Рішення

від 02.06.2016 по справі 909/381/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 р. Справа № 909/381/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Ковальчук Р.О.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність №012 від 16.05.2016 )

від відповідача: ОСОБА_2 - головний спеціаліст (довіреність № б/н від 06.05.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного науково-виробничого підприємства "Укрспецтехнологія" (вул. Галицька, 67, офіс 804, м. Івано-Франківськ, 76019)

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (вул. Академіка Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76014)

про стягнення заборгованості за договором, інфляційних втрат, 3% річних

ВСТАНОВИВ:

ПНВП "Укрспецтехнологія" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ГУ Держземагенства в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості за договором в сумі 63060,41 грн., інфляційних втрат - 32980,60 грн. та 3% річних - 2973,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що всупереч умов укладеного між сторонами договору відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 05.05.2016 прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.05.2016.

В судовому засіданні 24.05.2016 представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, а представник відповідача проти позову заперечив та просив суд надати час для підготування та подачі відзиву на позов. В судовому засіданні 24.05.2016 оголошено перерву до 02.06.2016.

Представником відповідача подано відзив (вх. №7782/16 від 02.06.2016) на позов, в якому зазначає, що укладеним між сторонами договором передбачено здійснення розрахунку на підставі ч.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України та наявного бюджетного фінансування в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок за бюджетною програмою КПКВК 2803030 «Проведення земельної реформи». При цьому відповідачем зазначено, що в зв'язку із зменшенням у 2013, 2014 роках Головному управлінню обсягу видатків держаного бюджету та відповідно відсутністю фінансування за вказаною бюджетною програмою залишається неможливою сплата суми заборгованості, що винила за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 02.06.2016 замінено відповідача - Головне управління Держземагенства в Івано-Франківській області його правонаступником - Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Представник позивача в судовому засіданні 02.06.2016 позовні вимоги також підтримав, з підстав викладених в позовній заяві.

02.06.2016 представник відповідача в судовому засіданні проти позов заперечив з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково виходячи з наступного:

12.11.2013 між Головним управлінням Держземагенства в Івано-Франківській області (замовник) та приватним науково-виробничим підприємством "Укрспецтехнологія" (виконавець) було укладено договір № 2-УС про закупівлю послуг з підготовки лотів до проведення земельних торгів у формі аукціону щодо продажу прав (оренди) на чотири земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Сівко-Войнилівської та Довговойнилівської сільських рад Калуського району Івано-Франківської області (далі - договір).

Враховуючи те, що ухвалою суду від 02.06.2016 замінено відповідача у справі його правонаступником, то Головне управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області є належним відповідачем у справі.

Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов'язався у 2013 році надати 68.31.1 -послуги агентств нерухомості (послуги з підготовки лотів до проведення земельних торгів у формі аукціону щодо продажу прав (оренди) на чотири земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території Сівко-Войнилівської та Довговойнилівської сільських рад Калуського району Івано-Франківської області, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що зміст та терміни виконання етапів робіт визначається погодженими сторонами технічними завданнями на виконання робіт та календарним планом виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно пункту 3.1 договору ціна цього договору становить 63060,41 грн.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги повному обсязі, в узгоджений термін та якісно, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії актів приймання-передачі наданих послуг за №№ 1, 2, 3, 4 від 09.12.2013. Крім того, згідно накладної №1 від 09.12.2012 відповідачу передано проекти землеустрою та технічної документації з розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Вказані акти та накладна підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їхнім печатками.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином.

Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 п.1 ст. 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1 договору оплата послуг здійснюється поетапно на підставі оформленого належним чином акту приймання-передачі наданих послуг за договором в межах затверджених замовнику кошторисних призначень.

Проте, в порушення умов договору відповідачем зобов'язання в частині здійснення оплати виконувалось неналежним чином.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу щодо оплати заборгованості в сумі 63060,41 грн. В свою чергу, відповідачем надано позивачу відповідь на вказану вимогу листом, зі змісту якого випливає, що відповідач не заперечує проти існування заборгованості, оскільки повідомляє позивача в листі про неможливість сплати суми заборгованості згідно договору №2-УС від 12.11.2013 та зобов'язався уразі надходження коштів з державного бюджету невідкладно у повному обсязі здійснити оплату наданих позивачем послуг.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.12.2014 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 між ПНВП "Укрспецтехнологія" та ГУ Держземагенства в Івано-Франківській області по договору №2-УС від 12.11.2013 розмір заборгованості становить 63060,41 грн. Даний акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їхніми печатками.

З пояснень представника позивача випливає, що станом на дату розгляду справи відповідачем боргу не погашено та сума заборгованості не змінилась.

Боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання по поверненню заборгованості, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем згідно акту звірки взаємних розрахунків , суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 63060,41 грн. заборгованості за договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 55 ГПК України при перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань за допомогою програми ІПС "Законодавство", судом визначено, що позивачу слід було заявити до стягнення інфляційні втрати в розмірі 35527,93 грн. Проте, позивачем здійснено помилковий розрахунок та заявлено до стягнення в цій частині меншу суму, ніж підлягає до стягнення, а саме: 32980,60 грн. Беручи те, що судом розглядається справа в межах заявлених вимог, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню.

З приводу заявленої вимоги про стягнення 3% річних слід зазначити, що з тексту позовної зави та доданого до неї розрахунку вбачається, що позивачем здійснено розрахунок суми 3% річних починаючи з дати - 02.10.2014 та кількість днів прострочки становить 574.

З матеріалів справи випливає, що позивач у надіслані вимозі просив відповідача здійснити погашення боргу в семиденний термін з моменту отримання вимоги та те, що вказана вимога отримана відповідачем 25.09.2016.

Відповідно до ч.3 ст. 50 ГПК України, перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Враховуючи отримання відповідачем вказаної вимоги 25.09.2016 та приписи статті 50 ГПК України, то датою відліку для здійснення розрахунку 3% річних слід вважати 03.10.2014, а кількість днів прострочки - 573.

У відповідності до ст. 55 ГПК України при перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань, встановлено, що позовні вимоги в 3%річних підлягають задоволенню частково, а саме: в сумі 2968,22 грн., а в решті слід відмовити, оскільки розрахунок позивачем проведено з врахуванням неправильної кількості днів прострочки.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 50, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (вул. Академіка Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, код 39767437) на користь

на користь приватного науково-виробничого підприємства "Укрспецтехнологія" (вул. Галицька, 67, офіс 804, м. Івано-Франківськ, 76019, код 32076699) кошти в сумі 99009,23 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ять гривень двадцять три копійки), з яких: 63060,41 грн. (шістдесят три тисячі шістдесят гривень сорок одна копійка) - заборгованість за договором, 32980,60 грн. (тридцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят гривень шістдесят копійок) - інфляційні втрати, 2968,22 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім гривень двадцять дві копійки) - 3% річних та судовий збір в розмірі 1485,13 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять гривень тринадцять копійок).

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю. І.

Повне рішення складено 21.06.2016.