Постанова

від 15.06.2016 по справі 907/797/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2016 р. Справа № 907/797/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Орищин Г.В.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«СамшитВ» , м. Київ, №01-05/2527/16 від 25.05.2016 року

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 27.04.2016 року

по справі № 907/797/13

за позовом: публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банкВ» , м. Київ

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю „СамшитВ» , м. Київ

до відповідача 2: дочірнього підприємства „СамшитВ» товариства з обмеженою відповідальністю „СамшитВ» , м. Ужгород

про: стягнення солідарно з відповідачів суми 2723863 грн. 08 коп. заборгованості за кредитним договором № 42/3-07 від 10.08.2007 року

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник на підставі довіреності №09-32/437 від 10.07.2015 року;

від відповідача 1 : не з'явився;

від відповідача 2 : не з'явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.04.2016 року відмовлено у задоволенні скарги по справі №907/797/13 (суддя Мокану В.В.) про визнання незаконною та скасування постанови заступника начальника Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 25.02.2016 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 43398656 з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 06.05.2014 року.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.04.2016 року у справі №907/797/13, відповідач 1 - товариство з обмеженою відповідальністю „СамшитВ» , - подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі зазначає про те, що ФОП ОСОБА_3 не є повноважною особою проводити експертну оцінку, оскільки він є оцінювачем, а не експертом, а в постанові йде мова саме про необхідність проведення експертної оцінки. Щодо оцінки то відповідно до Національного стандарту №1 затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003р. №1440, оцінювач складає звіт про оцінку майна і не здійснює експертне дослідження, експертом в свій час може бути тільки особа, яка у відповідності з Законом України В«Про судову експертизуВ» (ст.7 даного Закону) є суб'єктом судово-експертної діяльності і у відповідності з ст.9 цього Закону, внесена в Державний реєстр атестованих судових експертів. Перелік майна відображений в постанові, з огляду на Національний стандарт №1, фактично не може кваліфікуватися як рухоме майно, так як це майно є складовою частиною неподільною річчю готельно-ресторанного комплексу В«ОлімпВ» , який знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гленца, 4. Окрім того, апелянт зазначає що в постанові невірно вказано адресу стягувача.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 27.04.2016 р. у справі № 907/797/13 та задовольнити скаргу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2016 року, справу №907/797/13 розподілили головуючому судді Костів Т.С. та іншим суддям, а саме: суддям Малех І.Б. та Орищин Г.В..

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 р., поновлено пропущений строк на оскарження ухвали в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 07.06.2016 року.

06.06.2016 року керівником апарату суду винесено розпорядження №252 щодо проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів, у звязку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_4.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.06.2016р. справу № 907/797/13 призначено судді-доповідачу ОСОБА_5 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Орищин Г.В..

Ухвалою суду від 07.06.2016 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній.

Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 15.06.2016 року з'явився представник позивача, проти поданої апеляційної скарги заперечив, надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість бути присутнім у даному судовому засіданні через зайнятість в судах м.Ужгорода. (вх. № 01-04/4402/16 від 15.06.2016 року).

Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів зазначає про те, що суд звертає увагу, що з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-5 ст.28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (стаатті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанціїВ» ).

Окрім того, колегія суддів зазначає про те, що враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторони в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.09.2013 р. частково задоволено позов ПАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банкВ» до ТзОВ „СамшитВ» та до ДП „СамшитВ» товариства з обмеженою відповідальністю „СамшитВ» , стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ „Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банкВ» 2706325,76 грн., у тому числі 1900000 грн. заборгованості по кредиту, 652740,12 грн. відсотків за користування кредитом, 125876,71 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та 27708,93 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, а також 54126,52 грн. судового збору.

06.05.2014 року на примусове виконання зазначеного рішення, що набрало законної сили 01.04.2014 року відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року, видано наказ.

21.05.2014 року заступником начальника Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43398656 за вищевказаним наказом.

Постановою Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції товариству „СамшитВ» надано строк для добровільного виконання рішення суду до 28.05.2014 року. Водночас, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.05.2014 року з метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ „СамшитВ» у межах суми звернення стягнення 2760452,28 грн.. Постановою про арешт коштів боржника, винесеною заступником начальника міського відділу ДВС 10.06.2014 року, встановлено, що боржником ТОВ „СамшитВ» в установлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду не виконано, та накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника, повідомлених ДПС України, у межах суми 2760452,28 грн.; зазначено, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постановою про арешт коштів боржника, винесеною заступником начальника міського відділу ДВС 17.09.2015 року, встановлено, що боржником ТОВ „СамшитВ» та його філією в установлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду не виконано; відповідно до повідомлення ДПС України у філії боржника є рахунки, на кошти на які необхідно накласти арешт; накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника у ПАТ „БрокбізнесбанкВ» та у публічному акціонерному товаристві „ОТП БанкВ» , що належать Закарпатській філії ТОВ „СамшитВ» , код 36958670 у межах суми 2760452,28 грн.. Постановою про арешт коштів боржника, винесеною заступником начальника міського відділу ДВС 23.10.2015 року, встановлено, що боржником ТОВ „СамшитВ» та його філією в установлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду не виконано; відповідно до повідомлення ДПС України у філії боржника є рахунки, на кошти на яких необхідно накласти арешт; накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку 26000585736100 та інших рахунках боржника у АТ „УкрСиббанкВ» , та належать Закарпатській філії ТОВ „СамшитВ» , код 36958670 у межах суми 2760452,28 грн..

Постановою заступника начальника відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 25.02.2016 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні призначено ОСОБА_3, який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України 04.11.2014 року за № 17150/14 (строком дії до 04.11.2017 року), експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 907/797/13, виданого 06.05.2014 року. Пунктом 2 постанови вказано експерту, суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_3 надати письмовий висновок звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питання визначення вартості наведеного у переліку рухомого майна.

Зазначені фактичні обставини сторонами не заперечувались, а те, що у цій частині ухвала суду відповідає запереченням органу ДВС не впливає на суть справи, оскільки це відповідає змісту заходів, вжитих у ході виконавчого провадження.

При вирішенні справи суд першої інстанції підставно дійшов висновку, що накладення арешту на майно боржника у межах суми звернення стягнення 2760452,28 грн. відповідає положенням ст. 25 Закону України „Про виконавче провадженняВ» .

На стадії примусового виконання рішення у першу чергу звертається стягнення на кошти, які при цьому підлягають арешту, а у разі відсутності у божника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно (ч. 5 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадженняВ» ).

З метою реалізації майна, на яке звернуто стягнення, проводиться його оцінка. Відповідно до ст. 58 Закону України „Про виконавче провадженняВ» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Згідно пунктів 4.3 - 4.3.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, визначення вартості, оцінка майна боржника проводяться державним виконавцем або суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання в установленому законодавством порядку. З метою належного визначення вартості окремих видів майна державний виконавець може в установленому порядку залучати до процесу опису майна експертів чи спеціалістів.

Державним виконавцем до процесу опису майна залучено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання фізичну особу - підприємця ОСОБА_3, право якого на проведення оцінки майна в рамках виконавчого провадження підтверджено кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача від 07.07.2012 року МФ № 8386, виданим Фондом державного майна України та Міжнародним інститутом бізнесу, а також сертифікатом № 17150/14 суб'єкта оціночної діяльності, виданим Фондом державного майна України 04.11.2014 року строком дії до 04.11.2017 року.

Посилання скаржника на те, що у постанові вказана особа визначена як експерт, а не як суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкта господарювання не змінює суті виконавчої дії (призначення саме суб'єкта оціночної діяльності); форма постанови є уніфікованою, відповідно до п. 1.12.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження (крім актів, що складаються за місцем проведення виконавчих дій) складаються за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру.

Колегія суддів також вважає безпідставними посилання скаржника на незаконність дій державного виконавця у зв'язку з призначенням оцінки частини рухомого майна, яке він вважає складовою частиною неподільної речі - готельно - ресторанного комплексу, оскільки можливість одночасного звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно вказаним Законом не передбачена, звернення стягнення на майно боржника відбувається в порядку черговості.

Щодо твердження скаржника стосовно невірного зазначення у постанові адрес сторін виконавчого провадження, а саме, стягувача, не впливає на суть спірних відносин. Адреси зазначені у відповідності до виконавчого документу та місцезнаходження майна боржника, а адресу стягувача вказано відповідно до його заяви про відкриття виконавчого провадження, де зазначено, що документи слід направляти за адресою: м. Ужгород, вул. Крилова, 10.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Закарпатської області від 27.04.2016 р. у справі № 907/797/13 прийнята на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Закарпатської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106 Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«СамшитВ» , м. Київ, №01-05/2527/16 від 25.05.2016 року - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 27.04.2016 року у справі № 907/797/13 без змін.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«СамшитВ» (м.Київ, вул. Вячеслава Чорновола,25, код ЄДРПОУ 32374875) в дохід Державного бюджету України - 1378,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

4.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Закарпатської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 15.06.2016 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Орищин Г.В.

Суддя Марко Р.І.