Ухвала

від 14.06.2016 по справі 135/1072/16-ц

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/1072/16-ц

Провадження у справі № 6/135/23/16

У Х В А Л А

іменем України

14.06.2016 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Патраманського І.О.,

при секретарі Когаль А.В.,

боржника ОСОБА_1,

заінтересованої

особи ОСОБА_2

представника

заінтересованої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, у місті Ладижині Вінницької області цивільну справу за поданням державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 про визначення частки боржника ОСОБА_1 у спільному майні подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні місяці 2016 року до суду надійшло подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4І, у якому він просить визначити ? частку боржника ОСОБА_1 у спільному майні подружжя, набутого за час шлюбу із ОСОБА_2.

На обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області перебуває зведене виконавче провадження № 37234147 про стягнення коштів із боржника ОСОБА_1 до складу якого входять виконавчі провадження:

- № 35840533 з виконання виконавчого листа №211/1410/12 від 18.12.2012 Ладижинського міського суду Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 коштів в розмірі 8500000 гривень (відкрито за постановою від 27.12.2012);

-№34351262 з виконання виконавчого листа № 211/447/12 виданого 01.06.2012 Ладижинським міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 коштів у розмірі

1543878,77 гривень (відкрито за постановою від 19.09.2012).

Відповідно до ст. ст. 32, 57, 62, 63 Закону України «Про виконавче провадження» на забезпечення виконання вимог виконавчих документів, 22.01.2013 державним виконавцем був проведений опис та арешт належних боржнику земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: м. Ладижин, СТ «Протон», кадастровий номер 0510600000:07:002:0515, а також виявлені на території земельної ділянки будівлі гаражу, огорожі території та споруди типу «вагон», про що складений акт опису та арешту майна від 22.01.2013.

У подальшому за вказаною адресою за актом опису і арешту від 15.01.2015 був проведений опис та арешт обладнання та інструменту по ремонту з технічного обслуговування транспортних засобів з 66 найменувань.

Крім зазначеного, у відповідності до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», 29.01.2013 держаним виконавцем проведено опис та арешт належних боржнику земельних ділянок:

-площею 0,0755 га, кадастровий номер 0510600000:07:002:0381, державний акт ЯИ№256741, виданий 30.12.2009, яка розташована за адресою: м. Ладижин, вул. Лісова;

-площею 0,0024 га, кадастровий номер 0510600000:07:002:0382, державний акт ЯИ№256741, виданий 30.12.2009, яка розташована за адресою: м. Ладижин, вул. Лісова;

-площею 0,0026 га, кадастровий номер 0510600000:07:002:0383, державний акт ЯЛ№256440, виданий 06.10.2011, яка розташована за адресою: м. Ладижин, вул. Лісова;

-площею 0,2261 га, кадастровий номер 0510600000:07:002:0380, державний хкт ЯИ№256743, виданий 30.12.2009, яка розташована за адресою: м. Ладижин, вул. Лісова;

-площею 0,6662 га, кадастровий номер 0510600000:07:016:0129, державний акт ЯИ№256739, виданий 30.12.2009, яка розташована за адресою: м. Ладижин, вул. Сонячна;

-площею 0,05 га, кадастровий номер 0510600000:07:016:0128, державний акт ЯИ№256738, виданий 30.12.2009, яка розташована за адресою: м. Ладижин, вул. Сонячна.

За наслідками проведених виконавчих дій, 29.01.2013 складені акти опису та арешту вказаних земельних ділянок.

Разом з цим, у відповідності до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», 22.02.2013 держаним виконавцем проведено опис та арешт належних боржнику житлового будинку по вулиці Лісова, 5 у м. Ладижині та земельної ділянки, площею 0,0500 га, кадастровий номер 0510600000:07:002:0379.

Також за боржником виявлений мотоцикл JAVA350, днз 4180ВИЗ, автомобіль Opel kadett, днз С5643 ВІ, БМВ 520, днз Е6424ВІ, БМВ 520, днз 25186ВІ.

Заявник - відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області , у судове засідання не з'явився , одночасно подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника та просив прийняти рішення за сукупністю матеріалів, що були надані суду.

Боржник ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення подання.

Заінтересована особа - ОСОБА_2, та її представник - ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення подання.

Стягувачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - до суду не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про місце та час розгляду справи були повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 379 ЦПК України, неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані докази, вважає, що подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_4 про визначення ? частки боржника ОСОБА_1 у спільному майні подружжя необґрунтоване і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується за поданням державного виконавця.

Згідно ч. 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У судовому засіданні встановлено, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Вінницькій області накладено арешт на майно боржника по зведеному виконавчому провадженню про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 та на користь ОСОБА_6 коштів.

Частиною 5 статті 57 СК України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Із державних актів на право власності на земельні ділянки видно, що вони набуті на підставі рішень сесій Ладижинської міської ради, тобто набуті ним внаслідок приватизації земельних ділянок, одержаних із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених земельним кодексом, а тому не являються об'єктами права спільної сумісної власності подружжя.

Звідси слідує, що спірні земельні ділянки не являються спільною сумісною власністю подружжя, а є особистою приватною власністю ОСОБА_1, тому визначити частку за поданням не можливо.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» .

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Із договору купівлі-продажу жилого будинку №1558 від 25.06.2004 року видно, що ОСОБА_1 придбано жилий будинок із господарськими будівлями, що розташований в м. Ладижин Вінницької області та розташований на земельній ділянці присадибних земельних ділянок виконкому Ладижинської міської ради Вінницької області.

Із подання державного виконавця видно, що за боржником виявлений мотоцикл JAVA350, днз 4180ВИЗ, автомобіль Opel kadett, днз С5643 ВІ, БМВ 520, днз Е6424ВІ, БМВ 520, днз 25186ВІ та будівлю гаражу, огорожу території та споруди типу «вагон».

Відповідно до ст. 60СК України спільною сумісною власністю подружжя є майно, набуте ними за час шлюбу.

Відповідно до ст.ст. 10,61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести те, на що посилається.

Всупереч вимогам зазначених норм закону, сторони не надали суду доказів про те, що вони є подружжям і вищезазначене майно набути ними за час шлюбу.

Із подання про визначення ? частки боржника ОСОБА_1 у спільному майні подружжя, набутого за час шлюбу із ОСОБА_2щодо 66 найменувань не можливо встановити джерело походження цього майна та на підставі чого виникло право власності у боржника на обладнання та інструмент по ремонту з технічного обслуговування транспортних засобів (дарування, купівля - продаж, приватизація земельної ділянки), оскільки суду не надано ніяких підтверджуючих документів та не надано самого переліку цих найменувань.

У судовому засіданні учасниками процесу зазначено, що на розгляді суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5, управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання права власності на майно та про зняття з нього арешту, де вирішується спір про право власності саме на ці об'єкти.

Тому не можливо визначити що саме це майно є особистою приватною власністю боржника і що воно відноситься до спільної сумісної власності подружжя, а не належить третій особі.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні даного подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст.57,60,70 СК України, ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження», ст. 379 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 про визначення ? частки боржника ОСОБА_1 у спільному майні подружжя, набутого за час шлюбу із ОСОБА_2- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: