ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2016 р.Справа № 922/1224/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Перший ЛегіонВ» , 54055, м. Миколаїв, проспект Леніна, 107/1, офіс 459, код ЄДРПОУ 38842125;
до товариства з обмеженою відповідальністю В«Курганський бройлерВ» , 64250, Харківська обл., Балаклійський р-н, сел. П'ятигірське, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 30773272;
про стягнення 720 252,66 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (адвокат);
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 10/КБ/Ю від 15.06.2016 р.);
В порядку ст. 74-1 ГПК України участь представника позивача в судовому засіданні 21.06.16 року була забезпечена в режимі відеоконференції.
Хід судового засідання було зафіксовано за допомогою технічних засобів відеозапису на диск № DVDХ-00203, який є додатком до протоколу судового засідання.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю В«Перший ЛегіонВ» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«Курганський бройлерВ» , в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, прийнятої ухвалою суду від 08.06.2016 року, просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті наданих охоронних послуг у розмірі 413 390,00 грн., процентів річних у розмірі 23 647,66 грн., інфляційних витрат у розмірі 283 215,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договору № 13-137/КБ-Ю про надання охоронних послуг щодо повної оплати вартості наданих позивачем охоронних послуг за березень-травень 2014 року.
Суд перейшов до розгляду справи по суті у судовому засіданні 23 травня 2016р.
У судовому засіданні 13 червня 2016 року був присутній ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), який в період з 06.11.2013 року по 02.06.2014 року працював на посаді начальника регіонального відділу охорони ТОВ В«Перший ЛегіонВ» , що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_3В (том 2, а.с. 5). ОСОБА_3 пояснив, що він у період з 06.11.2013 року по 31.05.2014 року працював на посаді начальника регіонального відділу охорони на підприємстві позивача та виконував організаційно-керівні функції по охороні об'єктів ТОВ В«Курганський бройлерВ» , розташованих в Балаклійському районі Харківської області; за весь період роботи з листопада 2013 року склад осіб, які здійснювали охорону на об'єктах ТОВ В«Курганський бройлерВ» майже не змінювався; в період з березня по травень 2014 року включно охорона об'єктів ТОВ В«Курганський бройлерВ» здійснювалась персоналом ТОВ "Перший Легіон", тим самим який здійснював охорону і у попередній період з 06.11.2013 року по травень 2014 року, що підтверджується записами в журналах приймання-здавання об'єктів під охорону, в яких приймання (здавання) об'єкта підтверджувалось підписами як відповідальної особи "Замовника", тобто ТОВ В«Курганський бройлерВ» , так і співробітника "Охорони", тобто ТОВ "Перший Легіон", з вказанням дати та часу прийому (здавання); за весь період роботи начальником регіонального відділу охорони ТОВ В«Перший ЛегіонВ» на об'єктах ТОВ В«Курганський бройлерВ» ніколи робітники та службовці ТОВ В«Курганський бройлерВ» до охорони не залучались. З 01.06.2014 року охорону об'єктів було передано іншому охоронному підприємству ТОВ "Охоронна фірма "Варта", де ОСОБА_3 був прийнятий на посаду начальника регіонального відділення.
У судовому засіданні 13 червня 2016 року було оголошено перерву в порядку ст. 77 ГПК України до 16:00 21.06.2016 р.
Представник позивача, участь якого у судовому засіданні 21.06.2016 року була забезпечена в режимі відеоконференції, підтримав позов та просив суд задовольнити його у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні та у наданому до суду відзиві (вх. 15149) проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що виставлені позивачем рахунки на оплату є безпідставними та необґрунтованими, оскільки всупереч умовам договору починаючи з 01.03.2014 року ТОВ В«Перший ЛегіонВ» не виставив пости на об'єкті згідно дислокації та не призначив відповідального працівника від охорони, який буде здійснювати керівництво та контроль за роботою цілодобових постів, а відтак не надав охоронні послуги, у зв'язку із чим відповідач не здійснював оплату за цей період та не підписував акти приймання-передачі наданих послугу у відповідному періоді. Разом з тим, представник відповідача наголошував, що охоронні послуги за спірний період з березня по травень 2014 року надавались відповідачу іншими особами, в тому числі його працівниками.
Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема з метою витребування у відповідача додаткових доказів по справі, а саме доказів надання охоронних послуг за спірний період іншими особами, тобто співробітниками відповідача або іншою охоронною фірмою, проте відповідач доказів того, що інший контрагент, або працівники ТОВ В«Курганський бройлерВ» здійснювали охорону об'єктів, передбачених договором, укладеним з позивачем в спірний період березень-травень 2014 року суду не надав.
Судом, у судовому засіданні було досліджено журнали прийому-здачі приміщень під охорону інспекторами охорони на об'єктах ТОВ В«Курганський бройлерВ» , які надані позивачем для огляду у судовому засіданні, та встановлено, що протягом листопада 2013 року - травня 2014 року, тобто за спірний період включно, охорона на об'єктах ТОВ В«Курганський бройлерВ» здійснювалась одними і тим же складом осіб, відповідно до договору № 13-137/КБ-Ю від 01.11.2013 року та в свою чергу відповідальні особи "замовника", тобто відповідача, приймали та здавали об'єкти під охорону без зауважень із зазначенням дати та часу прийому (здавання) об*єктів.
Сторони наголосили, що ними надані усі документи, необхідні для розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
01 листопада 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю В«Перший ЛегіонВ» (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Курганський бройлерВ» (відповідач) було укладено договір № 13-137/КБ-Ю про надання охоронних послуг (далі договір), відповідно до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв під охорону об'єкти, вказані в дислокації - Додаток № 1 до договору. Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова служба охорони.
Додаток № 1 - "Дислокація об'єктів", Додаток № 2 - "Інструкція по охороні об'єкта замовника", Додаток № 3 - "Штрафні санкції" - є невід'ємними складовими частинами договору. (п. 1.3 договору).
Строк дії договору передбачено з моменту його підписання 01.11.2013 року і до 31.12.2014 року. (п. 8.1 договору)
Порядок взаєморозрахунків узгоджений сторонами у розділі 6 договору, зокрема п. 6.1 передбачено, що вартість охоронних послуг щомісячно складає 144200,00 грн. Вартість охоронних послуг може бути замінена тільки за згодою сторін.
Згідно п. 6.3. договору, оплата щомісячної суми договору відповідач проводить на протязі 5 банківських днів після підписання сторонами акту про надання охоронних послуг та передачі в бухгалтерію відповідача наступних документів: підписаного сторонами акту надання охоронних послуг, податкової накладної, рахунку-фактури.
Розділом 7 "Порядок розгляду суперечок та умови розірвання договору" сторонами було встановлено можливість дострокового припинення дії зазначеного договору в односторонньому порядку у разі невиконання однією із сторін умов Договорів.
Позивач зазначив, що ним на виконання умов Договору протягом 7 місяців - у період з 01.11.2013 року по 01.06.2014 року були надані послуги відповідачу по охороні об'єктів, узгоджених сторонами у додатку № 1 до договору 13-137/КБ-Ю шляхом несення інспекторсько-сторожової служби.
Разом з тим, відповідач не у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, відмовившись підписувати акти здачі-прийняття робіт та здійснювати оплату наданих відповідачу охоронних послуг за березень, квітень, травень 2014 року на загальну суму 413390,00 грн.
Як зазначає позивач у позовній заяві, у червні 2014 року всі передбачені договором документи щодо виконаної роботи були направлені у бухгалтерію відповідача кур'єром, у якого посадові особи відповідача відмовились приймати документи.
У зв'язку із несплатою відповідачем наданих охоронних послуг за березень-травень 2014 року, у червні 2014 року виконання позивачем зобов'язань по охороні об'єктів відповідача було припинено та з червня 2014 року об'єкти ТОВ В«Курганський бройлерВ» перейшли під охорону іншого підприємства.
На підтвердження факту належного виконання взятих на себе зобов'язань та надання охоронних послуг за спірний період березень - травень 2014 року позивачем надано до суду: рахунок-фактуру № СФ-0000026 від 01.04.2014 р., податкову накладну від 01.04.2014 р. та акт № ОУ-0000026 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за березень 2014 року на суму 144200,00 грн.; рахунок-фактуру № СФ-0000159 від 01.05.2014 р., податкову накладну від 01.05.2014 р. та акт № ОУ-0000028 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за квітень 2014 року на суму 136290,00 грн.; рахунок-фактуру № СФ-0000177 від 01.06.2014 р., податкову накладну від 01.06.2014 р. та акт № ОУ-000046 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за травень 2014 року на суму 132900,00 грн.; витяги з журналів прийому-здачі приміщень під охорону інспекторами охорони на об'єктах ТОВ В«Курганський бройлерВ» та оригінали наведених журналів для огляду у судовому засіданні; а також письмові пояснення ОСОБА_3, який у період з 06.11.2013 року по 31 травня 2014 року працював начальником регіонального відділу в охоронній фірмі В«Перший ЛегіонВ» на об'єктах ТОВ В«Курганський бройлерВ» , розташованих у селі П*ятигірське Балаклійського району Харківської області.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо оплати наданих охоронних послуг за період березень-травень 2014 року у загальному розмірі 413 390,00 грн., позивачем 23.07.2014 року було направлено відповідачу претензію № 1 з вимогою негайно здійснити повну оплату наданих послуг, яка була залишена відповідачем без відповіді та виконання.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 13-137/КБ-Ю про надання охоронних послуг від 01.11.2013р. в частині оплати наданих позивачем послуг за період березень-травень 2014 року стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною першою ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, визнає факт укладення між сторонами договору № 13-137/КБ-Ю про надання охоронних послуг від 01.11.2013р., проте стверджує, що починаючи з 01.03.2014 року позивач не виставив пости на об'єкти згідно дислокацій (Додаток № 1) та не призначив відповідального працівника від охорони, який би здійснював керівництво та контроль за роботою цілодобових постів, а відтак не надав охоронні послуги, у зв'язку з чим, відповідач не здійснював оплати за договором за цей період та не підписував акти приймання-передачі наданих охоронних послуг у відповідному періоді, тому виставлені позивачем рахунки на оплату є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, представник відповідача наголошує, що охоронні послуги за спірний період з березня по травень 2014 року надавались відповідачу іншими особами.
Разом з тим, відповідачем в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України не надано до суду жодного доказу на підтвердження фактів неналежного виконання ТОВ "Перший Легіон" у період з березня - по травень 2014 року взятих на себе зобов'язань за договором № 13-137/КБ-Ю про надання охоронних послуг від 01.11.2013р., не надано доказів виконання охоронних послуг за спірний період іншими особами, як і не надано доказів направлення позивачу заперечень до виставлених останнім Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за березень, квітень та травень 2014 року, що свідчить про безпідставність відмови від їх підписання.
Відповідно до п. 1.17 Інструкції по охороні об'єктів ТОВ В«Курганський бройлерВ» , затвердженої сторонами та яка є невід'ємною частиною договору № 13-137/КБ-Ю про надання охоронних послуг від 01.11.2013р., Приймання (здавання) об'єкта закріплюється підписами відповідальної особи "Замовника" та співробітника "Охорони" в "Журналі приймання-здавання об'єкта під охорону" з вказанням дати та часу прийому (здавання).
Позивачем до матеріалів справи надано витяги з журналів прийому-здачі приміщень під охорону інспекторами охорони на об'єктах ТОВ В«Курганський бройлерВ» та для огляду у судовому засіданні надані оригінали наведених журналів.
