Рішення

від 22.06.2016 по справі 541/552/16-ц

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/552/16-ц

Номер провадження 2/541/392/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 червня 2016 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Городівського О.А.

при секретарі - Ніколаєнко М.В.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант-2005» про розірвання договорів оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

04 березня 2016 року до Миргородського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант-2005» смт. Велика Багачка Полтавської області. У позовній заяві викладено прохання постановити рішення, яким розірвати договір оренди земельної ділянки 4,49 га. укладений між позивачем та відповідачем, зареєстрованим в Управлінні Держземагенства в Миргородському районі 25 грудня 2012 року за № 532320004003388.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та ПСП «Гарант-2005» укладено договір оренди земельної ділянки без дати, який був зареєстрований 25 грудня 2012 року в Управлінні Держземагенства в Миргородському районі під номером 532320004003388 та підписано акт про передачу та прийом земельної ділянки, також без дати.

Позивач стверджує, що орендарем систематично порушуються умови договору в частині недоплати орендної плати з урахуванням п. 10 договору, яким передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Вказане порушення призвело до недоплати за період з 2013 року по 2015 рік на суму 4998 грн. 33 коп.

Також позивач мотивуючи свої позовні вимоги стверджує ПСП «Гарант-2005» під час використання його земельної ділянки не дотримується безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, а саме орендар порушує сівозміну, вирощуючи лише кукурудзу та соняшник, що призводить до погіршення родючості ґрунтів на земельній ділянці, та в подальшому призведе до того, що відповідач не виконає вимоги пункту 21 договору, яким визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в орендаря.

Представник позивача, який діє на підставі довіреності (а.с. 35), ОСОБА_2, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Суду пояснив, що на момент реєстрації спірного договору в порушення п.1 ч. 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» був відсутній проект відведення земельної ділянки, що являється однією із істотних умов договору оренди земельної ділянки. В порушення обов'язків орендаря визначених ст. 25 Закону України «Про оренду землі», відповідач не додержується режиму використання земель природоохоронного призначення використовуючи об'єкт оренди без розроблення проектів землеустрою, не забезпечуючи еколого-економічне обґрунтування сівозміни впорядкування угідь, вирощуючи на земельній ділянці лише соняшник та кукурудзу та вносячи неконтрольовано мінеральні добрива, що призвело до значного погіршення стану та родючість ґрунту.

Представник відповідача, яка діє на підставі довіреності (а.с. 92), ОСОБА_3, заперечила позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі та просила відмовити в задоволенні позову. Заперечуючи позові вимоги представник пояснила, що відповідно до положень статті 50 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок складається у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Відповідно до п.4 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Так як спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5323281200:00:004:0013, вона вважається сформованою, тому відсутні правові підстави для виготовлення орендарем проекту землеустрою.

Щодо відсутності проекту землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь представник відповідача вказує на те, що на даний час стаття 52 Закону України «Про землеустрій» передбачає можливість його виготовлення як за заявою землевласників так і землекористувачів. В 2015 році до ст. 22 Земельного кодексу України та ст. 15 Закону України «Про оренду землі» внесено зміни, якими виключеного із змісту статей обов'язком орендарів розробляти проект землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Враховуючи відсутність розробленого проекту на момент укладення спірного договору оренди погіршення стану ґрунтів орендованої земельної ділянки є лише припущенням позивача.

З приводу недоплати орендної плати то представник вказує, що відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України дана обставина не може являтись підставою для розірвання договору оренди.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши письмові докази по справі, надані сторонами на засадах змагальності та диспозитивності, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно державного акту на право власності на землю ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка розташована на території Вовнянської сільської ради Миргородського району Полтавської області. Цільове призначення зазначених земельних ділянок - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Між ОСОБА_1 та ПСП «Гарант-2005» укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 10 років. Цей договір оренди земельної ділянки зареєстрований у встановленому законом порядку 25 грудня 2012 року.

Пунктом 15 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва. А відповідно до пункту 21 після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані , не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно частини 2 статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар зобов'язаний дотримуватись режиму використання земель відповідно до вимог чинного законодавства, що є умовою збереження стану об'єкта оренди.

На момент укладення договору оренди та до 2015 року вимогами чинного законодавства, а саме частиною 4 ст. 22 Земельного кодексу України , було передбачено обов'язок орендодавця використовувати орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Також статтею 15 Закону України «Про оренду землі», чинною на момент укладення договору, передбачалось однією з істотних умов договору оренди землі, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду та умови збереження стану об'єкта оренди.

ПСП «Гарант-2005» на момент укладення спірного договору оренди та до початку фактичного використання земельної ділянки не здійснив розробку та затвердження в установленому порядку проекту землеустрою, що забезпечувало еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Як встановлено в ході судового розгляду використання земельної мідянки ОСОБА_1 Приватним сільськогосподарським підприємством «Гарант-2005» призвело зниження якісних показників ґрунту, зокрема родючості, які визначаються вмістом гумусу та рівнем кислотності грунту (рН), що підтверджується матеріалами обстеження земельної мідянки від 31 травня 2016 року, проведеного Полтавською філією Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» та порівняння даних результатів з результатами аналізу ґрунтових зразків за 1997 рік.

Статтею 5 Земельного кодексу України визначені основні принципи земельного законодавства, зокрема й зазначено принцип раціонального використання та охорони земель.

Раціональним вважається таке використання земель, у ході якого забезпечується одержання сталих високих урожаїв сільськогосподарських культур, запобігання необґрунтованому вилученню земель зі сфери сільськогосподарського виробництва для потреб інших галузей народного господарства, збереження та підвищення родючості ґрунтів, охорона навколишнього середовища.

Згідно зі статтею 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

За правилами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Аналогічна норма закріплена і в статті 31 Закону України "Про оренду землі".

Згідно із частиною першою статті 32 цього Закону на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Отже, на момент укладення договору оренди земельної ділянки істотними умовами договору визначено, зокрема, й умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди.

Враховуючи, що судом встановлено, що використовуючи земельну ділянку ПСП "Гарант-2005" як орендар порушило істотні умови договору, нераціонально використовуючи її, що призвело до зниження якісних показників ґрунту, зокрема родючості, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. При прийнятті даного рішення судом також враховано порушення відповідачем пункту 10 договору оренди землі щодо обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, хоча дане порушення не може являтись самостійною підставою для розірвання договору оренди землі.

Керуючись ст.ст. 11, 88,130, 174, 213-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1.

Розірвати договір оренди землі 4,49 га (кадастровий номер 5323281200:00:004:0013) укладений між ОСОБА_1 і Приватним сільськогосподарським підприємством «Гарант-2005», що зареєстрований в Управлінні Держземагенства в Миргородському районі 25 грудня 2012 року за № 532320004003388.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Гарант-2005» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати розміром 551 грн. 21 коп. .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : О.А. Городівський