Ухвала

від 27.09.2016 по справі 820/2900/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 р.Справа № 820/2900/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. по справі № 820/2900/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківелектрокабель"

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківелектрокабель", звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив:

- визнати протиправним дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ та додатків №1 та №5 за квітень 2016 року, поданих позивачем 20.05.2016 року та вважати її прийнятою у встановлений термін.

- визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області, щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів № 180620151 від 18.06.2015 року та втручання у відповідні бази даних з метою коригування приймання звітності підприємства.

- зобов'язати поновити інформацію шляхом реєстрації або відновлення договору №180620151, а також приймати податкову звітність підприємства на період дії договору №180620151 від 18.06.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 49 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

У зв'язку з реорганізацією в органах податкової служби згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року №892 «Деяки питання територіальних органів Державної фіскальної служби», на підставі ст.55 КАС України здійснено заміну Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області- Східною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 27.09.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 11.10.2006 року (а.с. 40).

18 червня 2015 року між позивачем та Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області укладено договір про визнання електронних документів з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку. На підставі зазначеного договору позивач зобов'язується подавати в електронній формі з дотриманням встановленого порядку податкову звітність та податкові накладні, що підлягають реєстрації у відповідності до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а державна податкова інспекції зобов'язується приймати і реєструвати зазначені електронні документи.

Вищевказаний договір позивачем 18.05.2015 року направлений засобами телекомунікаційного зв'язку до Державної фіскальної служби України та прийнятий і погоджений, що підтверджується квитанцією № 1 документу (а.с. 15).

Позивачем 20.05.2016 року засобами телекомунікаційного зв'язку направлено до Індустріальної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року (а.с. 17-20).

Однак, вищевказана декларація не прийнята на центральному рівні, так, як можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності, що підтверджується квитанцією № 1 (а.с. 22).

У зв'язку з неможливістю позивачем реалізувати своє право на подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі, яке передбачено п.3 ч.3 ст.49 Податкового кодексу України, позивач 20.05.2016 року особисто подав у паперовій формі до канцелярії Індустріальної ОДШ ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість та додаток до декларації Д5 за квітень 2015 року (а.с. 28-32). Відповіді не отримано.

20.05.2016 року позивач звернувся до Індустріальної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області з проханням надати вмотивовані пояснення щодо інформації наведеної в квитанції № 1 (а.с. 33).

14.02.2016 року на адресу позивача надійшов лист від 24.05.2016 року за № 4620/10/20-36-08-02-10 від Індустріальної ОДШ ГУ ДФС у Харківській області, в якому зазначено про відмову в прийняті податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року, у зв'язку з тим що не заповнено обов'язкові реквізити (а.с. 103).

Між тим, 15.06.2016 року позивач намагався зареєструвати новий договір про визнання електронних документів 15.06.2016 року. Однак, отримав відмову, на підставі того, що діє старий Договір (який є предметом розгляду), що підтверджується квитанцією № 1 (а.с. 101-102).

Позивач, вважаючи протиправними дії Індустріальної ОДПІ ГУ м. Харкова ГУ ДФС України у Харківській області, оскільки одностороннє розірвання договору про визнання електронних документів відбулось за відсутності правових підстав, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії Індустріальної ОДПІ ГУ м. Харкова ГУ ДФС України у Харківській області щодо розірвання в односторонньому порядку з ТОВ "Харківелектрокабель" договору про визнання електронних документів та бездіяльність відповідача щодо невиконання зобов'язань за договором про визнання електронних документів є протиправними.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно положень п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Приписами пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України, передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (підпункт "в").

Наведеному праву кореспондує визначений у пункті 49.8 цієї ж статті Податкового кодексу України обов'язок контролюючого органу прийняти податкову декларацію. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації, у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою.

Приписами п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

За приписами п. 49.13 ст. 43 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм права, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відмова контролюючого органу (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації з підстав не передбачених приписами Податкового кодексу України не допускається, отже, відповідачем безпідставно та без дотримання норм діючого законодавства відмовлено ТОВ "Харківелектрокабель" у прийняті податкової декларації за квітень 2016 року.

Крім того, відповідно до Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 року за № 217/24994 (в редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників, територіальні органи Міндоходів проводять оперативний облік надходжень:1) за податками, зборами, митними платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Міністерства доходів і зборів України та органів Державної казначейської служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 4 грудня 2013 року № 760/1031, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2013 року за № 2193/24725; 2) за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 19 вересня 2013 року № 493/815, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 вересня 2013 року за № 1667/24199.

Таким чином, наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток та електронних баз податкової звітності правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету та задекларовані платником податків показники.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року № 320/15011 (далі по тексту - Інструкція № 233).

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції, закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір № 180620151 від 18.06.2015 року про визнання електронних документів, відповідно до п.6.4 умов якого орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для не прийняття поданих позивачем податкових документів контролюючим органом зазначено «Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності» .

Відповідачем не надано докази, що позивач повідомлявся про розірвання договору від 18.06.2015 року про визнання електронних документів.

Взагалі, жодних доказів розірвання та/або припинення вказаного договору на момент подання засобами електронного зв'язку податкових документів відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Відтак, договір не втратив своєї юридичної значимості для реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді.

Враховуючи, що договір про визнання електронних документів не розірваний у встановленому законом порядку та продовжує свою дію, то і у відповідача продовжують мати місце зобов'язання за цим договором, у тому числі з прийняття поданих позивачем засобами електронного зв'язку податкових документів.

З огляду на зазначені обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства України, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 року по справі № 820/2900/16 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. по справі № 820/2900/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 03.10.2016 р.