Ухвала

від 30.01.2017 по справі 910/25414/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

30.01.2017Справа № 910/25414/15 За скаргою Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на дії державного виконавця у справі

За позовом Приватного акціонерного товариства "Нео Віта"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту "

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Міністерство інфраструктури України;

2) Київська міська рада;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Схід"

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від стягувача: Кольвах С.Ю. (за дов.)

від боржника: не з"явились

від третіх осіб: не з"явились

від державної виконавчої служби: не з"явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Приватне акціонерне товариство "Нео Віта" до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про усунення перешкод у користуванні майном, а саме демонтувати та вивезти із використовуваної відповідачем земельної ділянки прощею 7,8146 га, розташованої в м. Києві по вул. Березневій, 12, кадастровий номер 8000000000:63:127:0075, залізничні колії із стрілочним переходом.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/25414/15 від 21.12.2015 позов задоволено повністю. Вирішено зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (02092, м. Київ, вулиця Алма-Атинська, будинок 37, код ЄДРПОУ 04737111) демонтувати та вивезти із використосуваної Приватним акціонерним товариством "Нео Віта" (01021, м. Київ, вулиця Кловський узвіз, будинок 9\2, офіс 71, код ЄДРПОУ 35372603) земельної ділянки площею 7,8146, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Березнева, 12, кадастровий номер 8000000000:63:127:0075, наступне майно: залізничну колію № 19 із стрілочним переводом № 322 (інв. № 353) - загальною довжиною 398,3 м; залізничну колію № 20 (інв № 19) - довжиною 233,5 м; залізничну колію № 21 з стрілочним переводом № 323 (інв. № 353) - загальною довжиною 89,5 м; залізничну колію № 22 (інв. № 19) - загальною довжиною 41,7 м; залізничну колію зі стрілочним переводом № 321 (інв. № 353) - загальною довжиною 399,3 м.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 у справі № 910/25414/15 залишено без змін.

10.05.2016, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 у справі № 910/25414/15, видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2016 постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 у справі № 910/25414/15 залишена без змін.

05.08.2016 Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулось до Господарського суду м. Києва з заявою, в якій просило відстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва від 21.12.2015 у справі № 910/25414/15 на один рік.

Ухвалою суду від 15.08.2016 відмовлено в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/25414/15 від 21.12.2015.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 27.09.2016 від Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" надійшла скарга від 22.09.2016 № 3323 на дії державного виконавця.

Ухвалою суду від 04.10.2016 відкладено вирішення питання про прийняття скарги Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на дії державного виконавця, до повернення матеріалів справи № 910/25414/15.

Через загальний відділ діловодства суду 31.10.2016 від державної виконавчої служби надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження та повернуто оригінал наказу суду

30.11.2016 справа № 910/25414/15 надійшла до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою суду від 09.12.2016 скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на дії та бездіяльність органу Державної виконавчої служби призначено до розгляду на 30.01.2017.

Через загальний відділ діловодства суду 12.12.2016 від скаржника (боржника) надійшла заява, в якій він просив при розгляді скарги врахувати факт передачі йому майна. В заяві зазначено, що звернення зі скаргою було в тому числі зумовлено фактом не повернення ПрАТ "Київ-Дніпровське МППТЗ" його майна, демонтованого під час примусового виконання рішення. А, оскільки, демонтоване майно було повернуто скаржнику (боржнику), то потреба у подальшому судовому захисті прав та інтересів ПрАТ "Київ-Дніпровське МППТЗ" щодо повернення його майна - відпала.

В судове засідання 30.01.2017 представники скаржника (боржника), третіх осіб та державної виконавчої служби не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

24.05.2016 старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 51193552 про примусове виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/25414/15 від 10.05.2016 та надано боржнику семиденний строк для самостійного виконання рішення, та надання до відділу ДВС документу, на підтвердження належного виконання.

Частиною 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення постанови) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі..

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення постанови) копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 51193552 від 24.05.2016 була отримана боржником (скаржником) 29.06.2016, після закінчення встановленого строку для самостійного виконання.

Відповідно до положень ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам. Постанова державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена у триденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи дану обставину, Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське МППЗТ" направило державному виконавцю Дніпровського РВДВС м. Київ, ГТУЮ у м. Києві заяву № 2253 від 04.07.2016 про відкладення провадження виконавчих дій. Крім того, звернувся з заявою про відстрочення виконання рішення на 1 рік від 13.07.2016 № 2390. Докази отримання заяв в матеріалах скарги.

У своїй заяві про відстрочення виконання рішення боржник (скаржник) зазначив про неможливість самостійного виконання ним рішення суду до затвердження нового фінансового плану, який би передбачав видатки на демонтаж майна боржника.

Листом від 22.07.2016 виконавець відповів на заяву від 13.07.2016, в якому зазначив, про відсутність підстав для звернення до суду за відстроченням виконання рішення суду та про можливість його виконання без участі боржника (отримано боржником 29.07.2016).

Державний виконавець звернувся до сторін виконавчого провадження з вимогою від 20.07.2016 № 230/9 (отримано боржником 25.07.2016 о 14:04:52), в якій зазначив про перебування у виконавчій службі наказу про демонтаж та вивезення майна та зобов'язав боржника (скаржника) бути присутнім 26.07.2016 о 11:00 за адресою: м. Київ, вул. Березнева, 12. Виконавець повідомив боржника (скаржник) про можливість виконання рішення за його відсутності.

Відповідно до п. 1.5 "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 1.8., 1.8.1, 1.8.2 "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. У вимозі зазначаються: а) найменування органу ДВС; б) дата відкриття та номер виконавчого провадження; в) реквізити виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження (його резолютивна частина у разі потреби); г) прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця; ґ) перелік дій, які необхідно вчинити; д) строк виконання вимоги; е) наслідки невиконання вимоги. Вимога підписується державним виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається державним виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії.

Скаржник (боржник) не виконав вимогу державного виконавця, про що повідомив його листом від 27.07.2016 № 2608, пославшись на невідповідність вимоги виконавця приписам законодавства (вимога не містить обов'язкових відомостей). Крім того, боржник зазначив, що був позбавлений розумних строків на виконання вимоги державного виконавця.

Суд вбачає, що від боржника (скаржника) вимагалась лише його присутність і повідомлений він був про це за добу, тому суд не вбачає об'єктивних підстав у не забезпеченні явки представника за вказаною виконавцем адресою, що зумовило невиконання вимоги державного виконавця.

01.08.2016 о 14:45 та 14:48 боржником (скаржником) були отримані вимоги державного виконавця від 28.07.2016 № 1438/4 (№25036), якою зобов'язано боржника (скаржника) бути присутнім 01.08.2016 о 08:00 за адресою: м. Київ, вул.. Березнева, 12 при демонтажі та вивезенні майна, та від 28.07.2016 № 1438/4 (№ 25036), якою зобов'язано боржника (скаржника) бути присутнім 03.08.2016 о 08:00 за адресою: м. Київ, вул.. Березнева, 12 при демонтажі та вивезенні майна.

Судом встановлено, що вимога про присутність боржника (скаржника) 01.08.2016 о 08:00 була отримана ним після зазначеного строку, що зумовило об'єктивну неможливість присутності. Проте вимоги державного виконавця містили всі реквізити, передбачені Інструкцією.

Боржник (скаржник) повідомив виконавця листом 02.08.2016 № 2682 (отримано виконавчою службою 02.08.2016) про причину неявки та невідповідність вимог державного виконавця чинному законодавству.

Боржник (скаржник) зазначив, що його представники з'явились за викликом 03.08.2016, однак не змогли потрапити на територію демонтажу, про що склали відповідний акт від 03.08.2016 о 11:20 (лист від 04.08.2016 № 2622 отримано виконавчою службою 04.04.2016).

Листом від 26.08.2016 № 2990 боржник (скаржник) вимагав у державного виконавця негайного повернення його майна і наголошував про безпідставність зберігання власності боржника (скаржника) КП "Київблагоустрій".

Державним виконавцем у листі від 07.09.2016 № 1438/4 (№40520) зазначено, що його дії щодо виконання рішення суду з демонтажу майна боржника (скаржника) та передачі його на зберігання КП "Київблагоустрій" вчинені в рамках повноважень на підставі Закону України "Про виконавче провадження". Майно зазначене у виконавчому документі описане та згідно актів опису й арешту майна від 26.07.2016 та 01.08.2016 передане на зберігання.

До матеріалів скарги надано акти опису та арешту майна від 26.07.2016 та від 01.08.2016, згідно яких по вул. Березневій, 12 у м. Києві описано майно боржника (скаржника). Акти фіксують передачу описаного майна на відповідальне зберігання представнику КП "Київблагоустрій". Факту накладення арешту на майно боржника (скаржника) вказані акти не підтверджують, оскільки, відповідні графи акту. Що передбачають перелік майна на яке накладається арешт і встановлюється тимчасове обмеження права користування, не заповнені.

Згідно п. 8 "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події . Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події , а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

З досліджуваних документів суд вбачає, що державним виконавцем арешт на майно боржника (скаржника) не накладався, що воно було лише описано та передане на відповідальне зберігання КП "Київблагоустрій".

В зв'язку з вищевикладеним скарга боржника (скаржника) в частині визнання неправомірними дій державного виконавця щодо накладення арешту на майно та зобов'язання зняти арешт з майна боржника (скаржника) є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

До матеріалів справи долучено копії договорів: про надання послуг № 36 від 25.07.2016 між ПрАТ "Нео Віта" та КП "Київблагоустрій" про надання останнім за плату послуг з демонтажу та перевезення залізничних колій зі стрілочними переводами за адресою м. Київ, вул. Березнева, 12, та про зберігання № 37 від 25.07.2016 між ПрАТ "Нео Віта" та КП "Київблагоустрій" про надання останнім оплатних послуг зберігання майна, демонтованого на підставі договору № 36 від 25.07.2016.

Вказані договори були укладені стягувачем на виконання вимог державного виконавця від 20.07.2016 № 230/9 (№ 22063) та від 28.07.2016 № 1438/4 (№ 25036), якими він зобов'язав стягувача забезпечити відповідною технікою під час проведення виконавчих дій.

Згідно акту державного виконавця від 15.08.2016 боржник з'явився за адресою: м. Київ, вул. Озерна, 12 з запізненням, прийняти майно відмовився. В акті зафіксовано зауваження боржника (скаржника), про неможливість встановлення кількості та фактичної довжини демонтованого майна та неможливість його прийняття з цієї підстави (про передачу вказаного майна належним чином не повідомлено).

Постановою про закінчення виконавчого провадження № 51193552 від 08.09.2016 державним виконавцем на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 910/25414/15 від 10.05.2016 закінчено.

Згідно акту від 08.12.2016 демонтоване у виконавчому провадженні № 51193552 майно було передано боржнику (скаржнику) 08.12.2016.

Оскільки, майно боржнику (скаржнику) повернуто, що підтверджується відповідним актом, то у суду відсутні підстави для задоволення скарги боржника (скаржника) в частині зобов'язання державного виконавця повернути боржнику (скаржнику) майно.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення , зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ст.. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ст.. 30 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк .

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно п. 2.1, 2.5, 2.6 "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 реалізація учасниками виконавчого провадження своїх повноважень, а також залучення інших осіб до участі у проведенні виконавчих дій та реалізації ними своїх повноважень здійснюються відповідно до глави 2 Закону. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення. Залучення державним виконавцем інших органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, фізичних осіб при примусовому виконанні рішень здійснюється у разі, якщо їх присутність може сприяти своєчасному й повному виконанню рішень. У разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій державний виконавець має право залучити суб'єктів господарювання.

Згідно п. 3.14 "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 авансові внески для здійснення необхідних витрат на забезпечення провадження виконавчих дій або для покриття їх частини можуть бути зроблені стягувачем шляхом перерахування цих коштів безпосередньо на відповідний рахунок органу ДВС. Суму коштів, яку необхідно внести на відповідний рахунок органу ДВС, стягувач визначає за погодженням з державним виконавцем з урахуванням необхідних витрат для проведення робіт.

Судом встановлено, що державний виконавець обмежений у проведенні виконавчого провадження двомісячним строком. Боржник (скаржник) своїми листами повідомив державного виконавця про неможливість самостійного виконання рішення суду, в зв'язку з чим до вчинення виконавчих дій були залучені треті особи. Залучення КП "Київблагоустрій" відбулось на договірній основі стягувачем, на виконання вимоги державного виконавця. Виконавець повідомив боржника (скаржника) про можливість примусового виконання рішення суду за його відсутності. Судом встановлено відповідність дій державного виконавця вимогам закону, в зв'язку з чим відсутні підстави для визнання дій державного виконавця щодо вчинення виконавчих дій 26.07.2016 та 01.08.2016 неправомірними.

Відповідно до ст.. 75 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Судом встановлено, що рішення суду у справі № 910/25414/15 державним виконавцем виконано у повному обсязі: майно демонтовано та передано власнику (скаржнику).

Відповідно до п. 8 ч. 1, ч. 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки, рішення суду згідно з виконавчим документом фактично виконано, державний виконавець діяв у відповідності з Законом України "Про виконавче провадження" в рамках своїх повноважень приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження № 51193552 від 08.09.2016.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи Публічного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (скаржника) є неправомірними та необгрунтованими, а скарга на дії, бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на дії, бездіяльність державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні № 51193552 відмовити повністю.

Суддя І.В.Усатенко