Постанова

від 10.06.2016 по справі 802/654/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 червня 2016 р. Справа № 802/654/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Шевченка Р.В.

представника позивача: Арустамян А.Е.

представників відповідача: Волошенюк Є.А., Гордієнко В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Газо-Мер"

до: Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Газо-Мер" з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно зроблено висновки про фіктивність господарських операцій ТОВ "Газо-Мер" з контрагентами ТОВ "Вінниця-Трак", ТОВ "Компанія Еко-Трейд" та ТОВ "Екотоп", які відображені в акті № 24/2202/38394813. Оскільки вказані операції відповідають вимогам чинного законодавства, що підтверджується відповідними первинними документами, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000212201 та № 0000222201 від 03.03.2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, посилаючись на зміст позовної заяви.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на обґрунтування письмових заперечень. Окремо зазначили, що під час перевірки позивачем не надано первинні документи, зокрема, сертифікати відповідності чи якості товарів, обов'язковість ведення яких передбачена чинними нормативними актами. У зв'язку з чим операції з придбання дизельного палива у вересні 2014 року між позивачем та контрагентами ПП "Вінниця Трак" та ТОВ "Компанія Еко-Трейд" не могли проводитись і по своїй суті є безтоварними, тобто не передбачають будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Також зазначили, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ по здійсненню господарської операції за контрагентом ТОВ "ЕКОТОП", яке зареєстровано як платник податків Генічевської ОДПІ м. Сімферополь, АР Крим. На думку представників відповідача ТОВ "ЕКОТОП" не є резидентом України та платником податків відповідно до Закону України "Про створення вільної економічної зони Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", у зв'язку з цим оформлена вказаним підприємством податкова накладна не дає право позивачу на формування податкового кредиту (а.с. 128-131).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень на проведення перевірки від 25.01.2016 року № 36, 33, 34, 35, виданих Головним управлінням ДФС у Вінницькій області, згідно із ст. 20, п. 77.2 ст. 77 п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, на виконання наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 14.01.2016 року № 21 посадовими особами ГУ ДФС у Вінницькій області проведена планова виїзна перевірка ПП "Газо-Мер" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 12.10.2012 року по 31.12.2014 року.

Результати перевірки оформлені актом від 19.02.2016 року № 24/2202/38394813, згідно якого встановлено порушення ПП "Газо-Мер" п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2014 рік в сумі 164 822 грн.; п. 198.6, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 188 169 грн., в т.ч. за липень 2014 року - 20 859 грн., вересень 2014 року - 155 643 грн., грудень 2014 року - 11 667 грн.; п.п. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме податковий розрахунок форми №1ДФ за ІІІ та IV квартал 2014 року подані з недостовірними даними; п.п. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. "е" п. 176.1, п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 591,52 грн. за травень 2014 року, в результаті чого перевіркою нарахована пеня в сумі 1,66 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 24/2202/38394813 ГУ ДФС у Вінницькій області у відношенні позивача сформовано податкові повідомлення-рішення № 0000212201 від 03.03.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 206 028 грн., з них: 164 822 грн. - податкове зобов'язання, 41 206 грн. - штрафні санкції, № 0000222201 від 03.03.2016 року за платежем: "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в сумі 282 254 грн., з них 188 169 грн. - податкове зобов'язання, 94 085 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). При цьому в даному випадку норми ПК України застосовуються в редакції, чинній під час періоду, що перевірявся.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, що передбачено п.п. 20.1.18, 20.1.19 цього ж Кодексу.

Як свідчать матеріали справи за наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом складено акт від 19.02.2016 року № 24/2202/38394813, згідно якого встановлено порушення ПП "Газо-Мер" п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме проведеною перевіркою відображеного показника рядку 05.1 декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року в загальній сумі 62 862 408 грн. В порушення вказаних норм ПК України в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік ТОВ "Газо-Мер" безпідставно віднесло до складу "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" (рядок 05.1 декларації на прибуток підприємств) витрати по придбанню товару (дизельне пальне) у ПП "Вінниця-Трак" на загальну суму без ПДВ 857 343 грн. без підтвердження первинними документами.

Крім того, ТОВ "Газо-Мер" до перевірки не надано копії сертифікатів відповідності чи паспортів якості придбаного палива.

В результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2014 рік в сумі 164 822 грн.

Також перевіркою відображеного у рядку 10.1Б декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» показників за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року у загальній сумі 13 062 608 грн. встановлено, що ПП «Газо-Мер» здійснювало операції з придбання товарів (робіт, послуг), а саме: витрати для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. в загальній сумі 13062608 грн., встановлено завищення задекларованого ПП «Газо-Мер» показника у рядку 10.1 Б Декларацій з податку на додану вартість всього в загальній сумі 188 169 грн.

В порушення п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України ПП «Газо-Мер» включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по придбанню товарів, робіт, послуг, які не підтверджені відповідними розрахунковими документами, а саме:

підприємство завищило суму податкового кредиту відповідних податкових періодів у розмірі 183135 грн., по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Вінниця Трак» код ЄДРПОУ 38830853 у липні, вересні 2014 року; ТОВ «Компанія «Еко-Трейд» код ЄДРПОУ - в листопаді 2014 року, які не підтверджені відповідними документами, тобто, такими що не передбачають будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

ПДВ в сумі 183 135 грн. віднесено до податкового кредиту без підтвердження факту проведення господарських операцій, і відповідно, без підтвердження пов'язаності їх з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат:

витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ПК України).

Матеріали справи свідчать, що між ПП "Вінниця-Трак" та ПП "Газо-Мер" укладено договір поставки палива № 12 від 30.05.2014 року.

Згідно п. 1.1 вказаного договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені в накладних на відпуск товару, виписаних продавцем, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

Одиниця виміру кількості товару та кількості поставки кожної партії товару підтверджується накладними на відпуск товару, виписаними продавцем (п. 1.2. Договору).

Ціна за одиницю виміру кількості товару визначається в рахунках на оплату товару, наданих продавцем та підтверджується накладними на відпуск товару, підписаними уповноваженими представниками сторін. Ціна товару включає податки та обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України (п. 3.1 Договору).

Розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривнях. Вид розрахунків - безготівковий. Форма розрахунків - платіжним дорученням (п. 4.1 Договору).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано видаткові накладні № 21 від 16.09.2014 року, № 22 від 19.09.2014 року, № 18 від 02.07.2014 року, податкові накладні № 1 від 16.09.2014 року, № 3 від 19.09.2014 року, № 1 від 02.07.2014 року, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) форми № 1-ТТН (нафтопродукт) № 000000017, 000000018 від 16.09.2014 року, № 0000000020 від 19.09.2014 року, № 0000000010 від 02.07.2014 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши під час судового розгляду справи надані первинні документи, судом встановлено, що всі вони складені у відповідності до вказаних норм Закону та під час здійснення господарської операції. Їх зміст підтверджує, що господарська операція щодо поставки дизельного палива, здійснена між ТОВ "Газо-Мер" та ПП "Вінниця-Трак" із зазначенням дати проведення операції, об'єкта, суми, сплаченої за отриманий товар тощо. Вказані документи містять відомості про кількість пального, одиницю виміру, ціну з ПДВ та без нього, скріплені підписами уповноважених осіб сторін та печатками.

Крім того, перевіркою встановлено, що ПП "Вінниця-Трак" код ЄДРПОУ 38830853 знаходиться на податковому обліку Вінницької ОДПІ. Основний вид діяльності - 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт, стан платника - 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням від 25.12.2014 року). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.12.2014 року.

Відповідно даним податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року (вх.№ 9058818192 від 20.10.2014 року), поданої ПП "Вінниця-Трак" до Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, а також додатком 5 до декларації з ПДВ "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", реєстром отриманих податкових накладних та даним Єдиного реєстру податкових накладних, у вересні ПП "Вінниця-Трак" відображено придбання товарів у "Дизайн парк" код ЄДРПОУ 37435738 суміші вуглеводнів, лігроїно-газова фракція на загальну суму 928 214 грн., в тому числі ПДВ 154 702 грн. Інших товарів ПП "Вінниця-Трак" не придбавало. За даними наданих до перевірки документів ПП "Газо-Мер" реалізовано дизельне паливо.

Тобто, на думку позивача, ПП "Вінниця-Трак" задекларувало податкові зобов'язання за рахунок реалізації товарів відмінних від тих, що були придбані у відповідний період, що свідчить про відсутність у платника виконання господарських зобов'язань та безтоварність господарської операції.

Відповідно до п.п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто кожен платник податків зобов'язаний вести облік доходів і витрат, документів бухгалтерського обліку для підтвердження здійснення господарської операції та визначення об'єкта оподаткування.

З досліджених первинних документів, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що позивачем облік доходів і витрат здійснюється у відповідності до норм податкового законодавства.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії свого контрагента.

При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей

Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Суд також зазначає, що відсутність ПП "Вінниця-Трак" за його юридичною адресою не позбавляє правового значення виданих цією юридичною особою видаткових та податкових накладних, оскільки на момент здійснення господарських операцій дана юридична особа була зареєстрована у встановленому законом порядку.

Крім того, висновки про порушення податковим органом були зроблені без зустрічної перевірки з контрагентом позивача.

Також в матеріалах справи містяться первинні документи про реалізацію дизельного палива ТОВ "Газо-Мер", придбаного у ПП "Вінниця-Трак", зокрема видаткові накладні та товарно-транспортні накладні за період травень-вересень 2014 року.

Таким чином, факт реальності здійснення господарської операції з постачання дизельного палива між ТОВ "Газо-Мер" та ПП "Вінниця-Трак" підтверджується належними та допустимими доказами.

Також перевіркою відображеного показника у рядку 06.2 декларації "Витрати на збут" за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року в загальній сумі 810 708 грн. встановлено завищення задекларованих ПП "Газо-Мер" показників у рядку 06.2 декларації "Витрати на збут" у сумі 58 333 грн.

В порушення п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України ТОВ "Газо-Мер" в рядку 06.5 "Витрати на збут" податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2014 рік віднесло витрати транспортування товару, що не підтверджено відповідними бухгалтерськими документами.

Відповідно до п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно договору № 031114-1ТП від 03.11.2014 року на перевезення нафтопродуктів вантажним транспортом, укладеного між ТОВ "Компанія Еко-Трейд" та ПП "Газо-Мер" перевізник зобов'язується за рахунок замовника перевезти вантаж в обсязі, в термін, в пункт призначення та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується сплатити на користь перевізника встановлену даним договором плату.

Виконання умов даного договору підтверджується актом надання послуг № 49 від 18.11.2014 року, товарно-транспортними накладними форми 1-ТН № 00178 від 18.11.2014 року, № 0176 від 17.11.2014 року, № 00175 від 17.11.2014 року, № 00171 від 14.11.2014 року, № 00168 від 13.11.2014 року, № 00169 від 13.11.2014 року, № 00164 від 10.11.2014 року, № 00159 від 07.11.2014 року, № 00158 від 07.11.2014 року, № 0157 від 07.11.2014 року, № 00155 від 06.11.2014 року, № 00156 від 06.11.2014 року, № 0154 від 06.11.2014 року, № 00151 від 05.11.2014 року, № 00147 від 03.11.2014 року, № 00145 від 03.11.2014 року, 00148 від 2014 року та податковою накладною № 15 від 18.11.2014 року.

Вказані документи також були надані позивачем під час перевірки.

Посадові особи під час дослідження вказаних товарно-транспортних накладних вказали про те, що вони оформлені з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 (далі - Інструкція). Оскільки перевезення дизельного палива оформлено товарно-транспортними накладними форми № 1-ТН, в той час як для оформлення перевезення нафтопродуктів передбачено товарно-транспортну накладну форми № 1 ТТН (нафтопродукт) відповідно до п. 5.4.1 Інструкції.

Проте вказаний висновок акту суд до уваги не приймає, оскільки Інструкція визначає певні спеціальні правила здійснення господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку суб'єктами господарювання, які займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України, недотримання вимог якої може стати підставою для притягнення до відповідальності за порушення ведення бухгалтерського обліку, проте жодним чином не може свідчити про безтоварність господарської операції з контрагентами-постачальниками.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 01.03.2016 року справа № К/800/26615/15.

Крім того, відповідач вказує на те, що договір про перевезення повинен був бути укладений між ТОВ "Компанія Еко-Трейд" та ПП "Тінік Оіл".

Так, у вищевказаних товарно-транспортних накладних в графі "замовник" допущено помилку, а саме замість "ТОВ "Газо-Мер" вказано "ПП "Тінік Оіл".

Однак дану обставину суд також до уваги не приймає, як підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки реальність здійснення вказаної господарської операції підтверджується первинними документами, зокрема договором № 031114-1ТП від 03.11.2014 року на перевезення нафтопродуктів вантажним транспортом, укладеного між ТОВ "Компанія Еко-Трейд" та ТОВ "Газо-Мер" та видатковими накладними, згідно яких вказано постачальника ПП "Газо-Мер", а одержувача ПП "Тінік-Оіл".

