Ухвала

від 04.04.2017 по справі 813/1608/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 р. Справа № 876/5266/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року у справі за позовом Дочірнього підприємства Львівенергорембуд Публічного акціонерного товариства Львівобленерго до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ДП Львівенергорембуд звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яким просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 05.01.2016 року № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що в ході розгляду справи позивач належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складання яких передбачено умовами відповідних договорів, податковими накладними, складеними з дотриманням вимог податкового законодавства, та документами, які свідчать про фактичне понесення витрат на придбання товару, підтверджено, що господарські операції позивача з ТзОВ Сантехресурс , ТзОВ Семикс , ТзОВ Компанія Лакшері Кепітал , ТзОВ Брокбудкепітал , ТзОВ Грант Буд , ПП НП Хіміч , ТзОВ Еколайн-СТ і ТзОВ Енерджіпауерсистемс обумовлені діловою метою, мали реальний характер і фактично виконані, в зв'язку з чим позивач правомірно включив до складу витрат операційної діяльності вартість (собівартість придбаних товарів (робіт, послуг)) та до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаними контрагентами. Також суд відхилив доводи відповідача про неможливість виконання договорів, укладених між позивачем та цими контрагентами, через відсутність за юридичною адресою, відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, як доказ неможливості самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність, оскільки суб'єктам господарювання не заборонено залучати до здійснення фінансово-господарської діяльності інші підприємства чи підприємців на договірних засадах без їх прийняття на роботу, орендувати майно та транспортні засоби. В свою чергу, відповідач під час проведення перевірки вказану обставину не досліджував і не відобразив в акті перевірки. Крім того, на думку суду, платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Постанову в апеляційному порядку оскаржила Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області. Вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також суд порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час перевірки було встановлено відсутність у зазначених контрагентів ДП Львівенергорембуд економічних та технічних можливостей для забезпечення поставки товарно-матеріальних цінностей та виконання робіт. Також в процесі проведення перевірки була використана податкова інформація, наведена в актах про неможливість проведення зустрічних звірок цих підприємств, наданих органами державної податкової служби за місцями їх реєстрації.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, в період з 12.11.2015 року до 09.12.2015 року працівники Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області провели планову виїзну документальну перевірку ДП Львівенергорембуд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 16.12.2015 року № 416/22-01/30995056.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 19522,00 грн., та п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 105556,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Державна податкова інспекція у Личаківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області прийняла податкові повідомлення-рішення від 05.01.2016 року № НОМЕР_2, яким ДП Львівенергорембуд збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 158334,00 грн., в тому числі 105556,00 грн. за основним платежем і 52778,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та № НОМЕР_1, яким ДП Львівенергорембуд збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток 29283,00 грн., в тому числі 19522,00 грн. за основним платежем і 9761,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

В розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 даного Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Відповідно до п. п. 198.2, 198.3 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 даного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

А відповідно до п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі аналізу зазначених норм колегія суддів дійшла висновку, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (робіт, послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних). При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, однак дана обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат.

Також колегія суддів зазначає, що необхідно встановити факт реальності господарських операцій, тобто фактичне поставлення товарів (робіт, послуг). При цьому, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту, а необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реальності придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару (робіт, послуг) мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена, зокрема, ст. ст. 2, 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Відповідно до змісту вказаних норм для надання первинним документам юридичної сили і доказовості вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання товарів (робіт, послуг).

Як встановив суд, в періоді, який перевірявся, ДП Львівенергорембуд здійснювало господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТзОВ Сантехресурс , ТзОВ Семикс , ТзОВ Компанія Лакшері Кепітал , ТзОВ Брокбудкепітал , ТзОВ Грант Буд , ПП НП Хіміч , ТзОВ Еколайн-СТ і ТзОВ Енерджіпауерсистемс .

Так, ДП Львівенергорембуд (покупець) уклало з ТзОВ Сантехресурс (постачальник) договір поставки, відповідно до умов якого позивач придбав шафи обліку 3-ф і 1-ф для поміщення приладів обліку електроенергії (КЗВШЗ).

Фактичне отримання позивачем зазначеного товару підтверджується наданими ним копіями накладних від 06.05.2014 року № РН-111/05, від 04.06.2014 року № РН-11/06 та від 02.07.2014 року № РН-5/07, податкових накладних від 06.05.2014 року № 111, від 04.06.2014 року № 11 та від 02.07.2014 року № 5, подорожніх ластів вантажного автомобіля від 06.05.2014 року № 000394, від 04.06.2014 року № 058378 та від 02.07.2014 року № 156125 (позивач транспортував товар власним транспортом), а факт оплати його вартості - копіями виписок банку.

ДП Львівенергорембуд (покупець) уклало з ТзОВ Семикс (продавець) договір, відповідно до умов якого позивач придбав шафи для приладів обліку 3-ф і 1-ф (КЗВШЗ).

Фактичне отримання позивачем зазначеного товару підтверджується наданими ним копіями накладної від 15.01.2014 року № 7002/01, податкової накладної від 15.01.2014 року № 7002, подорожнього листа вантажного автомобіля від 15.01.2014 року № 248388 (позивач транспортував товар власним транспортом), а факт оплати його вартості - копією банківської виписки.

04.08.2014 року ДП Львівенергорембуд (покупець) уклало з ТзОВ Компанія Лакшері Кепітал (постачальник) договір поставки № 04/08/01/-08, відповідно до умов якого позивач придбав шафи для приладів обліку 3-ф і 1-ф (КЗВШЗ).

Фактичне отримання позивачем зазначеного товару підтверджується наданими ним копіями накладних від 04.08.2014 року № РН-41/08, від 03.09.2014 року № РН-33/09 та від 05.11.2014 року № РН-25/1, податкових накладних від 04.08.2014 року № 41, від 03.09.2014 року № 33 та від 05.11.2014 року № 25, подорожніх листів вантажного автомобіля від 05.11.2014 року № 0016802, від 03.09.2014 року № 0049415 та від 04.08.2014 року № 0015312 (позивач транспортував товар власним транспортом), а факт оплати його вартості - копіями відповідних платіжних доручень.

03.03.2014 року ДП Львівенергорембуд (покупець) уклало з ТзОВ Брокбудкепітал (постачальник) договір № 03/03/14-03, відповідно до умов якого позивач придбав шафи для приладів обліку 3-ф і 1-ф (КЗВШЗ).

Фактичне отримання позивачем зазначеного товару підтверджується наданими ним копіями видаткових накладних від 06.03.2014 року № РН-82/03 та від 21.03.2014 року № РН-129/03, податкових накладних від 06.03.2014 року № 82 та від 21.03.2014 року № 129, подорожніх листів вантажного автомобіля від 06.03.2014 року № 004771 та від 21.03.2014 року № 004917 (позивач транспортував товар власним транспортом), а факт оплати його вартості - копіями відповідних платіжних доручень.

Також на підтвердження факту транспортування зазначених товарів від вказаних контрагентів позивач надав суду копії свідоцтв про реєстрацію за ним транспортних засобів САЕ № 735405 і САК № 973116, копії наказів про прийняття на роботу водіїв ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та наказів про закріплення за ними відповідних транспортних засобів.

Крім того, про фактичне отримання позивачем цих товарів свідчить їх облік на складі, що підтверджується копіями накладних на внутрішнє переміщення від 13.06.2014 року № 104, від 13.08.2014 року № 141, від 14.08.2014 року № 142, від 24.09.2014 року № 159, від 03.01.2014 року № 3, від 25.07.2014 року № 128, від 07.03.2014 року № 40, від 07.11.2014 року № 187 та від 30.05.2014 року № 82, а також копіями договорів про повну матеріальну відповідальність, укладених з працівниками підприємства ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які приймали товари на склад.

Також колегія суддів враховує, що реальне отримання ДП Львівенергорембуд зазначених вище товарів (шафи для приладів обліку 3-ф і 1-ф) підтверджується фактом використання його позивачем у власній господарській діяльності, а саме в ході виконання зобов'язань за договорами на виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання робіт за стандартними приєднаннями споживачів до електромереж ПАТ Львівобленерго згідно з технічними умовами приєднання, на підтвердження чого позивач надав копії актів приймання виконаних будівельних робіт та відповідних видаткових і податкових накладних.

Також 25.02.2014 року і 26.02.2014 року ДП Львівенергорембуд (замовник) уклало з ТзОВ Брокбудкепітал (виконавець) договори підряду № 2014/2/25 і № 2014/02/26, відповідно до умов яких виконавець здійснив ремонт сантехнічного приміщення адміністративного будинку Львівських міських електромереж по вул. Буйка, 16 у м. Львові та приміщення адміністративної будівлі Районних електромереж-3 по вулиці Шевченка, 1 у м. Львові, які використовуються ДП Львівенергорембуд для здійснення господарської діяльності, розміщення адміністративного персоналу та технічних потреб.

Фактичне здійснення виконавцем передбачених цими договорами робіт підтверджується наданими позивачем копіями актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 28.02.2014 р № 742 та від 28.02.2014 року № 741 і виписаних постачальником робіт податкових накладних від 28.02.2014 року № 424 та від 28.02.2014 року № 425, а факт оплати вартості виконаних робіт - банківськими виписками з рахунку позивача.

ДП Львівенергорембуд (замовник) уклало з ТзОВ Грант Буд (виконавець) договір підряду № 2014/03/10, відповідно до умов якого виконавець виконав роботи з ремонту приміщень бази ПАТ Львівобленерго по вул. Сяйво, 10 у м. Львові на замовлення останнього.

Фактичне здійснення виконавцем передбачених цими договорами робіт підтверджується наданими позивачем копіями акту про виконання будівельних робіт форми КБ-2в від 31.10.2015 року № 2467 та податкової накладної від 30.10.2014 року № 98, а факт оплати вартості виконаних робіт - банківськими виписками з рахунку позивача.

23.06.2014 року, 24.06.2014 року, 25.06.2014 року і 26.06.2014 року ДП Львівенергорембуд (замовник) уклало з ТзОВ НП Хіміч (виконавець) договори підряду № 2306/2014, № 2406/2014, № 2506/2014 і № 2606/2014, відповідно до умов яких виконавець здійснив ремонт адміністративних будівель Франківського, Городоцького та Залізничного районів електричних мереж на замовлення ПАТ Львівобленерго .

Фактичне здійснення виконавцем передбачених цими договорами робіт підтверджується наданими позивачем копіями актів про виконання будівельних робіт форми КБ-2в від 30.06.2014 року № 1350, № 1351, № 1349, № 1348 і № 1347 та податкових накладних від 27.06.2014 року № 242, № 244, № 246, № 245 і № 243, а факт оплати вартості виконаних робіт - банківськими виписками з рахунку позивача.

04.03.2014 року ДП Львівенергорембуд (замовник) уклало з ТзОВ Еколайн-СТ (виконавець) договір підряду № 04-03, відповідно до умов якого виконавець виконав роботи з технічного обслуговування автомобілів замовника.

Фактичне здійснення виконавцем передбачених цими договорами робіт підтверджується наданими позивачем копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів за ДП Львівенергорембуд , акту виконаних робіт від 31.03.2014 року № 677, накладної на заміну запчастин (колодок гальмівних, втулок, стабілізатора, сайлент-блоку важеля) від 13.03.2014 року, податкових накладних від 13.03.2014 року № 168 та № 167.

Також в перевіреному періоді ДП Львівенергорембуд придбало у ТОВ Еколайн-СТ деревину (дошки, крокви, рейки, брус), на підтвердження чого надав копії накладних від 27.02.2014 року № РН-332/02, від 28.02.2014 року № РН-334/02, від 28.02.2014 року № РН-333/02 та від 21.03.2014 року № РН-362/03, податкових накладних від 27.02.2014 року № 332, від 28.02.2014 року № 334, від 28.02.2014 року № 333 та від 21.03.2014 року № 362. Також отримання позивачем цих товарів підтверджується фактом їх використання в процесі здійснення ремонтних робіт за договорами підряду на замовлення ПАТ Львівобленерго , про що свідчать надані позивачем копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних ним як виконавцем та ПАТ Львівобленерго як замовником робіт, які містять дані про використані матеріали та їх вартість при виконанні будівельних робіт з ремонту технічних будівель та споруд засновника. А факт оплати зазначених вище робіт підтверджується відповідними банківськими виписками.

02.01.2014 року ДП Львівенергорембуд (замовник) уклало з ТзОВ Енерджіпауерсистемс (субпідрядником) договір № 7-2014, відповідно до умов якого субпідрядник виконав роботи з об'єднання засобів обліку в систему комерційного обліку електроенергії багатоквартирних житлових будинків на об'єктах, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 108а, 108б, 108в, 108д, 108е, 108к (ЛКП Вулецьке ), м. Львів, вул. Городоцька, 245 ( ТзОВ Едбуд-Львів ), м. Львів, вул. Туган-Барановського, 6 (ОСОБА_9, офісні приміщення), Львівська область, Жовківський район, с. Кулява (ДП Сі-Сі-Ай- Любеля , будівництво комплексу об'єктів водопостачання), м. Львів, вул. Медової Печери, 1 (Поліклінічне відділення Комунальної 6-ї міської поліклініки), Львівська область, м. Пустомити, вул. Садова (18-квартирний житловий будинок з прибудованим магазином ВАТ Львівська ПМК № 7 ).

Фактичне здійснення виконавцем передбачених цими договорами робіт підтверджується наданими позивачем копіями акту приймання виконаних робіт № 7-2014 за січень 2014 року, податкової накладної від 31.01.2014 року № 10, Ліцензії на провадження діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (монтаж інженерних мереж), від 09.01.2013 року № АЕ 182810, а факт оплати виконаних підрядних робіт - банківськими виписками.

Колегія суддів враховує, що придбання ДП Львівенергорембуд зазначених вище товарів та робіт (послуг) безпосередньо пов'язане з його господарською діяльністю, оскільки, як вказано у ОСОБА_6 з ЄДРПОУ, до видів його діяльності належать, зокрема, організація будівництва будівель (основний), будівництво інших споруд, електромонтажні роботи, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, будівництво житлових і нежитлових будівель, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Також, як вбачається з наведених вище документів, всі вони відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , надавались при проведенні перевірки, а відповідач у встановленому порядку не довів факту підробки цих документів.

А податкові накладні, виписані зазначеними вище контрагентами позивача, містили всі необхідні реквізити, передбачені чинним на момент їх виписки законодавством, тому з дня отримання цих податкових накладних у ДП Львівенергорембуд виникло право формувати податковий кредит по взаєморозрахунках з цими контрагентами.

В свою чергу, податковий орган дійшов висновку про безтоварність зазначених вище господарських операцій з врахуванням відомостей, наведених в актах про неможливість проведення зустрічних звірок вказаних вище підприємств - контрагентів позивача, наданих органами державної податкової служби за місцями їх реєстрації, в яких зазначено, зокрема, про відсутність економічних та технічних можливостей для забезпечення поставки товарно-матеріальних цінностей та виконання робіт.

Колегія суддів вважає такі доводи відповідача необґрунтованими і не бере їх до уваги з наступних підстав.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідний порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232.

Також наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236 було затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок .

Згідно з п. 4.4 цих Методичних рекомендацій в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки затверджена Додатком № 3 до Методичних рекомендацій і передбачає, зокрема, внесення до цього акту окремих відомостей, що стосуються суб'єкта проведення звірки.

При цьому, слід зауважити, що п. 15 Додатку № 3 Методичних рекомендацій передбачає зазначення встановлених даних про проведений аналіз наявної в органі державної податкової служби інформації та її документального підтвердження, з приміткою, що у разі наявності зазначається й інша інформація (в тому числі отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків, а дії з проведення зустрічної звірки та зі складання акту за їх результатами, з відображенням в ньому відповідної інформації, не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.

Також колегія суддів зазначає, що органи державної податкової служби дійшли вказаних висновків без дослідження первинних документів фінансового і бухгалтерського обліку цих підприємств, в зв'язку з чим такі відомості не можна вважати повністю достовірними та обґрунтованими.

Крім того, колегія суддів враховує принцип презумпції добросовісності платника податків, який означає, що подані платником податків контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

Також, як встановив суд, на момент здійснення господарських операцій з позивачем дані підприємства були зареєстровані у встановленому порядку, не були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебували на обліку в органах державної податкової служби та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі належних, допустимих та достатніх доказів встановлено факти реального придбання ДП Львівенергорембуд товарів (робіт, послуг) у зазначених вище контрагентів, які використовувались ним у власній господарській діяльності, підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам законодавства, тому у податкового органу не було законних підстав для висновків про неправомірність формування позивачем витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з цими контрагентами в періоді, що перевірявся.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року у справі № 813/1608/16 за позовом Дочірнього підприємства Львівенергорембуд Публічного акціонерного товариства Львівобленерго до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

ОСОБА_10

Ухвала складена в повному обсязі 07.04.2017 року