Рішення

від 14.06.2016 по справі 390/2345/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1439/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Сарап М. Б.

Доповідач Кіселик С. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.06.2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Кіселика С.А.

суддів: - Авраменко Т.М., Суржика М.М.

за участі секретаря судового засідання - Гусак А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_5 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася із позовом до ОСОБА_5 про стягнення коштів. Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 14.04.2010 року уклав з ОСОБА_7, на десять років, договір оренди належної йому на підставі державного акту НОМЕР_1 земельної ділянки площею 17,41 га, що знаходиться на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий НОМЕР_2.

Після укладення договору ОСОБА_5 звернувся з проханням до ОСОБА_7 виплатити йому всю суму орендної плати за 10 років наперед, а саме - 60 000 грн. (по 6000 грн. за кожен рік). Так - як даної суми у ОСОБА_7 не було він домовився з ОСОБА_4, що остання надасть ОСОБА_5 вказану суму коштів з умовою, що ОСОБА_5, після зняття мораторію на продаж землі, продасть їй свою земельну ділянку, а до того часу вона буде отримувати щорічно відшкодування наданої нею суми коштів від орендаря ОСОБА_7 ОСОБА_5 19.04.2011 року підтвердив отримання ним коштів в розмірі 60 000 грн. та згоду з умовами надання йому коштів нотаріально посвідченою заявою.

В період 2011-2014 років ОСОБА_4 отримувала щорічну орендну плату в розмірі 6000 грн. спочатку від ОСОБА_7, а після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року - орендну плату за 2014 рік, від його спадкоємців ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які продовжували орендувати земельну ділянку.

У травні 2015 року за заявою ОСОБА_5 договір оренди укладений з ОСОБА_7 було розірвано і 27.04.2015 року ОСОБА_5 уклав новий договір оренди належної йому земельної ділянки з ОСОБА_10.

Таким чином, ОСОБА_5 в супереч їхньої домовленості, порушив зобов'язання викладені у нотаріально посвідченій заяві та уклав новий договір оренди земельної ділянки припинивши договір оренди земельної ділянки укладений ним 14.04.2010 року з ОСОБА_7 В зв'язку з цим ОСОБА_4 в подальшому не може отримувати орендну плату наданої нею суми в 60 000 грн. від орендарів спадкоємців ОСОБА_7 оскільки оренда земельної ділянки зареєстрована за іншим орендарем, з яким у неї немає договірних відносин, а у нього не має зобов'язань по відшкодуванню наданих нею ОСОБА_5 коштів.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2016 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом грубо порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, із наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.04.2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 уклали між собою, на десять років, договір оренди земельної ділянки належної ОСОБА_5 на підставі державного акту НОМЕР_1, площею 17,41 га, що знаходиться на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий НОМЕР_2. Після укладення договору ОСОБА_5 звернувся з проханням до ОСОБА_7 виплатити йому всю суму орендної плати за 10 років наперед, а саме - 60 000 грн., (по 6000 грн. за кожен рік). Так - як зазначеної суми ОСОБА_7 не мав, то домовився з ОСОБА_4, що остання надасть ОСОБА_5 вказану суму коштів з умовою, що повернення даної суми буде здійснюватись шляхом щорічної передачі ОСОБА_7 орендної плати за укладеним договором оренди землі, в сумі 6000 грн. ОСОБА_4 Крім того, умовою отримання ОСОБА_5 від ОСОБА_4 грошових коштів є те, що ОСОБА_5, після зняття мораторію на продаж землі, продасть їй свою земельну ділянку. 19.04.2011 року ОСОБА_5 підтвердив отримання ним коштів в розмірі 60 000 грн. і погодження з умовами надання йому коштів, нотаріально посвідченою заявою. В період 2011-2014 років ОСОБА_4 отримувала щорічну орендну плату в розмірі 6000 грн. спочатку від ОСОБА_7, а після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року - орендну плату за 2014 рік, від його спадкоємців ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які продовжували орендувати земельну ділянку. У травні 2015 року, за заявою ОСОБА_5, договір оренди укладений з ОСОБА_7 було розірвано і 27.04.2015 року ОСОБА_5 уклав новий договір оренди належної йому земельної ділянки з ОСОБА_10 та зареєстрував його в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 10.03.2016 року визнано недійсним договір оренди землі укладений 27.04.2015 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_10

Задовольняючи позов суд першої інстанції зазначив, що між сторонами відсутні зобов'язальні або деліктні правовідносини, які б могли слугувати підставою для перерахування коштів. Кошти від ОСОБА_4 ОСОБА_5 отримані безпідставно.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду.

Відповідно до 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.

Зокрема, у позивача суд повинен з'ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав). З'ясовується правильність об'єднання кількох однорідних вимог, наявність у позивача інших вимог до відповідача, які можуть бути пов'язаними між собою, для вирішення питання про їх об'єднання або роз'єднання (стаття 126 ЦПК). У відповідача суд з'ясовує суть заперечення проти позову та характер такого заперечення (процесуальний чи матеріально-правовий).

З урахуванням вимог і заперечень сторін, обставин, на які посилаються інші особи, які беруть участь у справі, а також норм права, які підлягають застосуванню, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню (предмет доказування; стаття 179 ЦПК України.

Колегія суддів встановила, що 14.04.2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 уклали, між собою, на десять років, договір оренди земельної ділянки належної ОСОБА_5 на підставі державного акту НОМЕР_1 площею 17,41 га, що знаходиться на території Павлогірківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий НОМЕР_2. Після укладення договору ОСОБА_5 звернувся з проханням до ОСОБА_7 виплатити йому всю суму орендної плати за 10 років наперед, а саме - 60 000 грн., (по 6000 грн. за кожен рік). Так - як зазначеної суми ОСОБА_7 не мав, то домовився з ОСОБА_4, що остання надасть ОСОБА_5 вказану суму коштів з умовою, що повернення даної суми буде здійснюватись шляхом щорічної передачі ОСОБА_7 орендної плати за укладеним договором оренди землі, в сумі 6000 грн. ОСОБА_4 Крім того, умовою отримання ОСОБА_5 від ОСОБА_4 грошових коштів є те, що ОСОБА_5 після зняття мораторію на продаж землі продасть їй свою земельну ділянку. 19.04.2011 року підтвердив отримання ним коштів в розмірі 60 000 грн. і надав свою згоду з умовами надання йому коштів нотаріально посвідченою заявою. В період 2011-2014 років ОСОБА_4 отримувала щорічну орендну плату в розмірі 6000 грн. спочатку від ОСОБА_7, а після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року - орендну плату за 2014 рік. від його спадкоємців ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які продовжували орендувати земельну ділянку. У травні 2015 року за заявою ОСОБА_5 договір оренди укладений з ОСОБА_7 було розірвано і 27.04.2015 року ОСОБА_5 уклав новий договір оренди належної йому земельної ділянки з ОСОБА_10 та зареєстрував його в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 10.03.2016 року визнано недійсним договір оренди землі укладений 27.04.2015 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_10

Фактично, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 позичила ОСОБА_5 60000 грн. на умовах їх повернення за рахунок орендної плати, яку мав сплачувати ОСОБА_7 ОСОБА_5 відповідно до умов договору.

Правовідносини які склались між сторонами регулюються параграфом 1 глави 71 ЦК України.

Нотаріально посвідчена заява, у розумінні частини 2 ст. 1048 ЦК України, є документом який підтверджує укладення договору позики та його умов.

Таким чином, оскільки між сторонами існують договірні зобов'язання - договір позики, то у разі виникнення спору стосовно набуття майна, договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у своїй постанові у справі № 6-100цс15.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування до правовідносин, що виникли між сторонами положень ст. 1212 ЦК України, а отже судом не правильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до положень ч. 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові про повернення коштів з підстав безпідставності їх набуття, оскільки колегія суддів вважає, що підставою набуття відповідачем 60000 грн. є договір укладений між сторонами.

В той же час, колегія суддів відмічає, що позивач не позбавлена права в подальшому звернутися до суду за захистом своїх прав у разі порушення відповідачем договірних зобов'язань.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2016 року скасувати.

ОСОБА_4 у позові до ОСОБА_5 про стягнення коштів відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Кіселик С.А.

Судді: Авраменко Т.М.

Суржик М.М.