З наданих журналів вбачається, що протягом листопада 2013 року - травня 2014 року охорона на об'єктах ТОВ В«Курганський бройлерВ» здійснювалась одними і тим же складом осіб, відповідно до договору № 13-137/КБ-Ю від 01.11.2013 року, тобто склад осіб які надавали охоронні послуги був не змінний як до спірного періоду з листопада 2013 року до лютого 2014 року, так і у спірний період з березня по травень 2014 року.
Крім того, до матеріалів справи надано письмові пояснення посадової особи позивача - ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1), який в період з 06.11.2013 року по 31.05.2014 року (що підтверджується даними трудової книжки) працював на посаді начальника регіонального відділу охорони на підприємстві позивача та виконував організаційно-керівні функції по охороні об'єктів ТОВ В«Курганський бройлерВ» , розташованих в Балаклійському районі Харківської області. З пояснень начальника охорони ОСОБА_3 вбачається, що за весь період роботи з листопада 2013 року склад осіб, які здійснювали охорону на об'єктах ТОВ В«Курганський бройлерВ» майже не змінювався. В період з березня по травень 2014 року включно охорона об'єктів ТОВ В«Курганський бройлерВ» здійснювалась персоналом ТОВ "Перший Легіон". З 01.06.2014 року охорону об'єктів було передано іншому охоронному підприємству ТОВ "Охоронна фірма "Варта", де ОСОБА_3 був прийнятий на посаду начальника регіонального відділення.
Натомість, відповідачем доказів того, що інший контрагент або співробітники ТОВ В«Курганський бройлерВ» здійснювали охорону об'єктів, передбачених договором, укладеним з позивачем в спірний період березень-травень 2014 року суду не надано.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок основного боргу за договором № 13-137/КБ-Ю про надання охоронних послуг від 01.11.2013р. за період з березня по травень 2014 року у загальному розмірі 413390,00 грн., який складається з суми боргу за надані охоронні послуги: за березень 2014 року у розмірі 144200,00 грн., за квітень 2014 року у розмірі 136290,00 грн. та за травень 2014 року у розмірі 132900,00 грн., та встановлено, що він відповідає відносинам, що склались між сторонами та підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих ТОВ Перший легіон" охоронних послуг за період з березня по травень 2014 року за договором № 13-137/КБ-Ю про надання охоронних послуг від 01.11.2013р. у загальному розмірі 413390,00 грн.
Зважаючи на встановлені факти та обставини справи, враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів оплати послуг наданих позивачем за період з березня по травень 2014 року за договором № 13-137/КБ-Ю про надання охоронних послуг від 01.11.2013р. не надав, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині заявлених до стягнення 413390,00 грн. основного боргу підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Однак, якщо зобов'язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки в тому числі передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат за період з липня 2014 року по квітень 2016 року включно, сума яких складає 283215,00 грн., та 3% річних за період з 07.06.2014 року по 31.05.2016 року, сума яких складає 23647,66 грн., надані розрахунки перевірені судом, вони відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.
Таким чином, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (збільшені) доведені та обґрунтовані позивачем, натомість відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, керуючись приписами ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору у розмірі 10804,40 грн. покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Курганський бройлерВ» (64250, Харківська обл., Балаклійський р-н, сел. П'ятигірське, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 30773272) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Перший ЛегіонВ» (54055, м. Миколаїв, проспект Леніна, 107/1, офіс 459, код ЄДРПОУ 38842125) 413 390,00 грн. заборгованості по сплаті наданих охоронних послуг, 23647,66 грн. процентів річних від простроченої суми основного боргу, 283215,00 грн. інфляційних втрат від простроченої суми основного боргу та 10 804,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 22.06.2016 р.
Суддя ОСОБА_4
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2016 |
Оприлюднено | 01.07.2016 |
Номер документу | 58498767 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Новікова Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні