Рішення
від 09.06.2016 по справі 910/1088/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2016Справа №910/1088/13

За позовом : Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект"(відповідач 1)

Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач 2);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

ОСОБА_1

про визнання недійсним договору від 02.02.2010 р. про припинення дії кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р.; солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р. у розмірі 8 835 315,17 грн. та звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна, що передано в іпотеку за договором іпотеки № 22.1/12-З-09 від 17.04.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрованим у реєстрі за № 418.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Дзюрман О. А., представник, довіреність № 26 від 26.02.2016 р.;

Від відповідача 1: не з'явилися;

Від відповідача 2: Джиоєва Д.В., представник, довіреність № б/н від 06.10.2015 р.

Від третьої особи: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" та Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним договору від 02.02.2010 про припинення дії Кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009, укладеного між АТ "Родовід Банк" та ТОВ "ТММ-Будкомплект"; солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 у розмірі 8835315,17 грн. та звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна, переданого в іпотеку згідно договору іпотеки від 17.04.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрованим у реєстрі за № 418.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. у справі № 910/1088/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014 р. рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. у справі № 910/1088/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015, позов Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" та Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю, за участю третьої особи, про визнання недійсним договору, солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна за договором іпотеки задоволено повністю.

Визнано недійсним договір від 02.02.2010 про припинення дії кредитного договору від 17.04.2009 №22.1/12-КЛТ-09, укладений 02.02.2010 між позивачем та відповідачем 1.

Стягнуто солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача 8853315,17 грн заборгованості за кредитним договором від 17.04.2009 №22.1/12- КЛТ-09.

В рахунок погашення заборгованості відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09 в сумі 8853315,17 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.04.2009, об'єкти нерухомого майна, що належать відповідачу 2 та розташовані за адресою: Солом'янський район, м.Київ, пр-т Космонавта Комарова, 22-28 (вказано перелік нерухомого майна). Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за договором іпотеки від 17.04.2009, шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача витрати на сплату судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 69967,00 грн, витрати на сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги в сумі 34983,50 грн, витрати на сплату судового збору за розгляд касаційної скарги в сумі 37392,60 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2015 р. касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 р. у справі № 910/1088/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-23/1123 від 03.08.2015 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/1088/13, за результатами якого зазначену справу передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2015 р. справа була прийнята до провадження суддею Нечаєм О.В.

В процесі підготовки справи до розгляду суддею Нечаєм О.В. було заявлено самовідвід, оскільки суддя Нечай О.В. вже брав участь у розгляді даної справи.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року № 04-23/1334 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", справа № 910/1088/13 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року справа № 910/1088/13 прийнята до провадження суддею Мандриченком О.В. та призначена слуханням на 08.10.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2015 року провадження у справі № 910/1088/13 зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/24144/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2016 року слухання справи призначено слуханням.

Через відділ діловодства господарського суду міста Києва 17.03.2016 року від позивача надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи. Зазначене клопотання судом відхилено, оскільки спір між сторонами у даній справі не відноситься до категорії складних і позивачем не наведено жодних обґрунтованих пояснень, які б свідчили про складність цієї справи.

У судовому засіданні 09.06.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача 2 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просить відмовити з підстав викладених у письмовому відзиві та письмових поясненнях.

Відповідач 1 та третя особа свого повноваженого представника у судове засідання 09.06.2016 р. не направили, про причини неявки суд не повідомили.

З огляду на неявку представника відповідача 1 в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача 1 не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (надалі - Позичальник) 17.04.2009 року між був укладений кредитний договір № 22.1/12-КЛТ-09 (надалі - Договір).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р., цим Договором встановлюються:

- мета, порядок та умови видачі (надання) Банком в майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в гривні в межах загальної суми 7 410 790,00 грн. (ліміт кредитування) на основі додаткових договорів про видачу (надання) кредиту (траншу) до цього Договору, які його невід'ємною частиною (додаткові договори);

- порядок та умови погашення/(повернення) Позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами;

- вид (и) забезпечення в конання зобов'язань Позичальника;

- порядок плати за користування кредитами (траншами);

- порядок плати за послуги, що надаються Банком Позичальнику;

- відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредитів;

- а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникають/виникнуть при видачі/наданні Банком кредитів.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р., кредитні зобов'язання Банку щодо видачі/надання кредитів (траншів) та зобов'язання Позичальника щодо погашення кредитів траншів), сплати процентів, комісій, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим Договором, виникають з моменту укладення сторонами за взаємною згодою додаткових договорів про видачу кредитів до цього Договору, що є його невід'ємними частинами, в межах ліміту кредитування та суми кредитів, передбачених такими додатковими договорами. Строк користування кожним окремим кредитом (траншем) визначається відповідним додатковим договором.

Заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових договорах, але не пізніше 27.11.09 р.

Пунктом 2.1. вищевказаного кредитного договору визначено, що Банк надає Позичальнику кредити в рамках ліміту кредитування на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів, за наявності у банку вільних фінансових ресурсів.

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р., кредити видаються на наступні цілі: поповнення оборотних коштів та на інші господарські потреби, пов'язані з веденням статутної діяльності Позичальника.

У відповідності до розділу 5 кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.09 р., цей Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором та припиняється належним виконанням його умов; строком дії цього Договору є час, впродовж якого існують зобов'язання сторін, що виникли на основі цього Договору; закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору; усі додатки, зміни та доповнення умов цього Договору здійснюються в письмовій формі, підписуються уповноваженими на це представниками сторін і скріплюються печатками обох сторін, за винятком випадків односторонньої зміни умов, передбачених цим Договором.

17.04.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (надалі - Позичальник) був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р., у відповідності до якого Банк надає Позичальнику кредит (транш) згідно з цим додатковим договором в сумі 7 410 790,00 грн. з терміном повернення не пізніше 27.11.2009 р., з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 22 % річних.

17.04.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", (надалі - Банк) та Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю (надалі - Поручитель) в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.09 р. було укладено договір поруки № 22.1/12-П-09, у відповідності до умов якого Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ТОВ "ТММ-Будкомплект" (надалі - Позичальник) за вказаним кредитним Договором.

17.04.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", (надалі - Іпотекодержатель) та Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю (надалі - Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 22.1/12-З-09, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 418, у відповідності до умов якого Іпотекодавець для забезпечення виконання в повному обсязі ТОВ "ТММ-Будкомплект" своїх зобов'язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.09 р. передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, яке стане власністю Іпотекодавця у майбутньому згідно з інвестиційно-підрядним договором № 36/06-06 на виконання робіт по будівництву житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об'єктами соціально-культурного побуту на проспекті Космонавта Комарова, 22-28 у Солом'янському районі м. Києва від 15.06.2006 р., що укладений між Іпотекодавцем та Благодійним фондом "Солом'янка" і буде збудовано за адресою: м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 22-28, а саме:

- на другому поверсі: 2 двокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

- на третьому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 2 двокімнатних квартири;

- на четвертому поверсі: 2 двокімнатні квартири, 1 трикімнатна квартира;

- на п'ятому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 1 двокімнатна квартира, 2 трикімнатні квартири;

- на шостому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 3 двокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

- на сьомому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 2 двокімнатних квартири, 1трикімнатна квартира;

- на восьмому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 3 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на дев'ятому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на десятому поверсі: 1 однокімнатна квартира, 3 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на одинадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 3 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на дванадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

- на тринадцятому поверсі: 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на чотирнадцятому поверсі: 2 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 1 трикімнатна квартира;

- на п'ятнадцятому поверсі: 2 однокімнатні квартири, 4 двокімнатні квартири, 2 трикімнатні квартири;

- на шістнадцятому поверсі: 2 однокімнатні квартири, 4 двокімнатні квартири, 1 трикімнатна квартира;

- на сімнадцятому поверсі: 3 однокімнатні квартири, 4 двокімнатні квартири, 1трикімнатна квартира;

- на вісімнадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 3 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на дев'ятнадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на двадцятому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на двадцять першому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири;

- на двадцять другому поверсі: 3 однокімнатних квартири, 4 двокімнатних квартири, 2 трикімнатних квартири.

29.01.2009 р. між Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (надалі - Позичальник) був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р., у відповідності до якого сторони домовились здійснити реструктуризацію кредитної заборгованості за кредитним договором наступним чином:

- повернути на рахунок обліку строкової заборгованості прострочену заборгованість за основним боргом в сумі 4 376 990,00 грн.;

- строк повернення заборгованості за кредитним договором встановити 01.02.2010 р.;

- нарахувати проценти за користування кредитними коштами за період з 30.11.2009 р. до 01.02.2010 р.

02.02.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (надалі - Позичальник) був укладений договір про припинення дії кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р., у відповідності до умов якого сторони прийшли до згоди про розірвання кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р. з 02.02.2010 р.

02.02.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" (надалі - Іпотекодержатель) та громадянином ОСОБА_1 (надалі - Іпотекодавець) було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В., зареєстрований в реєстрі за № 34.

Згідно з п. 1.1. зазначеного договору, Іпотекодержатель на умовах кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р. з додатковими угодами, можливими змінами та доповненнями до нього (надалі - Кредитний договір), надав ТОВ "ТММ-Будкомплект" кредит, сума заборгованості за яким станом на дату укладання даного договору становить 5 694 607,25 грн.

Відповідно до п. 1.3. договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 р., Іпотекодавець для забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед Іпотекодержателем за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитами та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитним договором (основне зобов'язання), передав в іпотеку Іпотекодержателю на підставі договору іпотеки, посвідченого 29.01.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В., зареєстрованим в реєстрі за № 32 (надалі - Договір іпотеки) належну йому на праві власності земельну ділянку, загальною площею 3 га, кадастровий № НОМЕР_1, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Підгірці.

03.02.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (надалі - Первісний боржник), Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю (надалі - Кредитор) та громадянином ОСОБА_1 (надалі - Кредитор) було укладено договір про переведення боргу № У-03/12-2007.

Відповідно до п. 1. договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 р., цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникло із кредитного договору N 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р., укладеного між Первісним боржником та Банком, та договору про задоволення вимог банку (іпотекодержателя) від 02 лютого 2010 р., укладеного між Банком та Кредитором, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В. та зареєстрований в реєстрі за № 34 (надалі - Основний договір).

Згідно з п. 2 договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 р., Первісний боржник переводить на нового Боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 5 694 607,25 грн., що виник на підставі Основного договору. Новий боржник зобов'язується виконати зобов'язання Первісного боржника перед Кредитором на умовах Основного договору, в сумі, вказаній в цьому пункті.

Пунктом 3 договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.10 р. визначено, що Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором. У зв'язку з чим Првісний боржник виходить із зобов'язань, що виникли між ним та Кредитором.

У відповідності до п. 4 договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 р., Новий боржник має право висунути проти вимоги Кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між Кредитором та Первісним боржником за Основним договором.

Згідно з п. 5 вищевказаного договору, Первісний боржник зобов'язаний протягом 3-х днів з дати підписання цього договору передати Новому боржнику всю необхідну документацію (інформацію), пов'язану із Основним договором, що підтверджує дійсність вимог Кредитора, зокрема і ту, що стосується спорів і суперечностей за Основним договором між Первісним боржником та Кредитором.

Відповідно до пунктів 5 та 6 договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 р., Первісний боржник сплачує Новому боржнику плату за прийняття боргу в розмірі 5 694 607,25 грн.; оплату в сумі, вказаній в пункті 6 цього договору, Первісний боржник зобов'язаний здійснити на вимогу Нового боржника протягом 7-ми днів з дати отримання такої вимоги.

Пунктами 9 та 10 договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 р. визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками Нового і Первісного боржників; строк цього договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 9 даного договору і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов п. 5 та 6 договору про переведення боргу № У-03/12-2007 від 03.02.2010 р. Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю, згідно з видатковим касовим ордером від 03.02.2010 р. видала ОСОБА_1 5 694 607,25 грн. (належним чином засвідчена копія вказаного видаткового касового ордеру додана до матеріалів справи).

У березні 2012 року Прокуратурою Обухівського району Київської області в інтересах Обухівської районної державної адміністрації подано позов про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010, укладеного між ОСОБА_1 та АТ "Родовід Банк", скасування державної реєстрації права власності АТ "Родовід Банк" на земельну ділянку, витребування земельної ділянки у АТ "Родовід Банк" та визнання права власності на земельну ділянку за державою в особі Обухівської районної державної адміністрації.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області 07.06.2012 у справі №2/1018/537/12 позов Прокурора Обухівського району Київської області задоволено частково. Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 за реєстраційним №34; визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності АТ "Родовід Банк" на земельну ділянку площею 3 га, розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1; витребувано в АТ "Родовід Банк" на користь держави в особі Обухівської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 3 га, розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1.

