Рішення

від 07.06.2016 по справі 910/4966/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016Справа №910/4966/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке спеціалізоване підприємство "Рембудзв'язок"

до товариства з обмеженою відповідальністю "УКР.ГАЗІНВЕСТ"

про стягнення 160 346,77 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники

Від позивача Сорочинська Ю.О.(дов. від 04.04.2016)

Від відповідача Ігнатенко К.Е. (дов. від 25.03.16)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке спеціалізоване підприємство "Рембудзв'язок" звернулося до Господарського суду товариства з обмеженою відповідальністю "УКР.ГАЗІНВЕСТ" про стягнення 160 346,77 грн. у зв'язку з не належним виконанням умов договору підряду від 17.10.2012 №47.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2016 у справі № 910/4966/16 порушено провадження та призначено до розгляду на 07.04.2016.

В судове засідання призначене на 07.04.2016 прибув представник позивача та надав пояснення по справі.

Представники відповідача в судове засідання 07.04.2016 не з'явився, витребувані судом докази не подав, хоча через канцелярію надіслав телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Суд задовольнив дане клопотання та відклав розгляд справи на 20.04.2016.

В судове засідання призначене на 20.04.2016 прибули представники сторін та надали пояснення по справі. Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 24.05.2016.

В судове засідання призначене на 24.05.2016 прибули представники сторін та надали пояснення по справі. Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 26.05.2016.

В судове засідання призначене на 26.05.2016 прибув представник відповідача та надав пояснення по справі.

Представник позивача в судове засідання призначене на 26.05.2016 не прибув, хоча через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Ухвалою суду від 26.05.2016 продовжено строк розгляду справи № 910/4966/16 на п`ятнадцять днів.

Відкладено розгляд справи на 07.06.2016.

В судове засідання 07.06.2016 прибув представник відповідача, дав пояснення по справі, проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні, у зв'язку з тим, що позивач не виконав всі взяті на себе зобов'язання за договором підряду.

Представник позивача в судове засідання 07.06.2016 також з'явився, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «Рембудзв'язок» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «УКР.ГАЗІНВЕСТ»» (далі - відповідач) укладено договір підряду № 47 (далі по тексту - Договір № 47).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 47 підрядник зобов'язується виконати об'єм робіт по улаштуванню проколів методом горизонтального направленого буріння (ГБН) при перетині перешкод з подальшим протягуванням футлярів із поліетиленових або стальних труб, по об'єкту «Газопостачання с. Мирославка, с. Малосілка та с. Демчин Бердичівського району».

Загальна сума договору складає 316 787,23 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 52 797,87 грн.

Пунктом 4.1. Договору №47 передбачено, що Замовник до початку робіт перераховує Підряднику аванс в розмірі 40% від суми договірної ціни, у т.ч. ПДВ 20%.

Згідно з п. 4.2. Договору №47, остаточний розрахунок за фактично виконані роботи здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання та скріплення печатками актів виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3), які являються основою для проведення розрахунків між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, на виконання Договору № 47, починаючи з жовтня 2012 року по жовтень 2013 року Позивач виконав комплекс робіт по улаштуванню проколу методом ГБН з послідуючим затягуванням поліетиленової труби д. 160 мм, 273 мм, 219 мм. З моменту укладення договору і до виникнення спору позивачем виконано робіт на загальну суму 206 523,70 грн., в тому числі за період з 17.10.2012 і до 08.10.2013, зокрема:

В жовтні 2012 року - на 52 000,26 грн.;

В листопаді 2012 року - на 100 527,76 грн.;

В жовтні 2013 року - на 53 995, 68 грн..

Наведена обставина підтверджується підписаними сторонами актами №1, 2, 3 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 (копії актів та довідок в матеріалах справи).

Проте, за виконану роботу відповідач розрахувався лише частково, що підтверджується банківськими виписка, а саме:

- 49800,00 грн. (банківська виписка від 17.10.2012);

- 20000,00 грн.( банківська виписка від 29.10.2012);

- 30000,00 грн.(банківська виписка від 31.10.2012);

- 20000,00 грн.(банківська виписка від 29.03.2013);

- 1500,00 грн. (банківська виписка від 03.10.2013);

- 4000,00 грн. (банківська виписка від 23.10.2013);

- 4500,00 грн. (банківська виписка від 28.10.2013).

Копії виписок в матеріалах справи.

Загальна сума сплачених по Договору №50 коштів становить 129 800,00 грн.

Заборгованість за виконані роботи по Договору №47 становить 76723,70 грн.

Крім того, у жовтні 2013 року відповідач сплатив суму коштів у розмірі 10000,00 грн. Відповідач тим самим перервав перебіг загальної позовної давності, а відтак позов поданий в межах строку позовної давності.

Крім того, 21.09.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницьке спеціалізоване підприємство «Рембудзв'язок» та товариством з обмеженою відповідальністю «УКР.ГАЗІНВЕСТ» укладено договір підряду №34 (далі по тексту - Договір №34).

За предметом Договору № 34 (пункт 1.1), підрядник зобов'язується виконати об'єм робіт по улаштуванню проколів методом горизонтального спрямованого буріння (ГСБ) при будівництві інженерних мереж (системи водопостачання) жилого масиву с. Наталівка Новгород-Волинського району, Житомирської області, (з подальшим протягуванням футляру із стальної труби).

Загальна сума договору складає 27 286,50 грн. (двадцять сім тисяч двісті вісімдесят шість грн. 50 коп.), в т. ч. ГЇДВ 20% - 2293,75 гри. і вартість матеріальних ресурсів поставки Замовника без ГЇДВ - 13 524,00 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.).

Вартість робіт, яку необхідно сплатити по договору Підряднику складає:

13762,50 грн. = 27286,50 грн. - 13524,00 грн.

Порядок оплати за виконані роботи визначено пунктом 5.2.2. Договору №34, в якому зазначено, що остаточний розрахунок Замовником здійснюється не пізніше 5-ти банківських днів після підписання актів виконаних робіт.

Так, на виконання Договору № 34, починаючи з вересня 2015 року по грудень 2015 року, Позивач виконав об'єм робіт по прокладанню полімерних трубопроводів методом горизонтально спрямованого буріння за допомогою установки Ditch Witch JT 3020 М1 з системою автоматизації та антифризним комплектом, в ґрунтах 1-2 групи на перші 10 м трубопроводу, діаметр розширення свердловини до 250 мм. З моменту укладення договору і до виникнення спору позивачем виконано робіт на загальну суму 27286,50 грн., тобто в повному обсязі.

Наведена обставина підтверджується підписаними сторонами актом №01 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за грудень 2015 року (копії в матеріалах справи).

Матеріали справи свідчать, що 30.12.2015 позивач завершив роботу.

Наведена обставина підтверджується підписаними сторонами актом № 01 приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3 за грудень 2015 року (в матеріалах справи).

Проте, за виконану роботу відповідач не розрахувався взагалі, чим порушив пункт Договору № 34, хоча позивачем зобов'язання передбачені Договором №34 виконанні повністю.

Твердження відповідача проте, що позивач виконав не всі взяті на себе обов'язки по договорах, не звільняють його від обов'язку оплатити ту частину робіт, яку позивач фактично виконав і які відповідач прийняв, підписавши відповідні акти виконаних робіт.

Таким чином, в порушення прийнятих на себе зобов'язань, в передбаченому обсязі та терміни відповідач не оплатив роботи виконані позивачем в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 90 486,20 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Укладений між сторонами договір має ознаки договору підряду, а відтак суд застосовує норми що регулюють даний вид договорів.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу плати за виконані підрядні роботи належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу обумовлену договором плату за виконані підрядні роботи, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 90 486,20 грн.

Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором № 34 пені.

Пунктом 6.4. Договору № 34 передбачено, що Замовник за прострочення в розрахунках за Договором сплачує Підрядникові пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, діючої на момент прострочення платежу, розмір якої обчислюється від суми, що підлягає оплаті.

Також, пунктом 6.5. Договору №34, оплата пені, штрафів, відшкодування збитків не звільняє винну Сторону від належного виконання своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідач не оплатив виконані позивачем роботи, то позивач нарахував відповідачеві пеню, яка, згідно п. 6.4. договору складає 1077,95 грн. Суд визнає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позов в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 6252,21 грн. та інфляційні збитки в розмірі 62 530,41 грн.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Крім того, оскільки інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненнями грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань. Вищенаведене відповідає судовій практиці Верховного суду України (зокрема постанова від 10.06.2003 по справі № 3/350).

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» (з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та на лист Верховного суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р) зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64). За таких обставин, на відміну від пені, 3% річних та інфляційні втрати розраховуються за весь період прострочення, а не за шість місяців.

Судом встановлено, що згідно розрахунку позивача 3% річних становлять 6252,21 грн., а інфляційні збитки - 62 530,41 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке спеціалізоване підприємство "Рембудзв'язок" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКР.ГАЗІНВЕСТ"(03142, м. Київ, вул. В.Стуса, буд. 35-37, офіс 112, код ЄДРПОУ 37833214) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницьке спеціалізоване підприємство "Рембудзв'язок"(21037, м. Вінниця, вул. Сабарівська, буд. 11, код ЄДРПОУ 01168173) основний борг в сумі 90 486(дев'яносто тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 20 коп., 3% річних в сумі 6 252(шість тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 21 коп., інфляційні збитки в сумі 62 530(шістдесят дві тисячі п'ятсот тридцять) грн. 41 коп., пеню в сумі 1077(одна тисяча сімдесят сім) грн. 95 коп. та судовий збір в сумі 2 405(дві тисячі чотириста п'ять) грн. 20 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 14.06.2016