Ухвала

від 25.04.2016 по справі 619/977/13-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Мостової Г.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Еліна» до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства «Еліна» на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2012 року приватне сільськогосподарське підприємство «Еліна» (далі - ПСП «Еліна») звернулось до суду з указаним позовом, із урахуванням неодноразово уточнених позовних вимог, станом на 22 червня 2015 року просило витребувати у ОСОБА_4 в натурі та передати підприємству 168,3 тон зерна пшениці 3-го класу, а в разі неможливості витребування, стягнути з останнього на їх користь ринкову вартість зерна пшениці - 538 560 грн.; витребувати у ОСОБА_4 та передати ПСП «Еліна» 177,4 тони зерна соняшника, а в разі неможливості витребування, стягнути його ринкову вартість - 1 667 560 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21 березня 2008 року між ПСП «Еліна» та ОСОБА_4 було укладено договір про спільну виробничу діяльність, за умовами якого сторони домовились про вирощування соняшника на землях площею 150 га.

Користуючись тим, що вказаним договором не було визначено конкретні строки для виконання зобов'язань ОСОБА_4 щодо надання грошових коштів для здійснення спільної діяльності, він постійно відкладав терміни оплати, внаслідок чого ПСП «Еліна» було змушене самостійно шукати можливості для вирощування соняшника.

У 2009 році ОСОБА_4 звернувся із позовом до ПСП «Еліна» про стягнення заборгованості за договором про спільну діяльність та у порядку забезпечення позову просив накласти арешт на майно підприємства. Виконуючи ухвалу Шевченківського районного суду Харківської області від 17 серпня 2009 року про накладення арешту на майно ПСП «Еліна», державний виконавець вилучила в останнього 168,3 тон зерна пшениці та передала таке на відповідальне зберігання ОСОБА_4 Під час опису та арешту цього зерна пшениці експертна оцінка його вартості не проводилась, вартість визначено у 81 150 грн. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_4 було відмовлено та скасовано заходи забезпечення позову. Таким чином, ОСОБА_4 був зобов'язаний повернути передане йому на відповідальне зберігання 168,3 тон зерна пшениці, але цього не зробив.

Таким чином, ОСОБА_4 набув вказане майно без достатньої правової підстави.

Крім того, із ОСОБА_4 необхідно стягнути безпідставно отримане відповідно до накладної 11-08к від 12 листопада 2008 року 177,4 тон зерна соняшника. За результатами реалізації соняшника ОСОБА_4, ПСП «Еліна» мало провести бухгалтерський облік результатів спільної діяльності та розподілити прибутки між сторонами договору про спільну діяльність від 21 березня 2008 року. Проте ОСОБА_4 розпорядився зерном соняшника на власний розсуд, звіт про реалізацію урожаю не надав.

Не зважаючи на те, що ОСОБА_4 отримав 177,4 тони зерна соняшника, у 2011 році він звернувся до суду із другим позовом про стягнення із ПСП «Еліна» заборгованості за договором про спільну діяльність. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2012 року із ПСП «Еліна» було стягнуто на його користь 51 700 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 безпідставно набув 177,4 тон зерна соняшника.

Справа розглядалась судами різних інстанцій неодноразово.

Останнім рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

ПСП «Еліна», не погоджуючись із рішеннями судів, подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 21 березня 2008 року між ПСП «Еліна» та ОСОБА_4 було укладено договір про сумісно-виробничу діяльність на вирощування сільськогосподарської продукції на строк до 1 листопада 2008 року.

20 червня 2008 року між ПСП «Еліна» та ОСОБА_4 укладено нотаріально посвідчений договір застави, за умовами якого ПСП «Еліна» передало у заставу ОСОБА_4 зерно соняшнику майбутнього врожаю 2008 року, яке буде належати заставодавцю на праві власності після його збору.

Відповідно до накладної № Н-08К від 12 листопада 2008 року ПСП «Еліна» передало ОСОБА_4 предмет застави, а саме: 177,4 тон зерна соняшнику.

