Рішення

від 16.06.2016 по справі 910/6415/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2016Справа №910/6415/16

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд»

Про стягнення 37 556,03 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Черних Я.С. представник за довіреністю № 29 від 02.07.15.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд» (далі - відповідач) про стягнення 61 339,25 грн. , з яких:

- за Договором № 1603 від 21.03.05. 43 033,21 грн., а саме: 37 042,58 грн. - заборгованості зі сплати орендної плати, 4 109,51 грн. - пені, 769,84 грн. - інфляційних втрат, 1 111,28 грн. - штрафу;

- за Договором № 3625 від 24.10.06. 18 306,04 грн., а саме: 15 750,83 грн. - заборгованості зі сплати орендної плати, 1739,26 грн. - пені, 343,43 грн. - інфляційних втрат, 472,52 грн. - штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.16. за клопотанням позивача відстрочено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.16. порушено провадження у справі № 910/6415/16 та призначено її до розгляду на 21.04.16.

За результатами судового засідання 21.04.16. розгляд справи було відкладено на 10.05.16., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

05.05.16. позивачем через відділ діловодства суду було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Регіональне відділенню Фонду державного майна України по місту Києву просить суд стягнути з відповідача на свою користь 37 556,03 грн., а саме:

- за Договором № 1603 від 21.03.05. 26 357,86 грн., з яких: 22 658,25 грн. - заборгованості зі сплати орендної плати, 3 502,58 грн. - пені, 197,03 грн. - інфляційних втрат;

- за Договором № 3625 від 24.10.06. 11 198,17 грн., а саме: 9 613,33 грн. - заборгованості зі сплати орендної плати, 1 500,52 грн. - пені, 84,32 грн. - інфляційних втрат.

Вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог було прийнято судом внаслідок чого має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

В судовому засіданні 10.05.16. судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі в розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства охорони здоров'я України та оголошено в судовому засіданні перерву до 19.05.16.

18.05.16. відповідачем через відділ діловодства суду було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

В судовому засіданні 19.05.16. було оголошено перерву до 02.06.16.

02.06.16. позивачем через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення на відзиві відповідача.

В судовому засіданні 02.06.16. було оголошено перерву до 16.06.16.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.16. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 16.06.16. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 16.06.16. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату. Час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/6415/16.

В судовому засіданні 16.06.16. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.05. між позивачем (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Орендар) укладено Договір № 1603 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір-1), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 224,1 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, 39 (далі - Майно), що перебуває на балансі Національного медичного університету ім. О.Богомольця (далі - Балансоутримувач).

24.10.06. між позивачем (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Орендар) укладено Договір № 3625 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір-2), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 100,6 кв.м (тераса, яка є прибудовою до будинку гуртожитку № 7 за інвентарним № 19289), розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, 39 (далі - Майно), що перебуває на балансі Національного медичного університету ім. О.Богомольця (далі - Балансоутримувач).

Згідно з п. 2.1 Договору-1, Договору-2 (далі разом - Договори), Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний в Договорі, але не раніше підписання сторонами Договору та акта приймання-передачі Майна.

На виконання умов Договорів між Орендарем, Орендодавцем та Балансоутримувачем було підписано та скріплено печатками відповідні акти приймання-передачі Майна № б/н від 21.03.05. та № б/н від 24.10.06.

Як встановлено п. 3.1 Договорів, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ:

- за базовий місяць розрахунку - лютий 2005 року 4 712,48 грн. (за Договором-1). Орендна плата за перший місяць оренди березень 2005 р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень 2005 року;

- за базовий місяць розрахунку - червень 2006 року 766,58 грн. (за Договором-2). Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2006 р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень, серпень, вересень, жовтень 2006 р.

Додатковим договором № 1 від 08.02.07. до Договору-1 сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за перший/базовий/місяць розрахунку січень 2007 року 4 520,82 грн. Орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року.

Додатковим договором № 1603/2 від 24.03.09. до Договору-1 сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2009 року 10 823,64 грн. Орендна плата за березень 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за березень 2009 року.

Додатковим договором № 1603/4 від 19.02.13. до Договору-1 сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95. № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2012 року 13 207,10 грн. Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2012 року. Вказані умови застосовуються до відносин сторін з 01.10.12.

Додатковим договором № 3625/01 від 10.02.07. до Договору-2 сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за перший/базовий/місяць розрахунку січень 2007 року 665,16 грн. Орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року.

Додатковим договором № 3625/02 від 24.09.09. до Договору-2 сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2009 року 1 807,71 грн. Орендна плата за вересень 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень 2009 року.

Додатковим договором № 3625/06 від 31.10.13. до Договору-2 сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95. № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2013 року 4 744,60 грн. Орендна плата за перший місяць оренди травень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень 2013 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.1 Договорів).

Орендна плата за кожний наступний місяць коригується на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 Договорів).

Відповідно до п. 3.3 Договорів, орендна плата перераховується самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції: 50% до державного бюджету, 50% Балансоутрримувачу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті орендної плати за користування приміщенням за Договором-1 на суму 22 658,25 грн., та за Договором-2 на суму 9 613,33 грн., внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд» виникла заборгованість перед позивачем, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своє правовою природою Договір-1 та Договір-2 є договорами оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Приписами ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.2 Договорів).

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте відповідач свого обов'язку по сплаті передбаченої Договорами орендної плати в терміни, визначені Договором, в повному обсязі не виконав, до матеріалів справи не надав доказів повної оплати заборгованості за Договорами по грудень 2015 року включно.

При цьому судом встановлено наступне.

Договором № 1603/06 від 22.02.16. до Договору-1 Орендар та Орендодавець дійшли згоди та достроково припинили за взаємною згодою сторін Договір № 1603 від 21.03.05. - з 30.12.15. та актом від 30.12.15. приймання-передачі (повернення) відповідач повернув орендоване за Договором-1 Майно.

Договором № 3625/08 від 19.02.16. до Договору-2 Орендар та Орендодавець дійшли згоди та достроково припинили за взаємною згодою сторін Договір № 3625 від 24.10.06. - з 30.12.15. та актом від 30.12.15. приймання-передачі (повернення) відповідач повернув орендоване за Договором-2 Майно.

У разі розірвання Договору за згодою сторін Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. (п. 5.14 Договору-1 в редакції договору № 1603/04 від 19.02.13. та п. 5.14 Договору-2 в редакції Договору № 3625/03 від 29.11.11.).

Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.4 Договорів).

Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні договору (п. 2.5 Договору-1).

Отже, оскільки Майно за Договорами було повернуто Орендарем 30.12.15., то вказана дата є останнім днем для нарахування орендної плати за Договорами, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення орендної плати за Договорами по 30.12.15. включно.

Стосовно доводів відповідача, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву, суд відзначає, що останній не був позбавлений права скористатись своїми правами та звернутись до суду з вимогами про розірвання Договорів, про зобов'язання Орендодавця/Балансоутримувача прийняти майно за актами приймання-передачі (повернення) Майна з оренди за Договорами, зобов'язання продовжити строк дії Договорів чи укласти їх на новий строк, тощо.

Посилання відповідача на те, що ним було проведено ремонт орендованих приміщень не приймається судом, оскільки наявність чи відсутність від'ємних чи невід'ємних поліпшень орендованого майна не є предметом розгляду даної справи.

Аналогічно предмету спору в даній справі не стосується наявність побудованої відповідачем тераси, яка, за твердженням відповідача, була передана на баланс Балансоутримувача, оскільки сторонами в даній справі є Орендар та Орендодавець за Договорами, а предметом спору є стягнення орендної плати саме в доход державного бюджету, як 50% загальної орендної плати за Договорами відповідно до пропорцій розподілу.

Стягнення орендної плати в частині 50% балансоутримувачу не є предметом розгляду даної справи, а Національний медичний університет ім. О.Богомольця не є стороною чи учасником судового процесу у справі № 910/6415/16.

Відповідач посилається на те, що орендованим майном за Договорами він не користувався з 24.06.15., оскільки Національним медичним університетом ім. О.Богомольця було відключено електроенергію, водопостачання орендованим приміщенням та замкнено останні. На підставі зазначеного відповідач вважає, що він звільнений від сплати орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України

Відповідно ст. 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Вказаною статтею унормовано, що обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними, так і фактичними. Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна зі сторін зобов'язання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарську-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Вказані приписи кореспондуються зі ст. 218 Господарського кодексу України, а також закріплені у ч. 1 ст. 79 Розділу 4 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.80, якою встановлено, що сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов'язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків.

Відповідачем не доведено, що належне виконання зобов'язань за договорами оренди виявилось неможливим внаслідок надзвичайних і невідвоторних обставин.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили чи у зв'язку з природними властивостями майна, що є об'єктом оренди тощо. Якщо у погіршенні цього майна або у створенні гірших умов користування ним винні обидві сторони за договором, розмір орендної плати також може бути зменшений, але лише у частині, яка відповідає вині орендодавця у зменшенні можливості користуватися майном.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї ж норми Закону він вправі порушувати питання і про повне звільнення його від внесення орендної плати. Такими обставинами можуть бути, зокрема, здійснення капітального ремонту (якщо його повинен робити орендодавець), прострочення орендодавцем надання майна орендареві, наявність у майні недоліків, які виключали його використання за призначенням тощо. У разі коли за відповідний період часу, протягом якого орендоване майно не використовувалось, орендну плату було внесено, орендар вправі вимагати її повернення.

Умовами Договорів (п. 7.2) передбачено обов'язок Орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватись орендованим Майном.

В свою чергу позивачем, як Орендодавцем за Договором-1 та Договором-2 свої зобов'язання було виконано в повному обсязі.

Обставини, які б свідчили про вчинення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву будь-яких дій, які б перешкоджали орендарю користуватись Орендованим Майном.

Крім того, Договори не місять положень про обов'язок Орендодавця забезпечити водопостачання та освітлення в орендованих приміщеннях.

А наданий відповідачем до матеріалів справи акт за підписами директора, головного бухгалтера відповідача та коменданта гуртожитку НМУ ім. О.О.Богомольця не є належним в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказом на підтвердження того, що орендовані за Договорами приміщення були замкнені.

Крім означеного, відповідач не позбавлений права звернутись з позовом до Балансоутримувача Майна за Договорами з вимогами про відшкодування збитків (неотриманих доходів, упущеної вигоди, тощо).

Таким чином суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від обов'язку сплачувати орендну плату за Договорами.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість зі сплати орендної плати за Договором № 1603 від 21.03.05. в розмірі 22 658,25 грн., та за Договором № 3625 від 24.10.06. в розмірі 9 613,33 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Далі, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 197,03 грн. інфляційних втрат за Договором-1 та 84,32 грн. інфляційних втрат за Договором-2.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Суд відзначає, що прострочене грошове зобов'язання визначено у гривні, а тому нарахування інфляційного збільшення суми боргу є правомірним.

Судом здійснено перерахунок збитків від інфляції та встановлено, що з відповідача підлягає стягненню 197,03 грн. інфляційних втрат за Договором-1 та 84,32 грн. інфляційних втрат за Договором-2, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач просить суд на підставі п. 3.5 Договорів стягнути з Орендаря пеню в розмірі 3 502,58 грн. за Договором-1 та в розмірі 1 500,52 грн. за Договором-2.

Оскільки судом встановлено, що відповідач у встановлений Договорами строк свого обов'язку по перерахуванню коштів по сплаті орендної плати не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Приписами ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.5 Договору-1 та Договору-2).

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Таким чином, судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що з відповідача підлягає стягненню 3 502,58 грн. пені за Договором-1 та 1 500,52 грн. пені за Договором-2, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача та стягується в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А; ідентифікаційний код 30181363) за Договором № 1603 від 21.03.05. в доход Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22080200, назва - плата за оренду майна бюджетних установ) 22 658 (двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім) грн. 25 коп. - заборгованості зі сплати орендної плати, 3 502 (три тисячі п'ятсот дві) грн. 58 коп. - пені, 197 (сто дев'яносто сім) грн. 03 коп. - інфляційних втрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А; ідентифікаційний код 30181363) за Договором № 3625 від 24.10.06. в доход Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22080200, назва - плата за оренду майна бюджетних установ) 9 613 (дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 33 коп. - заборгованості зі сплати орендної плати, 1 500 (одну тисячу п'ятсот) грн. 52 коп. - пені, 84 (вісімдесят чотири) грн. 32 коп. - інфляційних втрат.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А; ідентифікаційний код 30181363) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.06.16.

Суддя Т.М. Ващенко