Ухвала

від 17.06.2016 по справі 906/786/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" червня 2016 р. Справа № 906/786/14.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Лозинської І.В.

За скаргою: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Житомирській області Корнєєва М. М. у справі №906/786/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ)

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс Орексім" (м. Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (м. Житомир)

про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 7816170,45 грн

В засіданні суду присутні:

- від стягувача: Макєєв Є.Ю. - довіреність №628/15 від 06.11.2015;

- від боржника: не прибув

- від відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУ юстиції у Житомирській області: Корнєєв М.М. довіреність №1253 від 31.12.2015;

- від третьої особи: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12.09.2014 у справі №906/786/14 задоволено позов ПАТ ""Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ) до ПрАТ "Техносервіс" (м. Житомир); на виконання рішення 02.10.2014 видано накази.

Ухвалою від 29.03.2016 господарський суд замінив боржника - ПрАТ "Техносервіс" на правонаступника - ТОВ "Техносервіс Орексім" (м. Житомир).

11.05.2016 до суду від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшла скарга на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Житомирській області Корнєєва М. (а. с. 116 - 131 у т. 2), згідно з якою стягувач просить суд, зокрема:

- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУ юстиції у Житомирській області Корнєєва М. М. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 906/786/14, виданого 02.10.2014 господарським судом незаконними;

- визнати недійсною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУ юстиції у Житомирській області Корнєєва Миколи Миколайовича про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.04.2016 ВП №50907883;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Житомирській області відкрити виконавче провадження на підставі наказу у справі №906/786/14, виданого 02.10.2014 господарським судом Житомирської області.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2016 вказану скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання (а. с. 132 у т. 2).

Ухвалою від 07.06.2016 розгляд скарги відкладено, у зв"язку з надходженням клопотання від ДВС ГУЮ у Житомирській області.

Представник скаржника в засіданні суду позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі; зазначив, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № ВП 50907883 від 22.04.2016 з тих підстав, що наказ № 906/786/14 від 02.10.2014 вже перебував на виконанні та був повернутий стягувачу за його заявою, тому відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.

Представник відділу примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у Житомирській області надав в засіданні суду відзив на скаргу з додатками від 16..06.2016, вих. №20782, в якому зазначається, що 05.04.2016 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від стягувача надійшла заява про повернення виконавчого документа без виконання на підставі п.1 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". 07.04.2016 державним виконавцем на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа, тому 22.04.2016 державним виконавцем керуючись п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ було повернуто стягувачу за його заявою (а. с. 168 - 178 т. 2).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення скарги на дії державного виконавця з таких підстав.

Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що згідно із законом підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема судових наказів (ст. 17 Закону). Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".).

Частиною 1 ст. 6 названого Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 82 Закону, боржник має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

В п. 2 ч. 3 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 № 14 зазначено, що стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції. Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121-2 ГПК України.

Вказане кореспондується з ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно із ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

З аналізу вище вказаних норм випливає, що учасник виконавчого провадження має право звернутися до господарського суду з відповідною скаргою тільки на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби, вчинені ними під час, у зв'язку з та щодо примусового виконання останніми відповідних рішень господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник звернувся до господарського суду Житомирської області, в порядку ст. 121-2 ГПК України, зі скаргою на дії органу ДВС у справі № 906/786/14.

Предметом скарги є оскарження дій Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо винесення постанови від 22.04.2016 ВП № 50907883 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Судом встановлено, на виконанні у відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Житомирській області перебуває виконавче провадження №50907883 з примусовому виконанню наказу господарського суду №906/786/14, виданого 02.10.2014 про звернення стягнення на предмет іпотеки (а. с. 123, т. 2).

05.04.2016 року до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Житомирській області від стягувача надійшла заява про повернення виконавчого документа без виконання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону (вих.№ 140-0-0-00/8/1060 від 04.04.2016) за підписом начальника Управління координації мережі з проблемних кредитів Департаменту проблемних кредитів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Є. М. Іщенко (а. с. 176, т.2).

07.04.2016, на підставі ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем складено акт державного виконавця про наявність обставин, зазначених у частині першій ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 172, т. 2).

07.04.2016 державним виконавцем згідно із п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (а. с. 173 -175, т.2).

Відмітку про повернення виконавчого документу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" проставлено на наказі від 02.10.2014 по справі №906/786/14 (а. с. 123 на звороті, т. 2).

20.04.2016 стягувачем на підставі ст. 2 та ст.ст. 17-21 Закону України «Про виконавче провадження», на адресу відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Житомирській області направлено для примусового виконання наказ по справі №906/786/14, виданий 02.10.2014 Господарським судом Житомирської області про звернення стягнення на предмет іпотеки.

26.04.2016 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» отримано від відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області постанову про відмову у відкриті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) №50907883 від 22.04.2016 року за підписом головного державного виконавця Корнєєва М. М. (а. с. 120 -122 у т. 2).

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження головним державним виконавцем встановлено:

- 05.04.2016 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від стягувача (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») надійшла заява про повернення виконавчого документа без виконання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»;

- 07.04.2016 державним виконавцем керуючись п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

Представник стягувача не погоджуючись з даною постановою зазначив що остання прийнята з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно із ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Разом з тим, державним виконавцем не враховано положення ч.5 ст. 47 Закону, згідно вимог якої визначено, що повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 22 цього Закону.

Таким чином, наведений у ст. 47 Закону припис не містить обмежень для повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, крім випадку, коли строк для пред'явлення документу до виконання, встановлений ст. 22 даного Закону, пропущений.

Приймаючи постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець не врахував положень ст.ст. 26, 49, 50 Закону, а також те. що приписи ст. 47 Закону є спеціальними по відношенню до ст. 26 даного Закону щодо можливості відкриття виконавчих проваджень за повторним пред'явленням виконавчих документів до виконання.

За ч. З ст. 49 Закону про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення. Однак, чинне законодавство не визначає таку підставу для закінчення виконавчого провадження, як повернення виконавчого документа стягувану за його заявою.

Відповідно до п. 9.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у розгляді скарг на дії органів Державної виконавчої служби, пов'язаних з відмовою у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», господарському суду слід мати на увазі таке.

За змістом п. 1 ч. 1 і ч. 5 ст. 47 та положень ст. 26 Закону в сукупності цих норм повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВГСУ від 18.02.2015 у справі №21/163-10.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

17.07.1997 Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства. Згідно із статтею 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини (далі - Європейський суд).

Тому на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції.

Як зазначив Європейський суд у рішенні, ухваленому у справі «Горнсбі проти Греції», виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

За таких обставин, господарський суд не приймає доводів представника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, що скаржником вже реалізовано право про повернення виконавчого документу, а тому останній не вправі звертатись з заявою про відкриття виконавчого провадження відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

У п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що стягувач звернувся із відповідною заявою в межах передбаченого строку та на підставах, які передбачають можливість та необхідність відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області у справі №906/786/14 від 02.10.2014, тому скарга Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 05.05.2016, вих. №140-0-0-00/8/1504 на неправомірні дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Корнєєва М.М. задоволити.

2. Визнати дії (бездіяльність) головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Корнєєва Миколи Миколайовича, щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу №906/786/14, виданого 02.10.2014 господарським судом Житомирської області незаконними.

3. Визнати недійсною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Корнєєва Миколи Миколайовича про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.04.2016 ВП №50907883.

4. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області відкрити виконавче провадження на підставі наказу по справі №906/786/14, виданого 02.10.2014 господарським судом Житомирської області про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 21.06.2010, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я. та зареєстрованого в реєстрі за № 6787 на приміщення виробничого корпусу (2-1. 2-2, 2-3, 2-4, 2-5. 2-6), літ. «Б», цегла, загальною площею 630,40 кв. м., що знаходиться в місті Житомир по вул. Ватутіна, № 170-а та належить ТОВ «Техносервіс Орексім» (10001 м. Житомир по вул. Ватутіна, 170а код ЄДРПОУ 02132473) для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011 м. Київ вул. Лєскова,9 код ЄДРПОУ 14305909) за Кредитним договором № Z012/110/76 від 14.02.2007, Кредитним договором № Z012/110/466 від 27.06.2007 та Кредитним договором № 012/110/039 від 29.01.2008.

Суддя Лозинська І.В.

Друкувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам

4 - Відділу примусового виконання рішень ДВС Головного територіального управління юстиції в Житомирській області (10014, м. Житомир, Майдан Соборний, 1) ( реком. з повід.)

5 - ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)