Постанова

від 14.05.2019 по справі 813/1608/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №813/1608/16

адміністративне провадження №К/9901/35360/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року у складі судді Гулика А.Г.,

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у складі суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

у справі № 813/1608/16

за позовом Дочірнього підприємства «Львівенергорембуд»

до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

13 травня 2016 року Дочірнє підприємство «Львівенергорембуд» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 05 січня 2016 року №0000022201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 19522 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями на 9761 грн, та №0000032201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 105556 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 52778 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

17 червня 2016 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, задоволений позов Підприємства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 05 січня 2016 року № 0000022201 та № 0000032201.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

26 квітня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить шість різновидів доводів, які відтворюють обставини справи шляхом викладення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, головним аргументом визначає те, що у контрагентів позивача відсутні фізичні, технічні можливості для вчинення спірних господарських операцій.

23 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 03 травня 2017 року та витребувана справа №813/1608/16 з Львівського окружного адміністративного суду.

14 травня 2017 року Підприємством надано заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач зазначає, що касаційна скарга за змістом повністю дублює апеляційну скаргу, містить лише черговий опис обставин справи, не утримує в собі доводів суті неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушень норм процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

12 вересня 2017 року справа №813/1608/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

07 березня 2018 року справа №813/1608/16 разом із матеріалами касаційної скарги К/9901/35360/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 30995056, перебуває на податковому обліку з 06 липня 2000 року, є платником податку на додану вартість з 16 травня 2011 року.

Податковим органом у листопаді-грудні 2015 року проведено планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 16 грудня 2015 року №416/22-01/30995056 (далі акт перевірки).

Керівником податкового органу 05 січня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки.

Податковим повідомленням - рішенням №0000022201 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 19522 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 9761 грн. Правовою підставою збільшення податку наведені положення пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі абзаців 3, 4 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням - рішенням №0000032201 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 105556 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 52778 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення підпунктів 198.1,198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі абзаців 3, 4 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємством укладено та виконано договори постачання товарів (робіт, послуг) в межах яких здійснені господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантехресурс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Семикс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Кепітал», Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал», Товариством з обмеженою відповідальністю «Грант Буд», Приватним підприємством «НП Хіміч», Товариством з обмеженою відповідальністю «Еколайн - СТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерджіпауерсистемс».

Між Підприємством, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантехресурс», як постачальником укладено та виконано договір поставки, відповідно до умов якого позивач придбав шафи обліку 3-ф і 1-ф для поміщення приладів обліку електроенергії (КЗВШЗ), що підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій та долученими до матеріалів справи накладними, податковими накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, виписками банку.

Товариством, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Семикс», як продавцем укладено та виконано договір, за умовами якого позивач придбав шафи для приладів обліку 3-ф і 1-ф (КЗВШЗ), фактичне отримання позивачем зазначеного товару підтверджується наданими ним копіями накладної, податкової накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля, банківською випискою.

04 серпня 2014 року позивачем, як покупцем укладено та виконано з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Лакшері Кепітал», як постачальником договору поставки № 04/08/01/-08, відповідно до умов якого позивач придбав шафи для приладів обліку 3-ф і 1-ф (КЗВШЗ), фактичне отримання позивачем зазначеного товару підтверджується наданими ним копіями накладних, податкових накладних, подорожніх листів вантажного автомобіля, платіжними дорученнями.

03 березня 2014 року Підприємством як покупцем укладено та виконано з Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокбудкепітал», як постачальником договір № 03/03/14-03, в межах якого позивач придбав шафи для приладів обліку 3-ф і 1-ф (КЗВШЗ), фактичне отримання позивачем зазначеного товару підтверджується наданими ним копіями видаткових накладних, податкових накладних, подорожніх листів вантажного автомобіля, платіжними дорученнями.

Підтвердження факту транспортування зазначених товарів від вказаних контрагентів доведене позивачем шляхом надання та дослідження судами попередніх інстанцій свідоцтв про реєстрацію за ним транспортних засобів, копії наказів про прийняття на роботу водіїв та наказів про закріплення за ними відповідних транспортних засобів.

Отримання, оприбуткування та облік товару на складі, встановлений на підставі накладних на внутрішнє переміщення, копіями договорів про повну матеріальну відповідальність, укладених з працівниками підприємства, які приймали товари на склад та фактом використання позивачем товару (шафи для приладів обліку 3-ф і 1-ф) у власній господарській діяльності, а саме в ході виконання зобов'язань за договорами на виготовлення проектно-кошторисної документації та виконання робіт за стандартними приєднаннями споживачів до електромереж ПАТ «Львівобленерго» згідно з технічними умовами приєднання, на підтвердження чого позивач надав копії актів приймання виконаних будівельних робіт та відповідних видаткових і податкових накладних.

25 лютого 2014 року, 26 лютого 2014 року Підприємством, як замовником уклало та виконано з Товариством з обмеженою «Брокбудкепітал», як виконавцем договори підряду № 2014/2/25 і № 2014/02/26, відповідно до умов яких виконавець здійснив ремонт сантехнічного приміщення адміністративного будинку Львівських міських електромереж по вул. Буйка, 16 у м. Львові та приміщення адміністративної будівлі Районних електромереж-3 по вулиці Шевченка, 1 у м. Львові, які використовуються ДП «Львівенергорембуд» для здійснення господарської діяльності, розміщення адміністративного персоналу та технічних потреб.

Фактичне здійснення виконавцем передбачених цими договорами робіт підтверджується наданими позивачем копіями актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, виписаних постачальником робіт податкових накладних, факт оплати вартості виконаних робіт банківськими виписками з рахунку позивача.

Підприємством, як замовником укладено та виконано з Товариством з обмеженою відповідальністю «Грант Буд», як виконавцем договір підряду №2014/03/10, відповідно до умов якого виконавець виконав роботи з ремонту приміщень бази ПАТ «Львівобленерго» по вул. Сяйво, 10 у м. Львові на замовлення останнього, фактичне здійснення виконавцем передбачених цим договором робіт підтверджується наданими позивачем копіями акта про виконання будівельних робіт форми КБ-2в, податкової накладної, виписками з рахунку позивача.

23 червня 2014 року, 24 червня 2014 року, 25 червня 2014 року і 26 червня 2014 року Підприємством, як замовником укладено та виконано з Товариством з обмеженою відповідальністю НП «Хіміч», як виконавцем договори підряду № 2306/2014, № 2406/2014, № 2506/2014 і № 2606/2014, за умовами яких виконавець здійснив ремонт адміністративних будівель Франківського, Городоцького та Залізничного районних електричних мереж на замовлення ПАТ «Львівобленерго», фактичне здійснення виконавцем передбачених цими договорами робіт підтверджується наданими позивачем копіями актів про виконання будівельних робіт форми КБ-2в, податкових накладних, банківськими виписками з рахунку позивача.

04 березня 2014 року Підприємством, як замовником укладено та виконано з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еколайн-СТ», як виконавцем договір підряду № 04-03, відповідно до умов якого виконавець виконав роботи з технічного обслуговування автомобілів замовника, фактичне здійснення виконавцем цих робіт підтверджується наданими позивачем копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів за ДП «Львівенергорембуд», акта виконаних робіт, накладної на заміну запчастин (колодок гальмівних, втулок, стабілізатора, сайлент-блоку важеля), податкових накладних.

Також встановлено, що в перевіреному періоді Підприємством придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайн-СТ» деревину (дошки, крокви, рейки, брус), що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями накладних, податкових накладних, фактом використання товару (продукції) в процесі здійснення ремонтних робіт за договорами підряду на замовлення ПАТ «Львівобленерго», про що свідчать надані позивачем копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних ним як виконавцем та ПАТ «Львівобленерго» як замовником робіт, які містять дані про використані матеріали та їх вартість при виконанні будівельних робіт з ремонту технічних будівель та споруд засновника, факт оплати зазначених вище робіт підтверджується відповідними банківськими виписками.

02 січня 2014 року Підприємством, як замовником укладено та виконано з ТзОВ «Енерджіпауерсистемс», як субпідрядником договір № 7-2014, відповідно до умов якого субпідрядник виконав роботи з об'єднання засобів обліку в систему комерційного обліку електроенергії багатоквартирних житлових будинків на об'єктах, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 108а , 108б, 108в, 108д, 108е, 108к (ЛКП «Вулецьке»), м. Львів, вул. Городоцька, 245 ( ТзОВ «Едбуд-Львів»), м. Львів, вул. Туган-Барановського, 6 (офісні приміщення), Львівська область, Жовківський район, с. Кулява (ДП «Сі-Сі-Ай- Любеля», будівництво комплексу об'єктів водопостачання), м. Львів, вул. Медової Печери, 1 (Поліклінічне відділення Комунальної 6-ї міської поліклініки), Львівська область, м. Пустомити, вул. Садова (18-квартирний житловий будинок з прибудованим магазином ВАТ «Львівська ПМК № 7»), фактичне здійснення виконавцем передбачених цим договором робіт підтверджується наданими позивачем копіями акта приймання виконаних робіт за січень 2014 року, податкової накладної, Ліцензії на провадження діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (монтаж інженерних мереж), від 09 січня 2013 року № АЕ 182810, факт оплати виконаних підрядних робіт банківськими виписками.

Узагальнюючи вищевикладені дослідження суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що придбання Підприємством вищеозначених товарів та робіт (послуг) безпосередньо пов'язане з його господарською діяльністю, оскільки до видів його діяльності належать, зокрема, організація будівництва будівель (основний), будівництво інших споруд, електромонтажні роботи, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, будівництво житлових і нежитлових будівель, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Доводи податкового органу про безтоварність зазначених вище господарських операцій з врахуванням відомостей, наведених в актах про неможливість проведення зустрічних звірок вказаних вище підприємств контрагентів позивача, наданих органами державної податкової служби за місцями їх реєстрації, в яких зазначено, зокрема, про відсутність економічних та технічних можливостей для забезпечення поставки товарно-матеріальних цінностей та виконання робіт, визнані судом апеляційної інстанції необґрунтованими та неприйнятними, з огляду на системний аналіз положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, приписів Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232, Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236, який зумовив висновок про те, що податковий орган встановивши неможливість проведення зустрічних звірок, здійснив висновки без дослідження первинних документів фінансового і бухгалтерського обліку цих підприємств, в зв'язку з чим такі відомості не можна вважати повністю достовірними та обґрунтованими.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентами позивача товару (продукції виробничо-технічного призначення), (робіт, послуг) та використання їх у власній господарській діяльності, проведенням ремонту, реконструкції та модернізації об'єктів, при здійсненні яких придбані позивачем від його контрагентів ТМЦ використані (списані) при виробництві робіт (ремонтних, технічного обслуговування) на експлуатаційні витрати.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції (товарів, робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено операції доставки товару (продукції) позивачу, включаючи дослідження усіх провізних документів, його (її) оприбуткування та подальшого використання, внутрішнє переміщення товару (продукції, матеріалів), акти списання використаних запасів, інвентарна картка, доказів щодо наявності у позивача об'єктів ремонту, технічних рішень щодо необхідності та можливості використання придбаних ТМЦ, їх оплата.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем, як витрат так і податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірок податковим органом з його контрагентами, з огляду на те, що зафіксовані актами районних податкових інспекцій факти неможливості проведення звірок посвідчують виключно ці обставини і жодним чином не впливають на склад податкових правопорушень в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, внаслідок чого у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентами позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків і як наслідок унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року у справі № 813/1608/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер