Постанова

від 02.06.2016 по справі 820/405/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

02 червня 2016 р. №820/405/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - Руденко С.Ю.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марал ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Товариство з обмеженою відповідальністю "Марал ЛТД" з адміністративним позовом до Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004552200 від 03.12.2014, яке прийнято на підставі висновків акту перевірки №7/22/37298910 від 13.08.2014;

- зобов'язати Відповідачів відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «МАРАЛ ЛТД» в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах перевірок від 13.08.2014 №7/22/37298910 та від 29.09.2014 №9/22/37298910.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області було проведено перевірку, за результатами якої складено акт, в якому не наведено жодних підстав для визначення нереальності правочинів, укладених в межах спірних правовідносин між позивачем та його контрагентами ТОВ Київ Ліквід Петроліум", ТОВ "Барилит Плюс", ТОВ "Талис Плюс". За результатами висновків вказаного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення, яке було оскаржено позивачем в адміністративному порядку та судовому порядку. За результатами оскарження, податковим органом скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення та винесено нове від 03.12.2014 №0004552200. При цьому, позивач не погоджується з висновками акту від 29.09.2014 №9/22/37298910, які позивач вважає безпідставними. Також позивач вважає, що внесені відповідачем відомості до "інформаційних баз" та інтегрованої картки платника на підставі актів перевірки від 13.08.2014 №7/22/37298930 та від 29.09.2014 №9/22/37298910 є безпідставними, через що позивач просить суд зобов'язати податковий орган відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Марал ЛТД" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах перевірок від 13.08.2014 №7/22/37298910 та від 29.09.2014 №9/22/37298910.

Відповідачі проти позову заперечували, від представника відповідача - ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області - Гладченко Н.Л. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначила, що висновки акту перевірки від 13.08.2014 №7/22/37298930 є правомірними, через що при винесенні податкового повідомлення - рішення відповідач діяв у відповідності та у спосіб, визначений чинним законодавством. Щодо внесення відповідних змін до баз даних "Податковий блок" та інтегрованої картки платника на підставі актів перевірки від 13.08.2014 №7/22/37298910 та від 29.09.2014 №9/22/37298910 представник відповідача зазначила, що внесення відповідних відомостей до баз даних та інтегрованої картки платника податків не породжують юридичних наслідків для платника податків, через що вказані позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Від представника відповідача - ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - Голяк С.М. через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому представник відповідача просила відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю надати письмові заперечення на позов.

Суд зазначає, ухвалою суду від 16.02.2016, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду, проте, в судові засідання призначені на 10.03.2016, 17.05.2016 представники відповідачів не прибули, через що суд відкладав розгляд справи. При цьому, від представника відповідача ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області - Гладченко Н.Л. до суду надано письмові заперечення на позов, в яких визначено правову позицію щодо позовних вимог.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене та, враховуючи, що представники відповідачів мали достатній час для підготовки відповідних заперечень, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представників відповідачів за наявними доказами, що містяться в матеріалах справи.

Представник позивача - Руденко С.Ю. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Марал ЛТД" (далі - ТОВ "Марал ЛТД") зареєстровано як юридична особа 24.09.2010 Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (т.1 а.с.105), на час спірних правовідносин перебувало на податковому обліку у ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (т.1 а.с.110). На теперішній час позивач перебуває на обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області. При цьому, позивач є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.111).

Як вбачається з відомостей від 10.09.2014 №04.3-08/39 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, які надані Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності ТОВ "Марал ЛТД" за КВЕД - 2010 є роздрібна торгівля пальним; надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютерів; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним пальним і подібними продуктами (т.1 а.с.102-103).

Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Марал ЛТД" щодо достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за квітень 2014 року - червень 2014 по взаємовідносинам з ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Праус".

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області складено акт від 12.08.2014 №7/22/37298930 (т.1 а.с. 16-42), у висновку якого встановлено, що ТОВ "Марал ЛТД" порушило п.198.2, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п.200.3 ст. 200 ПК України, результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період, що перевірявся, на загальну суму 2 909 472 грн., в тому числі за квітень 2014 року - 288702,00 грн., за травень 2014 року - 1476301,00 грн., за червень 2014 року - 1144469,00 грн. та завищено рядок 19 "від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду" на загальну суму 263083 грн., в тому числі за квітень 2014 року 72628,00 грн., за травень 2014 року на 95675,00 грн., за червень 2014 року на 94780,00 грн.; завищено рядок 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на суму 3411,00 грн. за квітень 2014 року.