15.08.2012 дане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області. Встановлено факт того, що ОСОБА_1 не набув права власності на земельну ділянку площею 3 га, розташовану в с. Підгірці Обухівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_1 та не мав права розпоряджатися нею.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014 у справі №910/1088/13 встановлено, що у зв'язку із визнанням недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010, скасуванням державної реєстрації права власності банку на земельну ділянку та витребування зазначеної земельної ділянки у банку на користь держави, до банку не перейшло право власності на предмет іпотеки, а відтак - не відбулось погашення заборгованості позичальника за рахунок вартості предмета іпотеки. В свою чергу, до майнового поручителя ОСОБА_1 не перейшло право кредитора за основним зобов'язанням.

За таких обставин, позивач вважає, що у зв'язку з визнанням у судовому порядку недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про припинення дії кредитного договору від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09, укладений 02.02.2010 між АТ "Родовід Банк" та ТОВ "ТММ-Будкомплект" є недійсним на підставі статей 203, 215, 599, 1054 ЦК України, у зв'язку з чим ПАТ "Родовід Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання його недійсним.

Позивач просить також стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" і Фірми "Т.М.М." - ТОВ на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором від 17.04.2009 №22.1/12- КЛТ-09 станом на 04.01.2013 в сумі 8853315,17 грн; звернути стягнення на об'єкти нерухомого майна, що належать Фірмі "Т.М.М." - ТОВ та розташовані за адресою: Солом'янський район, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 22-28, що передані в іпотеку АТ "Родовід Банк", згідно договору іпотеки від 17.04.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №418, через продаж предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

На думку позивача, оскільки зобов'язання за кредитним договором не виконані, то договір іпотеки від 17.04.2009 № 22.1/12-3-09, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В. від 17.04.2009 за реєстровим номером 419, є також чинним та продовжує існувати, у зв'язку з чим позивач просить звернути стягнення на майно за договором іпотеки.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи висновки судів, викладених у справі №2/1018/537/12, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо визнання недійсним договору від 02.02.2010 про припинення дії кредитного договору від 17.04.2009 № 22.1/12-КЛТ-09, укладеного між АТ "Родовід Банк" та ТОВ "ТММ-Будкомплект".

Відповідно до частини 1 статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до розділу 5 кредитного договору від 17.04.09 № 22.1/12-КЛТ-09 він набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором та припиняється належним виконанням його умов; строком дії цього договору є час, впродовж якого існують зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору; закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору; усі додатки, зміни та доповнення умов цього договору здійснюються в письмовій формі, підписуються уповноваженими на це представниками сторін і скріплюються печатками обох сторін, за винятком випадків односторонньої зміни умов, передбачених цим договором.

Так, зобов'язання Позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект", щодо повернення суми кредиту, відсотків, штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору не виконані, що підтверджується виписками по рахункам боржника (містяться в матеріалах справи), а отже кредитний договір є діючим та зобов'язання за ним продовжують існувати.

Враховуючи вищенаведене, оскільки виконання зобов'язання за Кредитним договором не відбулось у зв'язку з визнанням недійсним з 02.02.2010 р. рішенням Обухівського районного суду Київської області від 07.06.2012 р. у справі № 2/1018/537/12 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.02.2010 р., то договір від 02.02.2010 р. про припинення дії кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р., укладеного 02.02.2010 р. між АТ "Родовід Банк" та ТОВ "ТММ-Будкомплект", є недійсним.

Стосовно позовних вимог ПАТ "Родовід Банк" щодо стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" і Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором № 22.1/12- КЛТ-09 від 17.04.2009 р. станом на 04.01.2013 р., в розмірі 8 853 315,17 грн. (з яких: 4 376 990,00 грн. невиконані зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, 703 193,24 грн. невиконані зобов'язання щодо сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами, 2 208 267,96 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 373 807,58 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту, 405 441,18 грн. три відсотки річних від суми простроченого кредиту, 67 887,76 грн. три відсотки річних від суми прострочених процентів по кредиту, 597 498,43 грн. інфляційні втрати від суми простроченого кредиту, 102 229,01 грн. інфляційні втрати від суми прострочених процентів), то господарський суд приходить до висновку про задоволення даної вимоги з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Так у відповідності до п.п. 3.1.7.1 Кредитного договору, ст. ст. 549, 550 ЦК України, з урахуванням вимог ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, щодо спеціальної позовної давності, на підставі пункту 3.4.8 Кредитного договору була нарахована до стягнення пеня за несвоєчасне погашення кредиту, а також пеня за несвоєчасну сплату процентів за Кредитним договором, яка нараховувалась за кожен день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який сплачується пеня.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Нормами частини 1 статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Враховуючи те, що зобов'язання за Кредитним договором не виконані та відсутні підстави передбачені чинним законодавством для припинення поруки, а отже Договір поруки є дійсним та зобов'язання за Договором поруки продовжують існувати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 року в справі № 6/5005/9535/2011.

Таким чином, господарський суд вважає позовні вимоги щодо стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" і Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором № 22.1/12- КЛТ-09 від 17.04.2009 р. станом на 04.01.2013 р., в розмірі 8 853 315,17 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги ПАТ "Родовід Банк" щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 22.1/12-З-09, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрованим в реєстрі за № 418 (нерухоме майно) у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р., суд дійшов висновку про задоволення даної вимоги повністю з огляду на наступне.

У разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 ЦК України). Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1. ст. 590 ЦК України).

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і укладається для забезпечення виконання умов кредитного договору та жодним чином не може впливати на чинність основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно з ст. 11 вищевказаного закону, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно зі статтею 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30-ти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

У відповідності до статті 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта коштів повертається іпотекодавцю.

Частиною 2 статті 43 Закону України "Про іпотеку" визначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

У відповідності до пунктів 1.4. та 1.5. договору іпотеки № 22.1/12-З-09, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 418, нерухоме майно, яке стане власністю Іпотекодавця у майбутньому згідно з інвестиційно-підрядним договором № 36/06-06 на виконання робіт по будівництву житлового будинку з гостьовою автостоянкою та об'єктами соціально-культурного побуту на проспекті Космонавта Комарова, 22-28 у Солом'янському районі міста Києва від 15.06.2006 р., що укладений між Іпотекодавцем та Благодійним фондом "Солом'янка" (ідентифікаційний код 26189495) і буде збудовано за адресою: місто Київ, проспект Космонавта Комарова, 22-28 у Солом'янському районі міста Києва за оцінкою Управління заставних операцій ПАТ "Родовід Банк" оцінене в 25 706 981 грн.; передане в іпотеку нерухоме майно за домовленістю сторін оцінено в 25 706 981,00 грн.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього закону.

Абзацом 3 підпункту 4.4.3. Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» роз'яснено, що у випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки .

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що кредитні відносини продовжують існувати, зобов'язання ПАТ "Родовід Банк" виконані належним чином, тоді як зобов'язання Позичальника - ТОВ "ТММ-Будкомплект" за кредитним договором № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р., укладеним 02.02.2010 р. між АТ "Родовід Банк" та ТОВ "ТММ-Будкомплект" виконані неналежним чином, факт отримання кредитних коштів Позичальником не заперечувався та підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідачами жодних належних доказів у підтвердження належного виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредитної заборгованості та на спростування обставин, викладених у позовній заяві, суду не надано.

За таких обставин, позов Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" та Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір від 02.02.2010 р. про припинення дії кредитного договору № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р., укладений 02.02.2010 р. між Акціонерним товариством "Родовід Банк" (код ЄДРПОУ 14349442) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (код ЄДРПОУ 31481857).

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22, код ЄДРПОУ 31481857) та Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Галі Тимофєєвої, 3, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442) заборгованості за кредитним договором № 22.1/12- КЛТ-09 від 17.04.2009 р. станом на 04.01.2013 р. в розмірі 8 853 315 (вісім мільйонів вісімсот п'ятдесят три тисячі триста п'ятнадцять) грн.17 коп.

4. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22, код ЄДРПОУ 31481857) перед Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442) за кредитним договором № 22.1/12-КЛТ-09 від 17.04.2009 р. в сумі 8 853 315 (вісім мільйонів вісімсот п'ятдесят три тисячі триста п'ятнадцять) грн. 17 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.04.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Палладій Н.В., зареєстрованим в реєстрі за № 418 - об'єкти нерухомого майна, що належать Фірмі "Т.М.М." - Товариству з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Галі Тимофєєвої, 3, код ЄДРПОУ 14073675) та розташовані за адресою: Солом'янський район, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 22-28, а саме: