Ухвала

від 31.05.2016 по справі 826/676/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Київ К/800/54340/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

секретар Антипенко В.В.

за участю представника ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві - Сакала Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕА Електронікс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі № 826/676/13 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕА Електронікс" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві,

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю „СЕА Електронікс" звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень: № 0000912220 від 31.08.2012, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2076145 грн.:(основний платіж 1660916 грн., штрафні санкції 415229 грн.); № 0000922220 від 31.08.2012, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1660916 грн.:( основний платіж 1328733 грн., штрафні санкції 332183 грн.).

Зазначило, що фінансово-господарські операції між позивачем та ТОВ „Укртехномас-Сервіс" носять реальний характер.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди зазначили, що позивачем не підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку здійснення господарських операцій з ТОВ „Укртехномас-Сервіс".

Позивач звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідачем здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ „Укратехномас-Сервіс" за період з 14.06.2010 до 10.05.2011 та складено акт № 2442/22-222-32611674 від 09.08.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п. 9.1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", занижено податок на прибуток у сумі 1660916 грн.; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 ст. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 9.1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, занижено податок на додану вартість у сумі 1328733 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0000912220 від 31.08.2012, яким збільшено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 2076145 грн.:(основний платіж 1660916 грн., штрафні санкції 415229 грн.); № 0000922220 від 31.08.2012, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1660916 грн.:(основний платіж 1328733 грн., штрафні санкції 332183 грн.).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону, до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до пп.5.3.9 п. 5.3. ст.5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч .2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Висновки відповідача про порушення позивачем наведених вище норм ґрунтуються на тому, що позивачем безпідставно віднесено суми до витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та до податкового кредиту в податковому обліку господарських операцій з ТОВ „Укртехномас-Сервіс", оскільки правочини між позивачем та контрагентом не спричиняють реального настання правових наслідків.

Фінансово-господарська діяльність ТОВ „Укртехномас-Сервіс" здійснювалась з порушеннями норм права, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ТОВ „Укртехномас-Сервіс". Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ „Укртехномас-Сервіс" та ТОВ „СЕА Електронікс" є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Як встановлено, ТОВ „Укртехномас-Сервіс" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2012, яка набрала законної сили 26.03.2012 ТОВ „Укртехномас-Сервіс" визнано фіктивним.

Згідно з даними Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України у м. Києві вказане фіктивне підприємництво використовувалось для перерахування на його рахунок безготівкових коштів з метою ухилення від сплати податків шляхом мінімізації податкових зобов'язань.

З матеріалів справи убачається, що первинні документи ТОВ „Укртехномас-Сервіс", які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, підписані Небесним М.В., який значився керівником ТОВ „Укртехномас-Сервіс" і заперечує свою участь у діяльності підприємства, а також підписання будь-яких первинних документів.

У цьому випадку, підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Таким чином, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 1 грудня 2015 року справа № 21-3788а15.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220 , 221, 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України ,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕА Електронікс" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.