Ухвала

від 22.06.2016 по справі 202/1778/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4376/16 Справа № 202/1778/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Котушенко С.П.

Категорія 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Котушенко С.П.

суддів Красвітної Т.П., Романюк М.М.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою арбітражного керуючого ОСОБА_2 - ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на ухвалу судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 березня 2016 року про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» про зобов'язання укласти договір та подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 березня 2016 року у забезпечення позову накладено арешт на нежитлове приміщення 11 літ.Б-2 загальною площею 163,2 м.кв., розташоване на вул.Жуковського,29-Б у м.Запоріжжя та вбудоване нежиле приміщення №22 загальною площею 106,2 м.кв., розташоване на 1 поверсі житлового будинку А-5 по вул.Героїв Сталінграду,7 у м.Запоріжжя; заборонено будь-яким особам проводити аукціон чи прилюдні торги з продажу вказаного майна та вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на зазначене майно.

В апеляційній скарзі арбітражний керуючий ОСОБА_2 - ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухвали як незаконної.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Прийнявши до розгляду заяву про забезпечення позову, яка була складена без додержання зазначених вимог ЦПК, оскільки в ній не обґрунтована необхідність застосування вказаного виду забезпечення позову, відсутні відомості про будь-які права відповідача на вищезазначене нерухоме майно, суддя не повернув її заявникові, як передбачено ч.8 ст.153 вказаного Кодексу.

Постановляючи оскаржену ухвалу, суддя виходив з того, що вказане майно є предметом договорів іпотеки, копії яких містяться у справі, та забезпечує виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_3 перед відповідачем.

Погодитися з такими висновками судді не можна з огляду на наступне.

Наявні у справі копії договорів іпотеки свідчать про те, що іпотекодержателем вказаного майна, яке належить ОСОБА_3, є ВАТ ВТБ Банк.

Даних про те, що це майно забезпечує виконання зобов'язань ФОП ОСОБА_3 перед відповідачем матеріали справи не містять.

Крім того, у відповідності зі ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Накладаючи арешт на вказане майно, суддя не взяв до уваги, що воно відповідачеві не належить і у нього не знаходиться.

Згідно роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушеними у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Постановляючи вказану ухвалу, суддя не пересвідчитися в наявності між сторонами спору, не з'ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача та його права на майно ОСОБА_3, прийняв до уваги тільки інтереси позивача, залишивши поза увагою інтереси інших осіб, права яких порушено у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне оскаржену ухвалу скасувати , справу повернути до того ж суду для вирішення питання про прийняття заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 17 березня 2016 року про забезпечення позову скасувати, справу повернути до того ж суду для вирішення питання про прийняття заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Котушенко С.П.

Судді Романюк М.М.

ОСОБА_5