Постанова

від 05.07.2012 по справі 2-а-146/12

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-146/2012 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 року селище Вигода

Долинський районний суд Івано-Франкіської області в складі:

головуючого - судді Керніцького І.І.,

секретаря - Оленюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Вигода Долинскького району Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС ВДАІ Тисменицького району в Івано-франківській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до старшого інспектора ДПС ВДАІ Тисменицького району в Івано-франківській області лейтенанта міліції ОСОБА_2, в якому просив поновити строк оскарження та скасувати постанову серії АТ1 № 029527 від 15.11.2011 року, а провадження по даній справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивував тим, що 15.11.2011 року близько 16.00 год. він здійснював рух по вул. Галицькій в м. Тисмениця автомобілем марки «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1. Наблизившись до світлофора на регульованому пішохідному переході доріг, він проїхав на зелений сигнал світлофору, а закінчував рух через дублюючий світлофор - на жовтий сигнал. Зразу після перетину пішохідного переходу його зупинив інспектор ДПС. Причиною зупинки стало порушенням ним, на думку інспектора, вимог Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст.122 КУпАП. На його заперечення, що він проїхав регульований пішохідний перехід на зелений сигнал світлофора і вже був змушений завершити його проїзд на жовтий сигнал, щоб не створити аварійної обстановки іншим учасникам руху (пішоходам), оскільки він змушений був би зупинитись практично на пішохідному переході, щоб виконати вимогу дублюючого світлофора, інспектор не реагував, а, взявши у нього посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, пішов до службового автомобіля. Через деякий час інспектор ДАІ повернувся та повернув йому документи і побажав щасливої дороги. Жодної постанови чи протоколу про адміністративне правопорушення відповідач в його присутності не виносив і не складав. На його запитання, останній відповів, що він отримає постанову поштою. 03 червня 2012 року він отримав виклик до відділу Державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції на 08.06.2012 року, де йому стало відомо про існування оскаржуваної постанови від 15.11.2011 р. серії АТ1 № 029527, яку виніс старший інспектор ВДАІ Тисменицького району лейтенант міліції ОСОБА_2 З постановою він не згідний, оскільки вона не відповідає дійсності, а також вимогам закону, не містить жодних переконливих доказів, якими б керувався інспектор при її винесенні. Інспектором ДАІ не було надано фото- чи відеодоказів, які б вказували на факт правопорушення. Свідків, які би вказували на те, що він дійсно вчинив адміністративне правопорушення також немає. Отже, обвинувачення не грунтується на фактах, що прямо суперечить ст.62 Конституції України. Відсутність таких даних у матеріалах адміністративної справи свідчать про упереджене ставлення відповідача при винесенні постанови. Так як в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, оскільки в м. Тисмениця по вул. Галицька при проїзді регульованого пішохідного переходу він в'їхав на нього на зелений сигнал світлофора, що не заборонено ПДР України, а закінчив проїзд на жовтий, що також дозволяється п. 8.11 вищевказаних Правил, а інспектор ДПС хибно оцінив обстановку та безмотивовано звинуватив його у вчиненні правопорушення, постанову ceрії AT1 № 029527 від 15.11.2011 року слід скасувати, а провадження в даній справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Всупереч чинному законодавству інспектор ДАІ, ввівши його в оману, не оголосив мені оскаржувану постанову,не вручив її копію, а натомість вказав в ній, що він нібито відмовився її отримати та підписати, однак це не відповідає дійсності. Вважає такі дії відповідача зухвалими та такими, що грубо порушили його права. Зважаючи на те, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо 08.06.2012 року у відділі ДВС Долинського району, просить поновити строк її оскарження, так як він пропустив його з поважних причин.'

В судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги, зіславшись на вищевикладені обставини, просив скасувати постанову серії ATI № 029527 від 15.11.2011

року, винесену старшим інспектором ДПС ВДАІ Тисменицького району в Івано-франківськійобласті ОСОБА_2, про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., поновивши йому строк на оскарження даної постанови як пропущений з поважних причин, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Відповідач в судове засідання не прибув та не повідомив про причини своєї неявки, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно, у встановленому законом порядку. З урахуванням цієї обставини та положення ст. 128 КАС України судом вирішено не відкладати розгляд даної справи та вирішити її на підставі наявних доказів.

Дослідивши та оцінивши здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події чи складу правопорушення.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується копією постанови серії AT1 №029527 від 15.11.2011 року, винесеної старшим інспектором ДПС ВДАІ Тисменицького району в Івано-франківській області Гуменюком Я.В., Пилип'яка Д.Б. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, та накладено

стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Фольцваген», номерний знак НОМЕР_2, по вул. Галицька в м. Тисмениця здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора.

З п. 8.11 ПДР України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року, вбачається, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно пункту п.16.8 ПДР України: «Водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді».

В судовому засіданні позивач пояснив, що в'їхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора, а закінчував проїзд даного перехрестя через дублюючий світлофор на жовтий сигнал, щоб не вдаватись до екстреного гальмування, та не створювати аварійно-небезпечну ситуацію на перехресті, тим самим він виконав вимоги п. п.8.11 ПДР України.

З п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено вбачається, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При винесенні даного рішення суд також враховує те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак, відповідач в суд не представив жодних переконливих доказів, які б спростували твердження позивача.

Суд вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк на оскарження винесеної відповідачем постанови, оскільки про її існування дізнався тільки 08.06.2012 року у відділі ДВС Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, а тому строк на оскарження даної постанови слід йому поновити.

За таких обставин, постанову в справі про адміністративне правопорушення АТ1 № 029527 від 15.11.2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП, слід скасувати, оскільки він дотримуючись вимог ПДР України проїхав регульоване перехрестя на жовтий сигнал світлофора, що не є забороненим, а провадження в даній справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення, поновивши йому строк на оскарження даної постанови як пропущений з поважних причин.

На підставі викладеного, ст.ст. 9, 122, 247, 251, 268, 280, 288, 293 Кодексу про адміністративні правопорушення України, керуючись ст.ст. 159-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Поновити строк оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії АТ1 №029527 від 15.11.2011 року.

Постанову серії АТ1 № 029527 від 15.11.2011 року, старшим інспектором ДПС ВДАІ Тисменицького району в Івано-франківській області Гуменюком Я.В., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КпАП України, скасувати, а провадження по адміністративній справі закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя

«Повний текст постанови виготовлено 10 липня 2012 року. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 2-а-146»

Суддя