ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
11 квітня 2007 р.
№ 6/77-5/100
Вищий
господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова
Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Катеринчук Л.Й.
за
участю представників: ВАТ "Газ
Авто" - Примаченко А.М.; ТОВ "Строймаш
плюс" -Шнира О.Б.; ЗАТ "Трансбус" - Ростолопи Є.Г.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні в м. Києві касаційні скарги
ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймаш
плюс"
на ухвалу господарського суду
Львівської області від 30.08.2006 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 13.12.2006 р. по справі № 6/77-5/100
за заявою Відкритого акціонерного товариства "Маріуполь-Авто"
до Закритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту"
про визнання банкрутом., -
В С Т А Н О В
И В :
Ухвалою господарського суду
Львівської області від 22.05.2006 р. порушено провадження по справі № 6/77-5/100
про банкрутство ЗАТ
"Завод комунального транспорту", введено мораторій на задоволення вимог
кредиторів.
Ухвалою господарського суду
Львівської області від 30 серпня
2006 р.
по справі № 6/77-5/100 /суддя Петрик І.Й./ визнані грошові вимоги ЗАТ
"Трансбус" до боржника в розмірі 149 020 800 грн. боргу та 85,40 грн.
судових витрат.
Постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 13 грудня 2006 р. по справі № 6/77-5/100 / колегія суддів у складі : Михалюк О.В.,
Новосад Д.Ф., Мельник Г.І./ ухвалу
господарського суду Львівської області від 30.08.2006 р. залишено без
змін, а
апеляційні скарги ВАТ
"Маріуполь-Авто", ДПІ у Галицькому районі м. Львова, ОСОБА_1 та ТОВ
"Строймаш плюс" без задоволення.
В касаційних скаргах кредитори - ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою
відповідальністю "Строймаш плюс" просять ухвалу господарського суду Львівської області
від 30.08.2006 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2006 р. скасувати, посилаючись на
те, що вони постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального та
процесуального права, а справу направити
на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
У відзивах на касаційні скарги
кредитор -ЗАТ "Трансбус"
просить залишити скарги без
задоволення, а оскаржувані судові рішення
- без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам
чинного законодавства.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко
Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що
касаційні скарги не підлягають
задоволенню з наступних підстав.
Як
було встановлено судами попередніх інстанцій, 05.08.2005 р. та 05.01.2006 р. між ДАХК
"Чорноморський суднобудівний завод"
та ЗАТ "Львівський
автомобільний завод" укладені договори №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2, відповідно до
яких, ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" продало ЗАТ "Львівський автомобільний
завод" судна, які передані
покупцеві, згідно протоколів приймання-передачі від 30.09.2005 р. та 05.01.2006
р. і прийнято на баланс боржника, що підтверджується оборотно-сальдовою
відомістю за рахунком №НОМЕР_3.
20.01.2006 р. ДАХК
"Чорноморський суднобудівний завод"
звернулось до ЗАТ "Львівський автомобільний завод" з вимогою
про сплату боргу. Листом від 17.02.2006 р. ЗАТ "Львівський автомобільний завод"
про відсутність коштів та запропонував
провести розрахунки шляхом видачі векселя.
Прості векселі №НОМЕР_4 на суму 61
520 800,00 грн. від 29.03.2006 р. та
№НОМЕР_5 на суму 55 000 000,00 грн. від
29.03.2006 р. були видані ЗАТ "Львівський автомобільний завод"
на користь ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" на виконання
вищезазначених договорів в якості оплати за судна. ДАХК
"Чорноморський суднобудівний завод" проставило на даних векселях бланковий індосамент. За договором
купівлі-продажу цінних паперів від 29.03.2006 р. та актом прийому-передачі
векселів дані векселі вищезазначені
веселі, а саме: №НОМЕР_4 на суму 61
520 800,00 грн. від 29.03.2006 р.
та №НОМЕР_5 на суму 55 000 000,00 грн. від
29.03.2006 р. передано ТОВ
"Будтрансгаз".
За договором купівлі-передачі
цінних паперів №НОМЕР_6 від 30.03.2006
р. ТОВ "Будтрансгаз" передало прості векселі №НОМЕР_4 від 29.03.2006 р. та №НОМЕР_5 від
29.03.2006 р. ЗАТ
"Львівський автомобільний завод".
Також, господарськими судами було
встановлено, що 24.10.2005 р. між ЗАТ "Львівський автомобільний
завод" та ТОВ "Центр розвитку проектів" укладено договір №НОМЕР_7 купівлі-продажу цінних паперів, за
яким ТОВ "Центр розвитку проектів" продало, а ЗАТ "Львівський
автомобільний завод" придбало векселі, емітовані ВАТ
"Укрреконструкція" та ВАТ
"Промислово-будівельна компанія" 24.10.2005 р.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 24.10.2005 р. до
договору №НОМЕР_7 купівлі-продажу цінних паперів від 24.10.2005 р. в якості оплати вищевказаних векселів ЗАТ "Львівський
автомобільний завод" зобов'язалось передати ТОВ "Центр розвитку проектів" вексель
№НОМЕР_8 номінальною вартістю 32 500 000
грн. На виконання даної додаткової угоди ЗАТ "Львівський автомобільний
завод" передало, а ТОВ "Центр розвитку проектів" прийняло
простий вексель №НОМЕР_8 на суму 32 500 000 грн. від 24.10.2005 р. строком платежу за пред'явленням. ТОВ
"Центр розвитку проектів" проставило
на даному векселі бланковий
індосамент.
31.10.2005 р. між ТОВ "Центр розвитку проектів" та ЗАТ
"Трансбус" укладено договір
купівлі-продажу простого векселю
№НОМЕР_8 на суму 32 500 000 грн. від 24.10.2005 р. На виконання даного договору за актом прийому-передачі
векселів від 31.10.2005 р. даний вексель передано ЗАТ "Трансбус", яке
10.04.2006 р. та 21.06.2006 р. пред'явило ЗАТ "Львівський автомобільний
завод" вексель до платежу, про що складено відповідні акти.
23.06.2006 р. простий вексель №НОМЕР_8 було опротестовано, відповідно до акту
протесту векселя.
Рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ
"Львівський автомобільний завод"
назву підприємства було змінено на ЗАТ "Завод комунального
транспорту".
Як вбачається із матеріалів справи,
01.07.2006 р. в газеті "Голос
України" №НОМЕР_9 опубліковано
оголошення про порушення справи про банкрутство ЗАТ "Завод комунального
транспорту".
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення
провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня
опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення
провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду
письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
ЗАТ "Трансбус" 30.07.2006 р.
звернувся до господарського
суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 149 020 800,00 грн.
Згідно з ч.3
ст.14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду
зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням
підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і
господарський суд.
15.08.2006 р. боржником визнані
грошові вимоги ЗАТ "Трансбус"
в повному обсязі.
Ухвала господарського суду першої
інстанції та апеляційна постанова мотивовані тим, що ЗАТ
"Трансбус" звернувся з
грошовими вимогами до боржника у строк, встановлений ст. 14 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;
- кредиторські вимоги ЗАТ
"Трансбус" в сумі 149 020 800, 00грн. визнані боржником в
повному обсязі;
- вимоги кредитора ґрунтуються на
тому, що ЗАТ "Трансбус" є
законним держателем простих векселів №НОМЕР_4 від 29.03.2006 р. та від 29.03.2006 р. відповідно до договору
купівлі-передачі цінних паперів №НОМЕР_6
від 30.03.2006 р., та його право базується на безперервному ряді індосаментів та
законним держателем векселю
№НОМЕР_8 від 24.10.2005 р., згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів
від 31.10.2005 р.
Згідно зі ст.41 ГПК
України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку
провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей,
встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом".
Згідно з ст. 14 Закону України
"Про цінні папери і фондовий ринок"
вексель це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання
векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику
векселя (векселедержателю).
Відповідно до ст.75 Уніфікованого
Закону про прості і переказні векселі, простий вексель -це цінний папір, який
містить безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей. Векселі,
опротестовані нотаріусами в установленому законом порядку, входять до переліку
документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку
на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р.
№1172.
Таким чином, в силу правової природи
самого векселя зобов'язання за векселем
є безспірними.
Згідно зі ст.88 Закону України
"Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані
документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності
боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло
не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та
організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст.3 Закону
України "Про виконавче провадження" виконавчий напис нотаріуса є
виконавчим документом.
Відповідно до ст. 1 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” безспірними вимогами визнаються вимоги
кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими
документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства
здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Отже, грошові вимоги ЗАТ
"Трансбус" ґрунтуються на
заборгованості боржника за простими векселями №НОМЕР_4, №НОМЕР_5 та №НОМЕР_8,
подані кредитором у встановлений Законом України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк та визнані
боржником у повному обсязі.
За таких обставин,
господарські суди як першої так
апеляційної інстанції перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку
зібраним по справі та дослідженим судом доказам, прийшли
до правильного висновку, що вимоги ЗАТ "Трансбус" до боржника в сумі 149 020 800 грн., є безспірними, поскільки підтверджуються матеріалами справи та
ґрунтуються на Законі, а отже,
підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ЗАТ "Завод
комунального транспорту".
Ухвала господарського суду Львівської області від
30.08.2006 р. та постанова Львівського
апеляційного господарського суду від
13.12.2006 р. по справі № 6/77-5/100 постановлені у відповідності до фактичних
обставин справи та вимог чинного
законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Доводи касаційних скарг не
спростовують висновків суду, які викладені в
оскаржуваних судових рішеннях.
На
підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 -1119,
11110-11113 Господарського процесуального кодексу
України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В
И В:
Касаційні скарги
ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Строймаш
плюс" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду
Львівської області від 30.08.2006 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 13.12.2006 р. по справі №
6/77-5/100 залишити без змін.
Головуючий
-
Б.М. Поляков
Судді-
Н.Г. Ткаченко
Л.Й. Катеринчук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 590572 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Ткаченко Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні