ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2016Справа №910/6469/16
За позовомПублічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" доПублічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" прозобов'язання вчинити дії
Суддя Дупляк О. М.
Представники сторін:
від позивача: Зубрев О.В. за довіреністю; від відповідача: Ємельянов В.Р. за довіреністю № 46 від 06.06.2016.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.04.2016.
Представник відповідача у судове засідання 25.04.2016 не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 відкладено розгляд справи на 10.05.2016.
Представник позивача надав до суду витребувані ухвалою суду від 08.04.2016 документи.
Представник відповідача у судове засідання 10.05.2016 не з'явився.
Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання та неподання ним витребуваних документів, суд відклав розгляд справи на 24.05.2016.
Через відділ діловодства суду 23.05.2016 від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог (вих. № б/н від 23.05.2016). Така заява була прийнята судом до розгляду.
Від відповідача через відділ діловодства суду 24.05.2016 надійшло клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.
У судове засідання 24.05.2016 представники сторін з'явилися.
Суд у судовому засіданні 24.05.2016 оголосив перерву до 31.05.2016.
Через відділ діловодства суду 30.05.2016 від відповідача надійшов відзив по справі (вих. № 2013182 від 27.05.2016), в якому останній заперечив проти задоволення позову.
У судове засідання 31.05.2016 представник відповідача не з'явився.
Представник позивача в судовому засіданні 31.05.2016 надав заяву про часткову відмову від позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 відкладено розгляд справи на 07.06.2016.
Через відділ канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині (вих. б/н від 07.06.2016), в якій позивач відмовився від позовної вимоги щодо зобов'язання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" вчинити дії, спрямовані на ліквідацію перешкод у користуванні майном та усунення порушення законного права користування та розпорядження річчю, а саме банківським металом (золотом) масою 65, 80 уній, що належить Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" та зберігається у ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" на поточному металевому рахунку в банківських металах № 26500001182625, відкритому в ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК". Решту позовних вимог позивач залишив без змін, у зв"язку з чим просив суд зобов"язати ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" повернути річ (майно) у виглядв банківського металу - золота масою 65,80 унцій, який належить на праві власності ПАТ "Закритий Недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем"єр Фонд Облігацій" та зберігається на поточному металевому рахунку в банківських металах № 26500001182625, відкритому в ПАТ "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" шляхом переказу золота масою 65,80 унцій на власний поточний металевий рахунок № 26509300000050, відкритий у ПАТ "ДИАМАНТБАНК" та зобов"язати ПАТ "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" виконати платіжне доручення позивача в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 про перерахування банківського металу та здійснити переказ золота, яке належить Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" масою 65, 80 унцій із металевого рахунку № 26500001182625, відкритий Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" у Публічному акціонерному товаристві "ДИАМАНТБАНК".
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 продовжено строк розгляду справи на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи на 16.06.2016. Ухвалою від 07.06.2016 судом прийнята заява позивача про часткову відмову від позову, у зв"язку з чим суд припинив проваження у справі в частині.
Щодо поданої позивачем в судовому засіданні 07.06.2016 заяви про відмову від позову, за своєю суттю є заявою про зміну предмету позову, позаяк містить окрім відмови від позову в частині також позовну вимогу, від якої позивач попередньо відмовився заявою від 31.05.2016. Втім, враховуючи те, що така заява подана позивачем до початку розгляду справи по суті, судом прийнята така заява про зміну предмету позову, з урахуванням якої й здійснюється подальший розгляд даної справи. Щодо першого пункту такої заяви, в якій позивач відмовився від позовної вимоги в частині зобов"язання ПАТ "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" вчинити дії, спрямовані на ліквідацію перешкод у користуванні майном та усунення порушення законного права користування та розпорядження річчю, а саме банківським металом масою 65,80 унцій, що належать ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" та зберігається у ПАТ "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК" на поточному металевому рахунку в банківських металах № 26500001182625, то заява в частині такої відмови залишається судом без розгляду, оскільки, як уже зазначалося, заявою від 31.05.2016 позивач вже відмовлявся від зазначеної вимоги і така відмова була прийнята судом (ухвала суду від 07.06.2016).
В судовому засіданні 16.06.2016 судом була оголошена перерва до 21.06.2016.
