Постанова

від 09.10.2017 по справі 910/3084/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2017 р. Справа№ 910/3084/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Зеленіна В.О.

Дідиченко М.А.

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від першого відповідача - представник не прибув;

від другого відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - ТОВ "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" - Сігорських І.С., довіреність № б/н від 03.01.2017,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК "Національні інвестиції" Волощука І.Г. на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2016 у справі №910/3084/16 (суддя Стасюк С.В.) за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК "Національні інвестиції" Волощука І.Г. до товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" та дочірнього підприємства "Мілкіленд-Україна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" про стягнення 51 623 441, 74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" та дочірнього підприємства "Мілкіленд-Україна" про стягнення 51 623 441,74 грн., в тому числі 48 480 821,89 грн. - заборгованість за кредитом, 3 142 619,85 грн. - заборгованість за відсотками.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2016 у справі №910/3084/16 у задоволені позову відмовлено повністю.

Так, суд, встановивши обставини відступлення позивачем прав вимоги ТОВ "Фактор Комфорт" по кредитному договору, на підставі якого пред'явлено позов, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2016 у справі №910/3084/16 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилаючись на нікчемність договору відступлення права вимоги від 27.08.2015, укладеного між позивачем та ТОВ "Фактор Комфорт", вказує на наявність у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" права вимоги до відповідачів.

Представник третьої особи проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач та відповідачі правом на участь представників в даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми в даному судовому засіданні від сторін до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення сторін, а також присутність їх представників у минулих судових засіданнях та надання ними пояснень щодо вимог за скаргою, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Aкціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (надалі - банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" (надалі - позичальник) 28 травня 2015 року було укладено Кредитний договір №139-15 (надалі по тексту - Кредитний договір), відповідно до пункту 2.1. якого, банк у порядку та на умовах визначених цим договором надає позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у гривні (далі - "валюта кредиту"), а позичальник зобов'язується повернути кредит у строки встановлені в пункті 2.2. цього договору, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання за цим договором.

У пункті 2.2. Кредитного договору сторони визначили графік ліміту заборгованості за кредитною лінією: період з 28.05.2015 року по 27.08.2015 року; сума ліміту заборгованості за кредитною лінією становить 48 480 821,89 грн.

Відповідно до пункту 2.4. Кредитного договору, строк дії кредитної лінії 92 дні(в): з 28 травня 2015 року по 27 серпня 2015 року включно.

Пунктом 2.5. Кредитного договору сторони погодили, що процентна ставка за користування коштами кредиту: 26 (двадцять шість) процентів річних.

Положеннями пункту 4.1. Кредитного договору визначено, що нарахування банком процентів здійснюється на дату сплати процентів за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (траншу) до дня повного його погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. При цьому, порушення строків погашення кредиту не є підставою для припинення нарахування процентів. День надання кредиту та день його повернення вважаються одним днем.

Виконання зобов'язань позичальника за цим договором відповідно до пункту 6.1 Кредитного договору забезпечується:

- всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України;

- порукою Дочірнього підприємства "Мілкіленд-Україна", місцезнаходження якого: 02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, 9, ідентифікаційний код юридичної особи 24255176;

- іпотекою земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, загальною площею 4,3987 га (чотири цілих три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім десятитисячних гектара), цільове призначення земельної ділянки - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 та земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, загальною площею 15,1844 га (п'ятнадцять цілих одна тисяча вісімсот сорок чотири десятитисячних гектара), цільове призначення земельної ділянки - для ведення підсобного сільського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2 (надалі - Предмет іпотеки), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" (ідентифікаційний код юридичної особи 37142336) та оформлюється шляхом укладання та нотаріального посвідчення відповідного договору іпотеки протягом 5 (п'яти) днів з дня укладення цього договору. У разі неукладення з будь-яких підстав у вищезазначений строк, зазначеного у цьому пункті договору іпотеки, банк має право достроково вимагати повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів передбачених цим договором (пункт 6.1. Кредитного договору).

З метою забезпечення виконання Кредитного договору, 28 травня 2015 року між публічним акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (надалі - кредитор) та Дочірнім підприємством "Мілкіленд-Україна" (надалі - поручитель) було укладено Договір поруки № 139-15 (надалі по тексту - Договір поруки), за змістом пункту 1.1. якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором в повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент", місцезнаходження якого: 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 37142336, (надалі - позичальник), які випливають з кредитного договору № 139-15 від 28 травня 2015 року (включаючи будь-які зміни і доповнення до нього, як ті, що внесені до моменту укладення цього договору, так і ті, що можуть бути внесені у майбутньому, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо), укладеного між кредитором та позичальником (надалі - кредитний договір) згідно з умовами якого позичальник зобов'язаний:

- до 27 серпня 2015 року включно згідно умов кредитного договору в повному обсязі повернути кредитні кошти в сумі 48 480 821,89 гривень (сорок вісім мільйонів чотириста вісімдесят тисяч вісімсот двадцять одна гривня 89 копійок), сплатити проценти за користування ним у розмірі 26 (двадцять шість) % річних та штрафні санкції у порядку, розмірі та випадках, передбачених кредитним договором;

- сплатити комісії, визначені кредитним договором та можливі штрафні санкції і збитки, завдані порушенням умов кредитного договору.

В пункті 3.3. Договору поруки визначено, що розрахунки по основній сумі заборгованості, нарахованим процентам, а також розрахунки по зобов'язанням позичальника штрафного та компенсаційного характеру (неустойка, відшкодування збитків) здійснюються поручителем у валюті кредиту та у такій черговості:

1)у першу чергу сплачуються проценти і неустойка;

2)у другу чергу сплачується основна сума боргу;

3)у третю чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання.

Пунктом 6.1. Договору поруки визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього, оформлених додатковими угодами).

Згодом, а саме 27 серпня 2015 року між Акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (надалі - первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Комфорт" (надалі - новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №139-15/Ф, відповідно до пункту 2.1. якого, первісний кредитор відступає в повному обсязі, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника вимагати виконання боржником зобов'язання в повному обсязі.

В пункті 2.2. договору відступлення права вимоги сторони визначили, що в зв'язку з укладенням цього договору первісний кредитор відступає права сторони-кредитора за основним договором, а новий кредитор приймає всі права первісного кредитора і стає стороною-кредитором за основним договором.

За умовами пункту 2.3. договору відступлення права вимоги новий кредитор набуває право вимоги за основним договором до боржника з моменту підписання цього договору.

В розділі 1 договору відступлення права вимоги визначено, що "основний договір" - означає договір, відповідно до якого виникло право вимоги, що відступається за цим договором, а саме: кредитний договір № 139-15 від 28 травня 2015 року; "зобов'язання" - означає зобов'язання боржника за основним договором сплатити суму грошових коштів, включаючи основну суму кредиту 48 480 821,89 грн., проценти за користування кредитом у розмірі, передбаченому основним договором, будь-які інші суми, що належать до сплати за основним договором, які нараховані або можуть бути нараховані боржнику за основним договором, а також суми штрафних санкцій (неустойки), процентів, відшкодування збитків.

Так, у відповідності до акту приймання-передачі документації від 28.08.2015 року Акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" (надалі - первісний кредитор) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-комфорт" (надалі - новий кредитор) прийняло документи, що засвідчують дійсність права вимоги за договором відступлення права вимоги, зокрема, оригінал кредитного договору №139-15 від 28.05.2015 року, оригінал договору поруки № 139-15 від 28.05.2015 року та балансові виписки по рахунках №2062730121759, 2068330121759.

В подальшому, 19 квітня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" (новий кредитор) укладено Договір № 139-15/Ф-1 відступлення права вимоги, відповідно до пункту 2.1. якого первісний кредитор відступає в повному обсязі, а новий кредитор набуває право вимоги до боржника вимагати виконання боржником зобов'язання в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2.2. Договору № 139-15/Ф-1 відступлення права вимоги від 19.04.2016 року в зв'язку з укладенням цього Договору первісний кредитор відступає права сторони - кредитора за основним договором, а новий кредитор приймає всі права первісного кредитора і стає стороною-кредитором за основним договором.

Згідно з пунктом 2.3. Договору № 139-15/Ф-1 відступлення права вимоги від 19.04.2016 року новий кредитор набуває право вимоги за основним договором до боржника з моменту підписання цього договору.

Пунктом 2.4. Договору № 139-15/Ф-1 відступлення права вимоги від 19.04.2016 року сторони погодили, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі право на забезпечення зобов'язання.

В розділі 1 Договору № 139-15/Ф-1 відступлення права вимоги від 19.04.2016 року визначено, що боржник - означає боржника за основним договором, право вимоги до якого відступається за цим договором, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент"; основний договір - означає договір, відповідно до якого виникло право вимоги, що відступається за цим Договором, а саме: Кредитний договір № 139-15/Ф від 28.05.2015 року; право вимоги - означає всі права первісного кредитора за основним договором, в тому числі право грошової вимоги до боржника по виконанню зобов'язання за основним договором, строк платежу за яким настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому із основного договору; зобов'язання - означає зобов'язання боржника за основним договором сплатити суму грошових коштів, включаючи основну суму кредиту 48 480 821,89 грн., проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому основним договором, та станом на 19.04.2016 року в сумі 11 282 426,09 грн., будь-які інші суми, що належать до сплати за основним договором, які нараховані або можуть бути нараховані боржнику за основним договором, а також суми штрафних санкцій (неустойки), процентів, відшкодування збитків; забезпечення - означає: поруку Дочірнього підприємства "Мілкіленд-Україна" на підставі Договору поруки № 139-15 від 28.05.2015 року.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" в порушення умов Кредитного договору № 139-15 від 28.05.2015 року своєчасно не виконало зобов'язання щодо повернення кредиту та сплаті відсотків за його користування, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за спірним договором, виконання зобов'язань за яким забезпечено Договором поруки № 139-15 від 28.05.2015 року.

Місцевий господарський суд, встановивши обставини відступлення позивачем прав вимоги по вказаному кредитному договору, відмов у задоволенні позову.

При цьому, в оскаржуваному рішенні суд також зазначив, що постановою Окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року у справі № 826/24648/15, встановлено відсутність підстав для віднесення Договору відступлення права вимоги № 139-15/Ф від 27.08.2015 року до нікчемних правочинів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на передачу позивачем прав вимоги по кредитному договору іншій особі, враховуючи наступне.

За ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Так, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України закріплено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як вже зазначалося, між Акціонерним товариством "Банк "Національні інвестиції" (надалі - первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Комфорт" (надалі - новий кредитор) 27 серпня 2015 року було укладено договір №139-15/Ф відступлення права вимоги, відповідно до пункту 2.1. якого, первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги по кредитному договору, на підставі якого пред'явлено позов.

Згодом, а саме 19 квітня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс" (новий кредитор) укладено Договір № 139-15/Ф-1 відступлення права вимоги, відповідно до пункту 2.1. якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги по кредитному договору, на підставі якого пред'явлено позов.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до нового кредитора переходить виключно право вимоги, внаслідок чого відбувається заміна сторони в зобов'язанні (в даному випадку - кредитора). При цьому, під правом вимоги слід розуміти набуте новим кредитором право вимагати від боржника виконання обов'язків за договором.

Під обсягом прав, що переходять до нового кредитора, розуміється повний перелік прав вимоги первісного кредитора до боржника, які встановлені договором, наприклад, права вимагати виконання обов'язків з повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань, пені тощо.

Враховуючи відступлення позивачем товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор Комфорт" прав вимоги по вказаному кредитному договору та з огляду на наступне відступлення останнім товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор-Сервіс", третя особа у даній справі набула права вимоги до відповідачів.

Відповідно у зв'язку з відступленням позивач позбавлений права вимагати від відповідачів виконання зобов'язань за кредитним договором.

Щодо посилань апелянта на нікчемність договору відступлення права вимоги від 27.08.2015 №139-15/Ф, слід зазначити наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року у справі № 826/24648/15, встановлено відсутність підстав для віднесення Договору відступлення права вимоги № 139-15/Ф від 27.08.2015 року до нікчемних правочинів.

Так, вказаною постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2016 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано пп. 1.4 п. 1 Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві "БАНК "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)" від 16 жовтня 2015 року № 51-ос та п. 2 зазначеного Наказу в частині, що стосується правочинів (договорів), укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" та публічним акціонерним товариством "БАНК "Національні інвестиції", за переліком: №№ 139-15/Ф, 295-14-1 та похідного договору про відступлення прав за Договором іпотеки;

- визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві "БАНК "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича щодо направлення повідомлення № 3927/03 від 23 жовтня 2015 року про нікчемність правочинів (договорів), укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" та публічним акціонерним товариством "БАНК "Національні інвестиції", за переліком: №№ 139-15/Ф, 295-14-1 та похідного договору про відступлення прав за Договором іпотеки.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "БАНК "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.02.2017 касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича відхилено, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича, третя особа - ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішення, наказів в частинах, визнання протиправними дій, залишено без зміни.

Так, Вищий адміністративний суд України визнав обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність в укладених правочинах (зокрема, і спірного № 139-15/Ф від 27.08.2015 року) ознак нікчемності.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як роз'яснено п 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Таким чином, постанова у справі № 826/24648/15 не може бути поставлена під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі №910/3084/16, не можуть їй суперечити.

Враховуючи те, що постановою у справі № 826/24648/15 було встановлено відсутність у Договорі про відступлення права вимоги № 139-15/Ф від 27.08.2015 року ознак нікчемності, посилання апелянта на протилежне колегією суддів відхиляються.

Так, як вже вказувалось, спірні обставини було встановлено у іншій справі, а тому вони в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують повторного доведення.

Крім цього, слід також зазначити, що Господарським судом міста Києва розглядалася справа №910/23295/15 за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" та дочірнього підприємства "Мілкіленд-Україна" про стягнення солідарно заборгованості за кредитом у розмірі 48480821,89 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 3142619,85 грн. та за зустрічним позовом дочірнього підприємства "Мілкіленд-Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" та товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" про розірвання договору поруки № 139-15 від 28.05.2015.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/23295/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017, первісний позов задоволено; стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" та Дочірнього підприємства "Мілкіленд-Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" заборгованість за кредитом у розмірі 48480821,89 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 3142619,85 грн.; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі № 910/23295/15 залишено без змін.

Так, суд першої інстанції (з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій) дійшов висновку про набуття товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт", у зв'язку з укладенням Договору про відступлення права вимоги № 139-15/Ф від 27.08.2015 із ПАТ "Банк "Національні інвестиції", прав вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Лендблоксінвестмент" та Дочірнього підприємства "Мілкіленд-Україна" по кредитному договору від 28.05.2015 № 139-15.

Враховуючи те, що у вказаній справі було встановлено обставини відступлення банком прав вимоги товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор-Комфорт" на підставі Договору про відступлення права вимоги №139-15/Ф від 27.08.2015, а також з огляду на стягнення судом заборгованості на користь нового кредитора, вимоги позивача у даній справі про стягнення цієї ж кредитної заборгованості, задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта) та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

Так, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 у даній справі було задоволено клопотання позивача та відстрочено публічному акціонерному товариству "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК "Національні інвестиції" Волощука І.Г. сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення у даній справі апеляційним судом.

Станом на час прийняття даної постанови судовий збір в сумі 227 370 грн. за подання апеляційної скарги апелянтом не сплачено, отже він підлягає стягненню зі скаржника в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК "Національні інвестиції" Волощука І.Г. залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2016 у справі №910/3084/16 - без змін.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, будинок 54, ідентифікаційний код 20017340) в доход Державного бюджету України 227 370 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи №910/3084/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді В.О. Зеленін

М.А. Дідиченко