Рішення

від 13.06.2016 по справі 914/1213/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2016р. Справа№ 914/1213/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ФЕРНІЧЕР», м. Артемівськ, Донецька область

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 125 163 грн. 80 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Пигіда Є.С., представник (довіреність №99 від 03.07.2015 р.);

від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ФЕРНІЧЕР», м. Артемівськ, Донецька область звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 125 163 грн. 80 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.05.2016 р. призначив розгляд справи на 30.05.2016 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, заборгованість становить 125 163 грн. 80 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 125 163 грн. 80 коп.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

6 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕ Україна», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ФЕРНІЧЕР» (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір №307 поставки товару.

За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався передавати у власність покупцю товар, а покупець (відповідач) зобов'язувався прийняти і оплатити товар (меблеву продукцію) у відповідності з умовами даного договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по видаткових накладних №384 від 07.02.2013 р., №399 від 07.02.2013 р., №607 від 25.02.2013 р., №608 від 25.02.2013 р., №609 від 25.02.2013 р., №611 від 25.02.2013 р., №706 від 06.03.2013 р., №710 від 06.03.2013 р., №713 від 06.03.2013 р., №715 від 06.03.2013 р., №731 від 07.03.2013 р., №868 від 10.04.2013 р., №1086 від 11.04.2013 р., №1128 від 15.04.2013 р., №1159 від 17.04.2013 р., №1210 від 22.04.2013 р., №1359 від 18.05.2013 р., №1501 від 24.05.2013 р. (оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 289 487 грн. 10 коп.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата товару у відповідності з даним договором здійснюється покупцем відповідно до умов узгодженої заявки на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур.

Відповідач оплатив вартість товару частково в сумі 122 544 грн. 30 коп. та повернув товар позивачу на загальну суму 41 779 грн. 00 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати вартості товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 125 163 грн. 80 коп. основного боргу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 125 163 грн. 80 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ФЕРНІЧЕР», м. Артемівськ, вул. П.Лумумби, 95, Донецька область (ідентифікаційний код 31279561) 125 163 грн. 80 коп. основного боргу, 1 877 грн. 46 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 13.06.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.06.2016 р.

Суддя Мазовіта А.Б.