У Х В А Л А
8 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Гуменюка В.І.,
Лященко Н.П.,
Романюка Я.М.,
розглянувши заяву приватного сільськогосподарського підприємства Еліна про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року та рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року в справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства Еліна до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення грошових коштів,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 25 квітня 2016 року касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства Еліна відхилив, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року залишив без змін.
23 серпня 2017 року (згідно з поштовим штемпелем на конверті) до Верховного Суду України звернулося приватне сільськогосподарське підприємство Еліна із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року та рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року з передбаченої пунктами 1, 4 частини 1 статті 355 ЦПК України підстав перегляду судових рішень щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статті 1212 ЦК України, та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах цих норм матеріального права.
На обґрунтування своїх вимог заявник надав постанову Вищого господарського суду України від 20 жовтня 20216 року та постанову Верховного Суду України від 25 січня 2017 року.
Водночас заявник подав клопотання про поновлення строку подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2016 року, посилаючись на поважність причин його пропуску.
Згідно з частинами першою, третьою статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; заява про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
У разі пропущення строку, встановленого частинами першою-третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява (частина четверта статті 356 ЦПК України).
Приватне сільськогосподарське підприємство Еліна подало заяву про перегляд судових рішень з пропущенням річного строку.
За таких обставин у задоволенні клопотання приватного сільськогосподарського підприємства Еліна про поновлення строку подання заяви про перегляд судових рішень слід відмовити, оскільки пропущено річний строк, який поновленню не підлягає.
Відповідно до статті 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Керуючись статтями 72, 356 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України
у х в а л и л а :
У задоволенні клопотання приватного сільськогосподарського підприємства Еліна про поновлення строку подання заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2016 року, ухвали Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року та рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 вересня 2015 року відмовити, а заяву залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді : В.І. Гуменюк
Н.П. Лященко
Я.М. Романюк
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2017 |
Оприлюднено | 21.09.2017 |
Номер документу | 69004949 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Верховний Суд України
Гуменюк В.І.
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ізмайлова Тетяна Леонідівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні