Постанова

від 17.06.2016 по справі 813/1608/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2016 року справа № 813/1608/16

12 год. 53 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Щур В.Р.,

за участю:

представника позивача Свистович Ю.П.,

представника відповідача Пісної Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Львівенергорембуд» публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

дочірнє підприємство «Львівенергорембуд» публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Головного управління ДФС у Львівській області у Львівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000022201 та № 0000032201 від 05.01.2016 р.

Ухвалою від 26.05.2016 судом допущено заміну первинного відповідача у справі Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області його правонаступником - Личаківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем оскаржені рішення прийняті на підставі помилкових і необґрунтованих висновків, викладених в акті перевірки №416/22-01/30995056 від 16.12.2015 року, і відповідно відсутні підстави для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість за господарськими операціями позивача із ТОВ «Сантехресурс», ТОВ «Семикс», ТОВ «Компанія Лакшері Кепітал», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Грант Буд», ПП «НП Хіміч», ТОВ «Еколайн-СТ», ТОВ «Енерджіпауерсистемс». Позивач зазначає про те, що відповідач не надав належної правової оцінки первинним документам, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з відповідними контрагентами, а також доказам, які підтверджують пов'язаність отриманих від контрагентів товарів/робіт із господарською діяльністю ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго». Долучені до матеріалів справи докази, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача, а тому прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву. Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що в акті перевірки встановлено відсутність у ТОВ «Сантехресурс», ТОВ «Семикс», ТОВ «Компанія Лакшері Кепітал», ТОВ «Брокбудкепітал», ТОВ «Грант Буд», ПП «НП Хіміч», ТОВ «Еколайн-СТ», ТОВ «Енерджіпауерсистемс» економічних та технічних можливостей для забезпечення поставки товарно - матеріальних цінностей та виконання робіт. Крім того, посилається на те, що в процесі проведення перевірки використана податкова інформація, яка зазначена в актах ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 31.07.2014р. № 1742/26-59-22-08/34751291 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сантехресурс» (код за ЄДРПОУ 34751291) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків», ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва від 20.03.2015 № 376/26-59-22-03/38517030 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал", ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва від 20.03.2015 року № 367/26-59-22-08 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП „НП Хіміч" (код ЄДРПОУ 38075025), від 30.12.2014 року № 521/26-59-22-08 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП „НП Хіміч" (код ЄДРПОУ 38075025)", ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20.03.2015року № 381/26-59-22-04/37450960 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БРОКБУДКЕПІТАЛ» (код за ЄДРПОУ 37450960) за період з 01.03.2011 по 28.02.2015», ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька ГУ ДФС у Донецькій області № 1012/26-55-2207/3834830, ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області № 1763/22-01/35327571

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Додатково пояснив, що позивач здійснював господарську діяльність з контрагентами, які перебували на обліку у відповідних податкових органах та на час здійснення господарської діяльності були зареєстровані як платники податку на додану вартість. При цьому, поставка кожного виду товару здійснювалась транспортом позивача, на підтвердження чого надано відповідні подорожні листи вантажного автомобіля. Підрядні роботи виконувались та придбаний товар використовувався в межах власної господарської діяльності позивача. З підстав, викладених в позові і додаткових поясненнях, просив суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області проведено планову виїзну документальну перевірку ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» (код ЄДРПОУ 30995056) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.12.2015 р. № 416/22-01/30995056.

В акті перевірки встановлено, що позивач, на думку відповідача, порушив п. 44.1, ст.44 п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 19 522 грн. та податку додану вартість в на загальну суму 105556 грн., в тому числі за січень 2014 року на суму 3930 грн., лютий 2014 на суму 26147грн., березень 2014 року на суму 4276 грн., травень 2014 року на суму 3887 грн., червень 2014 року на суму 42668 грн., липень 2014 року на суму 3747 грн., серпень 2014 року на суму 4867 грн., вересень 2014 року на суму 3340 грн., жовтень 2014 року на суму 9607 грн., листопад 2014 року на суму 3087 грн. за взаєморозрахунками з ПП «НП «Хіміч» (код ЄДРПОУ 38075025), ТОВ «Брокбудкепітал» (код ЄДРПОУ 37450960), ТОВ «Гарант Буд» (код ЄДРПОУ 38751054), ТОВ «Компанія Лакшері Кепітал» (код ЄДРПОУ 38517030), ТОВ «Сантехресурс» (код ЄДРПОУ 34751291), ТОВ «Еколайн-СТ» (код ЄДРПОУ 37882209), ТОВ «Семикс» (код ЄДРПОУ 38348306), ТОВ «Енерджіпауерсистемс» (код ЄДРПОУ 35327571).

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення форми «Р» від № 0000022201 та № 0000032201 від 05.01.2016р., якими відповідно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 19522,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 9761,00 грн., та з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 105556,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 52778,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями від №0000022201 та № 0000032201 від 05.01.2016р., позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування таких рішень.

При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.

Щодо фінансово - господарських відносин між ТОВ «Сантехресурс» та ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ТОВ «Сантехресурс» (постачальник) укладено договір, згідно з яким позивач придбав у постачальника шафи обліку 3-ф., 1-ф для поміщення приладів обліку електроенергії (КЗВШЗ). На підтвердження реального виконання домовленості між сторонами позивачем долучено до матеріалів справи накладні №РН-111/05 від 06.05.2014р. на суму 23320,0 грн., № РН-11/06 від 04.06.2014р. на суму 26704,00 грн., № РН-5/07 від 02.07.2014 . на суму 22480,00 грн., податкові накладні № 111 від 06.05.2014р., № 11 від 04.06.2014р. та № 5 від 02.07.2014р.

Факт оплати позивачем вартості поставленої продукції підтверджується долученими до матеріалів справи копіями виписок банку.

Придбаний товар транспортувався власним автотранспортом покупця, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів № САЕ 735405, САК 973116 та подорожніми ластами вантажного автомобіля №000394 від 06.05.2014 р, № 058378 від 04.06.2014 р. та № 156125 від 02.07.2014 р.

Щодо фінансово - господарських відносин між ТОВ «Семикс» та ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Семикс» (продавець) укладено договір згідно з яким позивач придбав шафи для приладів обліку 3-ф., 1-ф (КЗВШЗ). На підтвердження реального виконання договору, позивачем надано накладну № 7002/01 від 15.01.2014 р. на суму 80400 грн., податкову накладну № 7002 від 15.01.2014.

Факт оплати позивачем вартості поставленої продукції підтверджується долученими до матеріалів справи копіями виписок з банківського рахунку позивача.

Придбаний товар транспортувався власним автотранспортом покупця, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів № САЕ 599519 та подорожнім листом вантажного автомобіля № 248388 від 15.01.2014 р.

Щодо фінансово - господарських відносин між ТОВ «Компанія Лакшері Кепітал» та ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Компанія Лакшері Кепітал» (продавець) укладено договір поставки № 04/08/01/-08 від 04.08.2014 р., відповідно до якого покупцем придбано шафи для приладів обліку 3-ф., 1-ф.(КЗВШЗ). На підтвердження реальності придбання товару позивачем надано накладні № РН-41/08 від 04.08.2014р. на суму 29200,00 грн., № РН-33/09 від 03.09.2014р. на суму 20040,00 грн., № РН-25/11 від 05.11.2014р. на суму 18520,00 грн. та податкові накладні № 41 від 04.08.2014, № 33 від 03.09.2014 № 25 від 05.11.2014 року.

Факт оплати позивачем вартості поставленого товару підтверджується копіями платіжних доручень.

Придбаний товар транспортувався власним автотранспортом покупця, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів № САЕ 735405, №САК 973116 та подорожніми листами вантажного автомобіля №0016802 від 05.11.2014р., № 0049415 від 03.09.2014р., № 0015312 від 04.08.2014р.

Щодо фінансово - господарських відносин між ТОВ «Брокбудкепітал» та ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» суд встановив наступне.

Між позивачем та ТОВ «Брокбудкепітал» укладено договір № 03/03/14-03 від 03.03.2014 р., згідно з яким продавець зобов'язувався поставити товар - шафи для приладів обліку 3-ф. 1-ф. (КЗВШЗ). На підтвердження факту поставки товару позивачем надано видаткові накладні № РН-82/03 від 06.03.2014 р. на суму 14600 грн. та № РН-129/03 від 21.03.2014 р. на суму 4208,0 грн., податкові накладні № 82 від 06.03.2014 року та № 129 від 21.03.2014 року.

Факт оплати позивачем вартості поставленої продукції підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

Придбаний товар транспортувався власним автотранспортом покупця, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів № САЕ 735405, №САЕ 599519 та подорожніми листами вантажного автомобіля № 004771 від 06.03.2014р., № 004917 від 21.03.2014 р.

Суд також встановив, що отримані товари від контрагентів обліковувались на складі позивача, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення: №104 від 13.06.2014р., №141 від 13.08.2014р., №142 від 14.08.2014р., №159 від 24.09.2014р., №3 від 03.01.2014р., №128 від 25.07.2014р., №40 від 07.03.2014р., №187 від 07.11.2014р.№82 від 30.05.2014р.

З особами (ОСОБА_3, ОСОБА_4.), які приймали товар на склад, укладені договори про повну матеріальну відповідальність.

Для додаткового підтвердження факту транспортування товарів, отриманих від контрагентів, позивачем надано накази про прийняття на роботу водіїв (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.), а також накази про закріплення за ними відповідних транспортних засобів.

Суд також дослідив договори, укладені між позивачем та ПАТ «Львівобленерго», та складених на їх виконання актів приймання виконаних будівельних робіт, видаткових та податкових накладних, що свідчить про те, що придбані в ТОВ «Сантехресурс», ТОВ «Семикс», ТОВ «Компанія Лакшері Кепітал» та ТОВ «Брокбудкепітал» товари використані в ході виконання зобов'язань за договорами на виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання робіт за стандартними приєднаннями споживачів до електромереж ПАТ «Львівобленерго» згідно з технічними умовами приєднання.

Щодо фінансово - господарських відносин між ТОВ «Брокбудкепітал» та ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» суд встановив наступне.

Між позивачем (замовником) та ТОВ «Брокбудкепітал» (виконавцем) укладено договори підряду № 2014/2/25 від 25.02.2014 року та № 2014/02/26 від 26.02.2014 року, згідно з якими виконавець зобов'язувався здійснити ремонт сантехнічного приміщення адмінбудинку Львівських міських електромереж по вул. Буйка, 16 у м, Львові та приміщення адмінбудівлі районних електромереж-3 по вулиці. Шевченка, 1 у м. Львові, які використовується ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» для здійснення власної господарської діяльності, розміщення адміністративного персоналу та технічних потреб.

На підтвердження факту реального виконання робіт за вказаними договорами позивачем долучено до матеріалів справи копії актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 742 від 28.02.2014 р. на суму 46443,37 грн. та № 741 від 28.02.2014р. на суму 50471,05 грн., податкові накладні № 424 від 28.02.2014 р та № 425 від 28.02.2014 року.

Факт оплати виконаних робіт підтверджується банківськими виписками.

Щодо фінансово - господарських відносин між ТОВ «Грант Буд» та ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» суд встановив наступне.

Між позивачем (замовником) і ТОВ «Грант Буд» (виконавець) укладено договір №2014/03/10, згідно з яким, останній зобов'язувався виконати роботи з ремонту приміщень ЦРО бази ПАТ «Львівобленерго» по вул. Сяйво, 10 на замовлення ПАТ «Львівобленерго».

На підтвердження факту реального виконання робіт позивачем надано акт про виконання будівельних робіт (форма КБ-2в) № 2467 від 31.10.2015 року на суму 57640,00грн. ТОВ «Грант буд» видано податкову накладну № 98 від 30.10.2014р.

Факт оплати виконаних робіт за договором підтверджується банківською випискою.

Щодо фінансово - господарських відносин між ПП НП «Хіміч» та ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» суд встановив наступне.

Між позивачем та ПП НП «Хіміч» укладено договори підряду № 2606/2014 від 26.06.2014 року, № 2306/2014 від 23.06.2014 року, № 2406/2014 від 24.06.2014 року, №2506/2014 від 25.06.2014 року, згідно з якими виконувались роботи з ремонту адміністративних будівель Франківського РЕМ, Городоцького РЕМ та Залізничного РЕМ на замовлення ПАТ «Львівобленерго».

Факт виконання робіт підтверджується актами про виконання будівельних робіт №1350, № 1351, № 1349, № 1348, № 1347 від 30.06.2014р. та податковими накладними №242, № 244, № 246, № 245, № 243 від 27.06.2014 року.

Факт оплати виконаних робіт підтверджується банківськими виписками.

Щодо фінансово - господарських відносин між ТОВ «Еколайн-СТ» та ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» суд встановив наступне.

Між позивачем та ТОВ «Еколайн-СТ» відповідно до укладеного договору № 04-03 від 04.03.2014 року проводились роботи з технічного обслуговування автомобілів ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго».

Наявність у власності позивача відповідних транспортних засобів підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів та не оспорюється сторонами.

На підтвердження факту реального виконання робіт позивачем надано акт № 677 від 31.03.2014 року на суму 960,00 грн. та накладну на заміну запчастин (колодок гальмівних, втулок, стабілізатора, сайлент - блоку важеля) на суму 2244,00 грн. № 613 від 13.03.2014 р., податкові накладні № 168 від 13.03.2014 року та № 167 від 13.03.2014р. Також позивач придбав у ТОВ «Еколайн-СТ» деревину (дошки, крюкви, рейки та брус), що підтверджується накладними № РН-332/02 від 27.02.2014 на суму 28620,00 грн., № РН-334/02 від 28.02.2014 року на суму 2730 грн., № РН-333/02 від 28.02.2014 року на суму 28620 грн. та № РН-362/03 від 21.03.2014 на суму 3640 грн., а також податковими накладними № 332 від 27.02.2014р., № 334 від 28.02.2014р., № 333 від 28.02.2014р. та №362 від 21.03.2014р.

Отриманий товар повністю оплачений позивачем. Поставлені матеріали використані в процесі здійснення ремонтних робіт за договорами підряду на замовлення ПАТ «Львівобленерго». Факт використання придбаних матеріалів в господарській діяльності позивача підтверджується відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних будівельних робіт, складених між позивачем як виконавцем та ПАТ «Львівобленерго», які містять дані про використані матеріали та їх вартість при виконанні будівельних робіт з ремонту технічних будівель та споруд засновника.

Факт оплати виконаних підрядних робіт з технічного обслуговування, будівельних підрядних робіт та переданих запчастин підтверджується банківськими виписками.

Щодо фінансово - господарських відносин між ТОВ «Енерджіпауерсистемс» та ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго» суд встановив наступне.

Між позивачем та ТОВ «Енерджіпауерсистемс» укладено договір № 7-2014 від 02.01.2014 р, згідно з яким останнім, як субпідрядником виконано роботи по об'єднанні засобів обліку в систему комерційного обліку електроенергії багатоквартирних житлових будинків на об'єктах, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 108 а, 108 б, 108 в, 108 д, 108 е, 108 к, (ЛКП «Вулецьке»), м. Львів, вул. Городоцька, 245 ( ТОВ «Едбуд-Львів»), м. Львів, вул. Туган-Барановського, 6 (ФО ОСОБА_9 офісні приміщення), Львівська область, Жовківський район, с. Кулява (ДП «Сі-Сі-Ай- Любеля» будівництво комплексу об'єктів водопостачання), м. Львів, вул. Медової Печери, 1 (поліклінічне відділення Комунальної 6-ї міської поліклініки), Львівська область, м. Пустомити, вул.Садова (18 квартирний житловий будинок з прибудованим магазином ВАТ «Львівська ПМК № 7»).

На підтвердження реального виконання робіт позивачем надано акт приймання виконаних робіт № 7-2014 за січень 2014 року на суму 14982,00 грн. та податкову накладну № 10 від 31.01.2014 року, копію ліцензії на провадження діяльності пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (монтаж інженерних мереж) №АЕ 182810 від 09.01.2013 р.

Факт оплати виконаних підрядних робіт підтверджується банківськими виписками.

Судом також враховуються пояснення директора позивача ОСОБА_10 б/д і б/н, згідно з якими вибір контрагентів здійснювався, зокрема, за рекомендаціями ПАТ «Львівобленерго». Постачання товарів та виконання робіт здійснювалось на вигідних для позивача умовах щодо ціни, термінів та якості товарів/робіт. Перед укладанням договорів контрагентами надавались всі реєстраційні та інші документи про те, що такі зареєстровані як юридичні особи та перебувають на обліку у контролюючих органах. Крім цього, контрагенти мали відкриті банківські рахунки. Позивачем додатково вживались заходи щодо самостійної перевірки наявності відповідних контрагентів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також в он-лайн реєстрах Державної фіскальної служби.

З цих підстав, суд вважає, що позивачем вжиті достатні заходи для перевірки законності діяльності своїх контрагентів і відповідно позивач діяв обачно при їх виборі.

Суд встановив, що за період, що перевірявся, позивач надав суду податкові накладні, що не мають жодних недоліків та які відповідають діючому законодавству та включені до податкових декларацій (податкового кредиту) з податку на додану вартість у відповідні податкові періоди.

Суд також встановив, що до перевірки надавались усі первинні бухгалтерські документи, складання яких передбачено умовами відповідних договорів на підтвердження фактичного виконання сторонами їх умов.

Суд критично оцінює посилання відповідача на податкову інформацію ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 31.07.2014р. №1742/26-59-22-08/34751291 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сантехресурс» (код за ЄДРПОУ 34751291) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків», ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва від 20.03.2015 № 376/26-59-22-03/38517030 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія Лакшері Кепітал", ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва від 20.03.2015 року № 367/26-59-22-08 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП „НП Хіміч" (код ЄДРПОУ 38075025), від 30.12.2014 року № 521/26-59-22-08 „Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП „НП Хіміч" (код ЄДРПОУ 38075025)", ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20.03.2015року № 381/26-59-22-04/37450960 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БРОКБУДКЕПІТАЛ» (код за ЄДРПОУ 37450960) за період з 01.03.2011 по 28.02.2015», ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька ГУ ДФС у Донецькій області № 1012/26-55-2207/3834830, ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області № 1763/22-01/35327571, зокрема, на підставі якої відповідачем зроблено висновок про нереальність господарських операцій, виходячи з такого.

Відповідно до п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків проводяться з метою отримання податкової інформації. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Із вказаного актів вбачається, що провести зустрічну звірку немає можливості, так як платники податку не знаходяться за податковою адресою. Як випливає із аналізу зазначеної податкової інформації при її складанні використовувалась інформація лише з електронної системи «Податковий блок» та «Єдиний реєстр податкових накладних».

Таким чином, при складенні податкової інформації податкових органів не мав жодних первинних документів щодо здійснення фінансово - господарських відносин між контрагентами та ДП «Львівенергорембуд» ПАТ «Львівобленерго». При цьому, використання податковим органом при складанні податкової інформації звірки даних із внутрішніх баз даних ДФС України не може слугувати достатнім доказом відсутності реальних операцій між позивачем та його контрагентом.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 6 п. 86.7 ст. 86 Подтакового кодексу України контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 вказаного Кодексу.

Також, суд зауважує, що надана відповідачем податкова інформація та інформація про неможливість проведення зустрічних звірок з контрагентами позивача не відповідає періодам здійснення позивачем господарських операцій. Зокрема, господарські операції позивача з ТОВ «Сантехресурс», мали місце в травні та червні 2014 року, а відповідач посилається на акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків» № 1742/26-59-22-08/34751291 від 31.07.2014р. та податкову інформацію від 20.03.2015 року № 2485/7/26-50-22-08 за липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року. Щодо господарських операцій з ПП «НП «Хіміч», які мали місце в червні 2014 року, відповідач посилається на податкову інформацію від 30.12.2014 року № 521/26-26-22-08 «Про неможливість проведення зустрічної звірки для врахування в роботі», якою не має можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками податків за період липень - жовтень 2014 року. Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Еколайн-СТ», які мали місце в лютому-березні 2014 року, відповідач посилається на податкову інформацію від 21.05.2015 року № 32/26-55-22-10/37882209 щодо неможливості проведення зустрічної звірки з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.12.2014 р. - 30.04.2015 р.

Крім цього, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження тієї обставини щодо обізнаності позивача про неправомірну, на думку податкового органу, діяльності його контрагентів, та доказів про пряму чи опосередковану причетність до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у податкового органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Усі надані до перевірки документи, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов Договорів підряду, поставки (купівлі-продажу) містять передбачені чинним законодавством, реквізити первинного бухгалтерського документа, а, тому, є письмовими свідоцтвами фактичного здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, інших витрат.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II вказаного Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 вказаного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до вказаного Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II Податкового кодексу України.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 вказаного Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердженими митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу).

Перевіркою не встановлено, що здійснені позивачем господарські операції з вказаними у акті перевірки контрагентами суперечать (є нетиповими) видам діяльності Товариства або є збитковими.

Судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача перебували на обліку в органах ДФС та були зареєстрованими у встановленому законом порядку платниками податку на додану вартість. Відповідачем не надано жодних доказів в спростування вказаних вище обставин.

З огляду на викладене, в ході розгляду справи суд встановив, що позивач належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (складання яких передбачено умовами відповідних договорів), податковими накладними, складеними з дотриманням вимог податкового законодавства, документами, що свідчать про фактичне понесення витрат на придбання товару, підтверджено, що господарські операції позивача з його контрагентами обумовлені діловою метою, мали реальний характер і фактично виконані, в зв'язку з чим позивач правомірно включив до складу витрат операційної діяльності вартість (собівартість придбаних товарів (робіт, послуг)) та до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках із відповідними контрагентами.

Судом також не беруться до уваги доводи відповідача про невиконання укладених між позивачем та контрагентами договорів через відсутність за юридичною адресою, відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, як доказ неможливості самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність, оскільки суб'єктам господарювання не заборонено залучати до здійснення фінансово-господарської діяльності інші підприємства чи підприємців на договірних засадах без їх прийняття на роботу, орендувати майно та транспортні засоби. В свою чергу, відповідачем під час проведення перевірки, вказана обставина не досліджувалась та не відображена в акті перевірки.

Суд враховує те, що відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Суд також звертає увагу і на те, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі спати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Булвес»АД проти Болгарії» від 22.01.2009р. (заява №3991/03).

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивачем не допущені порушення податкового законодавства в межах спору.

Зважаючи на те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах спору, то застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000022201 та №0000032201 від 05 січня 2016 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, із врахуванням встановлених обставин у справі та доказів якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивачем не допущені порушення податкового законодавства в межах цього спору.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України з Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2814 грн. 27 коп., сплаченого відповідно до платіжного доручення №223 від 29.02.2016р.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати, прийняті Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області, податкові повідомлення-рішення №0000022201 та №0000032201 від 05 січня 2016 року.

Стягнути з Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь дочірнього підприємства "Львівенергорембуд" публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" судовий збір в сумі 2814 (дві тисячі вісімсот чотирнадцять)грн. 27 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 22 червня 2016 року.

Суддя А.Г. Гулик