Рішення

від 14.06.2016 по справі 905/1379/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.06.2016р. Справа № 905/1379/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С. , при секретарі судового засідання Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТФМ-БУДВ» , м. Київ

до відповідача : ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Український РітейлВ» , м. Донецьк

про стягнення 565 941 грн. 49 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю №5 від 31.12.2015р.

Розгляд справи здійснювався з застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.06.2016р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324 ) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТехпідтримкаВ» , м. Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Український РітейлВ» , м. Донецьк, про стягнення заборгованості за договором підряду № 6347 від 18.04.2014 року в сумі 323 919 грн. 65 коп., інфляційних втрат у сумі 27 005 грн. 37 коп., 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 5 978 грн. 91 коп., пені у сумі 68 103 грн. 72 коп., штрафу у сумі 140 933 грн. 84 коп., а всього 565 941 грн. 49 коп.

Ухвалою суду від 11.04.2016р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 21.04.2016р. Розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою суду від 17.05.2016р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 23.06.2016р.

07.06.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява від 30.05.2016р. про процесуальне правонаступництво, згідно якої ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТехпідтримкаВ» просило замінити його на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТФМ-БУД».

Ухвалою суду від 14.06.2016р. господарським судом Донецької області було замінено позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТехпідтримкаВ» по справі на його правонаступника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТФМ-БУДВ» .

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду № 6347 від 18.04.2014 року щодо оплати вартості виконаних робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 526, 530, 612, 624, 625, 837, 843, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193, 216, 220, 230-232, 317 Господарського кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 21.04.2016р. та 17.05.2016р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування своїх вимог посилався на укладання договору підряду № 6347 від 18.04.2014 року із відповідачем, невиконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат, штрафу та пені. 13.06.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява вих.№13 від 13.06.2016р., згідно якої останній просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у судових засіданнях 17.05.2016р. та 07.06.2016р. заперечував проти задоволення позовних вимог. 16.05.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області відповідач надав відзив на позовну заяву. За змістом наданого відповідачем відзиву, по-перше, станом на 01.01.2016 року відповідач не мав заборгованості перед позивачем та останнім не враховано, що сума в розмірі 70 333 грн. 65 коп. підлягає утриманню на підставі графіку фінансування до додаткової угоди №1 від 19.05.2014 року. По-друге, оскільки 29.04.2016р. замовником було направлено на адресу підрядника вимогу про сплату 30% річних та заяву-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог, зобов'язання в частині сплати заборгованості у сумі 35 828 грн. 50 коп. настає на вимогу позивача після спливу терміну гарантійних зобов'язань - 01.10.2016 року, у зв'язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю за необґрунтованістю. 14.06.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області відповідач надав заяву про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу від 10.06.2016р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Український РітейлВ» (далі - замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТехпідтримкаВ» (далі - підрядник) був укладений договір підряду № 6347 від 18.04.2014 року (далі за текстом Договір), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених договором, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та матеріалами, виконати роботи з ремонту приміщення магазину за адресою: м. Кіровське, вул. Донецька, 2а, - (далі - роботи) в обумовлений договором строк, а замовник зобов'язується надати підряднику місце для проведення робіт, прийняти та оплатити роботи на умовах договору.

Відповідно до п.4.1. договору, загальна сума договору складає 1 060 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 176 666 грн. 67 коп. та визначається загальною вартістю виконуваних по договору робіт (узгоджених сторонами в комерційній договірній ціні), а також вартістю матеріалів, використовуваних при виконанні робіт та придбаних підрядником.

Згідно п. 4.4. договору, оплата по договору здійснюється замовником шляхом перерахунку грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Підрядника, вказаний в договорі, в порядку вказаному та узгодженому сторонами графіку фінансування.

Як зазначено в додатку №3 до договору (Графік фінансування робіт), замовник здійснює оплату у наступному порядку:

- передоплата -50%, від договірної ціни, у сумі 530 000 грн. 00 коп., протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору підряду;

- залишок, у сумі 530 000 грн. 00 коп., протягом 7 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Додатковою угодою №1 від 19.05.2014р. до договору, сторони домовились про те, що в порядку та на умовах, визначених договором та додатковою угодою, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та матеріалами, додатково виконати роботи з ремонту та монтажу об'єкта замовника за адресою: Донецька область, м. Кіровське, вул. Донецька, 2а, (далі - роботи) в обумовлений додатковою угодою строк, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити додаткові роботи на умовах договору та додаткової угоди. Загальна сума додаткових робіт складає 349 448 грн. 43 коп., у тому числі ПДВ 58 241 грн. 41 коп.

Додатковою угодою №1 від 19.05.2014р. до договору, були також внесені зміни в п.4.1. договору, та викладено його у наступній редакції: «Загальна сума договору складає 1 409 448 грн. 43 коп., в тому числі ПДВ 234 908 грн. 07 коп. та визначається загальною вартістю виконуваних по договору робіт (узгоджених сторонами в комерційній договірній ціні), а також вартістю матеріалів, використовуваних при виконанні робіт та придбаних підрядником.

Як зазначено в додатку №3 до додаткової угоди №1 від 19.05.2014р. до договору (Графік фінансування робіт), замовник здійснює оплату 100% протягом 7 календарних днів з моменту підписання акту приймання передачі виконаних робіт на суму згідно акту виконаних робіт за вирахуванням: утримання на рік 3% гарантійного платежу згідно п.8.4. договору в сумі - 42 280 грн. 15 коп.; утримання в сумі 28 053 грн. 50 коп. за пошкодження кабелю ( згідно гарантійного листа підрядника).

Згідно з п. 11.6, договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2014р., а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору, відповідачем було здійснено передоплату у сумі 530 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за 24.04.2014р.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду № 6347 від 18.04.2014 року на загальну суму 1 165 076 грн. 49 коп. підтверджується наступними актами виконаних будівельних робіт:

- акт виконаних будівельних робіт № 1 на суму 826 141 грн. 07 коп., в т.ч. ПДВ 137 690 грн. 18 коп.;

- акт виконаних додаткових будівельних робіт № 1 від 30.09.2015р. на суму 338 935 грн. 42 коп., в т.ч. ПДВ 56 489 грн. 24 коп.

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Дослідивши акт виконаних будівельних робіт № 1 на суму 826 141 грн. 07 коп. судом встановлено, що даний акт не містить дати його складання. На акті виконаних будівельних робіт № 1 міститься відмітка з зазначення дати 31.12.2014р. Посилання позивача на те, що даний акт підписаний 12.01.2015р. не знайшло документального підтвердження. З огляду на те, що позивачем та відповідачем не було надано доказів фактичної дати підписання спірного акту, а також те, що на вказаному акті відсутні інші дати суд дійшов висновку про те, що акт виконаних будівельних робіт № 1 підписаний 31.12.2014р.

В свою чергу, відповідачем в якості сплати вартості виконаних робіт на користь підрядника були перераховані грошові кошти на загальну суму 710 083 грн. 58 коп. Перерахування проводилось шляхом безготівкового переказу, що підтверджується виписками по рахунку позивача за 31.10.2014р. та 13.01.2015р., які містяться у матеріалах справи.

Крім того, у червні 2014 року, згідно акту №1 на передачу основних та допоміжних матеріалів, підрядній організації, відповідачем було передано позивачу матеріали на суму 60 739 грн. 61 коп., в тому числі ПДВ 10 123 грн. 27 коп.

Судом встановлено, що зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за договором відповідачем не виконані в повному обсязі, вартість робіт у розмірі 323 919 грн. 65 коп. станом на час розгляду справи не сплачена.

Граничним строком оплати виконаних робіт, встановленим в додатку №3 до договору (Графік фінансування робіт), за актом виконаних будівельних робіт № 1 є 07.01.2015р.

Граничним строком оплати виконаних робіт, встановленим в додатку №3 до додаткової угоди №1 від 19.05.2016р. до договору (Графік фінансування робіт), за актом виконаних додаткових будівельних робіт № 1 від 30.09.2015р. є 07.10.2015р.

Проаналізувавши укладений сторонами договір підряду № 6347 від 18.04.2014 року, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати робіт, як це визначено у графіках фінансування робіт до договору підряду № 6347 від 18.04.2014 року, протягом 7 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання з оплати робіт як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України.

У відзиві відповідач посилається на те, що 29.04.2016р. замовником було направлено на адресу підрядника вимогу про сплату 30% річних та заяву-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з чим заборгованість у відповідача за договором підряду № 6347 від 18.04.2014 року відсутня та, як наслідок, відсутні підстави для нарахування та стягнення санкцій за порушення умов договору.

Дослідивши вимогу про сплату 30% річних та заяву-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог судом встановлено, що в обґрунтування відповідач посилається на наступне.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.1.8. договору встановлено, що в разі порушення строків виконання робіт підрядник зобов'язується за вимогою замовника сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30 (тридцяти) відсотків річних від суми отриманої попередньої оплати за весь час прострочення.

У зв'язку з порушенням строку виконання робіт визначеного п.5.1. договору, відповідачем нараховані 30% річних за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 302 317 грн. 80 коп. та пред'явлена відповідна вимога вих.№476 від 28.04.2016р. разом із заявою-повідомленням про зарахування зустрічних однорідних вимог вих.№477 від 28.04.2016р. На підтвердження надсилання вказаних заяв відповідачем надано опис вкладення до поштового відправлення на адресу позивача від 29.04.2016р.

Оцінюючи обґрунтованість та правомірність вказаних заяв суд виходить з наступного.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування здійснюється за наявності наступних умов:

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути із боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду;

3)необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки неможна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З наведеної норми вбачається, що загальним строком на виконання вимоги про сплату 30% річних є сім днів від дня пред'явлення вимоги, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про передчасність звернення відповідача, тобто до закінчення семиденного строку, із заявою-повідомленням про зарахування зустрічних однорідних вимог вих.№477 від 28.04.2016р.

Крім того, суд вбачає, що відповідно до вимог п.1.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й від так ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 Цивільного кодексу України.

На підставі чого заява-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог не приймається судом до уваги.

За змістом відзиву відповідача, останній стверджує, що позивач не врахував реальний стан розрахунків, зокрема не враховано те, що сума в розмірі 70 333 грн. 65 коп., яка складається з 3% річних - 42 280 грн. 15 коп. та суми за пошкодження кабелю - 28 053 грн. 50 коп., підлягає утриманню на підставі графіку фінансування до додаткової угоди №1 від 19.05.2014 року.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що вказаний факт не знайшов свого підтвердження, оскільки вказана сума 70 333 грн. 65 коп. не включена до заборгованості за договором підряду № 6347 від 18.04.2014 року згідно позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду № 6347 від 18.04.2014 року в сумі 323 919 грн. 65 коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 5 978 грн. 91 коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що фактично розмір 3% річних складає 5 978 грн. 91 коп., у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати за прострочення оплати вартості робіт у розмірі 27 005 грн. 37 коп.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є методологічно та арифметично невірним, оскільки в розрахунках позивача період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Крім того, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Фактично розмір інфляційних втрат дорівнює 30 617 грн. 19 коп. на підставі чого позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 27 005 грн. 37 коп. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню на суму 68 103 грн. 72 коп., виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Оцінюючи правомірність нарахування якої суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Аналогічні норми містяться в ст. 549 Цивільного кодексу України, згідно з якими штрафом/пенею визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, в разі прострочення виконання.

Пунктом 7.2.1. договору передбачено, що за невчасне здійснення остаточного розрахунку (п.4.4.) замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.

Разом з тим, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично невірним. Фактично розмір пені становить 66 953 грн. 25 коп., з огляду на вищевикладене позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 1 150 грн. 47 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені було здійснено за допомогою програмного забезпечення «Ліга Закон».

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 140 933 грн. 84 коп.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що в разі необґрунтованої відмови однієї сторони від своїх зобов'язань по договору винувата сторона сплачує іншій стороні штраф в розмірі 10 % від суми договору.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, особи, які уклали договір, можуть у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього в односторонньому порядку. Для односторонньої відмови від правочину достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Посилання позивача на відмову відповідача від виконання зобов'язань за договором підряду № 6347 від 18.04.2014 року не знайшло свого документального підтвердження у матеріалах справи. Позивачем в обґрунтування вимог про стягнення штрафу в розмірі 140 933 грн. 84 коп. не надано жодних доказів саме односторонньої відмови відповідача відповідно до п. 7.3. договору.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 140 933 грн. 84 коп. необґрунтованими та недоведеними матеріалами справи, та такими що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 536 ст.ст. 546, 549, 601, 610, 612, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193, ч.1 ст. 230, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 25, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Український РітейлВ» , м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34604386, місцезнаходження - 83058, Донецька область, місто Донецьк, вулиця Арктики, будинок 1В) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТФМ-БУДВ» , м. Київ (код ЄДРПОУ 39481283, місцезнаходження - 04073, м. Київ, вулиця Куренівська, будинок 16-В) заборгованість за договором підряду № 6347 від 18.04.2014 року в сумі 323 919 грн. 65 коп., інфляційних втрат у сумі 27 005 грн. 37 коп., 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 5 978 грн. 91 коп., пені у сумі 66 953 грн. 25 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 6 357 грн. 86 коп.

В задоволенні позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТФМ-БУДВ» , м. Київ в частині стягнення пені у сумі 1 150 грн. 47 коп. та штрафу у сумі 140 933 грн. 84 коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 14.06.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2016р.

Суддя Ю.С. Мельниченко