Постанова

від 23.06.2016 по справі 826/4847/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року м. Київ справа № 826/4847/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Шулежка В.П., Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

до Державної фіскальної служби України

третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління ДФС у Чернівецькій області

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 24 лютого 2015 року № № 000323, 000324, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - ДП «УКРСПИРТ», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач) про застосування фінансових санкцій від 24 лютого 2015 року № 000323 на суму 16 456 996,82 грн. та № 000324 на суму 50 514 988,62 грн. (далі - оскаржувані рішення).

28 квітня 2015 року протокольною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - ГУ ДФС у Чернівецькій області, контролюючий орган, третя особа).

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача, з урахуванням додаткових письмових пояснень до адміністративного позову від 03.11.2015, від 07.04.2016, від 12.04.2016, зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки винесені відповідачем без повного з'ясування обставин справи та з порушенням норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити.

ДФС України подала заперечення проти адміністративного позову, з урахуванням додаткових письмових пояснень від 23.06.2015, від 18.08.2015, від 10.11.2015, зазначає, що доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги не підтверджують їх правомірність; позивачем не надано до суду жодних належних доказів, які б свідчили про порушення ДФС України законодавства в сфері виробництва, обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З підстав законності оскаржуваних рішень відповідач у своїх запереченнях проти адміністративного позову просив у задоволенні позову повністю відмовити.

В судовому засіданні представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували.

ГУ ДФС у Чернівецькій області подало письмові пояснення, в яких просило в задоволенні адміністративного позову ДП «УКРСПИРТ» відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник третьої особи проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 03.11.2015 представника третьої особи, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

На підставі наказу Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області «Про проведення фактичної перевірки» від 27.10.2014 № 96-фп та направлень на перевірку від 27.10.2014 № № 247, 248, Головним управлінням Міндоходів у Чернівецькій області проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (із змінами та доповненнями) та іншого законодавства, регулюючого відносини у сфері виробництва та обігу спирту; проведення інвентаризації спирту, спиртовмісних рідин в місцях зберігання ДП «УКРСПИРТ» Лужанське місце провадження діяльності, код за ЄДРПОУ 37199618, за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Лужани, вул. Центральна, 53, про що складено Акт «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (із змінами та доповненнями) та іншого законодавства, регулюючого відносини у сфері виробництва та обігу спирту; проведення інвентаризації спирту, спиртовмісних рідин в місцях зберігання ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Лужанське місце провадження діяльності, код ЄДРПОУ 37199618» № 3/24-13-21/37199618 від 04.11.2014 (далі - Акт № 3/24-13-21/37199618).

Перевіркою ДП «УКРСПИРТ» Лужанське МПД встановлено порушення пп. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України; п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України; пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України; ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (із змінами та доповненнями).

На підставі Акту № 3/24-13-21/37199618, Державною фіскальною службою України згідно з абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (із змінами та доповненнями) до ДП «УКРСПИРТ» Лужанське МПД застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 16 456 996,82 грн., про що свідчить прийняте відповідачем Рішення про застосування фінансових санкцій № 000323 від 24 лютого 2015 року (далі - Рішення № 000323).

Також, на підставі вказаного вище акту, відповідачем згідно з абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (із змінами та доповненнями) до ДП «УКРСПИРТ» Лужанське МПД застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 50 514 988,62 грн., про що свідчить прийняте ним Рішення про застосування фінансових санкцій № 000324 від 24 лютого 2015 року (далі - Рішення № 000324).

Незгода з зазначеними вище Рішеннями № № 000323, 000324 від 24 лютого 2015 року обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані особами, які беруть участь у справі докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів не погоджується з доводами Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок № 790) та іншими нормативно-правовими актами.

Стосовно тверджень позивача щодо обставин недопуску посадовими особами Лужанського МПД ДП «УКРСПИРТ» перевіряючих до проведення перевірки, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа: Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до якої, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки; якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведеної фактичної перевірки позивача, контролюючим органом 04 листопада 2014 року складено Акт № 3/24-13-21/37199618, таким чином, мета що ставилась перед перевіряючими виконана.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом № 481/95-ВР.

