Постанова

від 21.06.2016 по справі 820/2900/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 червня 2016 р. № 820/2900/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Кабанові Д.С.

за участю:

представника позивача - Тарасової К.І.,

представника відповідача - Павленка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківелектрокабель" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківелектрокабель", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд з урахуванням уточнень:

- визнати протиправним дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ та додатків №1 та №5 за квітень 2016 року, поданих позивачем 20.05.2016 року та вважати її прийнятою у встановлений термін.

- визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області, щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 180620151 від 18.06.2015 року та втручання у відповідні бази даних з метою коригування приймання звітності підприємства.

- зобов'язати поновити інформацію шляхом реєстрації або відновлення договору №180620151, а також приймати податкову звітність підприємства на період дії договору №180620151 від 18.06.2015 року.

- стягнути з Відповідача на користь Позивача сплачені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зареєстрований платником податку на додану вартість з 11.10.2006 року. Між позивачем та Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області укладено договір про визнання електронних документів з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку. На підставі зазначеного договору позивач зобов'язується подавати в електронній формі з дотриманням встановленого порядку податкову звітність та податкові накладні, що підлягають реєстрації у відповідності до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а державна податкова інспекції зобов'язується приймати і реєструвати зазначені електронні документи. Позивач, щомісячно подавав декларації, зокрема, з податку на додану вартість. Однак, вказаний вище договір відповідачем розірваний в односторонньому порядку з необґрунтованих причин, в результаті чого ТОВ "Харківелектрокабель" позбавляється можливості реєструвати в електронному реєстрі податкові накладні та здати звіти до контролюючого органу. Вказане слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги та доводи уточнюючого адміністративного позову підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити з підстав та мотивів, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача, позов не визнав. У судовому засіданні надав пояснення, що пунктом 48.1 ст. 48 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ встановлено, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеною положенням пункту 46.5 ст. 46 цього кодексу та чинному на час її подання. В ході виконання покладених на податковий орган нормами діючого законодавства завдань та функцій, Індустріальною ОДПІ м. Харкова встановлено, що позивачем заповнено податкову звітність з ПДВ всупереч порядку заповнення відповідної звітності. Отже, при заповненні податкової декларації з ПДВ не були враховані особливості заповнення податкових звітів з ПДВ. Таким чином, податкова звітність з ПДВ позивача за квітень 2016 року заповнена та подана всупереч правилам, зазначеним у порядку її заповнення, а саме: не заповнено обов'язкові реквізити, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволені позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні відносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом за матеріалами справи встановлено, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 11.10.2006 року (а.с. 40).

18 червня 2015 року між позивачем та Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області укладено договір про визнання електронних документів з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку. На підставі зазначеного договору позивач зобов'язується подавати в електронній формі з дотриманням встановленого порядку податкову звітність та податкові накладні, що підлягають реєстрації у відповідності до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а державна податкова інспекції зобов'язується приймати і реєструвати зазначені електронні документи.

Вищевказаний договір позивачем 18.05.2015 року направлений засобами телекомунікаційного зв'язку до Державної фіскальної служби України та прийнятий і погоджений, що підтверджується квитанцією № 1 документу (а.с. 15).

Позивачем 20.05.2016 року засобами телекомунікаційного зв'язку направлено до Індустріальної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року (а.с. 17-20).

Однак, вищевказана декларація не прийнята на центральному рівні, так, як можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності, що підтверджується квитанцією № 1 (а.с. 22).

У зв'язку з неможливістю позивачем реалізувати своє право на подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі, яке передбачено п.3 ч.3 ст.49 Податкового кодексу України, позивач 20.05.2016 року особисто подав у паперовій формі до канцелярії Індустріальної ОДШ ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість та додаток до декларації Д5 за квітень 2015 року (а.с. 28-32). Відповіді не отримано.

20.05.2016 року позивач звернувся до Індустріальної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області з проханням надати вмотивовані пояснення щодо інформації наведеної в квитанції № 1 (а.с. 33).

14.02.2016 року на адресу позивача надійшов лист від 24.05.2016 року за № 4620/10/20-36-08-02-10 від Індустріальної ОДШ ГУ ДФС у Харківській області, в якому зазначено про відмову в прийняті податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року, у зв'язку з тим що не заповнено обов'язкові реквізити (а.с. 103).

Між тим, 15.06.2016 року позивач намагався зареєструвати новий договір про визнання електронних документів 15.06.2016 року. Однак, отримав відмову, на підставі того, що діє старий Договір (який є предметом розгляду), що підтверджується квитанцією № 1 (а.с. 101-102).

Позивач вважає вищезазначені дії відповідача неправомірними та такими, що порушують його права та законні інтереси, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, а також Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 року за № 2094/24626 (в редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин).

Згідно положень п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Приписами пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України, передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (підпункт "в").

Наведеному праву кореспондує визначений у пункті 49.8 цієї ж статті Податкового кодексу України обов'язок контролюючого органу прийняти податкову декларацію. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації, у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою.

Приписами п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

За приписами п. 49.13 ст. 43 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З аналізу вищевказаних положень діючого законодавства, суд доходить висновку, що відмова контролюючого органу (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації з підстав не передбачених приписами Податкового кодексу України не допускається, отже, відповідачем безпідставно та без дотримання норм діючого законодавства відмовлено ТОВ "Харківелектрокабель" у прийняті податкової декларації за квітень 2016 року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за № 217/24994 (в редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень:1) за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4 грудня 2013 року № 760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2013 року за № 2193/24725; 2) за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 19 вересня 2013 року № 493/815, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 вересня 2013 року за № 1667/24199.

Таким чином, наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток та електронних баз податкової звітності правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету та задекларовані платником податків показники.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що для повного відновлення прав позивача слід зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області поновити інформацію шляхом реєстрації або відновлення договору №180620151, а також приймати податкову звітність підприємства на період дії договору №180620151 від 18.06.2015 року.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд доходить висновку, що позов ТОВ "Харківелектрокабель" обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевказаного, суд доходить висновку про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківелектрокабель" (місцезнаходження: 61046, м.Харків, вул. Єнакіївська, буд. 1, код ЄДРПОУ - 34470319) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області (місцезнаходження: 61001, м.Харків, вул. Бекетова, буд.1, код ЄДРПОУ 39859908).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківелектрокабель" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ та додатків №1 та № 5 за квітень 2016 року, поданих позивачем 20.05.2016 року та вважати її прийнятою у встановлений термін.

Визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області, щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 180620151 від 18.06.2015 року та втручання у відповідні бази даних з метою коригувапння приймання звітності підприємства.

Зобов'язати поновити інформацію шляхом реєстрації або відновлення договору №180620151, а також приймати податкову звітність підприємства на період дії договору №180620151 від 18.06.2015 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківелектрокабель" (місцезнаходження: 61046, м.Харків, вул. Єнакіївська, буд. 1, код ЄДРПОУ - 34470319) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області (місцезнаходження: 61001, м.Харків, вул. Бекетова, буд.1, код ЄДРПОУ 39859908).

Повний текст постанови виготовлено 24 червня 2016 року.

Суддя О.В. Панченко