земельного кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України.

З огляду на положення п. 1.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (ст. ст. 12, 64 - 77 Статуту залізниць України) до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності. Залізничні під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Однак, судами встановлено, що з наявних у справі доказів, зокрема, з Акту обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16.09.2015 року, підписаного та складеного за участю представників позивача та відповідача, вбачається, що колії не мають примикання до залізничних колій станції Дарниця, а частина колій взагалі відсутня.

Відповідно до довідок ТОВ "Завод Вулкан" № 34 від 01.09.2015 року та Київського МБТІ № 15433 (И-2013) від 12.07.2013 року станом на 2013 рік залізничний під'їзд, частина споруд та будівель знесені.

Крім того, судами попередніх інстанцій досліджено ы технічні паспорти, з яких вбачається розташування по вул. Березневій, 12 у місті Києві під'їзних залізничних колій, які не відносяться до залізничного транспорту та не належать до державної власності, а земельні ділянки під ними - до земель залізничного транспорту.

Відтак, судами попередніх інстанцій встановлено, що під'їзні залізничні колії, розташовані на орендованій земельній ділянці, є внутрішньозаводськими коліями, знаходяться в непридатному для використання стані, не є нерухомим майном, не є частиною залізничного транспорту, не використовуються жодною із сторін та можуть бути демонтовані, а орендована земельна ділянка не відноситься до земель залізничного транспорту та не розмежована до земель державної власності.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки майно відповідача (під'їзні залізничні колії) перебувають на суборендованій земельній ділянці без достатніх правових підстав та перешкоджають суборендарю як власнику нерухомості вільно користуватися належним йому майном та самостійно господарювати на орендованій земельній ділянці.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що доводи ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обгрунтованих висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року у справі № 910/25414/15 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.С. Божок А.Г. Полянський