Постанова

від 11.04.2007 по справі 6/77-5/100

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/77-5/100

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

11 квітня 2007 р.                                                                                   № 6/77-5/100  

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Катеринчук Л.Й.,

Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргуТОВ “Перша лізингова компанія”, м. Київ

на постанову

та ухвалувід 08.11.2006 р. Львівського апеляційного господарського судувід 04.09.2006 р. господарського суду Львівської області

у справі№ 6/77-5/100 господарського суду Львівської області

за заявоюВАТ “Маріуполь-Авто”, м. Маріуполь

доЗАТ “Завод комунального транспорту”, м. Львів

пробанкрутство

кредиторТОВ “Перша лізингова компанія”, м. Київ

в судовому засіданні взяв участь представник:

кредитораАлексеєнко С.І., довір.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні  господарського суду Львівської області знаходиться справа № 6/77-5/100 про банкрутство ЗАТ “Завод комунального транспорту”.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.09.2006 р. (суддя Петрик І.Й.) повернено без розгляду заяву ТОВ “Перша лізингова компанія” про визнання його кредитором боржника.

Ухвала мотивована тим, що заява кредитора з грошовими вимогами до боржника подана після спливу строку, встановленого ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон), на її подання.

          Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 р. (судді: Михалюк О.В. –головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) апеляційну скаргу ТОВ “Перша лізингова компанія” залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 04.09.2006 р. –без змін.

           Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ТОВ “Перша лізингова компанія” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 р. і ухвалу господарського суду Львівської області від 04.09.2006 р. та продовжити строк на подання заяви про визнання його кредитором боржника.

          На думку заявника касаційної скарги, судові рішення суперечать вимогам ст. 3 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Правові наслідки пропуску встановленого Законом строку передбачені частиною другою вказаної статті, згідно з якою вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, оголошення про порушення провадження у даній справі про банкрутство було опубліковано в газеті “Голос України” № 119(3869) за 01.07.2006 р., відповідно встановлений ч. 1 ст. 14 Закону місячний строк на подання заяв з грошовими вимогами до боржника закінчився  01.08.2006 р.

Згідно з відбитком календарного штампу поштового відділення зв'язку на конверті заява кредитора –ТОВ “Перша лізингова компанія” від 17.08.2006 р. № 538-06 з грошовими вимогами до боржника направлена до господарського суду Львівської області 21.08.2006 р., тобто з порушенням встановленого Законом строку.

В силу ч. 2 ст. 14 Закону строк, встановлений на подання заяв з грошовими вимогами до боржника, є граничним і поновленню не підлягає.

Отже, незалежно від причини пропуску цього строку, останній не поновлюється.

Тому, незважаючи на те, що мала місце реорганізація ЗАТ «Львівський автомобільний завод», яке за рішенням суду має заборгованість перед ТОВ “Перша лізингова компанія”, внаслідок якої правонаступником ЗАТ «Львівський автомобільний завод»став боржник у справі, строк на подання заяви кредитора з вимогами до боржника не може бути поновлений судом.

Таким чином, доводи касаційної скарги ТОВ “Перша лізингова компанія” не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.

У зв'язку з чим, ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено її без змін, є законними і обґрунтованими та  підстави для їх зміни або скасування відсутні.

На підставі наведеного та керуючись  ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ТОВ “Перша лізингова компанія” залишити без задоволення.

2.          Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 04.09.2006 р. у справі № 6/77-5/100 залишити без змін.

Головуючий                                                                           Б.М. Поляков

         Судді                                                                                       Л.Й. Катеринчук   

                                                                                                             Н.Г. Ткаченко