За приписами ч. 6 ст. 14 Закону № 481/95-ВР (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин), відвантаження спирту етилового з акцизного складу здійснюється на підставі дозволу, виданого уповноваженим представником органу доходів і зборів на такому акцизному складі. Дозвіл на відпуск спирту етилового з акцизного складу (крім відпуску спирту етилового на експорт) надається за умови сплати акцизного податку з спирту, що повинен бути переданий, грошовими коштами або забезпечення сплати акцизного податку податковим векселем, авальованим банком (податковою розпискою).

У відповідності до п. 1.4 Порядку роботи представників органів державної податкової служби на акцизних складах та податкових постах, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.01.2011 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2011 за № 160/18898 (в редакції норм, що були чинними в момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 14) представник (представники) органу державної податкової служби здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням установленого порядку відпуску спирту, сплатою акцизного податку та цільовим використанням спирту.

Згідно з пп. 2.2.5 п. 2.2 Порядку № 14 представник органу державної податкової служби на акцизному складі та податкових постах відповідно до покладених завдань контролює додержання установленого порядку обчислення та сплати акцизного податку.

Пунктом 2.4 Порядку № 14 визначено, що при відвантаженні спирту представник органу державної податкової служби робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження його відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису.

Усі документи, які є підставою для відпуску спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов'язково перевіряються представником органу державної податкової служби (п. 2.9 Порядку № 14).

Як встановлено під час розгляду справи, за наслідками проведення фактичної перевірки, контролюючим органом було встановлено, що в порушення ч. 6 ст. 14 Закону № 481/95-ВР, розпорядження Міністерства доходів і зборів України «Про порядок контролю під час відвантаження спирту етилового з акцизного складу» від 01.07.2014 № 141-р, уповноваженому представнику Кіцманської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернівецькій області на акцизному складі ДП «УКРСПИРТ» Лужанське МПД під час відвантаження 5 999,15 дал. розчинника РФД-2 ПП «Хімтон» (код за ЄДРПОУ 30223111, юридична адреса: 04212, м. Київ, вул. Богатирська, 3Г) та 3 162,09 дал. РУ «Гамаюн» ТОВ «БІО Паливно-енергетична компанія» (код за ЄДРПОУ 36899447, юридична адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 2/30) не були надані документи, які підтверджують сплату акцизного податку, або забезпечення його сплати податковим векселем, авальованим банком, через що представником Кіцманської ОДПІ не було погоджено відпуск 5 999,15 дал. розчинника РФД-2 та 3 162,09 дал. РУ «Гамаюн» шляхом проставляння штампу «Виїзд дозволено» та особистого підпису.

Незважаючи на відсутність штампу «Виїзд дозволено» на товарно-транспортних накладних, 5 999,15 дал. розчинника РФД-2 та 3 162,09 дал. РУ «Гамаюн» було вивезено з території акцизного складу ДП «УКРСПИРТ» Лужанське МПД.

За приписами п. 230.13 1 ст. 230 ПК України (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) під час відвантаження спирту етилового представник контролюючого органу на акцизному складі підприємства, зокрема, робить відмітку на товарно-транспортній накладній, зареєстрованій в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, про погодження його відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, зазначає час виїзду та показники пробігу транспортного засобу, реквізити акта про відвантаження і прийняття спирту етилового, який складається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сільського господарства, а також здійснює запис у журналі реєстрації відвантаження спирту етилового.

У відповідності до абз. шістнадцятого частини другої ст. 17 Закону № 481/95-ВР, у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.

Як вбачається з оскаржуваного рішення № 000323, за порушення приписів п. 230.13 1 ст. 230 ПК України, а саме: вивезення спирту етилового з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску, до суб'єкта господарювання на підставі абз. шістнадцятого ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 16 456 996,82 грн.

У той же час, позивач в своєму позові стверджує що розчинники для флексографічного друку (РФД-2) та рідина універсальна для автомобілів «Гамаюн» не є підакцизними товарами (підакцизною продукцією), а тому контролюючим органом протиправно застосовано норми законодавства, що регулюють обіг спирту етилового, а не розчинника для флексографічного друку (РФД-2) та рідини універсальної для автомобілів «Гамаюн».

З таким твердженням позивача колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Як встановлено перевіркою, за період з 01.08.2014 по 05.11.2014 ДП «УКРСПИРТ» Лужанське МПД було реалізовано підакцизний товар (продукцію), який є об'єктом оподаткування за повною ставкою акцизного податку - 70,53 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту, а саме 14542,84 дал. розчинника РФД-2 та 3162,09 дал. РУ «Гамаюн» шляхом відвантаження згідно товарно-транспортних накладних на переміщення високооктанових кисневмісних домішок (далі - ТТН) наступним вантажоодержувачам без сплати акцизного податку:

1. ТОВ «Юніверсум-Трейд» (код за ЄДРПОУ 37158592, юридична адреса: 58000, м. Чернівці, вул. Поштова, 3, пункт розвантажування: м. Київ, вул. Богатирська, 3Г) за договірною ціною:

- 2791,23 дал. розчинника РФД-2 згідно ТТН серії 01 АААА № 066330 від 01.08.2014;

- 2961,22 дал. розчинника РФД-2 згідно ТТН серії 01 АААА № 066331 від 01.08.2014;

- 2791,24 дал. розчинника РФД-2 згідно ТТН серії 01 АААА № 066332 від 01.08.2014.

2. ТОВ «БІО Паливно-енергетична компанія» (код за ЄДРПОУ 36899447, юридична адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 2/30) за відпускною ціною - 6,5 грн./кг:

- 3162,09 дал. РУ «Гамаюн» згідно ТТН серії 01 АААА № 066336 від 23.10.2014;

3. ПП «Хімтон» (код за ЄДРПОУ 30223111, юридична адреса: 04212, м. Київ, вул. Богатирська, 3Г, пункт розвантажування: м. Київ, вул. Богатирська, 3Г) за відпускною ціною - 6,5 грн./кг:

- 3127,57 дал. розчинника РФД-2 згідно ТТН серії 01 АААА № 066338 від 26.10.2014;

- 2871,58 дал. розчинника РФД-2 згідно ТТН серії 01 АААА № 066339 від 30.10.2014.

З приводу викладеного вище, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що пунктом 1.1. ст. 1 ПК України передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Частиною п'ятою ст. 2 Закону № 481/95-ВР передбачено, що приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території суб'єкта господарювання, де суб'єктом господарювання виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби.

За приписами п. п. 230.1, 230.2, 230.11 ст. 230 ПК України акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку; на акцизних складах постійно діють представники контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу; основним завданням представника контролюючого органу на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України.

Відповідно до пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПК України об'єктами оподаткування є операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.

Згідно з пп. 1.1 п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин), товарно-транспортні накладні є основними документами на перевезення вантажів.

Разом з тим, пунктом 230.18 ст. 230 ПК України встановлена пряма заборона на транспортування спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються спирт етиловий, горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі.

Як було зазначено вище, відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону № 481/95-ВР відвантаження спирту етилового з акцизного складу здійснюється на підставі дозволу, виданого уповноваженим представником органу доходів і зборів на такому акцизному складі.

Форма та порядок видачі дозволу на відвантаження спирту етилового встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 2.11 Порядку № 14 передбачено, що транспортування спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються спирт, горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі забороняється.

Системний аналіз вказаних вище норм законодавства дає підстави колегії суддів стверджувати, що ними передбачено зобов'язання суб'єкта господарювання, який здійснює виробництво та відвантаження спирту, дотримуватися порядку заповнення товарно-транспортної накладної, в якій повинна бути здійснена відмітка представника органу державної податкової служби на акцизному складі про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, що відповідно до вимог п. 230.18 ст. 230 ПК України є умовою подальшого транспортування лікеро-горілчаних виробів.

З підстав того, що суб'єктом господарювання було реалізовано підакцизний товар (продукцію), який є об'єктом оподаткування за повною ставкою акцизного податку - 70,53 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту, а саме 14542,84 дал. розчинника РФД-2 та 3162,09 дал. РУ «Гамаюн» шляхом відвантаження згідно ТТН на переміщення високооктанових кисневмісних домішок окремим вантажоодержувачам без сплати акцизного податку, колегія суддів вважає, що ДФС України у відповідності до приписів норм Закону № 481/95-ВР та Порядку № 790 правомірно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000323 від 24.02.2015.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що твердження позивача про те, що розчинник для флексографічного друку (РФД-2) та рідина універсальна для автомобілів «Гамаюн» не є підакцизними товарами у розумінні Податкового кодексу України не ґрунтується на вимогах норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

Згідно ТУ У 24.6-00333380-006-2005 рідина універсальна для автомобілів «Гамаюн» являє собою суміш зневодненого флегмового компонента ректифікації з відповідними добавками.

Згідно ТУ У 24.3-00333380-005-2004 розчинник для флексографічного друку РФД-2 являє собою суміш головної фракції етилового спирту по ТУ У 18.401-97 або флегмового компонента ректифікації зневодненого, отриманого у відповідності з технологічним регламентом заводу ТР-30219014-003-2004 ТІ 00334793-2/8-57-2004, з етилацетатом, бітрексом (денатоніум бензоатом) і циклогексаном.

Відповідно до висновку Департаменту митної справи Міндоходів України від 27.06.2014 № 99-24/1.2-02-03/3107 «Щодо класифікації «альтернативних видів палива» флегмовий компонент ректифікації зневоднений класифікується у товарній позиції 2207 за кодом 2207 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з абзацом другим розділу 1 ДСТУ 7402:2013 Національний стандарт України «Фракція головна етилового спирту» (далі - ДСТУ 7402:2013 «Фракція головна етилового спирту») фракція головна - спирт етиловий, збагачений супутніми домішками у процесі епюрації бражного дистилянту або спирту етилового - сирцю і є сумішшю спирту етилового, води та супутніх домішок, які сконцентровані у цьому технологічному процесі (альдегіди, естери, спирт метиловий, вищі спирти (сивушне масло), кислоти та інші органічні сполуки).

Отже, твердження позивача, що оскільки РФД-2 не є спиртом етиловим, то не відноситься до підакцизних товарів, є необґрунтованим та таким, що суперечить Закону № 481/95-ВР та ДСТУ 7402:2013 «Фракція головна етилового спирту».

Окрім цього, Департаментом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ДФС України листами від 26.06.2014 № 946/99-99-21-01-18 та від 06.08.2014 № 1226/99-99-21-01-18, з метою визначення ставки акцизного податку для РФД-2 були подані запити до Департаменту митної справи ДФС України щодо класифікації вказаної речовини за УКТЗЕД.

Так, згідно відповідей, наданих листами Департаменту митної справи ДФС України від 27.06.2014 № 99-24/1.02-03/3107 та від 28.08.2014 № 99-24/1-02-02/4018 РФД-2 повинен класифікуватися у товарній позиції 2207 (2207 10 00 90), як «спирт етиловий, не денатурований з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації».

Крім того, відповідно до висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 01.08.2014 № 94/3-10.2/4266, зразки від наявного залишку розчинників для флексографічного друку (РФД, РФД-2) та рідини універсальної для автомобілів «Гамаюн», які виробляє ДП «УКРСПИРТ» Лужанське МПД за місцем провадження діяльності: Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Лужани, вул. Центральна, 53 являють собою спиртові дистиляти з концентрацією спирту більше 80 об. % і вмістом денатуруючих речовин, що відповідає коду продукції згідно УКТ ЗЕД 2207.

За визначенням ст. 1 Закону № 481/95-ВР, спирт етиловий - це спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

Згідно з пп. 14.1.237 п. 14.1 ст. 14 ПК України до спирту етилового віднесено всі види спирту етилового, біоетанол, які зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД. Спирт етиловий та інші спиртові дистиляти віднесено до переліку підакцизної продукції та встановлено ставку акцизного податку згідно пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПК України.

До товарної позиції 2207 згідно Довідника кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 № 1561, відноситься спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації. До цієї товарної позиції включаються: неденатурований етиловий спирт з концентрацією спирту 80 об. % або більше; етиловий спирт та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації.

Згідно Українського класифікатора товарів ЗЕД до товарної позиції 2208 відноситься спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт: 2208 90 - інші: спирт етиловий неденатурований, з фактичною концентрацією спирту менш як 80 об. % у посудинах місткістю: 2208 90 99 - більш як 2 л.

Отже, головна фракція етилового спирту класифікується як спирт етиловий, у товарних позиціях 2207 та 2208 залежно від концентрації спирту та неденатурований чи денатурований - в залежності від наявності денатуруючих добавок та барвника.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що РФД-2 належить до підакцизної продукції та класифікується гідно з УКТ ЗЕД у товарній позиції 2207 (2207 10 00 90).

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що в позивача зберігався РФД-2, який є підакцизним товаром і відповідно до пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПК України класифікується згідно з УКТ ЗЕД у товарній позиції 2207 (2207 10 00 90).

Також, позивач посилається на експертні дослідження, викладені в Висновках експертних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) за результатами проведення експертних досліджень від 07.08.2015 № 10656/15-34/10657/15-53 та від 23.10.2015 № 18607/15-34/18608/15-53, відповідно до яких, наданий на дослідження зразок рідини (розчинник для флексографічного друку) відноситься до «Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків» та наданий на дослідження зразок рідини (рідина універсальна для автомобілів «Гамаюн») також відноситься до «Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків»: «-- на основі ацетону, ксилолу, толуолу, етилцелозольву, сольвентів, уайт-спіриту, етанолу».

З цих підстав, позивач вважає, що розчинник для флексографічного друку та рідину універсальну для автомобілів «Гамаюн» не можна вважати алкогольними і безалкогольними напоями або оцтом, та класифікувати за товарними позиціями УКТ ЗЕД 2207 чи 2208, навіть за наявності у їх складах часток спирту.

З таким твердженням позивача колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 544 Митного кодексу України (далі - МК України) одним із завдань органів доходів і зборів при здійсненні державної митної справи є забезпечення ведення УКТ ЗЕД.

Статтею 546 МК України передбачено, що митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Постановою Кабінетів Міністрів України від 21.05.2012 № 428 затверджено Порядок ведення УКТ ЗЕД, пунктом 4 якого регламентовано, що функції з ведення УКТЗЕД здійснюються Держмитслужбою.

Абзацом шостим розділу II Порядку взаємодії між підрозділами територіальних органів Міністерства доходів і зборів України щодо організації та контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати платниками акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) від 03.07.2013 № 232 передбачено, що для встановлення коду товару згідно з УКТЗЕД запити направляються до уповноваженого підрозділу митниці Міндоходів.

Ведення УКТ ЗЕД, згідно з пунктами 3 та 5 ч. 2 ст. 68 МК України, передбачає деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні, а також прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД.

За приписами ч. 7 ст. 69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів є обов'язковими.

Згідно з листом Міністерства юстиції України від 08.08.2013 № 445-0-2-13/1/8.2 висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД мають інформаційний або довідковий характер.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 затверджено Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п. 1 Розділу І вказаного Порядку, він визначає порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів.

Згідно з п. 26 Розділу III згаданого Порядку, до виключних повноважень митного органу належить надання відповідей на запити інших органів державної влади, підприємств, установ, організацій та фізичних осіб з питань класифікації товарів: Такі відповіді надаються у формі листа за підписом керівника митного органу або особи, яка виконуй його обов'язки.

Таким чином, сукупний аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що під час здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати платниками акцизного податку виключно відповідний підрозділ митниці Міндоходів уповноважений приймати рішення про встановлення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Крім того, висновок викладений в листі Департаменту митної справи Міндоходів України від 27.06.2014 № 99-24/1.2-02-03/3107 «Щодо класифікації «альтернативних видів палива», відповідно до якого флегмовий компонент ректифікації зневоднений класифікується у товарній позиції 2207 за кодом 2207 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД, не оскаржувався позивачем, у тому числі шляхом звернення до суду з вимогою про визнання відсутності компетенції у митного органу класифікувати товари (продукцію) в цілях оподаткування акцизним податком за кодами УКТ ЗЕД, а отже вказаний висновок митного органу, в силу положень ст. 69 МК України, є обов'язковим для відповідачів при реалізації владних (управлінських) функцій.

Експертне дослідження, результати якого були взяті до уваги митним органом при визначенні коду товару згідно з УКТ ЗЕД, проводилось Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів.

Положення про Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Міндоходів затверджено наказом Міндоходів від 29.05.2013 № 133. Згідно з п. 4 вказаного Положення, спеціалізована лабораторія відповідно до покладених на неї завдань проводить дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарів у рамках процедур податкового , митного контролю та оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для ідентифікації (визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик тощо) товарів, а також класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 01.08.2014 № 94/3-10.2/4266, за ТУ У 24.6-00333380-006-2005 рідина універсальна для автомобілів «Гамаюн» являє собою суміш зневодненого флегмового компонента ректифікації з відповідними добавками.

Згідно ТУ У 24.3-00333380-005-2004 розчинник для флексографічного друку РФД-2 являє собою суміш головної фракції етилового спирту по ТУ У 18.401-97 або флегмового компонента ректифікації зневодненого, отриманого у відповідності з технологічним регламентом заводу ТР-30219014-003-2004 ТІ 00334793-2/8-57-2004, з етилацетатом, бітрексом (денатоніум бензоатом) і циклогексаном.

При цьому відповідно до рецептури РЦ У 24.3-00333380-005/5-2004 для розчинників для флексографічного друку у якості сировини використовується флегмовий компонент ректифікації зневоднений денатурований (для марки 1 - 96%, для марки 2 - 99,5%) та відповідні денатурати.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до Технологічного регламенту на виробництво технічних рідин у потоці - 30219014-003-2004 (на якій є відповідне посилання у технічних умовах 24.3-00333380-005-2004) об'ємна частка спирту етилового у флегмовому компоненті ректифікації становить від 92 до 96,5 %.

Як і було зазначено вище, відповідно до висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 01.08.2014 № 94/3-10.2/4266, зразки від наявного залишку розчинників для флексографічного друку (РФД, РФД-2) та рідини універсальної для автомобілів «Гамаюн», які виробляє ДП «УКРСПИРТ» Лужанське МПД за місцем провадження діяльності: Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Лужани, вул. Центральна, 53 являють собою спиртові дистиляти з концентрацією спирту етилового більше 80 об. % і вмістом денатуруючих речовин, що відповідає коду продукції згідно УКТ ЗЕД 2207.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до акту інвентаризації від 21.04.2015 № 3D, станом на 21 квітня 2015 року на складі готової продукції у баках № 1-4 відсутні залишки РФД-2 та рідини «Гамаюн», тому виникає питання про походження наданих ДП «УКРСПИРТ» на експертизу зразків РФД-2 та рідини універсальної для автомобілів «Гамаюн», та в цілому об'єктивність самої експертизи.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 481/95-ВР виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.08.2002 за № 670/6958 (далі - Порядок № 251).

Абзацом двадцять першим частини першої Закону № 481/95-ВР та п. 1.1 Порядку № 251 визначено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Абзацом другим пункту 1.1. Порядку № 251 передбачено перелік відомостей, які зносяться до Єдиного реєстру, серед яких, зокрема є відомості, що стосуються місця зберігання - місцезнаходження (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), площа місця зберігання (місткість місця зберігання спирту), вид продукції, що зберігається.

Частиною шостою статті 2 Закону № 481/95-ВР визначено, що внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб'єктів господарювання - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 251 у разі зміни відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) або характеристик місця зберігання орган державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру, на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності протягом семи календарних днів уносить зміни до Єдиного реєстру та видає суб'єкту підприємницької діяльності довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Як встановлено під час розгляду справи, за наслідками проведення фактичної перевірки, контролюючим органом було встановлено, що в порушення ч. 5 ст. 2 Закону № 481/95-ВР в спиртосховищі ДП «УКРСПИРТ» Лужанське МПД за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Лужани, вул. Центральна, 53, згідно актів інвентаризації, зберігалось станом на:

- 01.08.2014 - 257163 л розчинника РФД-2 та 305289 л рідини універсальної «Гамаюн»;

- 01.11.2014 - 108065 л розчинника РФД-2 та 269264 л рідини універсальної «Гамаюн».

У відповідності до абз. одинадцятого частини другої ст. 17 Закону № 481/95-ВР, у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Як вбачається з оскаржуваного рішення № 000324, за порушення приписів ч. 5 ст. 2 Закону № 481/95-ВР, а саме: зберігання спирту у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, до суб'єкта господарювання на підставі абз. одинадцятого ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 50 514 988,62 грн.

У той же час, позивач в своєму позові стверджує що при складанні акту перевірки, посадовими особами ГУ Міндоходів у Чернівецькій області було використано лише наявну раніше інформацію щодо фактів зберігання гамаюну та РФД-2 на Лужанському МПД станом на 01.08.2014 та на 01.11.2014 без проведення нової інвентаризації та перевірки первинних документів безпосередньо під час проведення перевірки.

Також, позивач стверджує, що на Лужанському МПД ДП «УКРСПИРТ» не здійснюється виробництво саме спирту етилового, тому відповідно і отримання довідки на його зберігання із внесенням до Єдиного реєстру на Лужанському МПД не вимагається; Лужанське МПД є виробником розчинника для флексографічного друку (РФД-2) та рідини універсальної для автомобілів «Гамаюн», що не є підакцизною продукцією.

З таким твердженням позивача колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Як встановлено перевіркою, позивач зберігав РФД-2 та рідину універсальну для автомобілів «Гамаюн» у місці зберігання не внесеному до Єдиного реєстру, чим порушено приписи норм ч. 5 ст. 2 Закону № 481/95-ВР.

Системний аналіз вказаних вище норм законодавства дає підстави колегії суддів стверджувати, що суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво та торгівлю алкогольними напоями, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі порушення, - нести відповідальність, передбачену Законом № 481/95-ВР.

З підстав того, що суб'єктом господарювання було допущено зберігання спирту у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, колегія суддів вважає, що ДФС України у відповідності до приписів норм Закону № 481/95-ВР та Порядку № 790 правомірно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000324 від 24.02.2015.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на твердження позивача про невідповідність форми оскаржуваного рішення ДФС України вимогам ПК України, оскільки за результатами перевірки додержання вимог Закону № 481/95-ВР повинно прийматися податкове повідомлення-рішення, а не рішення про застосування фінансових санкцій, яке прийнято відповідачем, з яким колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.

В обґрунтування вказаного твердження, ДП «УКРСПИРТ» посилається на позицію, викладену в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14.

В свою чергу, варто зазначити, що в названому інформаційному листі Вищий адміністративний суд України роз'яснив, що вказаний недолік форми рішення про застосування фінансових санкцій не може бути самостійною підставою для скасування такого рішення.

Так, згідно з інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 у разі прийняття податковими органами рішення щодо визначення платникові податків штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке рішення за своєю формою не відповідає податковому повідомленню-рішенню, судам варто виходити з такого.

Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Крім того, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14, перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Отже, вказані вище дефекти форми оскаржуваних рішень ДФС України від 24.02.2015 № № 000323, 000324 не можуть бути підставою для їх скасування, з огляду на те, що ознаки порушення, вчиненого ДП «УКРСПИРТ» знайшли своє підтвердження при проведенні перевірки, відображено в акті перевірки від 04.11.2014 № 3/24-13-21/37199618 та підтверджуються матеріалами справи.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість прийнятих відповідачем оскаржуваних рішень, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.М. Погрібніченко

Судді: В.П. Шулежко

О.П. Огурцов