Крім того, згідно довідки ПП "Тінік-Оіл" б/н від 29.04.2016 року, наданої згідно адвокатського запиту представника позивача, договір на перевезення нафтопродуктів між ПП "Тінік-Оіл" та ТОВ "Компанія Еко-Трейд" в період з 12.10.2012 року по 31.12.2014 року не укладався. Розрахунки за транспортні послуги між ПП "Тінік-Оіл" та ТОВ "Компанія Еко-Трейд" в період з 12.10.2012 року по 31.12.2014 року не здійснювалися. Поставки нафтопродуктів від ТОВ "Газо-Мер" на ПП "Тінік-Оіл" здійснювалися на підставі договору № 010813-2П від 01.08.2013 року. Доставка пального здійснювалася ТОВ "Газо-Мер" за власний рахунок із самостійним залученням транспортних засобів.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ "Компанія Еко-Трейд" код ЄДРПОУ 39371907 знаходиться на обліку ДПІ у Дзержинського районі м. Харкова.

Згідно листа ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 15.02.2015 року № 1213/7/20/-30-22-03/39371907 ТОВ "Компанія Еко-Трейд" має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 01.10.2014 року № 200189382, яке анульовано 26.01.2015 року (ліквідація за власним бажанням).

ТОВ "Компанія Еко-Трейд" не має філій, дочірніх підприємств, відокремлених структурних підрозділів.

Інформація про види діяльності - неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД_46.90). Згідно форми 1ДФ чисельність працюючих на ТОВ "Компанія Еко-Трейд" за штатом складає 1 особа (директор Чикачков Олексій Вікторович).

Підприємство ТОВ "Компанія Еко-Трейд" ні складських приміщень, ні транспортних засобів не має.

При виході за місцезнаходженням ТОВ "Компанія Еко-Трейд", а саме: 61045, м. Харків, вул. О.Яроша, 18, встановлено відсутність платника податків.

Однак вказані обставини суд до уваги не приймає з огляду на попередній висновок про те, що позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії свого контрагента.

Крім того, відсутність контрагентів позивача за місцезнаходженням не може однозначно свідчити про невиконання цими суб'єктами договірних зобов'язань перед позивачем, на момент виникнення спірних правовідносин, вказані юридичні особи не були позбавлені права укладати з іншими суб'єктами господарювання договори з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

Щодо посилань представників відповідача на ненадання підприємством доказів на підтвердження якості поставленого товару, як на підставу для визнання господарських операцій безтоварними, слід зазначити, що сертифікати якості видаються безпосередньо виробником товару (продукції) на підтвердження відповідності продукції певним нормативним вимогам і стандартам якості. Такі документи не можуть вважатися первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Також під час перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту в квітні 2014 року віднесено суму ПДВ у розмірі 5033 грн. по податковій накладній №2 від 31.03.2014 року, виписаної ТОВ «Екотоп» (код ЄДРПОУ 37925671), яке зареєстровано як платник податків у Генічевській ОДПІ м. Сімферополь АР Крим.

На думку відповідача, починаючи з 27.03.2014 року, ТОВ "Екотоп" не було платником податків на території України, у зв'язку з цим податкова накладна, видана вказаним підприємством, не дає права позивачу на формування податкового кредиту, оскільки відповідно до положень Закону України "Про створення вільної економічної зони" Крим" і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", початком анексії півострова вважається дата набрання чинності резолюції сесії Генеральної асамблеї ООН від 27.03.2014 року про підтримку територіальної цілісності України.

З даним твердженням представників відповідача суд не погоджується, оскільки Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" прийнято 12.08.2014 року, дата набрання чинності 27.09.2014 року.

Пунктом 3 ст. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" визначено, що з 1 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя.

На підтвердження здійснення операції з ТОВ "Екотоп" позивачем надано накладну № 2 від 31.03.2014 року про поставку стиснутого природного газу із зазначенням одиниці виміру, кількості, ціни в тому числі з ПДВ, а також податкову накладну № 2 від 31.03.2014 року.

Враховуючи те, що правовідносини між позивачем та ТОВ "Екотоп" виникли 31.03.2014 року, на момент оформлення податкової накладної ТОВ "Екотоп" ще було резидентом України та платником ПДВ. При цьому, вказані документи оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, здійснення господарської операції між ТОВ "Газо-Мер" та ТОВ "Екотоп" підтверджується належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не доведено правомірності прийнятих рішень, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000212201 та №0000222201 від 03.03.2016 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Держаної фіскальної служби у Вінницькій області № 0000212201 та № 0000222201 від 03.03.2016 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газо-Мер" (код ЄДРПОУ 38394813) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 7324,23 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держаної фіскальної служби у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович