Ухвала

від 15.06.2016 по справі 280/272/13-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

іменем україни

15 червня 201 6 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоДем 'яносова М.В. , суддів:Закропивного О.В., Леванчука А.О.,Маляренка А.В., Ступак О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя, визнання права приватної власності на майно, за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ зобов'язань подружжя, стягнення коштів, визнання майна особистою приватною власністю, за позовом третьої особи з самостійними вимогами в€’ фізичної особив€’підприємця ОСОБА_8, до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності та звільнення майна із акта опису й арешту, за касаційними скаргами фізичної особив€’підприємця ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 08 травня 2015 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 01 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із указаним позовом, на обґрунтування якого зазначила, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 04 листопада 1995 року по 20 березень 2012 року.

У період шлюбу ними було придбано майно:

- приміщення цеху по АДРЕСА_1, площею 1 448,2 кв. м з відповідним устаткуванням;

- земельну ділянку, розташовану за тією ж адресою;

- автомобіль НОМЕР_1;

- автомобіль НОМЕР_2, 1998 року випуску;

- напівпричіп бортовий-Е KOEGEL SN24, д.н.з. НОМЕР_3, 2000 року випуску;

- напівпричіпв€’контейнеровоз Fruehauf, д.н.з. НОМЕР_4, 1997 року випуску;

- сідловий тягач VOLVO VNL64T, д.н.з. НОМЕР_5, 2001 року випуску;

- автонавантажувач 4014, 1986 року випуску;

- автомобіль НОМЕР_6, 2006 року випуску;

- автомобіль VOLKSVAGEN Golf 2, 1987 року випуску;

- причіп до автомобіля ГАЗель;

- верстати для обробки каменю.

Крім того, за час шлюбу ОСОБА_7 внесені кошти до статутного фонду ТОВ «Куб-Імпорт» в сумі 1 000 грн.

З урахуванням уточнених позовних вимог просила: визнати вказане майно спільною сумісною власністю подружжя; поділити його, визнавши за нею право власності на кран-балку підйомністю 5 тонн, кран-балку підйомністю 1 тонна, 2 верстати для полірування граніту, автомобіль НОМЕР_2, НОМЕР_7, та на Ѕ частини іншого майна; вказаний цех поділити внатурі згідно з варіантом 4, запропонованим експертом; стягнути з відповідача Ѕ частини коштів внесених до статутного фонду ТОВ «Куб-Імпорт», та Ѕ частини доходів за 2012в€’2013 роки в загальній сумі 512 968 грн та 686 грн 50 коп. як компенсацію за відступ від ідеальних часток при поділі приміщення цеху.

У травні 2013 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, на обґрунтування вимог зазначив, що під час шлюбу в інтересах сім'ї ним укладено кредитний договір № ZHKWAK00070028 з Житомирським регіональним управлінням ПАТ КБ «ПриватБанк» на суму 39 838,61 доларів США. Вказані кошти витрачені на придбання автомобіля марки SUZUKI Grand Vitara.

16 листопада 2007 року між ОСОБА_7 і ПАТ «Банк Форум» в інтересах сім'ї був укладений кредитний договір № 0040/07/52-СL на суму 59 400 доларів США. За ці кошти було придбано автомобіль НОМЕР_8, інше майно, щодо поділу якого як спільної сумісної власності подружжя заявлено позов ОСОБА_6

За час шлюбу ним було набуте певне майно, але за кошти, які належали йому особисто.

Оскільки він займається підприємницькою діяльністю, для цього йому було необхідне приміщення для розміщення цеху. Згідно з договором купівлі-продажу від 31 жовтня 2001 року він за кошти, надані родичами, та за кошти, які належали йому особисто, купив приміщення цеху за адресою: АДРЕСА_1, площею 1 448,2 кв. м.

Просив визнати вказане приміщення його особистою власністю та стягнути з ОСОБА_6 на його користь: 408 901 грн 71 коп. як Ѕ частини сплачених в період з 20 березня 2012 року по 18 березня 2015 року коштів на погашення боргу за кредитним договором № ZHKWAK00070028; 116 290 грн як Ѕ частини сплачених у період з 20 березня 2012 року по 19 березня 2015 року коштів на погашення боргу за кредитним договором № 0040/07/52-СL та 244 572 грн 21 коп. як Ѕ частини із суми 489 144 грн 42 коп. в рахунок компенсації частки в зобов'язаннях за цим договором в погашення залишку несплачених коштів.

У липні 2014 року ОСОБА_8 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про визнання права власності та звільнення майна з акта опису й арешту, на обґрунтування вимог зазначив, що частина майна, щодо якого ОСОБА_6 заявлений позов до ОСОБА_7, є його власністю. Це автонавантажувач 4014, 1986 року випуску, два фрезерувальні верстати по обробці каменю, один окантовочний верстат, три полірувальні верстати, кран балки на 1 тонну та на 5 тонн. Вказане майно знаходиться в орендованому ним приміщенні цеху за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 08 травня 2015 року позов ОСОБА_6 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Визнано приміщення цеху, автомобіль КРАЗ, автомобіль DAF95XF, напівпричіп бортовий-Е KOEGEL SN24, напівпричіп контейнеровоз Fruehauf, сідловий тягач VOLVO VNL64T, автомобіль SUZUKI Grand Vitara, автомобіль VOLKSVAGEN Golf 2, причіп до автомобіля ГАЗель та кошти, використані ОСОБА_7 для внесення до статутного фонду ТОВ «Куб-Імпорт» в сумі 1 000 грн, спільним майном подружжя.

За ОСОБА_6 визнано право власності на Ѕ частини приміщення цеху по АДРЕСА_1, площею 1 448,2 кв. м та виділено його частину внатурі.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на автомобіль DAF95XF, напівпричіп бортовий-Е KOEGEL SN24, 1/2 частини автомобіля КРАЗ, Ѕ частини напівпричіпав€’контейнеровоза Fruehauf, 1/2 причіпа до автомобіля ГАЗель;

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 1/2 частини внеску до статутного фонду в розмірі 500 грн, 1/2 частини доходів ТОВ «Куб-Імпорт» за 2012в€’2013 роки в розмірі 18 200 грн та 686 грн 50 коп. як компенсацію за відступ від ідеальних часток при поділі приміщення цеху по АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позов ОСОБА_7 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 116 290 грн як 1/2 частини сплачених в період з 20 березня 2012 року по 19 вересень 2013 року коштів у погашення боргу за кредитним договором № 40/07/52-СД від 16 листопада 2007 року, який був укладений між ОСОБА_7 та ПАТ «Банк Форум».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У задоволенні позову ОСОБА_8 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 01 грудня 2015 року рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 08 травня 2015 року в частині задоволення позову ОСОБА_6 про визнання сідлового тягача VOLVO VNL64T, автомобіля SUZUKI Grand Vitara, автомобіля VOLKSVAGEN Golf 2 спільним майном подружжя; визнання за ОСОБА_6 права власності на автомобіль DAF95XF, напівпричіп бортовий-Е KOEGEL SN24, відмови в задоволенні позову ОСОБА_7 про стягнення коштів, сплачених за кредитним договором № ZHKWAK00070028 від 13 березня 2007 року, скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання сідлового тягача VOLVO VNL64T, автомобіля SUZUKI Grand Vitara, автомобіля VOLKSVAGEN Golf 2 спільним майном подружжя відмовлено.

Позов ОСОБА_6 про визнання права власності на автомобіль DAF95XF та напівпричіп бортовий-Е KOEGEL SN24 задоволено частково, визнано право власності на Ѕ частини вказаного майна.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 408 901 грн 71 коп., сплачених на погашення заборгованості за кредитним договором № ZHKWAK00070028 від 13 березня 2007 року.

У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувані рішення судів в частині відмови у задоволенні його позову та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувані рішення судів в частині відмови у задоволенні його позову та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій зазначеним нормам процесуального права не відповідають.

Судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбу з 04 листопада 1995 року. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 березня 2012 року шлюб розірвано.

Відповідно до договору купівлі-продажу приміщення від 31 жовтня 2001 року ОСОБА_7 купив у Коростишівському міжгосподарському комбінаті по виробництву кормів та яловичини приміщення цеху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 448,2 кв. м.

Автомобіль КРАЗ, д.н.з. НОМЕР_9, придбано 10 червня 2008 року та зареєстровано на ОСОБА_6; автомобіль DAF95XF, сідловий тягач-E, д.н.з. НОМЕР_10, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_20, зареєстрований на ОСОБА_6 11 липня 2007 року, що придбаний за угодою купівлі-продажу від 11 липня 2007 року; напівпричіп бортовий-Е KOEGEL SN24, д.н.з. НОМЕР_3, 2000 року випуску, НОМЕР_14 , що зареєстрований на ОСОБА_6, придбаний за біржовим контрактом купівлі-продажу транспортного засобу від 14 липня 2007 року; напівпричіп контейнеровоз Fruehauf, держномер НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_11, 1997 року випуску, що зареєстрований за ОСОБА_6 11 жовтня 2008 року; сідловий тягач VOLVO VNL64T, д.н.з. НОМЕР_5, рік випуску 2001, номер кузова НОМЕР_12, який згідно біржової угоди № 10/164 від 10 березня 2009 року, проданий ОСОБА_6 - ОСОБА_9; автомобіль SUDZUKI Grand Vitara, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_13, кузов НОМЕР_15, що був придбаний в кредит 13 березня 2007 року та зареєстрований за ОСОБА_7; автомобіль VOLKSVAGEN Golf 2, 1987 року випуску, серія техпаспорту НОМЕР_16, кузов НОМЕР_17, що зареєстрований 15 червня 2001 року на ОСОБА_7; причіп до автомобіля ГАЗель, 2004 року випуску № шасі (рами) НОМЕР_18, державний номерний знак НОМЕР_19 придбаний у 2004 році та зареєстрований за ОСОБА_7

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки шляхом викупу від 26 жовтня 2012 року ФОП ОСОБА_7 придбав земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,3700 га, що розташована по АДРЕСА_1, для обслуговування будівлі деревообробного цеху. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно власником вищевказаної земельної ділянки є ФОП ОСОБА_7

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осібв€’підприємців, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, повідомлення Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області 14 жовтня 2010 року зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Куб-Імпорт», засновником якого є ОСОБА_7, сума внеску до статутного фонду становила 1 000 грн.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особив€’ підприємця ОСОБА_7 є ФОП з 11 січня 2000 року. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 є ФОП з 10 листопада 2003 року.

Згідно із ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 в€’ 72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи.

За змістом ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16 грудня 2015 року, у справі № 6-1109цс15, під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог статті 71 СК України , відповідно до якої поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (частина друга статті 364 ЦК України).

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд не врахував правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16 грудня 2015 року, у справі № 6-1109цс15, та по суті не вирішив спір щодо поділу майна, який здійснюється шляхом виділення його в натурі, а тому висновок судів першої та апеляційної інстанції щодо поділу спірних автомобілів в ідеальних частках по 1/2 кожному з подружжя є передчасним.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України установлено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій всупереч вимогам ст. ст. 212в€’214, 303 ЦПК України порушили норми процесуального права, що призвело до неможливості встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тому колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційні скарги фізичної особив€’підприємця ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 08 травня 2015 року , рішення апеляційного суду Житомирської області від 01 грудня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.В. Дем 'яносов Судді: О.В. Закропивний А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.В. Ступак