Постанова

від 29.08.2007 по справі 6/77-5/100

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

29 серпня 2007 р.                                                                                  

№ 6/77-5/100 

          Вищий господарський суд України у

складі колегії суддів:

           Головуючого  -                                                  

Полякова Б.М.   

           Суддів -                                                      

Ткаченко Н.Г.                                   

Катеринчук Л.Й.

За

участю представників:  ДПІ у   м. Львові 

- Мазана О.І., Чичирко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Києві касаційні скарги 

Закритого акціонерного товариства "Завод комунального

транспорту" та Державної податкової інспекції у   м. Львові

на постанову Львівського

апеляційного господарського суду від 16.04.2007 р. по справі № 6/77-5/100 за

заявою Відкритого  акціонерного

товариства "Маріуполь-Авто" до Закритого акціонерного товариства

"Завод комунального транспорту" про банкрутство, -

                                         В С

Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Львівської

області від 22.05.2006 р.  порушено провадження по справі  № 6/77-5/100 

про банкрутство ЗАТ                   

"Завод комунального транспорту",  введено мораторій на задоволення вимог

кредиторів.

Ухвалою господарського суду

Львівської області від  21 вересня

2006  р. 

по справі № 6/77-5/100 /суддя Петрик І.Й./  визнані грошові вимоги Державної податкової

інспекції у   м. Львові до боржника в

розмірі                   5 370 230,59

грн.,  із яких 4 329900,00 грн. -основний

борг, 1 040 330,59 грн. -штрафні санкції.

Постановою Львівського

апеляційного  господарського суду  від                     16 квітня 2007 р.  по справі № 6/77-5/100  / колегія суддів у складі  :                                 Мирутенко

О.Л., Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М./   ухвалу

господарського суду Львівської області від 21.09.2006 р. скасовано, визнано

кредиторські вимоги ДПІ у м. Львові до боржника в сумі  30655347,21 грн., з яких -28 056 021,26 грн.

-основний борг, 2 599 325,95 грн. -штрафні санкції. В решті заявлених кредиторських

вимог -відмовлено.

В касаційній скарзі   кредитор -Державна податкова інспекції                           у  м. Львові просить скасувати постанову

Львівського апеляційного  господарського

суду  від 16.04.2007 р.  в частині 

відмови  у визнанні кредиторських

вимог ДПІ у м. Львові, та прийняти нове рішення по справі, яким  визнати ДПІ 

у м. Львові, кредитором по справі 

про банкрутство ЗАТ                   

"Завод комунального транспорту"  в сумі 

111164456,17 грн. Касаційна  скарга  мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій

неповно з'ясував всіх обставин, що мають значення для справи, та неправильно

застосував норми матеріального права.

В касаційній скарзі   боржник -ЗАТ    "Завод комунального транспорту"

просить скасувати постанову Львівського апеляційного  господарського суду  від 16.04.2007 р.  в повному обсязі,  посилаючись на те, що вона  постановлена з неправильним застосуванням

норм матеріального та процесуального 

права. 

Заслухавши доповідь судді Ткаченко

Н.Г., пояснення представників ДПІ у м. Львові, перевіривши матеріали справи та

обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що

касаційні скарги  підлягають частковому

задоволенню з наступних підстав.

Як 

вбачається із матеріалів справи, 

01.07.2006  р. в газеті

"Голос України"  №119 (3869)

опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ЗАТ "Завод

комунального транспорту".

Відповідно до  ст. 14 Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або  визнання

його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення

провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня

опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення

провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду

письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

31.07.2006 р. до господарського

суду Львівської області надійшла заява Державної податкової інспекції у   м. Львові про визнання кредитором ЗАТ

"Завод комунального транспорту" на суму 111164456,17 грн., із

яких                 64388 357,37 грн.

-основний борг,  43 764 210,03 грн.

-штрафні санкції та               3 011

888,77 грн. -пеня.

Згідно  з  ч.3

ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”  боржник разом з розпорядником майна за

наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або

відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна

повідомляє письмово заявників і господарський суд.

09.08.2006 р. боржником відмовлено

ДПІ  у м. Львові у визнання грошових  вимог 

в повному обсязі.

Ухвала господарського суду першої

інстанції, якою визнані вимоги ДПІ  у м.

Львові в сумі 5 370 230,59 грн., 

мотивована тим, що  дані вимоги

виникли у зв"язку з тим, що  на

підставі позапланової документальної перевірки боржника з питань  достовірності нарахування бюджетного

відшкодування податку на додану вартість за період  серпень, вересень 2005 р. було прийнято :

податкове  повідомлення -рішення

№32320/0/1525 від 02.02.2006 р.  по

податку на додану вартість  в розмірі 2

827 665,00 грн. (основний платіж -1885110,00 грн., штрафна санкція -942555,00

грн. ) та податкове повідомлення -рішення №42320/0/1524 від 02.02.2006 р., яким

зменшено суму  бюджетного відшкодування з

податку на додану вартість в розмірі 2444 790,00 грн. і застосована штрафна

санкція в сумі 97 775,59 грн. Постановою господарського суду Львівської області

від 10.05.2006 р.  по справі   № А5/175-12/45 відмовлено в задоволенні

позову ЗАТ "Завод комунального транспорту" про визнанні недійсними

вищезазначених податкових повідомлень-рішень. Таким чином, вимоги  кредитора в розмірі        5 370 230,59 грн. є законними та

такими, що підтверджуються матеріалами справи;

- вимоги ДПІ  у м. Львові в сумі 380 687,95 грн. -не можуть

бути  включені до реєстру вимог

кредиторів, поскільки дана сума боргу виникла 

на підставі комплексної планової документальної перевірки боржника з

питань дотримання вимог податкового законодавства  за період з 

07.05.2003 р. по 31.12.2003 р. та валютного законодавства за період з

07.05.2003 р. по 30.06.2004 р., за результатами яких були прийняті  податкові повідомлення -рішення

№232320/2/12997 від 02.08.2005 р.  та

№0000191730/2/12996 від 02.08.2005 р., яким визначено суму податкових

зобов'язань, а  Постановою

Львівського  апеляційного  господарського суду  від 27.04.2006 р. по справі №5/1862-2/285

визнано недійсними вищезазначені 

податкові повідомлення -рішення №232320/2/12997 від 02.08.2005 р.  та №0000191730/2/12996 від 02.08.2005 р.;

- 

вимоги в сумі 80128421,04 грн.  не

підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, поскільки дана сума боргу

виникла  на підставі податкових

повідомлень -рішень, постановлених 

після  порушення провадження по

справі про банкрутство ЗАТ "Завод комунального транспорту", тобто

після введення мораторію по справі, в порушення вимог Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або 

визнання його банкрутом”;

- в іншій частині вимог ДПІ  у м. Львові, які виникли на підставі наступних

податкових повідомлень-рішень : №232320/40174 від 09.03.2005 р.  по податку на додану вартість в сумі

484399,50 грн.; №0000191730/0/4179 від 09.03.2005 р. по податку з власників

транспортних засобів  та інших самохідних

машин та механізмів в розмірі 51268,45 грн.; №32320/0/1525 від 02.02.2006 р.

яким донараховано суму  податкового  зобов'язання 

з податку на додану вартість в сумі 2 827 665,00 грн.; №42320/0/1524 від

02.02.2006 р., яким зменшено суму 

бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 444

790,00 грн.; №192301/0/8305 від 19.05.2006 р., яким зменшено суму  бюджетного відшкодування з податку на додану

вартість в розмірі 850 000,00 грн.; №182301/0/8304 від  19.05.2006 р., яким визначено суму

податкового  зобов'язання  з податку на додану вартість в розмірі  620 820,20 грн.;  №92301/0/6376 від 13.04.2006 р., яким

визначено суму податкового зобов'язання 

з податку на додану вартість в розмірі 

3 701 580,00 грн.;  №102301/0/6378

від 13.04.2006 р., яким визначено суму податкового зобов'язання  з податку на додану вартість в розмірі  9 962 161,90 грн.;  №112301/0/6377 від 13.04.2006 р., яким

зменшено суму  бюджетного відшкодування з

податку на додану вартість в розмірі 800 000,00 грн.;  №52301/0/3782 від 03.03.2006 р., яким зменшено

суму  бюджетного відшкодування з податку

на додану вартість в розмірі 5 000 000,00 грн.; №0000062201/0/9729 від

08.06.2006 р., яким визначено суму податкового зобов'язання  з податку на прибуток іноземних

юридичних  осіб в розмірі  153 457,35 грн.; №2223011/0/9732 від

08.06.2006 р., яким визначено суму податкового зобов'язання  з податку на додану вартість в розмірі   34 956 402,52 грн.; №2323011/0/9731 від

08.06.2006 р., яким визначено суму податкового зобов'язання  з податку на прибуток в розмірі 31176 089,40

грн.,  необхідно відмовити, поскільки

дані вимоги не є узгодженими, згідно з п.п.5.2.2., 5.2.3 ст.5 Закону  України “Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”   і відповідно 

Закону України "Про бухгалтерську 

обліку та фінансову звітність  в

Україні" ці вимоги  ДПІ  у м. Львові в обліку боржника  не відображені.

Скасовуючи ухвалу суду першої

інстанції, Львівський апеляційній господарський суд виходив з того,  що 

вимоги ДПІ  у м. Львові, які

виникли на підставі наступних податкових повідомлень-рішень :                     №32320/0/1525 від

02.02.2006 р., яким донараховано суму 

податкового  зобов'язання  з податку на додану вартість в сумі 2 827

665,00 грн.; №42320/1524 від 02.02.2006 р., яким   зменшено суму  бюджетного відшкодування з податку на додану

вартість в розмірі 2 444 790,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі

97775,59 грн.; №192301/0/8305 від 19.05.2006 р., яким зменшено суму  бюджетного відшкодування з податку на додану

вартість в розмірі 850 000,00 грн.; №182301/0/8304 від  19.05.2006 р., яким визначено суму

податкового  зобов'язання  з податку на додану вартість в розмірі  620 820,20 грн.; №0000241511/0/7104 від

28.04.2006 р., яким до боржника застосовані штрафні санкції за несвоєчасну

сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток  в розмірі 1550 грн.; №92301/0/6376 від

13.04.2006 р., яким визначено суму податкового зобов'язання  з податку на додану вартість в розмірі  3 701 580,00 грн.;  №102301/0/6378 від 13.04.2006 р., яким

визначено суму податкового зобов'язання 

з податку на додану вартість в розмірі 

9 962 161,90 грн.;  №112301/0/6377

від 13.04.2006 р., яким зменшено суму 

бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 800

000,00 грн.; №52301/0/3782 від 03.03.2006 р., яким зменшено суму  бюджетного відшкодування з податку на додану

вартість в розмірі 5 000 000,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі

2500000 грн., підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, так як,

боржником  відповідні податкові  повідомлення -рішення  не оскаржувались  в судовому порядку,  вони є чинними на момент розгляду

кредиторських вимог та належним чином обгрунтованими долученими до заяви актами

перевірок. Отже, судом першої інстанції  кредиторські вимоги, які грунтуються на   вищевказаних 

податкових  повідомленнях

-рішеннях   помилково не  включені до реєстру вимог кредиторів;

- крім того,  у боржника існує узгоджена  сума податкового  зобов'язання по орендній платі  на земельні ділянки, згідно  податкової декларації №255690305 від

31.01.2006 р. та уточненого розрахунку №268584805 від 24.05.2006 р. по який ще

на настали терміни сплати в розмірі 849125,76 грн. та податкова заборгованість

перед бюджетом в розмірі 999878,76 грн. по непогашеним векселям;

- разом з тим, господарський суд

апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо відмови

у включенні вимог ДПІ  у      м. Львові в сумі 380 687,95 грн.,  поскільки дані вимоги заявлені  на підставі 

податкових повідомлень -рішень, які визнані у судовому порядку

недійсними та відмовою у включенні вимог ДПІ 

у      м. Львові в сумі

80128421,04 грн.,  поскільки дані вимоги

заявлені  на підставі податкових

повідомлень -рішень, які  прийняті після

порушення провадження по справі про банкрутство;

Таким чином, господарський суд

апеляційної інстанції дійшов до висновку, що кредиторські вимоги ДПІ  у м. Львові до боржника   підлягають визнанню в сумі 30655347,21 грн.

Але з такими висновками суду

повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства  рішення суду 

є законним тоді,  коли суд,

виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши

обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що

підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на

підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад

і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої

інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Так, господарські суди першої та

апеляційної інстанції, належним чином 

не  з'ясували  дійсні обставини справи,  не дали 

належної оцінки  всім  зібраним по справі доказам, доводам та

запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтували свої висновки.

Згідно зі ст.41 ГПК

України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку

провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей,

встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом".

           Господарськими судами попередніх

інстанцій  не досліджені належним чином

фактичні обставини, а саме,  правова

природа   вимог ДПІ у м. Львові, які

ґрунтуються на  податкових   повідомленнях -рішеннях №32320/0/1525 від

02.02.2006 р.  та №42320/0/1524 від

02.02.2006 р. тобто, чи є вони поточними чи конкурсними, не з'ясовано чи є

узгодженими податкові зобов'язання   

№32320/0/1525 від 02.02.2006 р., №42320/1524 від 02.02.2006 р.,

№192301/0/8305 від 19.05.2006 р., №182301/0/8304 від  19.05.2006 р., №0000241511/0/7104 від

28.04.2006 р., №92301/0/6376 від 13.04.2006 р., №102301/0/6378 від 13.04.2006

р., №112301/0/6377 від 13.04.2006 р.; №52301/0/3782 від  03.03.2006 р. відповідно до вимог Закону

України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами”,  а

також питання щодо безспірності вимог у відповідності до Закону України "

Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За таких обставин, ухвалу

господарського суду Львівської області від 21.09.2006 р. та постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 р. по справі №

6/77-5/100, не можна визнати як такі, що відповідають  фактичним обставинам справи і вимогам закону

і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до

суду першої інстанції для розгляду кредиторських  вимог Державної податкової інспекції у   м. Львові.

 При новому розгляді справи суду слід врахувати

вище викладене, більш повно та  всебічно

перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі

доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та

вимог закону постановити законне та обґрунтоване  рішення.

На

підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 -1119,

11110-11113 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України, -            

                                П О С Т А Н О В

И В:    

Касаційні  скарги 

Закритого акціонерного товариства "Завод комунального

транспорту" та Державної податкової інспекції у   м. Львові 

задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду

Львівської області від 21.09.2006 р. та постанову Львівського апеляційного

господарського суду від 16.04.2007 р. по справі № 6/77-5/100  скасувати.

Справу №6/77-5/100 направити на

новий розгляд до господарського суду 

першої інстанції  в частині

розгляду кредиторських  вимог Державної

податкової інспекції у   м. Львові.

Головуючий -                                                

        Б.М. Поляков                  

Судді -                                                                               

Н.Г.Ткаченко

Л.Й. Катеринчук