Постанова

від 15.06.2016 по справі 910/16478/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2016 р. Справа№ 910/16478/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Сухового В.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Євдокимові В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 25.04.2016

у справі № 910/16478/14 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»,

до Житлово-будівельного кооперативу «Вчитель-2»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Київенерго»,

про стягнення 265 692,89 грн,

за участю представників:

від позивача: Довгалюк А.В. - представник (довіреність №6 від 12.04.2016);

від відповідача: 1) Майстренко В.В. - представник (довіреність №1 від 01.06.2016);

2) Терещенко Н.Ю. - представник (довіреність №2 від 01.06.2016),

від третьої особи: Фоменко Д.О. - представник (довіреність №91/2016/06/10-2 від 10.06.2016),

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - ВАТ «АК «Київводоканал», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Вчитель-2» (надалі - ЖБК «Вчитель-2», відповідач) про стягнення 265 692,89 грн, з яких 224 987,46 грн основного боргу, 8 868,58 грн 3 % річних, 2 219,23 грн пені, 11 249,37 грн штрафу, зумовлених неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати отриманих послуг за договором від 10.11.2009 №08871/4-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2014 було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2014 у справі №910/16478/14 позов задоволено частково, стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Вчитель-2» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість у розмірі 45 735,80 грн, пеню у розмірі 970,19 грн, інфляційні втрати в розмірі 3 720,76 грн, 3 % річних в розмірі 465,12 грн та штраф в розмірі 2 286,79 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 у справі №910/16478/14 рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2014 змінено, стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Вчитель-2» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 12 110,29 грн заборгованості, 139,75 грн пені, 874,73 грн інфляційних втрат, 97,29 грн 3 % річних та 605,51 грн штрафу.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2015 у справі №910/16478/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 у справі №910/16478/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення судом першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним і неповним дослідженням доказів, порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Суховий В.Г., Жук Г.А. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.06.2016.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Таку ж позицію висловив і представник третьої особи, вказуючи на обґрунтованість апеляційної скарги.

Представники відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечили, вважають рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

15.06.2016 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 10.11.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія "Київводоканал» (в тексті договору - постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Вчитель-2» (в тексті договору - абонент) був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №08871/4-08, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації міста Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 №403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (пункт 1.1. договору).

Згідно з пунктом 2.1.1. договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Пунктом 2.1.2. договору встановлено, що зняття показань лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування (пункт 2.1.4. договору).

Відповідно до пункту 2.2.1. договору позивач щомісячно направляє до банківської установи відповідача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Згідно із пунктами 2.2.2.-2.2.3. договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечить чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором (пункт 7.1. договору).

Місцевий господарський суд дав належну оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору та правильно визначив, що такий за своєю правовою природою є договором надання послуг, за умовами якого, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Таким чином, укладення між ПАТ «АК «Київводоканал» та ЖБК «Вчитель-2» договору надання послуг було спрямоване на отримання останнім таких послуг та одночасного обов'язку із здійснення їх оплати.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статтей 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою регулюються Законом України «Про питну воду та питне водопостачання».

Статтею 19 вищевказаного Закону встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Правовідносини у сфері питної води та питного водопостачання регулюються Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190.

Відповідно до пункту 3.13. вказаних Правил суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Як стверджує позивач, за надані ним послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2010 по 30.06.2014 за кодом 8-1280 (постачання питної води та приймання стічних вод) у відповідача наявна заборгованість, яка станом на 30.06.2014 становить 33 625,51 грн, та за період з 01.11.2009 по 30.06.2014 за кодом надання послуг 8-51280 (постачання питної води, яка використовується для підігріву, та приймання стічних вод) - 191 361,95 грн, що підтверджується актами про зняття показань з приладу обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на акти про зняття показників водолічильників, які є первинними документами та підтверджують факт надання послуг та їх об'єми, розшифровки рахунків абонента, в яких вказані об'єми спожитої води і тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг.

Надаючи оцінку наданим актам про зняття показників з приладу обліку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в останніх вказано про зняття показників з лічильника, розміщеного по просп. Академіка Корольова, 2-в у місті Києві та по вул. Симиренка, 1-Г, в той час як за твердженням позивача нарахування питної води, що використовується для підігріву у період з 01.11.2009 до 01.01.2012 проводилось згідно приладу обліку, розташованого по просп. Академіка Корольова, 2-а у місті Києві.

Відповідно ж до пояснень ПАТ «Київенерго» місцезнаходженням бойлера, який обслуговує житловий будинок Житлово-будівельного кооперативу "Вчитель-2", є м. Київ, просп. Академіка Корольова, 2-в.

Крім того, позивач вказує, що центральний тепловий пункт по просп. Академіка Корольова, 2-а у місті Києві обслуговує декілька житлових будинків, а відтак, обсяги питної води для підігріву виставлялись у процентному відношенні з у урахуванням кількості мешканців відповідного будинку.

Згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Місцевим господарським судом з метою встановлення обсягів послуг з водопостачання та водовідведення, наданих ПАТ «АК «Київводоканал» ЖБК «Вчитель-2», було призначено судову експертизу у справі, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку судового експерта від 18.11.2015 №13143/15-45 послуги з питного водопостачання, надані Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» Житлово-будівельному кооперативу «Вчитель-2» в межах договору від 10.11.2009 №08871/4-08 за період з грудня 2012 року до червня 2014 року документально підтверджуються в обсязі 22 492 м.куб. в сумі 40 217,70 грн, приймання стоків за вказаний період підтверджується в обсязі 22 492 м.куб. на суму 31 308, 86 грн.

В той же час, судовий експерт зазначає, що встановити загальний обсяг послуг з постачання води для підігріву та послуг з приймання стоків за період з листопада 2011 року до червня 2014 року та відповідно їх вартість не вбачається за можливе, оскілки у період з листопада 2011 року до березня 2012 року при розрахунку обсягів наданої послуги використовувались показники лічильника, встановленого в окремо розташованому бойлері, який обслуговує ще п'ять житлових будинків, крім будинку Житлово-будівельного кооперативу «Вчитель-2», а в період з квітня 2012 року до червня 2014 року використовувались норми споживання гарячої води з розрахунку 3,5 м.куб на людину.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Надавши оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що позивачем не доведено первинними документами, складеними відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обсягу постачання питної води за договором від 10.11.2009 №08871/4-08, який заявлений ПАТ «АК «Київводоканал» до ЖБК «Вчитель-2».

Щодо нарахування вартості питної води у процентному відношенні з урахуванням кількості мешканців відповідного будинку, колегія суддів зазначає, що вказаний метод фактично унеможливлює визначення обсягу постачання питної води саме ЖБК «Вчитель-2».

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було перераховано на користь позивача вартість послуг з постачання холодної води та водовідведення (код 8-1280) на загальну суму 191 939, 69 грн за період з 01.12.2010 до 30.06.2014, в той час як згідно з висновком судового експерта від 18.11.2015 № 13143/15-45 за вказаний період документально підтверджується надання послуг водопостачання на суму 40 217,70 грн та приймання стоків - на суму 31 308, 86 грн.

Тобто, наявними у справі доказами підтверджується здійснення відповідачем оплати у більшому розмірі, ніж вартість фактично наданих послуг, обсяг яких підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, у зв'язку з недоведенням позивачем надання відповідачеві послуг з водопостачання та водовідведення питної води у заявленому ним обсязі, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з ЖБК «Вчитель-2» заборгованості за договором від 10.11.2009 № 08871/4-08 та відповідно відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення 224 987,46 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором позивач просив стягнути з відповідача 2 219,23 грн пені, 11 249,37 грн штрафу та 8 868,58 грн 3 % річних.

Враховуючи те, що зазначені позовні вимоги є похідними від вимоги про стягнення основного боргу, безпідставність якої встановлена судом, місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарським судом міста Києва від 25.04.2016 у справі №910/16478/14 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 у справі №910/16478/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 у справі №910/16478/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16478/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді В.Г. Суховий

Г.А. Жук