Рішення

від 15.06.2016 по справі 908/1022/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/35/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2016 Справа № 908/1022/16

Суддя Кагітіна Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» (69106, АДРЕСА_1)

про стягнення збитків завданих державі за договором оренди від 21.06.2006 р. №2023 на суму 445077,00 грн.,

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №22/860 від 07.12.2015 р.;

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

18.04.2016 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» збитків, завданих державі за договором оренди від 21.06.2006 р. №2023 на суму 445077,00 грн. Також позивач просив відстрочити сплату залишку судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за договором оренди від 21.06.2006 р. №2023 цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Альбатрос», яка не увійшла до статутного фонду ВАТ «Південдизельмаш», укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» , відповідачу було передано в строкове платне користування майно - цілісний майновий комплекс бази відпочинку «Альбатрос». При підготовці до продажу цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Альбатрос» була проведена інвентаризація станом на 31.08.2015 р., в результаті якої встановлено, що за період з 12.08.2015 р. по 31.08.2015 р. відсутні: господарське подвір'я, літ. И та огорожа б/н з воротами №4. Наказом регіонального відділення від 22.12.2015 р. №904 було затверджено розмір збитків, завданих державі від знищення вищезазначеного державного майна, який станом на 31.08.2015 р. складає 445077,00 грн., які позивач просить стягнути в даному позові. Позов заявлено на підставі ст. 22, 525, 526, 530, 611, 779 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 224, 225 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2016 р. порушено провадження у справі № 908/1022/16 та відстрочено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області сплату залишку судового збору до ухвалення судового рішення, присвоєно справі номер провадження №30/35/16, розгляд якої призначено на 19.05.2016 р.

Ухвалою суду від 19.05.2016 р. відкладено розгляд справи на 15.06.2016 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача та невиконанням сторонами вимог суду.

В судовому засіданні 15.06.2016 р. був присутній представник позивача, за його клопотанням фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву, не направив у судове засідання свого представника, причин неявки не повідомив.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалами суду від 18.04.2016р. та від 19.05.2016 р., які завчасно надсилались на адресу відповідача, зазначену в позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (69106, АДРЕСА_1). Відповідач з реєстру не виключений, що підтверджується витягом з цього реєстру станом на 15.06.2016р. Надіслані на вказану адресу ухвали суду від 18.04.2016 р. та від 19.05.2016 р. повернулись до суду з відміткою поштової установи про відсутність організації за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті в даному судовому засіданні, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 15.06.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

21.06.2006 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» (орендар, відповідач) укладено договір №2023 оренди цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Альбатрос».

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс бази відпочинку «Альбатрос» (надалі - майновий комплекс), склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу, протоколу про результати інвентаризації, передавального балансу (додаток №4) та інвентарного опису основних засобів, складених станом на 31.05.2006 р., склад і вартість якого становить 829,944 тис. грн., у тому числі передаються в оренду основні фонди за відповідною вартістю 829,944 тис. грн., визначеною за результатами незалежної оцінки, виконаної оцінювачем СПД-ФО ОСОБА_2 станом на 31.05.2006 р. Перелік основних фондів приведено у додатку №3 до договору.

У пунктах 1.2, 1.3 договору зазначено, що майновий комплекс розташований за адресою: 72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, 37. Майновий комплекс передається в оренду з метою організації відпочинку та дозвілля громадян.

Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майновим комплексом одночасно з підписанням сторонами договору та акта прийому-передачі майна цього майнового комплексу (додаток №3).

Цей договір укладено строком на 10 років з 21 червня 2006 року по 21 червня 2016 року (п. 10.1 договору).

21.06.2006 р. цілісний майновий комплекс передано орендарю за актом прийому-передачі.

Договором про зміни №1 від 08.06.2007 р. сторони внесли в договір оренди зміни, передбачивши в п. 6.2 договору можливість передачі частини орендованого майна (окремі приміщення та їх частини) в суборенду.

Договором про зміни №2 від 30.07.2007 р. сторони внесли в договір оренди зміни, доповнивши розділ 1 договору оренди пунктом 1.8 про те, що користування земельною ділянкою, на якій розташований майновий комплекс, здійснюється орендарем відповідно до діючого законодавства.

Також, сторонами укладено договір про зміни № 3 від 24.04.2008 р., яким з урахуванням подальшого внесення до нього змін договором про зміни №5 від 10.12.2008р., визначено строки та порядок сплати орендної плати.

Договором про зміни №4 від 31.07.2008 р. (з протоколом розбіжностей) здійснено перерахунок розміру орендної плати за договором за січень 2008 року та визначено порядок сплати орендної плати за наступні місяці.

Договором про зміни №8 від 01.02.2013 р. врегульовано порядок здійснення поліпшень орендованого майна.

Договором про зміни №9 від 31.07.2013 р. внесено зміни до переліку майна, що передається в оренду. Відповідно до нової редакції цього переліку в оренду передається за актом прийому-передачі:

1. інв. №001 літ. Б,П їдальня з навісом відновною (ринковою) вартістю 319578,00 грн.;

2. інв. №002 літ. А адміністративний корпус відновною (ринковою) вартістю 77542,00грн.;

3. інв. №003 літ. В корпус №1 відновною (ринковою) вартістю 144983,00 грн.;

4. інв. №004 літ. О корпус №2 відновною (ринковою) вартістю 162752,00 грн.;

5. інв. №005 літ. З водонапірна башта відновною (ринковою) вартістю 12989,00 грн.;

6. інв. №006 літ. М дитячий майданчик відновною (ринковою) вартістю 13744,00 грн.;

7. інв. №007 літ. Г будинок охорони відновною (ринковою) вартістю 4324,00 грн.;

8. інв. №008 літ. Е басейн відновною (ринковою) 589,00 грн.;

9. інв. №009 літ. Ж басейн відновною (ринковою) 589,00 грн.;

10. інв. №010 за планом №4 огорожа з воротами відновною (ринковою) 7768,00 грн.;

11. інв. №011 за планом №1 ворота відновною (ринковою) 224,00 грн., №2 хвіртка вартістю 50,00 грн.;

12. інв. №012 літ. И господарське подвір'я відновною (ринковою) 2274,00 грн.;

13. інв. №013 літ. К душова відновною (ринковою) 1917,00 грн., літ. Л душова вартістю 1917,00 грн.;

14. інв. №014 літ. Н вбиральня відновною (ринковою) 2955,00 грн.;

15. інв. №015 за планом VІ, Р, №12 танцювальний майданчик з побутовою будівлею танцювального майданчика та огорожею танцювального майданчика відновною (ринковою) 7577,00 грн.;

16. інв. №016 за планом №3 огорожа відновною (ринковою) 1984,00 грн.;

17. інв. №017 за планом ІІ тротуар відновною (ринковою) 8250,00 грн.;

18. інв. №018 за планом І, ІІІ, V замощення вартістю 3751,00 грн., ІV, №7 замощення з огорожею відновною (ринковою) 9752,00 грн.;

19. інв. №019 літ. Д трансформаторна відновною (ринковою) 13080,00 грн.;

20. зовнішні мережі водопостачання та каналізації з огорожами №5, №8, №10 та хвіртками №6, №9, №11 відновною (ринковою) 18815,00 грн.;

21. зовнішні мережі електропостачання (в т.ч. ліхтарі) відновною (ринковою) 12540,00грн.

12.08.2015 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області був проведений плановий контроль за виконанням умов договору та умов збереження і використання державного орендованого майна, в результаті якого встановлено, що майно бази відпочинку «Альбатрос» не охороняється, пошкоджено. В будівлях адміністративного корпусу, їдальні, спальних корпусах відсутні двері, вікна. Територія цілісного майнового комплексу знаходиться в занедбаному стані. Відсутні огорожі № 3, №5, №8, №10, хвіртки №6, №9, №11, басейн літ. Е та частково огорожа б/н.

При підготовці до продажу цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Альбатрос» була проведена інвентаризація станом на 31.08.2015 р., в результаті якої встановлено, що за період з 12.08.2015 р. по 31.08.2015 р. відсутні: господарське подвір'я, літ. И та огорожа б/н з воротами №4.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2015 р. сторони підписали акт приймання-передачі майна з оренди, відповідно до якого орендар повернув орендодавцю наступне майно:

1. адміністративний корпус - літ. А;

2. їдальня - літ. Б;

3. корпус №1 - літ. В;

4. корпус №2 - літ. О;

5. будинок охорони - літ. Г;

6. трансформаторна - літ. Д;

7. басейн - літ. Е, Ж;

8. водонапірна башта - літ. З;

9. господарське подвір'я - літ. И;

10. душ - літ. К, Л;

11. дитячий майданчик - літ. М;

12. вбиральня - літ. Н4

13. навіс - літ. П;

14. побутова будівля - літ. Р;

15. огорожа №№ 3, 5, 7, 8, 10, 12;

16. ворота № № 1, 4;

17. хвіртка №№ 2, 6, 9, 11;

18. замощення І, ІІІ, ІV, V;

19. тротуар ІІ;

20. ліхтарі;

21. танцювальний майданчик - VІ (із замощень убрати VІ);

22. зовнішні мережі водопостачання та каналізації;

23. зовнішні мережі електропостачання.

В акті зазначено, що стан майна відображений у звіті про результати контролю за виконанням умов договору оренди від 31.08.2015 р. та інв. описі №1, складеному 03.09.2015р.

У звіті про результати контролю за виконанням умов договору оренди від 31.08.2015р., складеному представниками орендодавця (орендарем звіт не підписаний) зазначено, що 12.08.2015 р. проведено огляд об'єкта оренди та встановлено істотне порушення орендарем умов договору оренди. А саме: майно цілісного майнового комплексу не використовується відповідно до його призначення - організація відпочинку та дозвілля громадян. Майно бази відпочинку «Альбатрос» не охороняється, пошкоджено. В будівлях адміністративного корпусу, їдальні, спальних корпусів відсутні двері, вікна. Відсутні огорожі №№ 3, 5, 8, 10, хвіртки №№ 6, 9, 11, басейн літ. Е та частково огорожа. Територія цілісного майнового комплексу знаходиться в занедбаному стані (фото додаються).

У зв'язку з виявленими пошкодженнями об'єкту оренди Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області була проведена робота по визначенню розміру збитків, завданих державі від знищення державного майна.

Оцінка розміру збитків проведена суб'єктом оціночної діяльності ПП «Дніпротех і Ко» та викладена у звіті по визначенню розміру збитків станом на 31.08.2015 р. Згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності від 08.06.2016 р. в результаті проведених розрахунків станом на 31.08.2015 р. збитки, завдані держав від знищення майна складають 445077,00 грн. (ринкова вартість майна без ПДВ).

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 22.12.2015 р. №904 було затверджено розмір збитків, завданих державі від знищення вищезазначеного державного майна, який станом на 31.08.2015 р. складає: ринкова вартість без урахування ПДВ становить 445077,00 грн.

28.01.2016 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області направило голові комісії з припинення ТОВ «Діон-Житло» претензію від 28.01.2016 р. №11-22-00486 про стягнення збитків, завданих державі за договором оренди державного майна, в розмірі 445077,00 грн.

Відповіді на претензію позивач не отримав, що стало підставою для звернення його до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача збитків, завданих державі, за договором оренди від 21.06.2006 р. №2023 на суму 445077,00 грн.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України .

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правовідносини сторін врегульовані договором оренди цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Альбатрос» №2023 від 21.06.2006 р., який за змістом закріплених у ньому прав та обов'язків сторін є договором оренди державного майна.

Договір оренди цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Альбатрос» від 21.06.2006 р. №2023 наразі є діючим, не розірваний. Сторони не надали суду доказів припинення цього договору.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 14.05.2014 р. у справі №908/698/14 відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Діон-Житло» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про розірвання договору №2023 оренди цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Альбатрос» від 21.06.2006 р. Однак у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на дане рішення, справа була направлена до Донецького апеляційного господарського суду 06.06.2014 р., і досі не розглянута, тому вказане рішення не набрало законної сили.

Таким чином, умови договору є діючими і підлягають застосуванню судом для регулювання спірних правовідносин сторін.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини, пов'язані з орендою державного майна, є Закон України від 10.04.1992 р. № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна».

У ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню .

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Зокрема, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Часиною 1 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містить ст. 20 Господарського кодексу України.

Частинами 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виходячи з викладеного, відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності є правовим наслідком порушення господарського зобов'язання і як спосіб захисту цивільного права застосовується у зобов'язальних правовідносинах.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З аналізу ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України та ст. 614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків є необхідною наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошовий вираз шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника.

Отже, умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. У разі заподіяння збитків боржник може бути звільненим від цієї відповідальності, якщо він доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання. Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір. Застосування принципу вини як умови відповідальності за порушення зобов'язання, пов'язане також з необхідністю з'ясування таких обставин, як вина кредитора або вина обох сторін.

Пунктом 5.6 договору оренди цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Альбатрос» від 21.06.2006 р. №2023 встановлено обов'язок орендаря зберігати майно орендованого майнового комплексу, запобігати його пошкодженню та псуванню.

Згідно з п. 5.12 договору орендар зобов'язаний здійснювати згідно діючих норм за рахунок амортизаційних відрахувань, власних коштів та капітальний (за погодженням з орендодавцем) ремонти майна орендованого майнового комплексу. Своєчасно усувати пошкодження, несправності та дефекти, виявлені в орендованому майні. Витрати, понесені орендарем на поточний ремонт, компенсації не підлягають.

Таким чином, на відповідача за умовами договору покладається обов'язок зберігати та утримувати орендоване майно за власний рахунок.

У звіті про результати контролю за виконанням умов договору оренди від 31.08.2015р. зазначено, що в поточному році орендар не звертався до регіонального відділення з пакетом документів, необхідним для розгляду питання щодо можливості надання згоди на проведення невід'ємних поліпшень за рахунок амортизаційних відрахувань, власних коштів поточного та капітального ремонту орендованого державного майна.

Дії (бездіяльність) відповідача, що призвели до пошкодження, псування, знищення, нестачі орендованого майна, слід вважати протиправною поведінкою відповідача, внаслідок якої позивач зазнав збитків на суму 445077,00 грн. Вина відповідача виражається в незабезпеченні належної охорони об'єкту нерухомого майна за договором та невжитті заходів по його збереженню, що призвело до погіршення стану майна. А відтак наявний причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача.

Розмір збитків підтверджуєтсья звітом по визначенню розміру збитків станом на 31.08.2015 р. та висновком суб'єкта оціночної діяльності від 08.06.2016 р.

Обов'язок доведення відсутності вини в порушенні зобов'язання в силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України покладається на відповідача.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав. Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Відповідач не надав доказів вжиття ним всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання по збереженню орендованого майна або доказів відсутності своєї вини в завданні збитків.

За умовами п. 5.13 договору оренди цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Альбатрос» від 21.06.2006 р. №2023 орендар зобов'язаний застрахувати орендоване майно на суму не менше за його оціночну вартість.

У звіті про результати контролю за виконанням умов договору оренди від 31.08.2015р. зазначено, що інформація щодо страхування орендованого майна цілісного майнового комплексу в регіональному відділенні відсутня. Термін дії останнього, наданого до регіонального відділення договору страхування, закінчився 18.12.2013 р. Договір страхування на новий термін орендарем до регіонального відділення не наданий.

Отже, завдані збитки не можуть бути компенсовані позивачем за рахунок страхового відшкодування.

Конституційним Судом України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012р. у справі № 11-рп/2012 зазначено, що за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За положеннями статті 17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 445077,00 грн., завданих порушенням умов договору оренди від 21.06.2006 р. №2023, законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.1 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у ст. 8 з 1 січня встановлює мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378,00 грн.

У справі заявлено позов про стягнення 445077,00 грн. Отже, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі складає 445077,00 грн. * 1,5% = 6676,16 грн. і підлягає стягненню в дохід державного бюджету, оскільки ухвалою суду від 18.04.2016р. суд відстрочив позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (м. Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» (м.Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» (69106, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33210805) завдані державі збитки в сумі 445077,00 грн . (чотириста сорок п'ять тисяч сімдесят сім грн.) на користь Державного бюджету України (одержувач: державний бюджет Заводського району, 22080100, код ЄДРПОУ 38025372, банк одержувача: ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31115092700004, стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 20495280).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Діон-ЖитлоВ» (69106, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33210805) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, рахунок №31215206783007) судовий збір в сумі 6676,16 грн . (шість тисяч шістсот сімдесят шість грн. 16 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П.Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.06.2016 р.