Рішення

від 23.06.2016 по справі 910/3084/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2016Справа №910/3084/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК "Національні інвестиції" Волощука І.Г. до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" 2)Дочірнього підприємства "Мілкіленд-Україна" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" про стягнення 51 623 441,74 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Митюк С.П. (дов. № 106/03 від 21.12.2015 року) від відповідача-1 не з'явився від відповідача-2 Корнієнко В.П. (дов. б/н від 03.09.2015 року) від третьої особиСігорських І.С. (дов. б/н від 21.06.2016 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23 червня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК "Національні інвестиції" Волощука І.Г. (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" (надалі по тексту - відповідач-1) та Дочірнього підприємства "Мілкіленд-Україна" (надалі по тексту - відповідач-2) про стягнення 51 623 441,74 грн., в тому числі 48 480 821,89 грн. заборгованість за кредитом, 3 142 619,85 грн. заборгованість за відсотками.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" в порушення умов Кредитного договору № 139-15 від 28.05.2015 року своєчасно не виконало зобов'язання щодо повернення кредиту та сплаті відсотків за його користування, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за спірним договором, виконання зобов'язань за яким забезпечено Договором поруки № 139-15 від 28.05.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2016 року порушено провадження у справі № 910/3084/16 та призначено справу до розгляду на 24.03.2016 року.

21.03.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

23.03.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Разом з позовної заявою позивачем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Суд, розглянувши подане позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 року, залучено до участі у справі № 910/3084/16 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-комфорт", розгляд справи було відкладено на 21.04.2016 року, у зв'язку з неявкою відповідачів та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

19.04.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли заперечення на позовну заяву. У поданих запереченнях третя особа зазначила, що позивач не володіє належними правами вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідачів за Кредитним договором № 139-15 від 28.05.2015 року, оскільки 27.08.2015 року між позивачем та третьою особою укладено Договір відступлення права вимоги № 139-15Ф, відповідно до якого до третьої особи перешли всі права та обов'язки позивача за Кредитним договором № 139-15 від 28.05.2015 року. Таким чином, за твердженням третьої особи, право вимоги заборгованості за Кредитним договором № 139-15 від 28.05.2015 року наявне виключно у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс".

У судовому засіданні 21.04.2016 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та не заперечив проти поданого клопотання про зупинення провадження у справі.

Представники відповідача-2 та третьої особи у судовому засіданні не заперечили проти поданого клопотання про зупинення провадження у справі.

Дослідивши у судовому засіданні 21.04.2016 року клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі № 910/3084/16 до вирішення справи № 826/24648/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" про визнання протиправними та скасування рішень частково, що розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва, суд дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 року зупинено провадження у справі № 910/3084/16 до вирішення справи № 826/24648/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" про визнання протиправними та скасування рішень частково, що розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 30.05.2016 року від третьої особи надійшло клопотання, в якому повідомлено суд про прийняття Київським апеляційним адміністративним судом ухвали від 19.05.2016 року у судовій справі № 826/24648/15, якою постанову Окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року у справі № 826/24648/15 залишено без змін.

07.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшло клопотання про продовження строків розгляду спору.

Відповідно до частин 3, 4 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.

Розглянувши подане 07.06.2016 року відповідачем-2 клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2016 року поновлено провадження у справі № 910/3084/16, продовжено строк розгляду спору, розгляд справи призначено на 23.06.2016 року.

13.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтування поданого клопотання позивач послався на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/24648/15.

22.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли доповнення до заперечення на позовну заяву та клопотання про процесуальне правонаступництво. У запереченнях зазначено, що встановлення у постанові Окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року у справі № 826/24648/15, яка набрала законної сили, відсутності підстав для віднесення Договору відступлення права вимоги від 27.08.2015 року до нікчемних правочинів має преюдиціальне значення для вирішення даної справи та не підлягає доказуванню.

Розглянувши подане позивачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Київським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 19.05.2016 року у справі № 826/24648/15, постанову Окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року у справі № 826/24648/15 залишено без змін.

Відповідно до частин 3, 5 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року у справі № 826/24648/15, тому підставі для зупинення провадження у справі відсутні.

Розглянувши подане третьою особою клопотання про процесуальне правонаступництво, суд дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2016 року здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 910/3084/16, замінено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт", його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс".

У судовому засіданні 23.06.2016 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача-2 та третьої особи у судовому засіданні 23.06.2016 року проти позову заперечили, надали пояснення по суті спору.

Представник відповідача-1 у судове засідання 23.06.2016 року не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2015 року між Aкціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" (надалі - позичальник) було укладено Кредитний договір № 139-15 (надалі по тексту - Кредитний договір), відповідно до пункту 2.1. якого, банк у порядку та на умовах визначених цим договором надає позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у гривні (далі - "валюта кредиту"), а позичальник зобов'язується повернути кредит у строки встановлені в пункті 2.2. цього договору, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання за цим договором.

У пункті 2.2. Кредитного договору сторони визначили графік ліміту заборгованості за кредитною лінією: період з 28.05.2015 року по 27.08.2015 року; сума ліміту заборгованості за кредитною лінією становить 48 480 821,89 грн.

Відповідно до пункту 2.4. Кредитного договору, строк дії кредитної лінії 92 дні(в): з 28 травня 2015 року по 27 серпня 2015 року включно.

Пунктом 2.5. Кредитного договору сторони погодили, що процентна ставка за користування коштами кредиту: 26 (двадцять шість) процентів річних.

Положеннями пункту 4.1. Кредитного договору визначено, що нарахування банком процентів здійснюється на дату сплати процентів за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (траншу) до дня повного його погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. При цьому, порушення строків погашення кредиту не є підставою для припинення нарахування процентів. День надання кредиту та день його повернення вважаються одним днем.

Виконання зобов'язань позичальника за цим договором відповідно до пункту 6.1 Кредитного договору забезпечується:

-всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України;

-порукою Дочірнього підприємства "Мілкіленд-Україна", місцезнаходження якого: 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, 9, ідентифікаційний код юридичної особи 24255176;

-іпотекою земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, загальною площею 4,3987 га (чотири цілих три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім десятитисячних гектара), цільове призначення земельної ділянки - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 3220888000:03:006:0033 та земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, загальною площею 15,1844 га (п'ятнадцять цілих одна тисяча вісімсот сорок чотири десятитисячних гектара), цільове призначення земельної ділянки - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 3220888001:03:006:0021 (надалі - Предмет іпотеки), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" (ідентифікаційний код юридичної особи 37142336) та оформлюється шляхом укладання та нотаріального посвідчення відповідного договору іпотеки протягом 5 (п'яти) днів з дня укладення цього договору. У разі неукладення з будь-яких підстав у вищезазначений строк, зазначеного у цьому пункті договору іпотеки, банк має право достроково вимагати повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів передбачених цим договором (пункт 6.1. Кредитного договору).

Пунктом 6.2. Кредитного договору передбачено, що банк має право, додатково до зазначених у пункті 6.1 цього договору, укладати інші договори, спрямовані на забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором, як із самим позичальником, так і з третіми особами - поручителями, майновими поручителями, гарантами.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором (пункт 10.18. Кредитного договору).

Як встановлено судом, для забезпечення виконання Кредитного договору, 28 травня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (надалі - кредитор) та Дочірнім підприємством "Мілкіленд-Україна" (надалі - поручитель) було укладено Договір поруки № 139-15 (надалі по тексту - Договір поруки), за змістом пункту 1.1. якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент", місцезнаходження якого: 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 37142336, (надалі - позичальник), які випливають з кредитного договору № 139-15 від 28 травня 2015 року (включаючи будь-які зміни і доповнення до нього, як ті, що внесені до моменту укладення цього договору, так і ті, що можуть бути внесені у майбутньому, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо), укладеного між кредитором та позичальником (надалі - кредитний договір) згідно з умовами якого позичальник зобов'язаний:

-до 27 серпня 2015 року включно згідно умов кредитного договору в повному обсязі повернути кредитні кошти в сумі 48 480 821,89 гривень (сорок вісім мільйонів чотириста вісімдесят тисяч вісімсот двадцять одна гривня 89 копійок), сплатити проценти за користування ним у розмірі 26 (двадцять шість) % річних та штрафні санкції у порядку, розмірі та випадках, передбачених кредитним договором;

-сплатити комісії, визначені кредитним договором та можливі штрафні санкції і збитки, завдані порушенням умов кредитного договору.

В пункті 3.3. Договору поруки визначено, що розрахунки по основній сумі заборгованості, нарахованим процентам, а також розрахунки по зобов'язанням позичальника штрафного та компенсаційного характеру (неустойка, відшкодування збитків) здійснюються поручителем у валюті кредиту та у такій черговості:

1)у першу чергу сплачуються проценти і неустойка;

2)у другу чергу сплачується основна сума боргу;

3)у третю чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання.

Пунктом 6.1. Договору поруки визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього, оформлених додатковими угодами).

В подальшому, 27 серпня 2015 року між Акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (надалі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-комфорт" (надалі - новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до пункту 2.1. якого, первісний кредитор відступає в повному обсязі, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника вимагати виконання боржником зобов'язання в повному обсязі.

В пункті 2.2. договору відступлення права вимоги сторони визначили, що в зв'язку з укладенням цього договору первісний кредитор відступає права сторони-кредитора за основним договором, а новий кредитор приймає всі права первісного кредитора і стає стороною-кредитором за основним договором.

За умовами пункту 2.3. договору відступлення права вимоги новий кредитор набуває право вимоги за основним договором до боржника з моменту підписання цього договору.

В розділі 1 договору відступлення права вимоги визначено, що "основний договір" - означає договір, відповідно до якого виникло право вимоги, що відступається за цим договором, а саме: кредитний договір № 139-15 від 28 травня 2015 року; "зобов'язання" - означає зобов'язання боржника за основним договором сплатити суму грошових коштів, включаючи основну суму кредиту 48 480 821,89 грн., проценти за користування кредитом у розмірі, передбаченому основним договором, будь-які інші суми, що належать до сплати за основним договором, які нараховані або можуть бути нараховані боржнику за основним договором, а також суми штрафних санкцій (неустойки), процентів, відшкодування збитків.

Так, у відповідності до акту приймання-передачі документації від 28.08.2015 року Акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" (надалі - первісний кредитор) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-комфорт" (надалі - новий кредитор) прийняло документи, що засвідчують дійсність права вимоги за договором відступлення права вимоги, зокрема, оригінал кредитного договору №139-15 від 28.05.2015 року, оригінал договору поруки № 139-15 від 28.05.2015 року та балансові виписки по рахунках №2062730121759, 2068330121759.

19 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" (новий кредитор) укладено Договір № 139-15/Ф-1 відступлення права вимоги, відповідно до пункту 2.1. якого первісний кредитор відступає в повному обсязі, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника вимагати виконання боржником зобов'язання в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2.2. Договору № 139-15/Ф-1 відступлення права вимоги від 19.04.2016 року в зв'язку з укладенням цього Договору первісний кредитор відступає права сторони - кредитора за основним договором, а новий кредитор приймає всі права первісного кредитора і стає стороною-кредитором за основним договором.

Згідно з пунктом 2.3. Договору № 139-15/Ф-1 відступлення права вимоги від 19.04.2016 року новий кредитор набуває право вимоги за основним договором до боржника з моменту підписання цього договору.

Пунктом 2.4. Договору № 139-15/Ф-1 відступлення права вимоги від 19.04.2016 року сторони погодили, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі право на забезпечення зобов'язання.

В розділі 1 Договору № 139-15/Ф-1 відступлення права вимоги від 19.04.2016 року визначено, що боржник - означає боржника за основним договором, право вимоги до якого відступається за цим договором, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент"; основний договір - означає договір, відповідно до якого виникло право вимоги, що відступається за цим Договором, а саме:Кредитний договір № 139-15/Ф від 28.05.2015 року; право вимоги - означає всі права первісного кредитора за основним договором, в тому числі право грошової вимоги до боржника по виконанню зобов'язання за основним договором, строк платежу за яким настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому із основного договору; зобов'язання - означає зобов'язання боржника за основним договором сплатити суму грошових коштів, включаючи основну суму кредиту 48 480 821,89 грн., проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому основним договором, та станом на 19.04.2016 року в сумі 11 282 426,09 грн., будь-які інші суми, що належать до сплати за основним договором, які нараховані або можуть бути нараховані боржнику за основним договором, а також суми штрафних санкцій (неустойки), процентів, відшкодування збитків; забезпечення - означає: поруку Дочірнього підприємства "Мілкіленд-Україна" на підставі Договору поруки № 139-15 від 28.05.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" в порушення умов Кредитного договору № 139-15 від 28.05.2015 року своєчасно не виконало зобов'язання щодо повернення кредиту та сплаті відсотків за його користування, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за спірним договором, виконання зобов'язань за яким забезпечено Договором поруки № 139-15 від 28.05.2015 року.

У поданих запереченнях третя особа зазначила, що позивач не володіє належними правами вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідачів за Кредитним договором № 139-15 від 28.05.2015 року, оскільки 27.08.2015 року між позивачем та третьою особою укладено Договір відступлення права вимоги № 139-15Ф, відповідно до якого до третьої особи перешли всі права та обов'язки позивача за Кредитним договором № 139-15 від 28.05.2015 року. Таким чином, за твердженням третьої особи, право вимоги заборгованості за Кредитним договором № 139-15 від 28.05.2015 року наявне виключно у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс". Крім того, третя особа зазначає, що встановлення у постанові Окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року у справі № 826/24648/15, яка набрала законної сили, відсутності підстав для віднесення Договору відступлення права вимоги від 27.08.2015 року до нікчемних правочинів має преюдиціальне значення для вирішення даної справи.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Приписами статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Вимогами статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до вимог статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Положеннями статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 28 травня 2015 року між Aкціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" (надалі - позичальник) було укладено Кредитний договір № 139-15 (надалі - кредитний договір), відповідно до пункту 2.1. якого, банк у порядку та на умовах визначених цим договором надає позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у гривні (далі - "валюта кредиту"), а позичальник зобов'язується повернути кредит у строки встановлені в пункті 2.2. цього договору, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання за цим договором.

В забезпечення виконання Кредитного договору, 28 травня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (надалі - кредитор) та Дочірнім підприємством "Мілкіленд-Україна" (надалі - поручитель) було укладено Договір поруки № 139-15 (надалі - договір поруки), за змістом пункту 1.1. якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент", які випливають з кредитного договору № 139-15 від 28 травня 2015 року.

Крім того, 27 серпня 2015 року між АТ "Банк "Національні інвестиції" (надалі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-комфорт" (надалі - новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до пункту 2.1. якого, первісний кредитор відступає в повному обсязі, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника вимагати виконання боржником зобов'язання в повному обсязі.

В подальшому, 19 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" (новий кредитор) укладено Договір № 139-15/Ф-1 відступлення права вимоги, відповідно до пункту 2.1. якого первісний кредитор відступає в повному обсязі, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника вимагати виконання боржником зобов'язання в повному обсязі.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" набуло права вимоги до відповідачів-1, 2 щодо виконання ними умов Кредитного договору № 139-15 від 28.05.2015 року, забезпечення виконань зобов'язань за ним було забезпечене договором поруки № 139-15 від 28.05.2015 року.

Доказів визнання недійсним та/або розірвання Договору відступлення права вимоги № 139-15/Ф від 27.08.2015 року та Договору № 139-15/Ф-1 відступлення права вимоги від 19.04.2016 року суду не надано.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року у справі № 826/24648/15, яка набрала законної сили, встановлено відсутність підстав для віднесення Договору відступлення права вимоги № 139-15/Ф від 27.08.2015 року до нікчемних правочинів.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Проте, позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено факту існування заборгованості відповідачів саме перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" .

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК "Національні інвестиції" Волощука І.Г., з підстав, наведених в обґрунтування позову, задоволенню не підлягають.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК "Національні інвестиції" Волощука І.Г. відмовити.

2. Стягнути Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, будинок 54, ідентифікаційний код 20017340) в доход Державного бюджету України 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.06.2016 року

Суддя С.В. Стасюк