В судове засідання 21.06.2016 представники сторін з'явилися, надали суду усні пояснення по суті справи в яких позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № 26500001182625 банківського рахунку в банківських металах від 10.11.2015, в частині проведення операцій з банківськими металами за платіжним дорученням позивача.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав введення у ньому тимчасової адміністрації, та початком, в подальшому, процедури ліквідації відповідача, що виключає задоволення вимог кредиторів у відповідності до положень п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У судовому засіданні 21.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, 10.11.2015 між позивачем, як клієнтом, та відповідачем, як банком, було укладено договір 26500001182625 банківського рахунку в банківських металах (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого банк відкриває клієнту поточний металевий рахунок у банківських металах відповідно до Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах", затвердженою постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 та здійснює його розрахунково - касове обслуговування, надає комісійні послуги згідно з нормативно - правовими актами НБУ та чинним законодавством України. № рахунку 26500001182625, вид банківського металу - 959, (золото).
Пунктом 2.1. договору банк зобов'язався забезпечувати збереження банківських металів клієнта на його рахунку (п. 2.1.1), належним чином виконувати комплексне обслуговування клієнта відповідно до умов договору та тарифів ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" (п.2.1.2.), своєчасно здійснювати проведення операцій з банківськими металами клієнта відповідно до чинного законодавства України (п. 2.1.3.).
Пунктом 2.3.1. банк наділений правом у разі невідповідного оформлення документів по операціях з банківськими металами, або якщо на вимогу банку клієнт не надасть документи і відомості, що потрібні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану або умисно подасть неправдиві відомості про себе, повернути клієнту документ у день його надходження та зробити на зворотному боці цього документа напис про причину повернення без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України відповідно до якої документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно - правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату повернення з підписами та відбитком штампа банку.
Водночас пунктом 2.4.2. договору клієнт має право вимагати своєчасного та повного здійснення операцій з банківськими металами, обумовлених договором.
Згідно з п. 8.5. договору з поточного металевого рахунку за розпорядженням власника рахунку проводиться продаж банківських металів за дорученням клієнта згідно із заявою про продаж банківських металів, перерахування на власний поточний металевий рахунок у банківських металах, відкритий в установі банку або в іншому уповноваженому банку, перерахування для погашення заборгованості за отриманим кредитом у банківських металах та процентів за користування кредитом відповідно до кредитного договору, перерахування на вкладний (депозитний) металевий рахунок, відкритий в установі банку або в іншому уповноваженому банку, видача банківських металів.
Відповідно до п. 9.1., 9.2 договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2015, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору, жодна із сторін письмово не заявить про його припинення, договір вважається продовженим на діючих умовах на невизначений строк.
Також, 10.11.2015 між позивачем, як банком, та відповідачем, як клієнтом, було укладено договір № 26500001182625/КБ про надання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" послуг в системі "Клієнт - Банк", відповідно до п. 1.1. якого, клієнт доручає, а банк бере на себе зобов'язання по забезпеченню виконання умов розрахункового обслуговування клієнта у відповідності з договором № 26500001182625 банківського рахунку юридичної особи від 09.11.2015 з використанням системи електронних платежів програмно-технічного комплексу "Клієнт - Банк" (ПТК "Клієнт - Банк").
Згідно з п. 1.2. договору № 26500001182625/КБ про надання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" послуг в системі "Клієнт - Банк" від 10.11.2015 в ПТК "Клієнт - Банк" розрахунковим документом, що замінює відповідний паперовий документ, є електронний розрахунковий документ (ЕРД), який використовується як підстава для проведення фінансових операцій.
В пункті 1.3. договору № 26500001182625/КБ про надання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" послуг в системі "Клієнт - Банк" від 10.11.2015 сторони визнали, що вони визнають юридичну чинність платежів, здійснених за допомогою ПТК "Клієнт - Банк" і їх рівну юридичну чинність із платежами, здійсненими з використанням розрахункових документів на паперових носіях. ЕДР зберігаються в банку та в архівах клієнта.
Відповідно до п. 1.4. договору № 26500001182625/КБ про надання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" послуг в системі "Клієнт - Банк" від 10.11.2015 клієнт надає банку повноваження виконувати всі розрахункові операції на підставі ЕРД, прийнятих банком від клієнта по телекомунікаційних каналах зв'язку.
Клієнт згідно з п. 2.4.3. договору № 26500001182625/КБ про надання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" послуг в системі "Клієнт - Банк" від 10.11.2015 наділений правом вимагати від банку своєчасного проведення ЕРД, переданих до банку телекомунікаційними каналами зв'язку, якщо ці документи оформлені належним чином та надіслані до банку у відповідності до умов договору.
Станом на 04.04.2016 на рахунку позивача у банківських металах зберігалося золото у масі 65, 80 унцій, що в еквіваленті складає суму 2 116 670, 98 грн за курсом банку 32 168, 2520 грн за 1 унцію золота на 04.04.2016, що підтверджується банківською випискою з рахунку № 26500001182625 станом на 04.04.2016, копія якої наявна в матеріалах справи.
Позивач на виконання умов договору 04.04.2016 у відповідності з договором № 26500001182625/КБ про надання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" послуг в системі "Клієнт - Банк" від 10.11.2015 надав відповідачу платіжне доручення в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 на переказ 65, 80 унцій золота на поточний рахунок в банківських металах, відкритий позивачу в іншому банку - ПАТ "Диамантбанк".
Крім цього, позивачем було надано відповідачу платіжне доручення № 002 від 04.04.2016 на переказ 65, 80 унцій золота на поточний рахунок в банківських металах, відкритий позивачу в іншому банку - ПАТ "Диамантбанк" у паперовому вигляді, на якому уповноваженим співробітником банку була проставлена відмітка про прийняття документа до виконання.
Однак відповідачем платіжне доручення в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 та/або платіжне доручення № 002 від 04.04.2016 виконано не було, доказів зворотнього матеріали справи не містять. Матеріали справи також не містять доказів надання відповідачем обґрунтованої відмови, з встановлених законом підстав, щодо їх невиконання. В зв'язку з чим, позивач і звернувся до суду із даним позовом.
В подальшому, 05.04.2016 правління Національного Банку України прийняло постанову № 234 "Про віднесення ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК" до категорії неплатоспроможних". На підставі вказаної постанови Нацбанку виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 № 463 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Згідно з яким розпочато процедуру виведення відповідача з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Костенко Ігоря Івановича.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.04.2016 № 560 продовжено строк тимчасової адміністрації в ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК" з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.
Відповідно до рішення правління Національного Банку України від 02.06.2016 № 46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про зобов'язання останнього повернути річ (майно) у вигляді банківського металу - золота масою 65, 80 унцій, належного позивачу шляхом його переказу на власний поточний металевий рахунок № 26509300000050 відкритий у ПАТ "Диамантбанк" та про зобов'язання останнього виконати платіжне доручення позивача в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 про перерахування банківського металу та здійснити переказ золота, яке належить позивачу на поточний металевий рахунок № 26509300000050 відкритий у ПАТ "Диамантбанк".
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) визначав загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлював відповідальність суб'єктів переказу.
Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (пункт 1.24 статті 1 Закону).
За умовами укладеного сторонами договору банківського вкладу був відкритий поточний рахунок у банківському металі (золото).
За змістом договору банк взяв на себе зобов'язання приймати і зараховувати на рахунок клієнта банківські метали, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу банківських металів з рахунку та проведення інших операцій за рахунком відповідно до нормативних документів Національного банку України, внутрішніх положень банку та договору.
Спір між сторонами виник унаслідок невиконання відповідачем платіжного доручення позивача про переказ банківського металу в тройських унціях на його поточний рахунок відкритий в ПАТ "Диамантбанк".
В Україні валютне регулювання базується на Конституції України, Законі України "Про Національний банк України", Законі України "Про банки і банківську діяльність", Декреті Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет), а також нормативних актах Національно банку України, що визначають правові засади організації валютного регулювання й контролю.
Зазначеним Декретом визначено, що окремим видом валютних цінностей є банківські метали. Банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (стаття 1 Декрету).
Особливості, загальні умови й контроль за здійсненням уповноваженими банками операцій з банківськими металами, а також порядок ведення рахунків у банківських металах регламентовано Положенням про здійснення операцій з банківськими металами, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 6 серпня 2003 року N 325.
Металеві рахунки - поточні, вкладні (депозитні), кореспондентські рахунки, які відкриваються уповноваженими банками України для обліку операцій, що здійснюються з банківськими металами (п. 1.2. Положення про здійснення операцій з банківськими металами).
Згідно п. 2.1. Положення про здійснення операцій з банківськими металами уповноважені банки мають право здійснювати на міжбанківському валютному ринку такі види операцій з банківськими металами, зокрема, як відкриття та ведення металевих рахунків інших уповноважених банків, металевих рахунків юридичних осіб-резидентів (крім відокремлених підрозділів), фізичних осіб.
Відкриття та закриття металевих рахунків уповноваженими банками здійснюються в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють відкриття та закриття рахунків в іноземній валюті (п. 3.1. Положення про здійснення операцій з банківськими металами).
Унесення банківських металів на вкладний (депозитний) металевий рахунок, видача та погашення кредиту в банківських металах та списання з вкладного (депозитного) металевого рахунку здійснюються виключно через поточні металеві рахунки клієнтів і кореспондентські металеві рахунки уповноважених банків (п. 3.2. Положення про здійснення операцій з банківськими металами).
Таким чином, операції з банківськими металами, що є валютними операціями з валютними цінностями, мають свої особливості, визначені чинним банківським законодавством, порівняно з операціями, що здійснюються за допомогою грошових коштів.
Так, згідно правової позиції Верховного Суду України у справі за № 6-34цс14 договір банківського рахунку у банківських металах не може ототожнюватись з договором банківського рахунку, що відкритий у грошових коштах.
Таким чином, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір банківського металевого рахунка, який за своє правовою природою носить змішаний характер та містить в собі елементи договору банківського рахунку, договору зберігання цінностей у банку та договору доручення.
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ст. 1066 Цивільного кодексу України).
За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності (ст. 936, 969 Цивільного кодексу України).
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ст. 1000 Цивільного кодексу України).
У відповідності до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон), банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до ст.ст. 21 та 22 Закону, ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. За приписами п. 22.7 ст. 22 Закону, у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.
Згідно п. 1.4. "Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року N 216 платник має право надсилати платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах до уповноваженого банку як у паперовій формі, так і у формі електронного розрахункового документа засобами програмно-технічного комплексу "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо (якщо це визначено в договорі банківського рахунку або в окремому договорі з платником).
Пунктами 3.7., 3.8. Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів передбачене право банку відмовитися від виконання платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах та повернути платіжне доручення без виконання, пр. цьому на зворотному боці платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах проставляється напис про причину його повернення.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача у прийнятті до виконання платіжного доручення в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 та/або платіжне доручення № 002 від 04.04.2016 про переказ 65, 80 унцій золота на поточний рахунок в банківських металах, відкритий позивачу в іншому банку - ПАТ "Диамантбанк" та повернення їх позивачу без виконання з встановлених законом та договором підстав.
Згідно зі ст. 30 Закону, переказ вважається завершеним, зокрема, з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Так, за приписами частини 3 статті 1068 ЦК України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно п. 3.9. Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів уповноважений банк зобов'язаний виконати платіжне доручення в іноземній валюті в межах строку, погодженого з платником, та з урахуванням дати валютування, що визначається уповноваженим банком згідно з його внутрішніми правилами, які ґрунтуються на укладених міжбанківських угодах (договорах) про встановлення кореспондентських відносин з банками-кореспондентами, а також з урахуванням строку, необхідного для виконання вимог статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
У відповідності до п. 2.1.3. договору та п. 2.1.3. договору № 26500001182625/КБ про надання ПАТ "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" послуг в системі "Клієнт - Банк" від 10.11.2015 банк зобов'язався своєчасно здійснювати проведення операцій з банківськими металами клієнта відповідно до чинного законодавства України та нормативно - правових актів НБУ, в тому числі на підставі ЕРД.
Отже, оскільки умовами договорів не передбачено іншого, то відповідач був зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в день його надходження (пункт 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").
Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі, зокрема, порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (ст. 1074 ЦК України).
Матеріали справи не містять доказів, що відповідач 04 квітня 2016 року мав передбачені законом підстави обмежувати права позивача щодо розпоряджання банківськими металами, які знаходяться на рахунку останнього.
Отже, не виконанням наданих позивачем платіжного доручення в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 та/або платіжного доручення № 002 від 04.04.2016 про переказ 65, 80 унцій золота на поточний рахунок в банківських металах, відкритий позивачу в іншому банку - ПАТ "Диамантбанк" враховуючи наявність достатньої кількості банківського металу - золота для цього на металевому рахунку позивача, є порушенням з боку відповідача встановлених договорами укладеними між сторонами та Законом зобов'язань щодо повного та вчасного здійснення обслуговування позивача, а відтак, позовна вимога про зобов'язання виконати платіжне доручення в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 підлягають задоволенню.
Згідно положень ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Відповідно до ст. 938 ЦК України якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Відповідно до ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Враховуючи, що в договорі, укладеному між сторонами, строк зберігання не встановлений та що матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу вимоги про повернення 65, 80 унцій золота, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу річ (майно) у вигляді банківського металу - золота масою 65, 80 унцій, оскільки в даному випадку строк виконання зобов'язання відповідача щодо саме повернення речі, яка була передана на зберігання не настав.
При цьому, суд звертає увагу позивача що "вимога про повернення речі" та "переказ" банківського металу та/або коштів за своєю суттю є різними поняттями, які тягнуть за собою різні правові наслідки, і відповідно не можуть бути ототожнені.
Щодо доводів відповідача стосовно введення у ньому тимчасової адміністрації, та початком, в подальшому, процедури ліквідації відповідача, що виключає задоволення вимог кредиторів у відповідності до положень п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", то відповідні доводи відхиляються судом з нижченаведених підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом , іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
За змістом ч. 5 ст. 36 цього Закону, в разі прийняття рішення виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження в ньому тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Водночас підстави припинення зобов'язань визначено главою 50 ЦК України, і ст. 36 вказаного Закону лише встановлює особливості виконання таких зобов'язань.
Норма закону про не здійснення задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку з огляду на поняття задоволення (фактичне одержання управленою стороною від боржника предмету зобов'язання) не є підставою для відмови у задоволенні відповідного позову, оскільки судове рішення є лише способом захисту порушених прав та безпосередньо не призводить до задоволення вимоги кредитора (позивача), оскільки таке задоволення відбувається внаслідок виконання такого рішення (добровільно чи примусово).
Умови і порядок виконання рішення судів у примусовому порядку в разі невиконання їх добровільно визначено Законом України "Про виконавче провадження", в рамках якого заборона на задоволення вимог кредиторів або примусове стягнення коштів, звернення стягнення на майно банку забезпечується шляхом обов'язкового зупинення виконавчого провадження при запровадженні тимчасової адміністрації, а при прийнятті рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, - його закінчення із надсиланням виконавчого документа до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Саме таким чином і у такий спосіб реалізується положення Закону про нездійснення примусового стягнення коштів, а не шляхом відмови у позові вкладника до банку і у разі встановлення порушення, невизнання чи оспорення його прав та позбавлення останнього права на судовий захист.
При цьому, саме по собі винесення судового рішення про задоволення позовних вимог не приводить до фактичного задоволення вимог кредитора, а відтак не суперечить мораторію.
Системний аналіз норм вказаного Закону свідчить про те, що не здійснення задоволення вимог вкладників, крім зазначених у п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону, стосується заборони проведення виплат Фондом, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на вимогу вкладника, тобто у випадку, коли така подається останнім безпосередньо до уповноваженої особи Фонду.
Позиція суду викладена вище підтверджується позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладеною в ухвалі від 23.03.2016.
За змістом ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі "Конвенція") та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наведене дає підстави для висновку, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не є перешкодою для розгляду судом відповідного позову та у випадку встановлення порушення прав позивача - його задоволення.
В іншому ж випадку (відмови у задоволенні позову внаслідок тимчасової адміністрації банку-відповідача) будуть порушені конституційні права особи на судовий захист, адже після усунення такої обставини, відповідна особа буде позбавлена права на повторне звернення до суду із відповідним позовом, а припинення тимчасової адміністрації не буде новою підставою позову, оскільки в первісному позові позивач на таку обставину не посилається.
Крім того, права особи на судовий захист не можна буде відновити з дотриманням визначеної ст. 112 Господарського процесуального кодексу України процедури, адже такі підстави не будуть відповідати правовій природі нововиявлених обставин.
Також, суд зазначає, що станом на 04.04.2016 тимчасова адміністрації у відповідача введена не була, і відповідно відповідач був зобов'язаний виконати платіжні доручені надані йому позивачем 04.04.2016.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України якщо один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин та враховуючи викладене вище, позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 19364259) виконати платіжне доручення Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4В; ідентифікаційний код 34602546) в іноземній валюті № 001 від 04.04.2016 про перерахування банківського металу та здійснити переказ золота, яке належить Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4В; ідентифікаційний код 34602546) масою 65, 80 унцій із металевого рахунку № 26500001182625, відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 19364259) на поточний металевий рахунок № 26509300000050 відкритий Публічному акціонерному товаристві "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4В; ідентифікаційний код 34602546) у Публічному акціонерному товаристві "ДИАМАНТБАНК" (ідентифікаційний код 23362711).
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 19364259) на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Прем'єр Фонд Облігацій" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4В; ідентифікаційний код 34602546) в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 01.07.2016.
Суддя О. М. Дупляк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2016 |
Оприлюднено | 05.07.2016 |
Номер документу | 58681817 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні