Постанова

від 10.11.2016 по справі 910/25414/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2016 р. Справа№ 910/25414/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін

від позивача: Кольваха С.Ю. - представник за дов. б/н від 20.09.2016 року;

від відповідача: Носенко А.М. - представник за дов. №213 від 29.08.2016 року;

від третьої особи 1: Дудченко С.М. - представник за дов. №360/15/14-16 від 26.01.2016 року;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року

у справі № 910/25414/15 (суддя: Спичак О.М.)

за заявою Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

про відстрочення виконання рішення суду по справі № 910/25414/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Нео Віта"

до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

за участю третіх осіб на стороні відповідача:

третя особа 1: Міністерство інфраструктури України

третя особа 2: Київська міська рада

третя особа 3: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Схід"

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Нео Віта" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - відповідач), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Міністерство інфраструктури України (далі - третя особа 1), Київська міська рада (далі - тертя особа 2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Схід" (далі - третя особа 3) про усунення перешкод у користуванні майном, а саме демонтувати та вивезти із використовуваної відповідачем земельної ділянки прощею 7,8146 га, розташованої в м. Києві по вул. Березневій, 12, кадастровий номер 8000000000:63:127:0075, залізничні колії із стрілочним переходом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року у справі №910/25414/15 позов задоволено. Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" демонтувати та вивезти із використосуваної Приватним акціонерним товариством "Нео Віта" земельної ділянки площею 7,8146, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Березнева, 12, кадастровий номер 8000000000:63:127:0075, наступне майно: залізничну колію № 19 із стрілочним переводом № 322 (інв. № 353) - загальною довжиною 398,3 м; залізничну колію № 20 (інв № 19) - довжиною 233,5 м; залізничну колію № 21 з стрілочним переводом № 323 (інв. № 353) - загальною довжиною 89,5 м; залізничну колію № 22 (інв. № 19) - загальною довжиною 41,7 м; залізничну колію зі стрілочним переводом № 321 (інв. № 353) - загальною довжиною 399,3 м. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на користь Приватного акціонерного товариства "Нео Віта" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 21.12.2015 року Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення.

19.04.2016 року постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/25414/15 від 21.12.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

10.05.2016 року Господарським судом м. Києва, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року, видано накази.

06.05.2016 року Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" подало касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року.

08.06.2016 року постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року залишено без змін.

05.08.2016 року Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулось до Господарського суду м. Києва з заявою, в якій просило відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року у справі № 910/25414/15 на один рік.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року у справі № 910/25414/15 в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/25414/15 від 21.12.2015 відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

Так, скаржник вказав, що доводи та аргументи в заяві свідчать про наявність обставин, що ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року у справі №910/25414/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" прийнято до провадження.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/25414/15 колегію суддів у складі: головуючого судді: Сулім В.В., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 10.11.2016 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" було прийнято до провадження у визначеному складі суддів.

У судовому засіданні 10.11.2016 року скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року по справі №910/25414/15 залишити без змін а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" без задоволення.

У судовому засіданні 10.11.2016 року третя особа 1 підтримала доводи апеляційної скарги.

Представники третіх осіб 2, 3 у судове засідання 10.11.2016 року не з'явилися. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 27.10.2016 року на відповідні адреси.

Пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 встановлює, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, треті особи 2, 3 не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 10.11.2016 року, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників третіх осіб 2, 3 за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Так, подана заява про відстрочку виконання рішення суду була мотивована тим, що відповідно до висновків технічної служби Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - товариство) у зв'язку із тим, що залізничні колії №№ 19, 20, 21, 22 не примикають до колій загального користування ст. Дарниця ПЗЗ УЗ, заїзд колієрозбірної техніки Товариства на зазначені колії унеможливлено. При цьому, зважаючи на відсутність у Товариства відповідної автомобільної колієрозбірної техніки та враховуючи значний обсяг майна і його габаритні характеристики, що підлягає демонтажу, виникає необхідність у залученні сторонніх організацій до демонтажу залізничних колій №№ 19, 20, 21, 22, в тому числі шляхом відновлення залізничної колії № 1, яка з'єднувала зазначені залізничні колії з коліями загального користування ст. Дарниця ПЗЗ УЗ для проїзду відповідної колієрозбірноїтехніки. Вартість, обсяги, постачальники послуг та порядок їх виконання, підлягають додатковому визначенню, з урахуванням процедур закупівлі за державні кошти на Товаристві.

Таким чином, на думку скаржника, зважаючи, що у Товариства з вказаних причин відсутня можливість своїми силами виконати вказане рішення без залучення до цього сторонніх організацій, для належного виконання вимог цього рішення, виникає необхідність у здійсненні закупівлі відповідних робіт та послуг.

Товариство здійснює закупівлі товарів, робіт та послуг з урахуванням особливостей Закону України "Про публічні закупівлі" та у відповідності з нормативними документами вищого органу управління, та підприємства, зокрема, Положення про порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за кошти ПрАТ "Київ - Дніпровське МППЗТ", затвердженого наказом 30.10.2014 року № 377, безумовне дотримання яких є обов'язковим для Товариства.

28.12.2015 року Міністерством інфраструктури України було затверджено фінансовий план Товариства на 2016 рік, у якому не було передбачено видатків на демонтаж залізничних колій №№ 19, 20, 21, 22, в тому числі і здійснення відповідних закупівель, необхідних для такого демонтажу.

Таким чином, для здійснення необхідних закупівель, пов'язаних із забезпеченням належного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року у справі № 910/25414/15, виникає необхідність у внесенні змін до фінансового плану Товариства на 2016 рік та затвердження таких змін Міністерством інфраструктури України, у порядку передбаченому вказаними нормативно - правовими актами.

Крім того, для виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 у справі № 910/25414/15 та приписів Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 року № 1314, для списання цих колій, Товариству зобов'язане отримати відповідне погодження Мінінфраструктури України щодо списання під'їзних залізничних колій №№ 19, 20, 21, 22.

Тобто на думку боржника, вищевикладені обставини ускладнюють та унеможливлюють виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 року у справі № 910/25414/15, оскільки такому виконанню повинні передувати: внесення змін до річного фінансового плану Товариства, проведення відповідних процедур закупівлі, погодження списання майна, яке підлягає демонтажу, а виконання цього рішення без дотримання визначеного порядку буде суперечити вказаним правовим нормам.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, відстрочка виконання судового рішення може бути задоволена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

У відповідності до п. 7.3. вказаної постанови, заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, нормами чинного законодавства, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що господарський суд повинен брати до уваги можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Так, наведені заявником обставини не є винятковими в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, які б доводили неможливість своєчасного виконання судового рішення та які б могли бути підставою для відстрочення виконання рішення суду по справі № 910/25414/15.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що фактично рішення суду щодо демонтажу виконано, майно відповідача в ході виконавчого провадження демонтовано Комунальним підприємством "Київблагоустрій" та прийняте останнім на відповідальне зберігання і знаходиться, як було повідомлено боржника листом № 89 від 04.08.2016 року за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 3, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяви про відстрочку в виконанні судового рішення.

Так, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни ухвали, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року у справі №910/25414/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року у справі №910/25414/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/25414/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк