Постанова

від 15.06.2016 по справі 810/1386/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року 810/1386/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" доІрпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2015 №0009111501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування в уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість за липень 2015 року є необґрунтованими, а також такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України та дійсності.

Спростовуючи висновки податкового органу, позивач зауважив, що при заповненні уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за липень 2015 року ним правомірно було заявлено право на бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 1428764,00 грн., оскільки така заборгованість була підтверджена постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 по справі №2а-2051/10/1070, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014.

Крім того, позивач стверджує, що в момент проведення камеральної перевірки правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованому в уточнюючому розрахунку за липень 2015 року, податковим органом не було враховано подання позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий-липень 2015 року, до яких також були додані уточнюючі розрахунки сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів (додаток 2), в яких на виконання пункту 33 розділу ХХ Податкового кодексу України була відображена сума непогашеного залишку від'ємного значення у розмірі 1428764,00 грн.

Також позивач зауважив, що доводи податкового органу, що товариство повторно сформувало від'ємне значення, що раніше було заявлене до бюджетного відшкодування та відшкодоване на банківський рахунок 21.09.2015, є помилковими, оскільки перерахування суми бюджетного відшкодування в розмірі 1428764,00 грн. відбулося в листопаді 2015 року, що підтверджується банківською випискою.

З огляду на зазначене, позивач стверджує, що податкове повідомлення рішення від 30.09.2015 №0009111501, відповідно до якого ТОВ "ВКФ "Технокомплект" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1428764,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 357191,00 грн., є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що посадові особи Ірпінської ОДПІ при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку на суму 1428764,00 грн.

У судове засідання, призначене на 30.05.2016, з'явились представники сторін.

До початку розгляду справи по суті представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" є юридичною особою, що зареєстрована 18.07.2001 Виконавчим комітетом Бучанської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Ірпінській ОДПІ. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 по справі №2а-2051/10/1070 стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за період з січня 2004 року по квітень 2004 року, з червня 2004 року по грудень 2004 року, за березень-квітень 2005 року та за серпень 2005 року в сумі 1447368 грн. 14 коп.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014 апеляційну скаргу Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2014 касаційну скаргу Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області відхилено, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014 - залишено без змін.

На виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 по справі №2а-2051/10/1070 було видано виконавчий лист, який був пред'явлений до виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області.

Згідно Акту звірення розрахунків за період з 01.01.2015 по 01.02.2015 від 22.04.2015 №1004-15, Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області підтвердила наявність у позивача станом на 01.02.2015 позитивного сальдо розрахунків з бюджетом на суму 1428764,34 грн.

08 вересня 2015 року ТОВ "ВКФ "Технокомплект" через засоби електронного зв'язку було подано до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 року, де у рядку 20.2 "у сумі залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір податку, на яку платника має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д2)" та у рядку 23.2 "Підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 Д3)" відображено суму у розмірі 1428764,00 грн.

Згідно додатку №3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)" до уточнюючого розрахунку за липень 2015 року позивачем визначено суму у розмірі 1428764,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Також, до даного уточнюючого розрахунку за липень 2015 року було подано Додаток №4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)", в якому визначено, що відповідно до статті 200 розділу V Кодексу бюджетне відшкодування за звітний (податковий) період (рядок 23.2) складає 1428630,00 грн.

Разом з тим, 16 вересня 2015 року позивачем через засоби електронного зв'язку були подані до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року, де у рядку 26 "Д2, Сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок "Усього, в т.ч.: графи 6 таблиці 1 Д2")" та у рядку 31 "Сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду" вказаних уточнюючих розрахунків відображено суму у розмірі 1428764,00 грн.

Згідно додатків №2 "Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 1 лютого 2015 року (Д2)" до податкових декларацій з ПДВ за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року, значення рядків 26 та 31 декларацій у розмірі 1428764,00 грн. було сформовано за рахунок від'ємного значення ПДВ, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах та залишилось непогашеним станом на 1 лютого 2015 року, а саме: за липень 2004 року - 54890,50 грн., за серпень 2004 року - 47416,66 грн., за вересень 2004 року - 247577,89 грн., за листопад 2004 року - 27880,00 грн., за серпень 2005 року - 92633,33 грн., за квітень 2005 року - 84815,00 грн., за березень 2005 року - 200626,19 грн., за грудень 2004 року - 18928,80 грн., за жовтень 2004 року - 18966,00 грн., за вересень 2004 року - 29830,24 грн., за липень 2004 року - 25275,00 грн., за червень 2004 року - 54588,20 грн., за квітень 2004 року - 103433,66 грн., за березень 2004 року - 275095,00 грн., за лютий 2004 року - 117245,00 грн., за січень 2004 року - 29563,00 грн.

Судом встановлено, що вказані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період лютий-червень 2015 року були отримані Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 16.09.2015, що підтверджується наявними в матеріалах справи Квитанціями №2 (за лютий 2015 року - вх. №9192179931 від 16.09.2015, за березень 2015 року - вх. №9192255960 від 16.09.2015, за квітень 2015 року - вх. №9192294199 від 16.09.2015, за травень 2015 року - вх. №9192307805 від 16.09.2015, за червень 2015 року - вх. №9192318608 від 16.09.2015).

16 вересня 2015 року посадовою особою Ірпінської ОДПІ проведено камеральну перевірку з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку ТОВ "ВКФ "Технокомплект", задекларованого в уточнюючому розрахунку за липень 2015 року (вх. №9186000921 від 08.09.2015), за результатами якої складено акт від 16.09.2015 №1268/15-1/31414219 (далі - акт перевірки).

У ході перевірки податковим органом було встановлено, що згідно з поданим ТОВ "ВКФ "Технокомплект" уточнюючого розрахунку з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за липень 2015 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 1428764 грн.

При цьому, в акті перевірки відповідач зазначив, що однією умовою отримання сум бюджетного відшкодування ПДВ є наявність на електронному рахунку позитивного значення суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації в сумі, що перевищує суму бюджетного відшкодування.

Відтак, враховуючи те, що згідно даних електронного рахунку ТОВ "ВКФ "Технокомплект" станом на 08.09.2015 наявне позитивне значення в сумі 283113,44 грн., відповідач дійшов до висновку, що позивачем в порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено бюджетне відшкодування ПДВ по уточнюючому розрахунку з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за липень 2015 року в сумі 1428764,00 грн.

При цьому, відповідач в акті перевірки зауважив, що сума, яка зазначена в рядку 20.2 декларації за липень 2015 року може бути врахована виключно у зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за результатами наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідачем під час перевірки було встановлено, що згідно інтегрованої картки платника податків з ПДВ ТОВ "ВКФ "Технокомплект" станом на 01.07.2015 рахувалась переплата в сумі 48750,23 грн., а по декларації з ПДВ за червень 2015 року (вх. №9153134173 від 20.07.2015) ТОВ "ВКФ "Технокомплект" задекларовано суму, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 13708,00 грн., а показники рядка 20.2 та рядка 31 декларації за червень 2015 року складають 0,00 грн.

Відтак, оскільки перевіркою було встановлено, що показники рядка 20.2 та рядка 31 декларації за червень 2015 року складають 0,00 грн., відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 200.4 статті 200, пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації за липень 2015 року в сумі 1428764,00 грн.

Не погоджуючись із висновками такої перевірки, позивач 23 вересня 2015 року звернувся до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з письмовими зауваженнями на акт перевірки від 16.09.2015 №1268/15-1/31414219.

У письмових зауваженнях на акт перевірки позивач наголосив, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 по справі №2а-2051/10/1070 про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "ВКФ "Технокомплект" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1447368,14 грн., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014, станом на 23.09.2015 не виконана, а тому вважає, що Ірпінська ОДПІ незаконно заперечує проти наявності у позивача права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1428764,00 грн.

За результатами розгляду вказаних письмових зауважень, листом від 30.09.2015 №5844/10/10-31-15-01 Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повідомила позивача про те, що згідно виписок, отриманих від УДКС України у м. Ірпені Київської області, ТОВ "ВКФ "Технокомплект" на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014 по справі №2а-2051/10/1070 було перераховано на розрахунковий рахунок суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1447368,14 грн.

На підставі висновків акту перевірки Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 30 вересня 2015 року №0009111501, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за уточнюючим розрахунком за липень 2015 року від 08.09.2015 вх. №9186000921 у розмірі 1428764,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 357191,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження рішенням ГУ ДФС у Київській області від 18.12.2015 №3326/10/10-36-10-01-04 та рішенням ДФС України від 02.03.2016 №4559/6/99-99-70-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2015 року №0009111501 залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

В даних рішеннях було зазначено, що повторне формування від'ємного значення, що раніше було заявлено до бюджетного відшкодування та відшкодоване на банківський рахунок платника, Податковим кодексом України чи іншими нормативно-правовими актами не передбачено.

Однак, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України: з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200 1 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 200 1 .1 статті 200 1 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 29 липня 2015 року) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом пункту 200 1 .3 статті 200 1 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 29 липня 2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, яка зазначена у цій статті.

29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року №643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", яким підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 34.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України).

При цьому, у листі від 07.08.2015 №29168/7/99-99-19-03-02-17 ДФС України надала роз'яснення, що з урахуванням вимог підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України розмір податкового кредиту платника податку за липень 2015 року збільшується, зокрема, на суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду. Таке значення переноситься до рядка 20.2 розділу ІІІ декларації за липень 2015 року з рядка 31 розділу ІV декларації за червень 2015 року (форма декларації 0110), незалежно від наявності чи відсутності суми, вказаної в текстовому полі "а" перед таблицею 1 додатка 2 (Д2) до декларації за червень 2015 року, та незалежно від її розміру.

При цьому, ДФС України у даному листі від 07.08.2015 №29168/7/99-99-19-03-02-17 зазначила, що помилки, які були допущені в звітних періодах після 01.02.2015, виправляються шляхом внесення змін до відповідних показників розділу ІІІ уточнюючого розрахунку за відповідний звітний період.

Як було встановлено судом та зазначено в акті камеральної перевірки від 16.09.2015 №1268/15-1/31414219, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 200.4 статті 200, пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації за липень 2015 року в сумі 1428764,00 грн., ґрунтуються на тому, що по декларації з ПДВ за червень 2015 року (вх. №9153134173 від 20.07.2015) показники рядка 20.2 та рядка 31 декларації складають 0,00 грн.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, 16 вересня 2015 року позивачем через засоби електронного зв'язку були подані до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року, де у рядку 26 "Д2, Сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок "Усього, в т.ч.: графи 6 таблиці 1 Д2")" та у рядку 31 "Сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду" вказаних уточнюючих розрахунків відображено суму у розмірі 1428764,00 грн.

Згідно додатків №2 "Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 1 лютого 2015 року (Д2)" до податкових декларацій з ПДВ за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року, значення рядків 26 та 31 декларацій у розмірі 1428764,00 грн. було сформовано за рахунок від'ємного значення ПДВ, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах та залишилось непогашеним станом на 1 лютого 2015 року, а саме: за липень 2004 року - 54890,50 грн., за серпень 2004 року - 47416,66 грн., за вересень 2004 року - 247577,89 грн., за листопад 2004 року - 27880,00 грн., за серпень 2005 року - 92633,33 грн., за квітень 2005 року - 84815,00 грн., за березень 2005 року - 200626,19 грн., за грудень 2004 року - 18928,80 грн., за жовтень 2004 року - 18966,00 грн., за вересень 2004 року - 29830,24 грн., за липень 2004 року - 25275,00 грн., за червень 2004 року - 54588,20 грн., за квітень 2004 року - 103433,66 грн., за березень 2004 року - 275095,00 грн., за лютий 2004 року - 117245,00 грн., за січень 2004 року - 29563,00 грн.

Судом встановлено, що вказані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період лютий-червень 2015 року були отримані Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 16.09.2015, що підтверджується наявними в матеріалах справи Квитанціями №2 (за лютий 2015 року - вх. №9192179931 від 16.09.2015, за березень 2015 року - вх. №9192255960 від 16.09.2015, за квітень 2015 року - вх. №9192294199 від 16.09.2015, за травень 2015 року - вх. №9192307805 від 16.09.2015, за червень 2015 року - вх. №9192318608 від 16.09.2015).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлені обмеження на подання уточнюючих розрахунків виключно під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Та обставина, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року подані позивачем в момент проведення камеральної перевірки не являється порушенням податкового законодавства, адже приписами пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлені лише обмеження на подання уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій під час проведення документальних планових та позапланових перевірок.

Матеріали справи не свідчать про те, що до уточнення показників податкових декларацій за період лютий-червень 2015 року (до 16 вересня 2015 року) щодо ТОВ "ВКФ "Технокомплект" проводились документальні перевірки.

Відтак, дії позивача щодо уточнення показників податкової звітності узгоджуються із положеннями статті 50 Податкового кодексу України.

Окрім того, суд зазначає, що положеннями пункту 50.3 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, в тому числі, шляхом проведення камеральної перевірки, є підставою для проведення позапланової перевірки платника податків.

Натомість, як вже зазначалось, документальна перевірка позивача за спірний період не проводилась.

Отже, з наведеного слідує, що відповідач своїм право на проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ВКФ "Технокомплект" не скористався та не з'ясував всіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В той же час, перевіряючи правомірність нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1428764,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 14.1.18. статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 200.7 пункту 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Водночас, пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України альтернативно визначено, що за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015 в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 01.02.2015:

а) або без проведення перевірок, передбачених статті 200 Податкового кодексу України, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 Податкового кодексу України, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Згідно з абзацом третім пункту 91 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок №569), ДФС автоматично збільшує реєстраційну суму після проведення камеральної перевірки податкової декларації, у якій задекларовано вибір платника щодо подальшого спрямування залишків від'ємного значення ПДВ на 1 лютого 2015 року.

З аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку бюджетного відшкодування є виключним правом платника податків. При цьому, саме заява платника податків є обставиною, з якою пов'язане збільшення розміру суми податкового кредиту або суми, що підлягає поверненню. Заповнення такої заяви у складі декларації (починаючи з лютого 2015 року) є достатньою підставою для включення заявлених у ній залишків ПДВ до податкового кредиту або бюджетного відшкодування в цій же декларації. Платник податків самостійно вирішує, коли (в складі якої декларації) подати заяву та відобразити непогашені залишки ПДВ, а також напрям їх використання. При цьому, всі непогашені залишки ПДВ без проведення перевірок, тобто автоматично, в силу заповнення заяви (додатку 2 до декларації), підлягають врахуванню як у збільшення реєстраційної суми, так і податкового кредиту.

Отже, якщо платник податків приймає рішення використати непогашені залишки ПДВ, він відображає таке рішення в декларації шляхом заповнення додатку 2.

Крім того, листом ДФС від 06.03.2015 №7796/7/ 99-99-19-03-02-17 платникам, які станом на 01.02.2015 мали непогашені залишки від'ємного значення попередніх податкових періодів, що після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, задекларовані у декларації за січень 2015 року було надано роз'яснення про можливість врахування таких залишків при розрахунку суми податку, що підлягала сплаті до бюджету у декларації за лютий 2015 року.

Порядок обліку таких сум визначено розділом IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966.

Відповідно до пункту 1 розділу ІX Порядку №966 такий облік здійснюється платниками податку на додану вартість, які мають:

- суми від'ємного значення, що підлягають зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року / ІV квартал 2014 року);

- суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за січень 2015 року/ІV квартал 2014 року);

- суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 1 лютого 2015 року;

- залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 1 лютого 2015 року (далі - суми залишків від'ємного значення податку попередніх податкових періодів).

Пунктом 2 розділу ІX Порядку №966 передбачено, що суми залишку від'ємного значення податку попередніх податкових періодів обліковуються у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) у розрізі звітних (податкових) періодів, у яких такі суми виникли.

Відповідно до пункту 5 розділу ІX Порядку №966 у таблиці 1 (Д2) (додаток 2) зазначаються:

у графі 1 - звітний (податковий) період, у якому виникла сума від'ємного значення;

у графах 2 - 6 - суми залишку від'ємного значення податку попередніх податкових періодів станом на початок поточного звітного періоду в розрізі виду такого від'ємного значення.

У графах 2 - 6 (Д2) (додаток 2) за лютий 2015 року (І квартал 2015 року) зазначаються суми від'ємного значення, що підлягають зарахуванню до звітного (податкового) кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року/ ІV квартал 2014 року); суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації за січень 2015 року / ІV квартал 2014 року); суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року; залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року.

У графі 6 (Д2) (додаток 2) наступних звітних (податкових) періодів зазначаються дані графи 14 (Д2) (додаток 2) за попередній звітний (податковий) період.

Значення рядка "Усього, в т.ч.:" графи 6 переноситься до рядка 26 декларації за поточний звітний (податковий) період;

у графі 7 - сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку у поточному звітному (податковому) періоді збільшено суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Значення рядка "Усього, в т.ч.:" переноситься до рядків 20.2 та 27 декларації поточного звітного (податкового) періоду;

у графах 8 - 10 - показники податкових повідомлень-рішень, на підставі яких збільшується/зменшується залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу;

у графі 11 - сума збільшення/зменшення на підставі уточнюючих розрахунків, поданих до декларацій за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року;

у графі 12 - сума частини залишку від'ємного значення податку попередніх звітних (податкових) періодів, фактично сплачена постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України;

у графі 13 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 таблиці 2 (Д2) (додаток 2));

у графі 14 - сума залишку непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду.

Значення рядка "Усього, в т.ч.:" графи 14 переноситься до рядка 31 декларації.

Таким чином, платники податку, які станом на 1 лютого 2015 року мають непогашені залишки від'ємного значення з податку на додану вартість у складі податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року заповнюють розділ IV податкової декларації з податку на додану вартість, де ведуть облік сум залишків від'ємного значення, непогашених станом на 1 лютого 2015 року.

При заповнені рядків 26-31 розділу IV декларації з ПДВ обов'язковим є подання додатку №2 "розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 1 лютого 2015 року", у складі якого платник податку заповнює таблицю №1, у якій здійснює облік сум залишків від'ємного значення у розрізі звітних (податкових) періодів, у яких такі суми виникли.

Як було встановлено судом, 16 вересня 2015 року позивачем у відповідності до вимог ст. 50 Податкового кодексу України через засоби електронного зв'язку були подані до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року, де у рядку 26 "Д2, Сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок "Усього, в т.ч.: графи 6 таблиці 1 Д2")" та у рядку 31 "Сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду" вказаних уточнюючих розрахунків відображено суму у розмірі 1428764,00 грн.

Згідно додатків №2 "Розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 1 лютого 2015 року (Д2)" до податкових декларацій з ПДВ за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року, значення рядків 26 та 31 декларацій у розмірі 1428764,00 грн. було сформовано за рахунок від'ємного значення ПДВ, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах та залишилось непогашеним станом на 1 лютого 2015 року, а саме: за липень 2004 року - 54890,50 грн., за серпень 2004 року - 47416,66 грн., за вересень 2004 року - 247577,89 грн., за листопад 2004 року - 27880,00 грн., за серпень 2005 року - 92633,33 грн., за квітень 2005 року - 84815,00 грн., за березень 2005 року - 200626,19 грн., за грудень 2004 року - 18928,80 грн., за жовтень 2004 року - 18966,00 грн., за вересень 2004 року - 29830,24 грн., за липень 2004 року - 25275,00 грн., за червень 2004 року - 54588,20 грн., за квітень 2004 року - 103433,66 грн., за березень 2004 року - 275095,00 грн., за лютий 2004 року - 117245,00 грн., за січень 2004 року - 29563,00 грн.

При цьому, наявність у позивача невідшкодованого станом на 1 лютого 2015 року від'ємного значення на загальну суму 1428764,00 грн. підтверджується актом звірення розрахунків платника за період з 1 січня 2015 року по 01 лютого 2015 року №1004-15 від 25 березня 2015 року.

Отже, з наведеного слідує, що позивачем в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року та за червень 2015 року відображено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (графа 3 таблиці 1 додатку 2 до декларацій з ПДВ за вказані періоди) у розмірі 1428764,00 грн.

Ця ж сума відображена позивачем у рядках 26 та 31 уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року та за червень 2015 року.

Отже, враховуючи те, що листом ДФС від 06.03.2015 №7796/7/99-99-19-03-02-17 платникам, які станом на 01.02.2015 мали непогашені залишки від'ємного значення попередніх податкових періодів, що після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, задекларовані у декларації за січень 2015 року, було надано роз'яснення про можливість врахування таких залишків при розрахунку суми податку, що підлягала сплаті до бюджету у декларації за лютий 2015 року, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було відображено у рядках 26, 31 розділу IV уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за лютий-червень 2015 року та в графі 6 "Усього" таблиці 1 додатку №2 до декларацій з ПДВ за лютий-червень 2015 року загальну суму невідшкодованого від'ємного значення у розмірі 1428764,00 грн.

Таким чином, загальна сума невідшкодованого станом на 01 липня 2015 року від'ємного значення становить 1428764,00 грн.

Як було встановлено судом, 08 вересня 2015 року ТОВ "ВКФ "Технокомплект" через засоби електронного зв'язку було подано до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 року, де у рядку 20.2 "у сумі залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір податку, на яку платника має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д2)" та у рядку 23.2 "Підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 Д3)" відображено суму у розмірі 1428764,00 грн.

Згідно додатку №3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)" до уточнюючого розрахунку за липень 2015 року позивачем визначено суму у розмірі 1428764,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Також, до даного уточнюючого розрахунку за липень 2015 року було подано Додаток №4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)", в якому визначено, що відповідно до статті 200 розділу V Кодексу бюджетне відшкодування за звітний (податковий) період (рядок 23.2) складає 1428630,00 грн.

У вказаному уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2015 року, підприємством відповідно до підпункту б) пункту 33 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України було заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок у банку суми неотриманого бюджетного відшкодування, які були наявні у ТОВ "ВКФ "Технокомплект" станом на 01.02.2015 у розмірі 1428764,00 грн.

При цьому, враховуючи те, що позивачем правомірно було відображено в уточнюючих розрахунках до податкових декларацій з ПДВ за лютий-червень 2015 року загальну суму невідшкодованого від'ємного значення у розмірі 1428764,00 грн., суд приходить до висновку, що позивач надаючи до податкового органу уточнюючий розрахунок за липень 2015 року та заявивши про своє право на повернення (у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу у редакції, що діяла станом на 31.01.2014) непогашених залишків сум податку на додану вартість, що були заявлені за звітні періоди до 01.02.2015, діяв відповідно, в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством.

В той же час, суд вважає безпідставними доводи податкового органу, що позивачем повторно сформоване від'ємне значення, що раніше було заявлене до бюджетного відшкодування та відшкодоване на банківський рахунок платника у вересні 2015 року, оскільки згідно банківської виписки по рахунку №26007000334001 грошові кошти у сумі 1447368,14 грн. надійшли на рахунок позивача 12.11.2015 із призначенням платежу "На виконан. викон. Листа суду від 24.07.2013 по справі №2а-2051/10/1070, щодо відшкодування ПДВ, зг. Розп. 12.11.2015 №491".

Отже, з огляду на викладене, беручи до уваги наявні у матеріалах справи декларації з податку на додану вартість та уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за лютий-липень 2015 року, якими підтверджується наявність у позивача невідшкодованих сум від'ємного значення з ПДВ та період його виникнення, суд зазначає, що висновки акта перевірки про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 1428764,00 грн. є передчасними та не відповідають фактичним обставинам справи.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ від 30.09.2015 №0009111501 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У даному випадку відповідач не довів суду, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 30.09.2015 №0009111501.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" (код ЄДРПОУ 31414219) судові витрати у сумі 26789 (двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39473843).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.