На підставі вказаних висновків в акті перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення:

- від 22.08.2014 №0002582200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3636840,00 грн., у т.ч. за основним платежем 2909472,00 грн., та штрафні санкції - 727369,00 грн.,

- від 22.08.2014 №0002592200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів у сумі 263083,00 грн.

- від 22.08.2014 №0002602200, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 3411,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку, а також в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Чернігівській області.

Так, рішенням ГУ ДФС у Чернігівській області від 30.10.2014 № 87 /10/25-01-10-05-15, залишено без змін оскаржувані ТОВ "Марал - ЛТД" податкові повідомлення - рішення ДПІ у. Чернігові від 22.08.2014 №0002582200 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 3636840 грн., в т.ч. податку - 2909472 грн., штрафні санкції - 727368 грн.; №0002592200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 263083 грн. та №0002602200 про зменшення від'ємного значення з ПДВ у сумі 3411 грн., а скаргу від 03.09.2014 №03/09 директора ТОВ "Марал - ЛТД" С.П. Дудченко, - без задоволення.

Проте, рішенням ГУ ДФС у Чернігівській області від 07.11.2014 №153/10/15-01-10-05-15 внесено зміни до рішення про результати розгляду скарги від 30.10.2014 № 87 /10/25-01-10-05-15, а саме: скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ м. Чернігові від 222.08.2014 №00025922000 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 263083 грн., а скаргу від 03.09.2014 №03/09, директора ТОВ "Марал - ЛТД" С.П. Дудченко, - частково задоволено, збільшено визначену податковим повідомленням - рішенням №00026022000 суму зменшення від'ємного значення ПДВ у розмірі 3411 грн. додатково на 263083 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 по справі №825/49/15-а позов ТОВ "Марал ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 22.08.2014 №0002582200, №0002602200. Зазначена постанова суду набрала законної сили на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2015.

Проте, на підставі висновків акту перевірки від 13.08.2014 №7/22/37298930 та рішення про результати розгляду скарги від 07.11.2014 №153/10/25-01-10-05-15 контролюючим органом було винесено нове податкове повідомлення - рішення від 03.12.2014 №0004552200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 263083 грн. (т.1 а.с.204).

Також судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «МАРАЛ - ЛТД» щодо достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за червень - липень 2014 року по взаємовідносинами з ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "АНТАРЕС".

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 29.09.2014 №9/22/37298910 (т.1 а.с.47-63), у висновках якого податковим органом встановлено, що позивачем порушено п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період, що перевіряється на загальну суму 361169 грн., в тому числі за липень 2014 - 361169 грн.

За результатами висновків вказаної перевірки податковим органом не було винесено податкові повідомлення - рішення.

Перевіряючи обґрунтованість висновків ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, викладених в акті перевірки від 12.08.2014 №7/22/37298930, суд встановив наступне.

Як вбачається з зазначеного акту перевірки, податковим органом зазначено, що проведені перевірки позивача щодо взаємовідносин ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Праус" не встановлено реальність здійснення господарських відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "МАРАЛ - ЛТД" (покупець) та ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" укладено декілька договорів поставки: від 27.03.2014 №20/14-П; від 12.04.2014 №71/14-П; від 16.04.2014 №88/14-П; від 22.04.2014 №110/14-П, разом з додатковими угодами (т. 1 а.с.219-223,225-238, т.2 а.с.18, 20,22-26,29-33,36-40). Згідно п. 1.1 зазначених договорів поставки нафтопродуктів, постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ вуглеводневий скраплений марки СПБТ, в подальшому товар. Одиниця виміру - метрична тонна. Також п.п..3.1 зазначених договорів поставки визначено, що умови поставки - склад покупця (АЗС). Допускається постачання товару кількома партіями. Місце поставки кожної партії товари узгоджується за домовленістю сторін.

На виконання умов договорів поставки позивачем прийнято газ вуглеводневий скраплений марки СПБТ та сплачено за поставку ПММ, що підтверджується актами приймання - передачі нафтопродуктів, видатковими накладними, платіжним дорученням (т. 1 а.с.224,239-250, т.2 а.с.1-2,19,27,34,41,80), а ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" виписані податкові накладні (т.2 а.с.3-17,28,35,42).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "МАРАЛ - ЛТД" (покупець) та ТОВ "Барилит плюс" укладено декілька договорів поставки нафтопродуктів: від 01.05.2014 №01/19-НП; від 01.05.2014 №01/73-НП, разом з додатковими угодами (т. 1 а.с.205-209, 212-216). Згідно п. 1.1 зазначених договорів поставки нафтопродуктів, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується їх прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Також п.п..4.2 зазначених договорів поставки нафтопродуктів визначено, що товар постачається покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів (ІНКОТЕРМС - 2010).

На виконання умов договорів поставки позивачем прийнято нафтопродукти (бензин автомобільний підвищеної якості А-92 - Євро виду ІІ класу С, паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ тощо) та сплачено за поставку ПММ, що підтверджується актами приймання - передачі нафтопродуктів, платіжними дорученнями (т. 1 а.с.210,217, т.2 а.с.78-79), а ТОВ "Барилит плюс" виписані податкові накладні (т.1 а.с.211, 218).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "МАРАЛ - ЛТД" (покупець) та ТОВ "Праус" укладено декілька договорів поставки нафтопродуктів: від 01.04.2014№01/17; від 05.04.2014 №05/12; від 08.04.2014 №08/3; від 16.04.2014 №16/7, разом з додатковими угодами (т. 2 а.с.43-47, 50-54,57-61,64-68). Згідно п. 1.1 зазначених договорів поставки нафтопродуктів, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується їх прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Також п.п..4.2 зазначених договорів поставки нафтопродуктів визначено, що товар постачається покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів (ІНКОТЕРМС - 2010).

На виконання умов договорів поставки позивачем прийнято нафтопродукти (бензин автомобільний підвищеної якості А-95 - Євро виду ІІ класу D, паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ тощо) та сплачено за поставку ПММ, що підтверджується актами приймання - передачі нафтопродуктів, платіжними дорученнями (т. 2 а.с.48, 55,62,69,81-86), а ТОВ "Праус" виписані податкові накладні (т.2 а.с.49,56,63,70).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "МАРАЛ - ЛТД" (покупець) та ТОВ "Талис плюс" укладено договір поставки нафтопродуктів: від 01.06.2014 №01/06-19П, разом з додатковою угодами (т. 2 а.с.71-75). Згідно п. 1.1 зазначеного договору поставки нафтопродуктів, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується їх прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору. Також п.п..4.2 зазначеного договору поставки нафтопродуктів визначено, що товар постачається покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів (ІНКОТЕРМС - 2010).

На виконання умов договору поставки позивачем прийнято нафтопродукти (бензин автомобільний підвищеної якості А-95 - Євро виду ІІ класу D) та сплачено за поставку ПММ, що підтверджується актом приймання - передачі нафтопродуктів, платіжним дорученням (т. 2 а.с.76,86), а ТОВ "Талис плюс" виписано податкову накладну (т.2 а.с.77).

На підтвердження оприбуткування придбаних товарів у ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Праус" позивачем до матеріалів справи надано оборотно - сальдові відомості (т.2 .с.121-135).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Праус" відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Також судом встановлено, що позивач на підтвердження якості придбаних товарів у контрагентів надав до матеріалів справи паспорти якості та сертифікати відповідності (т.4 а.с.24-109).

При цьому, суд зазначає, що на час укладання та виконання зазначених договорів позивач та його контрагенти ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Праус" були зареєстровані як юридичні особи та є платниками податку на додану вартість, що не заперечується сторонами справи.

Для забезпечення виконання умов вказаних договорів поставки нафтопродуктів між ТОВ "МАРАЛ - ЛТД" (поклажодавець) та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) укладено договір зберігання від 17.06.2013 (т. 2 а.с.105-106). Відповідно до п.1.1 якого визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором зберігач зобов'язується прийняти та зберігати нафтопродукти та інші ТМЦ, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою.

На підтвердження здійснення господарської операції між позивачем ПАТ "Дніпронафтопродукт" стосовно зберігання придбаного товару у ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Праус" позивачем надано до матеріалів справи: акти приймання - передачі нафтопродуктів, листи повідомлення про отримання від ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс" нафтопродуктів на збереження, протоколи узгодження ціни, платіжні доручення, податкову накладну (т. 2 а.с. 107-118,102-104, 140).

Також судом встановлено, що фізичне переміщення придбаного товару позивачем у ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Праус" не здійснювалося, оскільки придбаний позивачем у його контрагента товар фізично вже знаходився на складі ПАТ "Дніпронафтопродукт", з яким позивач уклав договір зберігання.

При цьому, суд зазначає, що придбані ПММ були реалізовані на орендованих АЗС, що підтверджується відповідними договорами оренди, актами приймання - передачі, журналом обліку (т. 1 а.с.132-163).

На підтвердження транспортування зазначених ПММ до орендованих позивачем АЗС для подальшої реалізації надано договір перевезення вантажів автомобільним транспортом від 10.06.2013 №128, укладений між позивачем та ТОВ "Торговий дім "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС" разом з додатковими угодами (т.1 а.с.112-117).

На підтвердження виконання умов договору перевезення нафтопродуктів до орендованих АЗС позивачем до матеріалів справи надано відповідний договір з додатковою угодою, акти здачі - приймання послуг, платіжні доручення, податкову накладну, журнал обліку (т.2 а.с. 87-101,119-120, 138, т.4 а.с.17-23).

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Праус", включена до складу податкового кредиту та відображена в податкових деклараціях з податку на додану вартість за оскаржуваний період, що відображено у відповідних податкових деклараціях, поданих до податкового органу.

Таким чином, ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Праус", ТОВ "Торговий дім "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС", ПАТ "Дніпронафтопродукт" - виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ТОВ "Марал ЛТД" прийняло ПММ та послуги за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на отримання безпідставної податкової вигоди.

Суд зазначає, що наявні фактичні обставини господарських відносин позивача з вказаними контрагентами були предметом дослідження в судовому порядку, оскільки позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.08.2014 №0002582200, №0002602200.

Як зазначено судом вище, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 по справі №825/49/15-а позов ТОВ "Марал ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 22.08.2014 №0002582200, №0002602200. Зазначена постанова суду набрала законної сили на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2015.

Як встановлено у постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 по справі №825/49/15-а, в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами первинних бухгалтерських документів, а також визначено, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та його контрагентами - ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Праус", в судовому засіданні встановлено факт поставки товарів, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до положень п. 7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерством палива та енергетики України, Міністерством економіки України, Міністерством транспорту та зв'язку України , Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 N 281/171/578/155, визначено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Згідно п. 7.5.7 зазначеної Інструкції, ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Пунктом 7.5.8 зазначеної інструкції, відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Праус", ТОВ "Торговий дім "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС", ПАТ "Дніпронафтопродукт" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Таким чином судом встановлено, що придбання позивачем ПММ у контрагентів ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Праус", ТОВ "Торговий дім "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС", ПАТ "Дніпронафтопродукт" товарів та послуг було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: роздрібної торгівлі пальним та газом вуглеводневим скрапленим на орендованих позивачем АЗС, яка направлена на отримання доходу, що підтверджуються наданими позивачем первинними документами.

З огляду на надані позивачем докази та обставини, встановлені на їх підставі, а саме, надання позивачем первинних документів, які підтверджують реальність господарської операції, спрямовані на фактичні зміни, у відповідності до змісту здійсненого правочину, в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі позивача, суд дійшов висновку про те, що вказані угоди мають реальний характер.

Таким чином, позивачем було дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на отримання на від'ємного значення суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "Барилит плюс", ТОВ "Талис плюс", ТОВ "Праус", позивачем подано декларації з ПДВ та сум від'ємного значення. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача в акті перевірки на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.06.2014р. №1609/26-55-22-08/38544588 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" (код ЄДРПОУ 38544588) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року"; акт ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів м. Дніпропетровська №627/223/37276126 від 11.06.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПРАУС" (код ЄДРПОУ 37276126) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року"; акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №2022/04-66-22-03/37376458 від 24.07.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38361609) під час здійснення господарських відносин з контрагентами за травень 2014року"; акт ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у м. Дніпропетровська №750/04-62-22-3 від 22.07.2014р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТАЛЮ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38361594) з питань правомірності проведених господарських відносин за червень 2014 року" - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та правомірність віднесення позивачем до від'ємного значення суми ПДВ за вересень 2014 року, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкової накладної, яка виписана на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.12.2014 №0004552200 є необґрунтованим, через що позовні вимоги в цій частині про скасування податкового повідомлення - рішення підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідачів відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «МАРАЛ ЛТД» в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах перевірок від 13.08.2014 №7/22/37298910 та від 29.09.2014 №9/22/37298910, суд зазначає наступне.

Як встановлено з роздруківки Автоматизованої системи співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", а також наданих податковим органом через канцелярію суду скрін - шотів, відповідачем у АІС "Податковий блок" відображені дані про проведення відповідачем документальних перевірок, результати якої оформлені в актах перевірок від 13.08.2014 №7/22/37298910 та від 29.09.2014 №9/22/37298910.

При цьому, за результатами проведеної відповідачем перевірки, оформленої актом від 29.09.2014 №9/22/37298910, податкові повідомлення-рішення щодо заниження суми ПДВ за липень 2014 року по взаємовідносинами з ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", ТОВ "АНТАРЕС" на загальну суму ПДВ 361169 грн., відповідачем не виносилися та, відповідно, грошові зобов'язання не узгоджувались у встановленому Податковим кодексом України порядку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд зазначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань платників податків визначений нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковою інформацією є інформація у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р., № 2657-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

В ході судового розгляду судом не встановлено, що податковим органом були внесені зміни до інтегрованої картки платника податків, зокрема інформацію в частині зменшення обсягів податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача, на підставі висновків актів перевірок від 03.07.2015 №151/23-01-22-07/36262526; від 02.02.2016 №275/20-34-15-01/36262526.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 року № 1197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів".

Згідно п. 2.1. наказу Державної податкової служби України від 24.12.2012 року № 1197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".

Відповідно до п.п. 3.1.3.7 п. 3.1.3 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013, № 165 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця", з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться: зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ N 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Таким чином, існує взаємодія податкових органів при опрацюванні розшифровок інформаційних баз даних та їх використання при проведенні перевірок та прийняття за їх результатами рішень.

Пунктом 1.1. Методичних рекомендацій № 165 визначено, що ці Методичні рекомендації запроваджуються в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

Відповідно до п.п.2.5.6. Методичних рекомендацій № 165, до впровадження у промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" за результатами проведеного аналізу та зіставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел формується Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі - Висновок). Після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" Висновок формується в електронному вигляді разом з актом/довідкою про результати електронної камеральної перевірки.

З наведених положень Методичних рекомендацій № 165 випливає, що вони стосується порядку організації та проведення камеральних перевірок платників податків, і наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки будуть підставою для прийняття рішення про проведення саме документальної перевірки платника податків (планової чи позапланової, виїзної чи невиїзної).

Відповідно до висновків акту, та витягу з АІС "Податковий блок" встановлено, що інформацію акту відповідач вніс до інформаційної системи "Податковий блок", зокрема інформацію в частині зменшення обсягів податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача.

Наведене свідчить про те, що відповідач змінив дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

Податковий орган, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій не може бути підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

При цьому, самостійна зміна відповідачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Тому, доводи представника відповідачів про те, що внесення змін до інформаційної системи "Податковий блок" не створюють для позивача жодних правових наслідків є безпідставними, оскільки внесена інформація носить публічний характер, отже, в даному випадку відповідно до положень Закону України "Про доступ до публічної інформації" у позивача виникає право заявляти вимоги щодо внесення виправлень у недостовірних даних, через те, що внесені зміни до вказаних баз даних фактично виходить за межі службового використання, саме вона є податковою інформацією, на підставі якої приймаються рішення про проведення перевірок.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність дій податкового органу у вказаній частині.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги зобов'язання ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Марал ЛТД" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах перевірок від 13.08.2014 №7/22/37298930 та від 29.09.2014 №9/22/37298910 підлягають задоволенню. Проте, виходячи з наявних матеріалів справи та положень чинного законодавства позовні вимоги в частині зобов'язання ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «МАРАЛ ЛТД» в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах перевірок від 13.08.2014 №7/22/37298910 та від 29.09.2014 №9/22/37298910, а також в частині позовних вимог про зобов'язання ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Марал ЛТД" в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах перевірки від 03.07.2015 №151/23-01-22-07/36262526; від 02.02.2016 №275/20-34-15-01/36262526 належить відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 03.12.2014 №0004552200, а також зобов'язання ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Марал ЛТД" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах перевірок від 13.08.2014 №7/22/37298930 та від 29.09.2014 №9/22/37298910 - належить задовольнити.

У задоволенні позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «МАРАЛ ЛТД» в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах перевірок від 13.08.2014 №7/22/37298910 та від 29.09.2014 №9/22/37298910, а також позовних вимог про зобов'язання ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ «МАРАЛ ЛТД» в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах перевірок від 13.08.2014 №7/22/37298910 та від 29.09.2014 №9/22/37298910- належить відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, суд присуджує позивачеві судові витрати у вигляді судового збору з ДПІ у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 1378 грн., що підтверджується квитанцією від 01.02.2016 (т.1 а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Марал ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 03.12.2014 №0004552200.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Марал ЛТД" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах перевірок від 13.08.2014 №7/22/37298930 та від 29.09.2014 №9/22/37298910.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марал ЛТД" (код ЄДРПОУ 37298910, поштовий індекс 61001, м. Харків, пр. Московський, буд.109) у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 09 червня 2016 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.