Рішення

від 14.06.2016 по справі 902/106/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 червня 2016 р. Справа № 902/106/16

за позовом : Національної телерадіокомпанії України в особі філії "Вінницька регіональна дирекція "Вінтера"

до : Громадської організації "Медіа центр "ВЛАСНО"

до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_4

про спростування недостовірної інформації, захист честі та ділової репутації

Господарський суд Вінницької області у складі

Головуючого судді Говор Н.Д.

Судді Білоуса В.В., Банаська О.О.

Секретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : Тудін О.І. за дорученням від 18.05.2016 р.

відповідача-1 : ОСОБА_6 за дорученням від 17.02.2016 р.

відповідача-2 : ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ :

Державна організація "Вінницька обласна державна телерадіокомпанія "ВІНТЕРА" звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до Громадської організації "Медіа центр "ВЛАСНО " про визнання недостовірною інформації та зобов'язання відповідача спростувати недостовірну інформацію, що була ним поширена 22 грудня 2015 року о 13 год. 34 хв. на веб-сайті www.vlasno.info у матеріалі «Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції». Спростування здійснити шляхом публікації тексту у редакції, запропонованій позивачем. Зобов'язати відповідача видалити із веб-сайту www.vlasno.info інформацію «Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції». Зобов'язати відповідача забезпечити доступ до спростування невизначеному колу осіб на веб-сайті www.vlasno.info , на строк рівний строку поширенню спростовуваної інформації до моменту її видалення з зазначеного сайту.

Позовні вимоги мотивовані зокрема тим, що 22.12.2015 р. о 13 год. 34 хв. на веб-сайті www.vlasno.info була оприлюднена наступна інформація:

Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції.

Керівництво купує техніку за державні гроші, не проводячи тендер

Державні закупівлі - один з найбільш "благодатних" грунтів для корупції. Державні підприємства, які за бюджетні гроші купують устаткування та інші матеріали, часто домовляються з постачальниками - купують товари за завищеними цінами. Економити ніхто не збирається, адже гроші - державні. Після того, як всю суму проведуть через бухгалтерію, неприродно високу націнку зазвичай ділять між собою.

Уникнути таких махінацій частково дозволяє система тендерних закупівель, яка застосовується до закупівель, сума яких протягом року перевищує 100 тисяч гривень. Завдяки цьому, тендер виграють лише партнери з найбільш вигідними пропозиціями. Обдурити тендерну систему можна, але зробити це складніше. Проте, на Вінницькій обласній державній ТРК "ВІНТЕРА" вигадали інший варіант - керівництво вирішило взагалі не зважати на необхідність проведення тендеру.

На запит "Громадського руху "Народний контроль" ВОДТРК надала копії договорів із суб'єктами підприємницької діяльності щодо закупівель протягом 2013-2015 років аудіо-, фото-, відео обладнання та іншої техніки. За результатом проведеного системного аналізу, було встановлено, що протягом 2013 року обласна телерадіокомпанія уклала 10 господарських договорів з ФОП ОСОБА_8 про купівлю телекамер, комплектуючих та комп'ютерів на суму 198 002 грн. У 2014 році у того ж таки ОП Очередька придбали обладнання на 121 898 гривень. В обох випадках сума перевищила 100 тисяч, але тендер ніхто не проводив. Таким чином сторони порушили Закон України № 2289-VI, зокрема його статтю №2, яка забороняє проводити закупівлі за державні кошти та укладати договори на суму більше 100 тисяч без застосування процедури.

Згідно з п.3.1.1. Наказу Міністерства фінансів №333 (від 12.03.2012), призначено КЕКВ 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування ", в тому числі для придбання установами чи організаціями: - активного мережевого та телекомунікаційного обладнання, - невиробничого обладнання, меблів і предметів довгострокового користування,

- комп'ютерної та оргтехніки (у тому числі й програмного забезпечення).

Проте в план державних закупівель, який оприлюднено на сайті ВОДТРК, протягом 2013-2014 років не було внесено закупівлі за КЕКВ 3110, а згідно з інформацією, викладеною у Віснику державних закупівель та на сайті tender.me.gov.ua, жодних державних закупівель по цій техніці взагалі не проводилось. Тобто, такі великі витрати на оргтехніку та комп'ютери, не були ні запланованими, ні проведеними через тендер.

У всіх випадках договори на користь підприємця ОСОБА_8 Підписані особисто Генеральним директором ВОДТРК "ВІНТЕРА" - Любов Коваленко, маючи багаторічний досвід керівництва державною компанією, не могла не знати, що порушує закон користуючись службовим становищем та надаючи перевагу одному і тому ж суб'єкту підприємницької діяльності.

Зважаючи на це, "Громадський рух "Народний контроль" направив заяви до відповідних контролюючих органів: національного антикорупційного бюро, Антимонопольного комітету, Державної фінансової інспекції України та Вінницької області та УМВС. Наразі звернення знаходяться на розгляді. "Народний контроль" очікує на відповідну реакцію.

Нагадаємо, нещодавно журналісти Vlasno виявили, що розміщення рекламного банера на будівлі "ВІНТЕРИ" також відбувалося в обхід дозвільної процедури, а вартість такого розміщення сагає десяти тисяч гривень.

Позивач стверджує , що поширена інформація є недостовірною.

Зокрема зазначає, що шляхом маніпуляцій із першоджерелами та з умисним неправильним «системним» застосуванням нормативно - правових актів, що регулюють порядок здійснення в Україні державних закупівель відповідач поширив недостовірну інформацію про те, що ТРК «Вінтера» ухиляється від проведення закупівель, визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель», а керівництво компанії звинуватив у корупції.

Вказує що текст «…Обдурити тендерну систему можна, але зробити це складніше. Проте, на Вінницькій обласній державній ТРК "ВІНТЕРА" вигадали інший варіант - керівництво вирішило взагалі не зважати на необхідність проведення тендеру» містить інформацію, що не відповідає дійсності, оскільки у 2013 році телерадіокомпанією було проведено 14 процедур закупівель, у 2014- 16, у 2015 - 14 і за висновками державних контролюючих органів, процедури закупівель проводились у спосіб передбачений Законом України «Про здійснення державних закупівель» і порушень при їх проведенні не було.

Також стверджує , що інформація «Згідно з п.3.1.1. Наказу Міністерства фінансів №333 (від 12.03.2012), призначено КЕКВ 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування ", в тому числі для придбання установами чи організаціями: - активного мережевого та телекомунікаційного обладнання, - невиробничого обладнання, меблів і предметі вдовгострокового користування,- комп'ютерної та оргтехніки (у тому числі й програмного забезпечення).

Проте в план державних закупівель, який оприлюднено на сайті ВОДТРК, протягом 2013-2014 років не було внесено закупівлі за КЕКВ 3110, а згідно з інформацією, викладеною у Віснику державних закупівель та на сайті tender.me.gov.ua, жодних державних закупівель по цій техніці взагалі не проводилось. Тобто, такі великі витрати на оргтехніку та комп'ютери, не були ні запланованими, ні проведеними через тендер» також не відповідає дійсності, оскільки наказ Міністерства фінансів України від 12.03.12. № 333 не має ніякого відношення до порядку визначення предмету закупівлі, а інструкція затверджена даним наказом визначає економічну класифікацію видатків бюджету . Документом же, який регулює порядок визначення предмету закупівлі є Наказ Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 921 «Про затвердження Порядку визначення предмету закупівлі».

З урахуванням потреби в закупівлі тих чи інших товарів, робіт і послуг телерадіокомпанією складався річний план закупівель із зазначенням у ньому товарів, робіт і послуг, які планувалося закупити у поточному бюджетному році. Обладнання, про яке йдеться у статті закуповувалось відповідно до вимог пунктів 20 і 27 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та на основі державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 , без процедури закупівлі.

П.1 Інструкції, затвердженої наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010 № 922, чинної у 2013 та 2014 роках, передбачено, що у разі якщо очікувана вартість предмета закупівлі без урахування ПДВ є меншою сум, зазначених у частині першій ст. 2 Закону, такий предмет закупівлі відображається в додатку до річного плану, що складається в довільній формі і здійснюється без проведення процедур закупівель.

Такий додаток до річного плану складався та є в наявності, а тому твердження, що « на Вінницькій обласній державній ТРК "ВІНТЕРА" вигадали інший варіант - керівництво вирішило взагалі не зважати на необхідність проведення тендеру» не відповідає дійсності, та є не що іншим як маніпулюванням інформацією.

Інформація: «У всіх випадках договори на користь підприємця ОСОБА_8 підписані особисто Генеральним директором ВОДТРК "ВІНТЕРА" - Любов Коваленко, маючи багаторічний досвід керівництва державною компанією, не могла не знати, що порушує закон користуючись службовим становищем та надаючи перевагу одному і тому ж суб'єкту підприємницької діяльності» не відповідає дійсності з огляду на викладене вище . Крім того згідно ч.3 ст.2 Закону України «Про інформаційні агентства» інформаційні агентства не мають права у своїх матеріалах розголошувати інформацію, яка ущемляє законні права й інтереси громадян, давати оцінку щодо винуватості осіб у вчиненні кримінального правопорушення, вказувати на особу , яка ніби вчинила кримінальне правопорушення до рішення суду. Рішення суду щодо винуватості ОСОБА_9 у вчиненні корупційного порушення Відповідач не надав.

Позивач вказує, що недостовірність оприлюдненої інформації підтверджується результатами перевірок телерадіокомпанії Рахунковою палатою та Державною фінансовою інспекцією України, які не виявили порушень у сфері державних закупівель.

Позивач стверджує, що поширена інформація завдає шкоди діловій репутації телерадіокомпанії а також честі та діловій репутації керівнику органу управління - голові комісії з реорганізації ОСОБА_9

Також позивач у позовній заяві зазначає, що власником веб- сайту www.vlasno.info за інформацією відповідача у справі є Громадська організації "Медіа центр "ВЛАСНО".

10.03.2016 р. позивач подав клопотання яким змінив формулювання позовних вимог.

При розгляді вказаного клопотання суд враховує наступне.

У п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Пунктом 3.12 цієї ж Постанови зазначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Якщо розгляд справи здійснюється спочатку, то позивач також вправі змінити підставу або предмет позову до початку повторного розгляду справи по суті.

Суд розцінює клопотання від 10.03.2016 р. як заяву про зміну предмету позову. Оскільки така заява подана після початку розгляду господарським судом справи по суті, вона залишається без розгляду і приєднується до матеріалів справи.

Ухвалами суду від 29.03.2016 та від 18.04.2016 р. судом було витребувано інформацію від адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет ТОВ "Хостінг Україна" щодо особи - власника веб-сайту зареєстрованого за доменним іменем www.vlasno.info .

05.05.2016 р. від ТОВ "Хостінг Україна" до суду надійшла Інформаційна довідка вих. № 373 від 26.04.2016 р., з якої вбачається, що реєстрантом доменного імені "www.vlasno.info" та споживачем послуг хостингу відповідного веб-сайту є Фізична особа- підприємець ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 05.05.2016 р. суд залучив до участі у справі другим відповідачем Фізичну особу- підприємця ОСОБА_4 як власника веб-сайту www.vlasno.info та розгляд справи почав заново.

16 травня 2016 р. Філія національної телекомпанії України "Вінницька регіональна дирекція "Вінтера" подала заяву про залучення до участі у справі правонаступника позивача - Національну телекомпанію України (код ЄДРПОУ 23152907), представництво якої буде здійснюватися через філію НТКУ " Вінницька регіональна дирекція "Вінтера" у зв"язку із внесенням 05.05.2016 р. запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи Державна організація "Вінницька обласна державна телерадіокомпанія "Вінтера" (код ЄДРПОУ 02841363) на підставі ст. 25 ГПК України.

Ухвалою від 14.06.2016 р. здійснено заміну позивача у справі Державну організацію "Вінницька обласна державна телерадіокомпанія "Вінтера" її правонаступником - Національною телекомпанією України в особі філії Національної телекомпанії України "Вінницька регіональна дирекція "Вінтера".

14.06.2016 р. позивач подав клопотання (заяву) , якою уточнив формулювання позовних вимог та просить : Визнати недостовірною та зобов'язати відповідачів спростувати у спосіб найбільш наближений до поширення наступну інформацію:

«Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції.

Керівництво купує техніку за державні гроші, не проводячи тендер»

«Уникнути таких махінацій частково дозволяє система тендерних закупівель, яка застосовується до закупівель, сума яких протягом року перевищує 100 тисяч гривень. Завдяки цьому, тендер виграють лише партнери з найбільш вигідними пропозиціями. Обдурити тендерну систему можна, але зробити це складніше. Проте, на Вінницькій обласній державній ТРК "ВІНТЕРА" вигадали інший варіант - керівництво вирішило взагалі не зважати на необхідність проведення тендеру»

«Проте в план державних закупівель, який оприлюднено на сайті ВОДТРК, протягом 2013-2014 років не було внесено закупівлі за КЕКВ 3110, а згідно з інформацією, викладеною у Віснику державних закупівель та на сайті tender.me.gov.ua, жодних державних закупівель по цій техніці взагалі не проводилось. Тобто, такі великі витрати на оргтехніку та комп'ютери, не були ні запланованими, ні проведеними через тендер .

У всіх випадках договори на користь підприємця ОСОБА_8 Підписані особисто Генеральним директором ВОДТРК "ВІНТЕРА" - Любов Коваленко, маючи багаторічний досвід керівництва державною компанією, не могла не знати, що порушує закон користуючись службовим становищем та надаючи перевагу одному і тому ж суб'єкту підприємницької діяльності».

Враховуючи, що після залучення другого відповідача розгляд справи здійснюється спочатку, а заява від 14.06.2016 р. подана до початку розгляду справи по суті та з дотриманням правил відповідної процесуальної дії, суд розцінює її як заяву про зміну предмету позову та приймає на підставі ст. 22 ГПК України.

Відповідач 1 - Інформаційне агентство ГО «Медіа центр «Власно» 19.02.2016 р. подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позов не визнав, зокрема з таких підстав.

Інформація опублікована з матеріалів, що надані редакції сайту vlasno.info головою Вінницької обласної організації політичної партії «Громадський рух «Народний контроль» ОСОБА_4

На виконання вимоги позивача 29.12.2015 р. відповідачем на сайті vlasno.info було розміщено статтю «Вінтера просить спростувати інформацію», в якій зазначено думку позивача з приводу даної статті.

Відповідач -1 вважає , що розмістивши на тому ж сайті vlasno.info вказану статтю, ним повністю виконано прохання ВОДТРК щодо оприлюднення відомостей, які на думку останньої надані ВОО ПП «Громадский рух «Народний контроль» недостовірно, а інформацію розміщено у порядку та спосіб , що і попередню статтю.

Відповідач - 1 стверджує, що вислів у статті «Підозрюють у корупції» є оціночним судженням, оскільки не стверджує про те, що керівник ВОДТРК Любов Коваленко дійсно вчинила корупційне правопорушення, а лише акцентує увагу на можливості його вчинення.

Разом з тим уся інша інформація, викладена в статті, була взята із офіційної заяви ВООПП «Громадський рух» Народний контроль» , а тому власних суджень Медіацентром не надавалось.

Відповідач -1 стверджує, що Медіацентр в повній мірі забезпечив право Позивача на його власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації, розмістивши на сайті vlasno.info його особисту думку щодо спірних правовідносин у статті про спростування інформації, відтак прохання про повторне спростування інформації є дублетним та не підлягає до задоволення.

Разом з тим Позивач, як Державна телерадіокомпанія , є особою публічного права і може зазнавати гострої і сильної громадської критики.

Посилаючись на Декларацію про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 .02.2004 на 872 засіданні Комітету Міністрів Ради Європи відповідач -1 вказує , що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.

Також відповідач -1 стверджує, що інформація, викладена у статті є достовірною. Договори між ВОДТРК та ФОПом дійсно укладались, тобто подія мала місце.

При цьому Медіацентром жодним чином не спотворено зміст звернення Народного Контролю до правоохоронних органів, а відтак інформацію в даному контексті неможливо сприймати як недостовірну.

Також відповідач -1 наголошує, що в ст. 94 ЦК України вказано, що юридична особа має право на недоторканість ділової репутації. А що стосується честі, то неможна стверджувати, що юридична особа її має.

Відповідач -1 акцентує увагу суду на тому, що відповідачем у даній справі має бути також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

У вказаному відзиві відповідач -1 заявив клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вінницьку обласну організацію Політичної партії «Громадський рух «Народний контроль».

Клопотання відхилене судом з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до п. 1.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

У клопотанні відповідача про залучення третьої особи не вказано , як саме рішення з господарського спору може вплинути на права або обов'язки Вінницької обласної організації Політичної партії «Громадський рух «Народний контроль» щодо однієї з сторін та чи наявний юридичний інтерес у третьої особи у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи .

Відповідач -2 Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 відзиву на позовну заяву не надав . У судовому засіданні , що відбулося 14.06.2016 р., надав усні пояснення щодо позовних вимог. Позов не визнав, оскільки вважає, що інформація , розміщена на належному йому веб-сайті www.vlasno.info у матеріалі «Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції», є достовірною.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши подані сторонами та витребувані судом докази суд встановив такі фактичні дані.

22.12.2015 р. на веб-сайті www.vlasno.info був опублікований матеріал під заголовком

«Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції.

Керівництво купує техніку за державні гроші, не проводячи тендер»

У вказаному матеріалі було розміщено наступну інформацію:

«Державні закупівлі - один з найбільш "благодатних" грунтів для корупції. Державні підприємства, які за бюджетні гроші купують устаткування та інші матеріали, часто домовляються з постачальниками - купують товари за завищеними цінами. Економити ніхто не збирається, адже гроші - державні. Після того, як всю суму проведуть через бухгалтерію, неприродно високу націнку зазвичай ділять між собою.

Уникнути таких махінацій частково дозволяє система тендерних закупівель, яка застосовується до закупівель, сума яких протягом року перевищує 100 тисяч гривень. Завдяки цьому, тендер виграють лише партнери з найбільш вигідними пропозиціями. Обдурити тендерну систему можна, але зробити це складніше. Проте, на Вінницькій обласній державній ТРК "ВІНТЕРА" вигадали інший варіант - керівництво вирішило взагалі не зважати на необхідність проведення тендеру.

На запит "Громадського руху "Народний контроль" ВОДТРК надала копії договорів із суб'єктами підприємницької діяльності щодо закупівель протягом 2013-2015 років аудіо-, фото-, відео обладнання та іншої техніки. За результатом проведеного системного аналізу, було встановлено, що протягом 2013 року обласна телерадіокомпанія уклала 10 господарських договорів з ФОП ОСОБА_8 про купівлю телекамер, комплектуючих та комп'ютерів на суму 198 002 грн. У 2014 році у того ж таки ОП Очередька придбали обладнання на 121 898 гривень. В обох випадках сума перевищила 100 тисяч, але тендер ніхто не проводив. Таким чином сторони порушили Закон України № 2289-VI, зокрема його статтю №2, яка забороняє проводити закупівлі за державні кошти та укладати договори на суму більше 100 тисяч без застосування процедури.

Згідно з п.3.1.1. Наказу Міністерства фінансів №333 (від 12.03.2012), призначено КЕКВ 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування ", в тому числі для придбання установами чи організаціями: - активного мережевого та телекомунікаційного обладнання, - невиробничого обладнання, меблів і предметів довгострокового користування,

- комп'ютерної та оргтехніки (у тому числі й програмного забезпечення).

Проте в план державних закупівель, який оприлюднено на сайті ВОДТРК, протягом 2013-2014 років не було внесено закупівлі за КЕКВ 3110, а згідно з інформацією, викладеною у Віснику державних закупівель та на сайті tender.me.gov.ua, жодних державних закупівель по цій техніці взагалі не проводилось. Тобто, такі великі витрати на оргтехніку та комп'ютери, не були ні запланованими, ні проведеними через тендер.

У всіх випадках договори на користь підприємця ОСОБА_8 Підписані особисто Генеральним директором ВОДТРК "ВІНТЕРА" - Любов Коваленко, маючи багаторічний досвід керівництва державною компанією, не могла не знати, що порушує закон користуючись службовим становищем та надаючи перевагу одному і тому ж суб'єкту підприємницької діяльності.

Зважаючи на це, "Громадський рух "Народний контроль" направив заяви до відповідних контролюючих органів: національного антикорупційного бюро, Антимонопольного комітету, Державної фінансової інспекції України та Вінницької області та УМВС. Наразі звернення знаходяться на розгляді. "Народний контроль" очікує на відповідну реакцію.

Нагадаємо, нещодавно журналісти Vlasno виявили, що розміщення рекламного банера на будівлі "ВІНТЕРИ" також відбувалося в обхід дозвільної процедури, а вартість такого розміщення сагає десяти тисяч гривень».

На думку позивача, вказаний матеріал містить інформацію, яка є недостовірною та порушує особисті немайнові права позивача, шкодить його діловій репутації, а тому підлягає спростуванню в частині висловів :

«Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції.

Керівництво купує техніку за державні гроші, не проводячи тендер»

«Уникнути таких махінацій частково дозволяє система тендерних закупівель, яка застосовується до закупівель, сума яких протягом року перевищує 100 тисяч гривень. Завдяки цьому, тендер виграють лише партнери з найбільш вигідними пропозиціями. Обдурити тендерну систему можна, але зробити це складніше. Проте, на Вінницькій обласній державній ТРК "ВІНТЕРА" вигадали інший варіант - керівництво вирішило взагалі не зважати на необхідність проведення тендеру.»

«Проте в план державних закупівель, який оприлюднено на сайті ВОДТРК, протягом 2013-2014 років не було внесено закупівлі за КЕКВ 3110, а згідно з інформацією, викладеною у Віснику державних закупівель та на сайті tender.me.gov.ua, жодних державних закупівель по цій техніці взагалі не проводилось. Тобто, такі великі витрати на оргтехніку та комп'ютери, не були ні запланованими, ні проведеними через тендер.

У всіх випадках договори на користь підприємця ОСОБА_8 Підписані особисто Генеральним директором ВОДТРК "ВІНТЕРА" - Любов Коваленко, маючи багаторічний досвід керівництва державною компанією, не могла не знати, що порушує закон користуючись службовим становищем та надаючи перевагу одному і тому ж суб'єкту підприємницької діяльності.»

Судом встановлено, що вказана стаття розміщена Інформаційним агентством ГО «Медіа центр «Власно» на сайті www.vlasno.info без зазначення автора , отже є редакційною статтею Інформаційного агентства.

Власником веб-сайту www.vlasno.info є Фізична особа- підприємець ОСОБА_4, що стверджується Інформаційною довідкою вих. № 373 від 26.04.2016 р., наданою на вимогу суду адміністратором системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет ТОВ "Хостінг Україна" .

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації (пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", далі - Постанова Пленуму).

Як зазначено у пункті 12 Постанови Пленуму, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачами у справі мають бути особи, що здійснили випуск засобу масової інформації, а саме: власник сайту ФОП ОСОБА_4 і Інформаційне агентство ГО «Медіа центр «Власно» , оскільки стаття, яка містять інформацію, спростування якої вимагає позивач, була опублікована без зазначення автора.

Відповідно до ст.91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Частиною шостою статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

У п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 р. № 1 вказується, що відповідно до статей 94, 277 ЦК юридична особа, особисті немайнові права якої ,порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Вказаною Постановою Пленуму Верховного Суду України наголошено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування інформації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Матеріалами справи стверджується, що інформація, яка є об'єктом спору, була поширена шляхом опублікування її у мережі Інтернет.

Оцінюючи викладену у оспорюваній статті інформацію на її достовірність , суд встановив такі фактичні обставини.

Статтею 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» встановлено, що цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон гривень.

Пунктом 1 Інструкції щодо заповнення форми річного плану закупівель, затвердженої Наказом Міністерства економіки України від 26.07.2010, № 922, встановлено, що Річний план закупівель (далі - річний план) складається щодо закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або більше за суми, зазначені у частині першій статті 2 Закону "Про здійснення державних закупівель"

У разі якщо очікувана вартість предмета закупівлі є нижчою від сум, зазначених у частині першій статті 2 Закону, такий предмет закупівлі відображається в додатку до річного плану, який складається в довільній формі.

Судом встановлено, що у 2013 р. позивачем було проведено 14 процедур закупівель, у 2014 р. було проведено 16 процедур закупівель, у 2015 р. було проведено 14 процедур закупівель щодо товарів та послуг вартість яких дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, що стверджується Звітами про результати проведення процедури закупівлі ( а.с. 66-109)

Судом встановлено, що позивачем складалися Додатки до річного плану закупівель на 2013 та на 2014 роки, у яких відображено найменування предметів закупівлі за кодом КЕКВ 3110 з очікуваною вартістю нижче від 100 тисяч гривень.(а.с.137, 136)

Актом № 03-13/13 від 06.06.2013 р. ревізії фінансово - господарської діяльності державної організації «Вінницька обласна державна телерадіокомпанія «Вінтера» , проведеної Контрольно - ревізійним управлінням у Вінницькій області, стверджується, що фактів порушення закону при проведені процедур державних закупівель не встановлено.(а.с.29-39)

Актом № 03-13/18 від 30.11.2015 р. перевірки державних закупівель Державної організації «Вінницька обласна державна телерадіокомпанія «Вінтера» за період з 01.01.2013 р. по 05.05.2014 р. , проведеної Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області, стверджується, що порушень щодо здійснення процедур закупівель не встановлено.(а.с.40-55).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що порушень чинного законодавства при проведені закупівель за державні кошти Державною організацією «Вінницька обласна державна телерадіокомпанія «Вінтера» не вчинялось.

Отже факти, викладені у матеріалі «Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції» щодо купівлі товарів за державні кошти без проведення процедури закупівлі існували, але відомості про їх невідповідність закону не відповідають дійсності , а тому такі факти є неповними та перекрученими.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку , що інформація , розміщена у фрагменті статті :

«Уникнути таких махінацій частково дозволяє система тендерних закупівель, яка застосовується до закупівель, сума яких протягом року перевищує 100 тисяч гривень. Завдяки цьому, тендер виграють лише партнери з найбільш вигідними пропозиціями. Обдурити тендерну систему можна, але зробити це складніше. Проте, на Вінницькій обласній державній ТРК "ВІНТЕРА" вигадали інший варіант - керівництво вирішило взагалі не зважати на необхідність проведення тендеру.»

«Проте в план державних закупівель, який оприлюднено на сайті ВОДТРК, протягом 2013-2014 років не було внесено закупівлі за КЕКВ 3110, а згідно з інформацією, викладеною у Віснику державних закупівель та на сайті tender.me.gov.ua, жодних державних закупівель по цій техніці взагалі не проводилось. Тобто, такі великі витрати на оргтехніку та комп'ютери, не були ні запланованими, ні проведеними через тендер.

У всіх випадках договори на користь підприємця ОСОБА_8 Підписані особисто Генеральним директором ВОДТРК "ВІНТЕРА" - Любов Коваленко, маючи багаторічний досвід керівництва державною компанією, не могла не знати, що порушує закон користуючись службовим становищем та надаючи перевагу одному і тому ж суб'єкту підприємницької діяльності.» є недостовірною, оскільки містить неправдиві дані та невірне тлумачення фактів.

Оцінивши зміст недостовірної інформації, що була поширена відповідачами щодо позивача у контексті опублікованої статті , суд дійшов висновку, що ця інформація є негативною, оскільки стверджує про недобросовісність позивача як суб'єкта державних закупівель, а тому шкодить його діловій репутації, чим порушує особисті немайнові права юридичної особи.

Стосовно висловів, винесених у заголовок та підзаголовок статті , а саме «Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції. Керівництво купує техніку за державні гроші, не проводячи тендер», суд дійшов висновку, що вони не містять недостовірної інформації, оскільки факт підозрювання позивача в корупції підтверджений запитами , направленими "Громадським рухом "Народний контроль" до Національного антикорупційного бюро, Антимонопольного комітету, Державної фінансової інспекції України та Вінницької області та УМВС, а факт не проведення тендерів при закупівлі деяких видів техніки є встановленим, однак не містить ознак порушення Закону.

Оцінивши доводи , викладені у відзиві Відповідача-1 суд відхиляє їх з таких підстав.

Відповідач стверджує, що на виконання вимог позивача 29.12.2015 р. розмістив на сайті www.vlasno.info статтю «Вінтера просить спростувати інформацію» у якій зазначено думку Держтелерадіокомпанії з приводу спірної статті.

Як вже було зазначено, відповідно до вимог ст. 277 ЦК України, особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.

Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.

Обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати обсяг спростовуваного фрагменту опублікованого повідомлення або матеріалу. Забороняється вимагати, щоб спростування було меншим, ніж половина стандартної сторінки машинописного тексту.

Спростування може бути підготовленим у формі відповіді, обсяг якої не перевищує спростовуваного матеріалу.

Скорочення чи інші зміни в тексті спростування заявника без його згоди не допускаються.

Редакція відмовляє в публікації спростування, якщо спростування:

1) порушує положення статті 3 цього Закону;

2) суперечить рішенню або вироку суду, які набрали чинності;

3) є анонімним.

Редакція може відмовити в публікації спростування, якщо спростування:

1) стосується відомостей, які нею вже спростовано;

2) надійшло з вимогою заявника опублікувати його пізніше, ніж через рік з дня публікації відомостей, що спростовуються.

Редакція зобов'язана в строк, що не перевищує одного місяця з дня надходження вимоги, опублікувати спростування, і письмово повідомити заявника про строк і час публікації спростування у разі затримки або про відмову в його публікації, зазначивши підстави відмови.

Вказана норма законодавства підлягає застосуванню відповідно до ст. 4 Закону України «Про інформаційні агентства», згідно з якою законодавство України про інформаційні агентства складають Конституція України, закони України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про державну таємницю", цей Закон, інші законодавчі акти України, міжнародні договори в галузі свободи слова та інформації, ратифіковані Україною.

Як вбачається із змісту статті «Вінтера просить спростувати інформацію» , розміщеної 29.12.2015 р. на сайті www.vlasno.info , вона не містить повідомлення редакції Інформаційного агентства ГО «Медіа центр «Власно» про факт спростування інформації, викладеної у матеріалі «Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції» відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".

Натомість у статті висвітлено факт звернення Державної організації «Вінницька обласна державна телерадіокомпанія «Вінтера» з вимогою про спростування та повідомляється про намір редакції отримати пояснення щодо спірного питання від контролюючих органів. (а.с. 20-27)

Відповідач-1 стверджує, що викладена в статті інформація є оціночним судженням, яке не підлягає спростуванню.

В зв'язку з цим суд зазначає, що п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 47 1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Судом визначено характер оспорюваної інформації як фактичне твердження , яке можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності , зокрема твердження про порушення вимог закону при проведенні державних закупівель підлягає перевірці на підставі документальних доказів.

Відповідач стверджує, що вся інформація викладена в статті була взята із офіційної заяви ВООПП «Громадський рух Народний контроль», а тому власних суджень Медіацентром не надавалось.

Вказане твердження спростовується змістом статті, у якій фактичні твердження про порушення вимог закону при проведенні державних закупівель вживаються без посилання на джерело інформації.

Суд вважає недоречним посилання відповідача на Декларацію про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12.02.2004 на 872 засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, оскільки даний спір не стосується критики публічних осіб.

Згідно зі статтею 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу .

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права відповідає способу, що встановлений у статті 277 ЦК України .

Враховуючи викладене, підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про визнання інформації недостовірною, та підлягає спростуванню, в частині фрагменту :

«Уникнути таких махінацій частково дозволяє система тендерних закупівель, яка застосовується до закупівель, сума яких протягом року перевищує 100 тисяч гривень. Завдяки цьому, тендер виграють лише партнери з найбільш вигідними пропозиціями. Обдурити тендерну систему можна, але зробити це складніше. Проте, на Вінницькій обласній державній ТРК "ВІНТЕРА" вигадали інший варіант - керівництво вирішило взагалі не зважати на необхідність проведення тендеру.»

«Проте в план державних закупівель, який оприлюднено на сайті ВОДТРК, протягом 2013-2014 років не було внесено закупівлі за КЕКВ 3110, а згідно з інформацією, викладеною у Віснику державних закупівель та на сайті tender.me.gov.ua, жодних державних закупівель по цій техніці взагалі не проводилось. Тобто, такі великі витрати на оргтехніку та комп'ютери, не були ні запланованими, ні проведеними через тендер.»

«У всіх випадках договори на користь підприємця ОСОБА_8 Підписані особисто Генеральним директором ВОДТРК "ВІНТЕРА" - Любов Коваленко, маючи багаторічний досвід керівництва державною компанією, не могла не знати, що порушує закон користуючись службовим становищем та надаючи перевагу одному і тому ж суб'єкту підприємницької діяльності.» , поширеного 22 грудня 2015 року на веб-сайті www.vlasno.info у матеріалі «Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції» на підставі ст. ст. 91, 277, 299 ЦК України , ст. ст. 27 , 30 Закону України "Про інформацію", ст. 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" ст. 4 «Про інформаційні агентства».

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено:

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру.

Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

З урахуванням викладеного судові витрати розподіляються порівну між позивачем та відповідачами, та у частині, яка покладається на відповідачів - порівну між відповідачами.

Керуючись ст.ст. 33,34,44,49,82,84,85 , 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію , що була поширена 22.12.2015 р. на веб-сайті www.vlasno.info у матеріалі «Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції» наступного змісту:

«Уникнути таких махінацій частково дозволяє система тендерних закупівель, яка застосовується до закупівель, сума яких протягом року перевищує 100 тисяч гривень. Завдяки цьому, тендер виграють лише партнери з найбільш вигідними пропозиціями. Обдурити тендерну систему можна, але зробити це складніше. Проте, на Вінницькій обласній державній ТРК "ВІНТЕРА" вигадали інший варіант - керівництво вирішило взагалі не зважати на необхідність проведення тендеру.»

«Проте в план державних закупівель, який оприлюднено на сайті ВОДТРК, протягом 2013-2014 років не було внесено закупівлі за КЕКВ 3110, а згідно з інформацією, викладеною у Віснику державних закупівель та на сайті tender.me.gov.ua, жодних державних закупівель по цій техніці взагалі не проводилось. Тобто, такі великі витрати на оргтехніку та комп'ютери, не були ні запланованими, ні проведеними через тендер.

У всіх випадках договори на користь підприємця ОСОБА_8 Підписані особисто Генеральним директором ВОДТРК "ВІНТЕРА" - Любов Коваленко, маючи багаторічний досвід керівництва державною компанією, не могла не знати, що порушує закон користуючись службовим становищем та надаючи перевагу одному і тому ж суб'єкту підприємницької діяльності.»

Зобов'язати Інформаційне агентство Громадську організацію «Медіа центр «Власно» (21011 , м. Вінниця , вул. Ватутіна,19, код ЄДР 39514329) та Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 ( 21023, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) спростувати інформацію , що була поширена 22.12.2015 р. на веб-сайті www.vlasno.info у матеріалі «Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції» наступного змісту:

«Уникнути таких махінацій частково дозволяє система тендерних закупівель, яка застосовується до закупівель, сума яких протягом року перевищує 100 тисяч гривень. Завдяки цьому, тендер виграють лише партнери з найбільш вигідними пропозиціями. Обдурити тендерну систему можна, але зробити це складніше. Проте, на Вінницькій обласній державній ТРК "ВІНТЕРА" вигадали інший варіант - керівництво вирішило взагалі не зважати на необхідність проведення тендеру.»

«Проте в план державних закупівель, який оприлюднено на сайті ВОДТРК, протягом 2013-2014 років не було внесено закупівлі за КЕКВ 3110, а згідно з інформацією, викладеною у Віснику державних закупівель та на сайті tender.me.gov.ua, жодних державних закупівель по цій техніці взагалі не проводилось. Тобто, такі великі витрати на оргтехніку та комп'ютери, не були ні запланованими, ні проведеними через тендер.

У всіх випадках договори на користь підприємця ОСОБА_8 Підписані особисто Генеральним директором ВОДТРК "ВІНТЕРА" - Любов Коваленко, маючи багаторічний досвід керівництва державною компанією, не могла не знати, що порушує закон користуючись службовим становищем та надаючи перевагу одному і тому ж суб'єкту підприємницької діяльності.»

В частині визнання недостовірною та зобов'язання спростувати інформацію в частині висловів: « Вінницьку телерадіокомпанію підозрюють в корупції. Керівництво купує техніку за державні гроші не проводячи тендер» в позові відмовити.

Стягнути з Інформаційного агентства Громадської організації «Медіа центр «Власно» (21011 , м. Вінниця , вул. Ватутіна,19, код ЄДР 39514329) на користь Національної телерадіокомпанії України в особі «Вінницька регіональна дирекція «Вінтера» ( 21100 м. Вінниця, віл Театральна,15 , код ЄДР 23152907) 344 грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (21023, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Національної телерадіокомпанії України в особі «Вінницька регіональна дирекція «Вінтера» ( 21100 м. Вінниця, віл Театральна,15 , код ЄДР 23152907) 344 грн. 50 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21 червня 2016 р.

Головуючий суддя Говор Н.Д.

Судді Білоус В.В.

ОСОБА_11

віддрук.5 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу Державна організаці "Вінницька обласна державна телерадіокомпанія "Вінтера"

(вул. Театральна, 15, м. Вінниця, 21050)

3, 4 - відповідачу Громадська організація " Медіа центр "Власно"

(вул. Театральна, 14, м. Вінниця, 21050; )

(вул. Ватутіна, 19, м. Вінниця, 21011)

5- ФОП - ОСОБА_4

( 21023, АДРЕСА_2 )