У порядку виконання ухвал Шевченківського районного суду Харківської області про забезпечення позову ОСОБА_4 до ПСП «Еліна», накладено арешт на майно останнього у вигляді урожаю пшениці та зобов'язано ДВС Шевченківського РУЮ у Харківській області організувати збір урожаю пшениці та зібрати урожай пшениці.

На виконання вказаних ухвал суду ДВС Шевченківського РУЮ у Харківській області проведено збирання пшениці, яку вирощувало ПСП «Еліна».

Відповідно до акта опису та арешту майна, складеного 1 серпня 2009 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у Харківській області, зібраний урожай пшениці було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4, у зв'язку з чим ВДВС звернулось до закритого акціонерного товариства «Шевченківський КХП» із листом про укладення з ОСОБА_4 договору на складське зберігання зазначеного врожаю пшениці.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2009 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 24 червня 2009 року, у зв'язку з чим 30 грудня 2009 року ВДВС Шевченківського РУЮ у Харківській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2011 року, зміненому рішенням апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2012 року, із ПСП «Еліна» стягнуто на користь ОСОБА_4 51 700 грн.

На виконання цих судових рішень 28 квітня 2012 року ВДВС Шевченківського РУЮ у Харківській області відкрито виконавче провадження, під час вчинення виконавчих дій у якому описано належні ПСП «Еліна» 162,6 тони пшениці 6 класу.

25 лютого 2014 року вказані 162,6 тони зерна пшениці було реалізовано на аукціоні, грошові кошти від якого перераховано на депозитний рахунок ВДВС.

Відмовляючи в задоволенні позову ПСП «Еліна» в частині повернення зерна пшениці чи стягнення його вартості, суди виходили з того, що це майно зберігалось ОСОБА_4 на відповідній правовій підставі (як відповідальним зберігачем) та було реалізовано у порядку виконання рішення суду про стягнення з ПСП «Еліна» заборгованості на користь ОСОБА_4

Відмовляючи в задоволенні позову ПСП «Еліна» в частині повернення зерна соняшнику чи стягнення його вартості, суди виходили з того, що таке було передане ОСОБА_4 за умовами договору застави внаслідок невиконання заставодавцем (ПСП «Еліна») умов договору про спільну діяльність від 21 березня 2008 року.

Такі висновки судів відповідають нормам матеріального і процесуального закону, а також встановленим обставинам справи.

Згідно із ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги про те, що угода про продаж 162,6 тони зерна пшениці третій фізичній особі на прилюдних торгах, є нікчемною, а також про те, що під час реалізації цього зерна на прилюдних торгах було допущено істотні порушення чинного законодавства, безпідставні, оскільки порушення під час процедури продажу майна на прилюдних торгах не були підставою позову ПСП «Еліна» та можуть бути самостійним предметом розгляду в іншій справі. Із цих же підстав колегія суддів не враховує посилання заявника на постанови Верховного Суду України у справах № 6-143цс14, №3-8гс15, № 6-147цс14.

Не можна погодитись із доводами касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 у 2011 році розпорядився переданою йому на відповідальне зберігання пшеницею, оскільки такі доводи спростовуються встановленими судами обставинами справи, зокрема, про те, що належне ПСП «Еліна» зерно пшениці було повторно арештоване державним виконавцем у 2012 році та продане з прилюдних торгів.

Із урахуванням змісту укладеного між сторонами договору застави, встановлених обставин невиконання ПСП «Еліна» умов договору про спільну діяльність, а також того, що зерно соняшника було добровільно передано ОСОБА_4 позивачем ПСП «Еліна» відповідно до накладної № Н-08К від 12 листопада 2008 року, посилання ПСП «Еліна» на безпідставну відмову судами у витребуванні 177,4 тон зерна соняшнику чи стягнення його вартості, як безпідставно набутого майна, необґрунтовані .

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень, тому касаційна скарга ПСП «Еліна» підлягає відхиленню, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Еліна» відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Т.Л. Ізмайлова О.В. Кадєтова Г.І. Мостова